Рішення № 139195834, 20.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/1332/26

Провадження № 2/348/1429/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

20 серпня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що 05.08.2017 між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис № 6, який на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.12.2023 розірвано.

У шлюбі в них із відповідачем народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на цей час проживає разом з нею та перебуває у неї на утриманні. Після її народження вони разом з сім`єю в 2021 році виїхали на роботу і проживання у Францію, де проживали до липня 2023 року. 01.07.2023 вона з дочкою повернулася додому в Україну а відповідач залишився спочатку у Франції, а у жовтні 2023 року переїхав проживати і працювати у Польську Республіку де перебуває і до сьогодні.

Вона на даний час офіційно зареєстрована як фізична особа підприємець, свого власного житла не має (проживає у будинку своїх батьків), здійснює догляд за їх малолітньою дочкою, займається домашнім господарством, таким чином отримує мінливий дохід, інших доходів у неї немає.

Зазначає, що відповідач з 2023 року проживає та працює у Польській Республіці в м. Лодзь різноробочим на будівельних роботах, таким чином отримує заробітну плату, яку витрачає на свої потреби. Матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_4 не надає, хоча згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України він зобов`язаний утримувати свою неповнолітню дитину.

Дочка ОСОБА_4 , останнім часом відвідує додаткові зайняття по танцях та вивченні англійської мови, на які постійно необхідні кошти.

Відповідач є особою працездатного віку, фізично здоровий, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, свого обов`язку по утриманню дочки відповідач не виконує, таким чином, зможе сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7 000,00 грн щомісячно.

Посилаючись на викладене, просила стягувати аліменти з ОСОБА_2 на її корист ьна утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 7 000,00 грн щомісячно до досягнення дочкою повноліття.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав викладених в уточненій позовній заяві, та додатково вказала, що дитину утримує тільки вона, несе всі витрати, зокрема, і ті, які пов`язані з навчанням дитини та харчуванням у школі, з її розвитком, лікуванням, придбанням одягу та продуктів. На все вона витрачає близько 20 000 грн на місяць.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та судової повістки. Конверти з відправленням повернуто, згідно довідки підприємства поштового зв`язку причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Повторно направлена судова повістка також з відправленням повернута, згідно довідки підприємства поштового зв`язку причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також виклик відповідача у справі у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб, який зареєстрований 05.08.2017 виконавчим комітетом Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6, що підтверджується відповідним витягом.

У шлюбі в сторін народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом № 31 від 15.02.2019, вчинений Надвірнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 15.02.2019.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.12.2023 у справі № 348/2707/23 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області 05.08.2017, актовий запис № 6, розірвано.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/012518576 від 29.08.2025, місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження №84 від 02.06.2026, складеного старостою Краснянського старостинського округу №4 Дем`янівим І.А., вбачається, що останній провів обстеження матеріально-побутових умов проживання жительки с. Красна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті якого встановив, що позивач зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею проживає її неповнолітня дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначив, що під час обстеження встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на повному матеріальному утриманні матері - ОСОБА_1 , яка самостійно забезпечує дитину необхідними умовами для проживання, харчування, виховання та розвитку.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2023/008728990 від 26.10.2023, місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем долучено до позову із мобільного телефону скріншот повідомлень, надісланих позивачем відповідачу з приводу витрат, які несе позивач на утримання їх дитини від шлюбу, а також підтвердження відвідування дитиною гуртків англійської мови та танців з відповідною оплатою за них.

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За змістом вказаних норм закону обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить 3 512 грн.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що дитина сторін проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати дочку, хоча є здоровим, працездатним чоловіком молодого віку.

Доказів того, що відповідач не може надавати дитині матеріальну допомогу, має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, суду не надано.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач є фізично здоровим чоловіком працездатного віку, його матеріальне становище, відсутність даних про інших документально підтверджених його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дітей і цей обов`язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 6 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.05.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Визначений судом розмір аліментів на дитину не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням встановлених судом обставин, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача.

Разом з тим, розмір аліментів у твердій грошовій сумі 6 000,00 гривень, відповідно до ч. 2 ст. 184 СК щорічно до повноліття дитини підлягає індексації відповідно до закону.

Заявлений позивачем розмір аліментів у сумі по 7 000 грн на дитину не обґрунтований та не підтверджений достатніми доказами, а тому розмір аліментів має бути справедливим, відповідати інтересам та потребам дитини, з врахуванням рівного обов`язку обох батьків приймати участь в утриманні дитини.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, збільшення їх розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3 328 грн.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 грн на користь державного бюджету України.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 430 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 6 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 14 травня 2026 року.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) грн судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Заочне рішення може бути переглянуте Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.