Рішення № 139194148, 17.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10040/26

Провадження № 2/756/8307/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

17 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 1628448 від 25.03.2021 у розмірі 19 061,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в електронній формі було укладено договір позики № 1628448, за яким відповідачу надано грошові кошти в розмірі 7 000 грн на строк 22 дні зі сплатою процентів за користування ними. Кошти перераховано на банківський картковий рахунок, реквізити якого відповідач зазначив під час оформлення позики. У визначений договором строк позика та проценти повернуті не були, у зв`язку з чим станом на 30.11.2021 утворилася заборгованість у розмірі 19 061,84 грн, з якої 7 000 грн становить основний борг та 12 061,84 грн - нараховані і несплачені проценти за користування коштами.

Право вимоги до відповідача позивач обґрунтовував тим, що 10.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, а 30.11.2021 сторони цього договору підписали реєстр прав вимоги № 120, за яким право вимоги за договором позики № 1628448 від 25.03.2021 перейшло до позивача.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 15.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1628448.

Згідно з п. 1 договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник - повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору сума позики становить 7 000 грн, строк позики (строк договору) - 22 дні, дата надання позики - 25.03.2021, дата повернення позики (останній день) - 16.04.2021, базова процентна ставка (фіксована) - 1,99% на день, знижена (акційна) процентна ставка - 1,09% на день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 397,85%, орієнтовна загальна вартість позики - 8 678 грн. У реквізитах позичальника зазначено рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3 договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п. 4.2 договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на сайті https://mycredit.ua, а згідно з п. 10 договору інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 5 договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; у реквізитах позичальника зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором «143vRhj5NP».

Як вбачається з довідки про ідентифікацію Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», акцепт договору № 1628448 від 25.03.2021 вчинено відповідачем шляхом підписання одноразовим ідентифікатором «143vRhj5NP», який надіслано позичальнику 25.03.2021 о 16:43 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначену ним під час складання заявки.

Виконання позикодавцем обов`язку з надання коштів підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 02.04.2026 вих. № КД-000142020/ТНПП, згідно з якою ця платіжна установа підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції - Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, та завершення платіжної операції: дата - 25.03.2021, номер платежу - 805702a4-e88a-4e7b-aa64-e456a519efa7, сума - 7 000 грн, отримувач - ОСОБА_2 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 . Номер зазначеного електронного платіжного засобу збігається з номером рахунку, вказаним у реквізитах позичальника в договорі позики № 1628448 від 25.03.2021, що дає підстави вважати доведеним перерахування коштів саме відповідачу.

Судом встановлено, що 10.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 10072020, за п. 1.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціну придбання) за відповідний реєстр за плату.

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу; підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог у паперовому вигляді є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу прав вимоги. Згідно з п. 10.1 договір діє до 31.12.2020 та вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимог № 120 від 30.11.2021 до договору факторингу № 10072020, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за договором позики № 1628448 від 25.03.2021 із зазначенням суми заборгованості за тілом позики - 7 000 грн, за процентами - 12 061,84 грн, а разом - 19 061,84 грн та одиничної ціни придбання - 1 050 грн.

Сплату фактором ціни придбання за вказаним реєстром підтверджено платіжною інструкцією № 229 від 30.11.2021 на суму 3 385 095,05 грн із призначенням платежу «Фінансування загальної вартості згідно договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 1628448 від 25.03.2021, складеним первісним кредитором станом на 30.11.2021, відповідачу нараховано проценти на загальну суму 17 430 грн, з яких сплачено 5 368,16 грн, залишок заборгованості за процентами - 12 061,84 грн; заборгованість за тілом позики - 7 000 грн, платежів у рахунок її погашення не здійснювалося.

З цього ж розрахунку вбачається, що в період з 17.04.2021 по 23.06.2021 відповідач вніс на погашення заборгованості кошти на загальну суму 5 368,16 грн, а нарахування процентів здійснювалося за ставкою 1,09% на день по 27.05.2021 та за ставкою 1,99% на день - після цієї дати.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Щодо укладення договору в електронній формі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладення договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, а такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що одноразовий ідентифікатор «143vRhj5NP» було надіслано відповідачу на зазначену ним електронну адресу та використано для підписання договору позики № 1628448 від 25.03.2021. Без здійснення таких дій цей договір не був би укладений. Крім того, відповідач частково виконував грошове зобов`язання, сплативши в період з 17.04.2021 по 23.06.2021 кошти на загальну суму 5 368,16 грн, що додатково підтверджує обізнаність відповідача з умовами договору та отримання ним позики. Доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з незаконним заволодінням його персональними даними, як і доказів оспорювання договору, відповідач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір позики № 1628448 від 25.03.2021 є укладеним, а факт перерахування позичальнику 7 000 грн - доведеним.

