Ухвала суду № 139191112, 19.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2573/26

номер провадження 1-кп/695/517/26

Номер рядка у звіті 315

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , дізнавача ОСОБА_6 , розглянувши скаргу на постанову дізнавача про перекваліфікацію кримінального проступку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255320000518 від 04.11.2025 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст.358, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з указаною скаргою на підставі ч. 2 ст. 303 КПК України в підготовчому судовому засіданні, і просить суд визнати незаконною та скасувати постанову дізнавача ОСОБА_6 від 26.03.2026 про перекваліфікацію кримінального проступку в об`єднаному кримінальному провадженні №12025255320000518, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.11.2025.

Скарга мотивована тим, що дізнавач перевищила свої повноваження і порушила правила підслідності при винесенні постанови, остання була прийнята поза межами строків досудового розслідування. І загалом перекваліфікація одного з кримінальних правопорушень, в якому звинувачується ОСОБА_4 , мала штучний характер, оскільки, на думку захисника, постанова приймалася задля протиправного продовження строків досудового розслідування відповідного кримінального правопорушення.

У підготовчому судовому засіданні 19.08.2026 захисник скаргу підтримав і надав пояснення, аналогічні наведеним у письмовій скарзі. При цьому підкреслив, що дізнавач при винесенні оскаржуваної постанови порушила положення Конституції України, за якими посадові особи мають діяти в межах повноважень та у спосіб, визначені законом (мова йде про ст. 19 Конституції України). Також захисник підкреслював незаконність дій дізнавача при врученні підозри та винесенні постанови про зупинення досудового розслідування та оголошенні підозрюваного в розшук, незаконності розшуку підозрюваного.

Дізнавач ОСОБА_7 пояснила суду, що при прийнятті оскаржуваної постанови діяла на підставі ст. 40-1, 110, 215 КПК України як самостійний учасник кримінального провадження, у межах наданих законом повноважень. Відповідно ця постанова є законною. При перекваліфікації дій обвинуваченого врахувала матеріали судової практики Верховного Суду.

Прокурор ОСОБА_3 надав пояснення, аналогічні поясненням дізнавача, підкресливши те, що постанова про зупинення досудового розслідування безрезультатно оскаржувалася захисником на етапі досудового розслідування. Повідомив суду, що після отримання матеріалів кримінального провадження після перекваліфікації дій обвинуваченого в одному з епізодів протиправної діяльності на нетяжкий злочин доручив проведення досудового розслідування у формі досудового слідства відповідним слідчим органам. Зміна кваліфікації кримінальних правопорушень у спосіб, подібний тому, що мав місце при винесенні оскаржуваної постанови, є звичайною практикою.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд провадження за відсутності представника потерпілого.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та додані до матеріалів обвинувального акта документи, суд установив наступне.

21 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК, ч. 1 ст. 190 КК України.

Постановою дізнавача ОСОБА_6 від 21.01.2026 зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025255320000518, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.11.2025.

26.03.2026 досудове розслідування відновлено за постановою дізнавача ОСОБА_6 .

Постановою дізнавача ОСОБА_6 від 26.03.2026 протиправні дії ОСОБА_4 в об`єднаному кримінальному провадженні № 12025255320000518, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.11.2025, в епізоді з ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України перекваліфіковані на ч. 3 ст. 358 КК України.

У постанові дізнавача про перекваліфікацію складу кримінального проступку від 26.03.2026 вказано, зокрема, таке:

«…встановлено, що ОСОБА_4 , 28 травня 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у приміщенні КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 2, надав особисті дані відносно своєї дружини та своєї малолітньої доньки для виготовлення йому завідомо підробленого документу медичного висновку Форма № 080/о.

Такі дії ОСОБА_4 , в епізоді ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України органом досудового розслідування кваліфіковано як пособництво в підробленні офіційного документа, хоча вони підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 підроблення офіційного документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на викладене, в даній події вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а тому даний кримінальний проступок слід перекваліфікувати в епізоді з ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України на ч. 3 ст. 358 КК України».

Далі 26.03.2026 прокурор Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 виніс постанову про визначення органу досудового розслідування.

Також 26.03.2026 заступник начальника СВ Золотоніського РВП ОСОБА_8 прийняв постанову про створення слідчої групи.

Отже, наявні в матеріалах справи документи та пояснення дізнавача і прокурора дозволяють дійти висновку, що в кримінальному провадженні № 12025255320000518 у період часу до 26.03.2026 здійснювалося дізнання. У подальшому досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проводилось у формі досудового слідства.

Вирішуючи скаргу, суд керується такими нормами процесуального права.

Згідно зі статтею 215 КПК України досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 40-1 КПК України визначає процесуальний статус дізнавача і встановлює такі правила.

Дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Отже, кримінальний процесуальний закон наділяє дізнавача повноваженнями приймати процесуальні рішення в межах його компетенції.

Як закріплено в частині 4 статті 218 КПК України, якщо при здійсненні дізнання буде встановлено, що особа вчинила злочин, дізнавач за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування з урахуванням підслідності.

Суд зазначає, що хоча процесуальний закон прямо не передбачає ухвалення дізнавачами або слідчими постанов про перекваліфікацію кримінальних правопорушень, подібні постанови не заборонені законом і йому не суперечать.

Закон допускає зміну кваліфікації кримінального правопорушення, яке розслідується. У тому числі очевидно можливою є зміна кваліфікації дій підозрюваного зі складу певного кримінального проступку на злочин нетяжкий злочин, зокрема, як відбулося в даному кримінальному провадженні.

Приймаючи постанову від 26.03.2026, дізнавач діяла в межах її дискреційних повноважень, закріплених у статтях 40-1 та 110 КПК України, які визначають дізнавача самостійним учасником кримінального процесу з повноваженнями провадити дізнання.

Щодо зауважень захисника про відсутність підстав для перекваліфікації кримінального правопорушення станом на 26.03.2026, оскільки у період після повідомлення підозри і до 26.03.2026 провадження було зупинено, то вони не базуються на нормах чинного законодавства. Адже процесуальний закон не містить правил про потребу збору доказів чи встановлення певних нових обставин як обов`язкову передумову зміни кримінально-правової кваліфікації діяння особи.

Суд зауважує, що засадниче значення для зміни форми досудового розслідування із дізнання на слідство має дотримання дізнавачем положень ч. 4 ст. 218 КПК України. У даному кримінальному провадженні дізнавач ОСОБА_6 виконала відповідні законодавчі вимоги спрямувала відповідні матеріали кримінального провадження для подальшого проведення досудового слідства, про що свідчать факти винесення уповноваженими посадовими особами постанови про визначення органу досудового розслідування та постанови про створення слідчої групи від 26.03.2026. Після цього 30.03.2026 начальник відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 про зміну раніше оголошеної підозри (згадані в числі процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, у Реєстрі матеріалів досудового розслідування).

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова дізнавача прийнята в межах його повноважень, вона не порушила процесуальних прав обвинуваченого та порядку досудового розслідування. А тому відсутні підстави визнати цю постанову незаконною і скасувати.

Доводи захисника про прийняття оскаржуваної постанови дізнавача поза межами строків досудового розслідування суд не бере до уваги з огляду на таке.

Захисник вважає незаконним зупинення досудового розслідування на підставі відповідної постанови дізнавача від 21.01.2026, у тому числі через не зазначення в ній рішення про оголошення підозрюваного в розшук.

Як установив суд із наданої захисником ухвали слідчого судді від 15.04.2026 у справі №695/1318/26 (провадження № 1-кс/695/281/26), указана постанова дізнавача від 21.01.2026 про зупинення досудового розслідування була предметом оскарження слідчому судді на стадії досудового розслідування. За результатами розгляду скарги в її задоволенні було відмовлено. Ухвала набрала законної сили 15.04.2026.

Серед іншого, в зазначеній ухвалі слідчого судді встановлено, що дізнавач 21.01.2026 виніс дві постанови про оголошення підозрюваного в розшук та про зупинення досудового розслідування, а в ЄРДР міститься повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 21.01.2026. Крім того, слідчий суддя надавав оцінку аргументу захисника, який він повторює в даній скарзі, - про нібито правовий дефект постанови дізнавача від 21.01.2026 про зупинення досудового розслідування через відсутність рішення про розшук у резолютивній частині постанови.

Слідчий суддя визнав законною постанову про зупинення досудового розслідування.

На даній стадії процесу суд не повноважний давати оцінку процесуальним рішенням дізнавача по зупиненню досудового розслідування та оголошенню підозрюваного в розшук, а тому кладе в основу своїх висновків із даного питання висновки слідчого судді, викладені в ухвалі слідчого судді від 15.04.2026 у справі № 695/1318/26 (провадження № 1-кс/695/281/26).

Зважаючи на все викладене, суд критично оцінює висновки захисника про нібито штучний характер перекваліфікації кримінального проступку з метою протиправного продовження строків розслідування. У цьому зв`язку необхідно підкреслити ще й такі обставини.

Процесуальний закон (ч.3-4 ст. 219 КПК) установлює не єдиний 72-годинний строк дізнання, на якому наголошує захисник. У разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або якщо необхідним є проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, дізнання може тривати протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру.

Крім того, строк досудового розслідування може бути продовжений у встановленому порядку, при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, наведених вище.

Керуючись указаними процесуально-правовими нормами, строк досудового розслідування в даній кримінальній справі після повідомлення про підозру 21.01.2026 міг тривати один місяць. Відповідно, для цілей нібито протиправного продовження строків розслідування дізнавачу не слід було вдаватися до зупинення досудового розслідування, на чому акцентує захисник у своїй скарзі.

Щодо згаданих у скарзі захисника позицій ККС ВС у постановах від 04.10.2021 у справі №724/86/20 та від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15-к, то перша постанова не є релевантною для обставин даного кримінального провадження. Друге з указаних судових рішень це вирок суду першої інстанції у конкретній кримінальній справі, правові висновки суду по якій не можуть використовуватися іншими судами.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправною оскаржуваної постанови дізнавача та відповідно для задоволення скарги.

На підставі ст. 40-1, 110, 214, 215, 216, 218, 303-307, 314, 369-372 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1