Щодо набуття позивачем права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України у тій же редакції предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога); майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Отже, та обставина, що договір факторингу № 10072020 укладено 10.07.2020, тобто раніше за договір позики № 1628448 від 25.03.2021, не перешкоджає відступленню права вимоги за останнім, оскільки предметом договору факторингу може бути й майбутня вимога, а перехід права вимоги за умовами п. 2.1.3 договору факторингу пов`язаний саме з підписанням відповідного реєстру прав вимог. Право вимоги до відповідача індивідуалізовано у витягу з реєстру прав вимог № 120 від 30.11.2021, який містить дані договору позики, відомості про боржника та розмір заборгованості, а сплату ціни придбання підтверджено платіжною інструкцією № 229 від 30.11.2021.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18 та від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір факторингу № 10072020 від 10.07.2020 та реєстр прав вимог № 120 від 30.11.2021 у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач є належним кредитором у зобов`язанні, яке виникло з договору позики № 1628448 від 25.03.2021.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Заборгованість за тілом позики в розмірі 7 000 грн відповідачем не погашалася, доказів її повернення матеріали справи не містять, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо заборгованості за процентами суд виходить з такого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зазначено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється; права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначено, що припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Суд враховує, що у цій справі сторони таку іншу домовленість погодили: п. 2 договору позики № 1628448 від 25.03.2021 окремо визначено процентну ставку за понадстрокове користування позикою, а п. 6.5 Правил, які є невід`ємною частиною договору, прямо передбачено право нараховувати проценти за кожний день понадстрокового користування позикою, але в будь-якому разі не більше 90 календарних днів. Правила, на які посилається позивач, затверджено 11.02.2021, тобто до укладення договору позики, і саме в цій редакції долучено до матеріалів справи.

Отже, нарахування процентів за цим договором є правомірним у межах строку позики та подальших 90 календарних днів понадстрокового користування нею, а нарахування процентів поза цими межами суперечить як умовам договору, так і наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Строк позики становить 22 дні з датою повернення 16.04.2021, а проценти згідно з п. 3 договору та п. 6.3 Правил нараховуються за кожен день користування позикою, включаючи день її видачі та день повернення. Таким чином, правомірним є нарахування процентів за період з 25.03.2021 по 16.04.2021 (23 дні) та за 90 календарних днів понадстрокового користування позикою - з 17.04.2021 по 15.07.2021, а всього за 113 днів.

Оскільки відповідач порушив зобов`язання щодо повернення позики у визначений договором строк, особливі умови програми лояльності втратили силу, а проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою (п. 9.7 Правил), яка згідно з п. 2 договору становить 1,99% на день, тобто 139,30 грн за кожен день користування позикою (7 000 грн х 1,99%).

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що розмір процентів, нарахування яких відповідає умовам договору, становить 15 740,90 грн (139,30 грн х 113 днів). Натомість первісним кредитором нараховано проценти на суму 17 430 грн, тобто і за період після спливу 90 календарних днів понадстрокового користування позикою, що є безпідставним.

Відповідно до п. 6.10.1 Правил у першу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування позикою, а тому сплачені відповідачем 5 368,16 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів.

Таким чином, заборгованість відповідача за процентами становить 10 372,74 грн (15 740,90 грн - 5 368,16 грн), а загальний розмір заборгованості за договором позики № 1628448 від 25.03.2021 - 17 372,74 грн, з яких 7 000 грн - заборгованість за тілом позики та 10 372,74 грн - заборгованість за процентами.

Суд враховує, що з`ясування правильності розрахунку заборгованості належить до обов`язків суду, а в разі його помилковості суд самостійно визначає суми, що підлягають стягненню, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду та максимального розміру стягуваних сум, на що вказано у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - у розмірі 17 372,74 грн, а в задоволенні решти позовних вимог на суму 1 689,10 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з ч. 4 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Правовий курс», додаткову угоду до нього, акт № 45 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 13.05.2026, у якому вартість допомоги щодо відповідача визначено в розмірі 7 000 грн, та платіжну інструкцію № 2076 від 14.05.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Ураховуючи, що справа є малозначною і не становить складності, спір вирішено в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг наданої правничої допомоги обмежився складанням позовної заяви за типовим зразком, а сама позовна заява подана в межах однієї з тридцяти справ за єдиним актом прийому-передачі, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є непропорційним до предмета спору, і визначає обґрунтованим їх розмір у сумі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 14556 від 07.05.2026. Оскільки позовні вимоги задоволено на 91,14% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 426,48 грн (2 662,40 грн х 17 372,74 грн : 19 061,84 грн) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 734,17 грн (3 000 грн х 17 372,74 грн : 19 061,84 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики № 1628448 від 25.03.2021 у розмірі 17 372,74 грн, судовий збір у розмірі 2 426,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 734,17 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО