Рішення № 139191111, 21.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1685/26

номер провадження 2/695/2063/26

21 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Біленко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 200 грн.

Позов мотивує тим, що 08.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір позики №87/83118066. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» суму заборгованості за кредитним договором, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання 18.06.2026 та 11.08.2026 відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього та відзиву на позов не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалу про відкриття провадження та судові повістки суд направляв відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, і відповідач їх отримував.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. 244 ЦПК України суд своєю ухвалою від 11.08.2026 перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 21.08.2026 о 08:10 .

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

08.01.2021 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 87/83118066. Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума позики становить 4000 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору строк на який надається Позика становить 365 днів. Позика надається Позичальнику на умовах поверненням суми Позики в кінці строку користування позикою.

Згідно п. 1.5 договору Комісія за видачу Позики складає 28% (двадцять вісім процентів) від суми Позики, що становить 1120.00 грн (одна тисяча сто двадцять гривень 00 копійок) і підлягає сплаті у строк передбачений Графіком платежів.

Позичальник повинен сплачувати Позикодавцю Проценти за Договором за фіксованою ставкою 2% (два проценти) від суми Позики (залишку суми Позики) за кожен день користування Позикою в межах строку, передбаченого п. 1.4. та п. 2.2. Договору у порядку, розмірі та строки, встановлені в Графіку платежів, що у загальному розмірі становить 28080 грн (2.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору Позичальник зобов`язаний повернути суму Позики у повному обсязі в термін, визначений Графіком платежів. Позичальник має право достроково повернути суму Позики та сплатити інші платежі за Договором.

Також Розділом 3 Договору визначено порядок надання та повернення позики. Так, позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору. Позичальник повертає суму позики шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або на банківський рахунок позикодавця.

28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» було укладено Договір Факторингу №28122023 ( надалі «Договір Факторингу»). Відповідно до розділу 2 Договору Факторингу а цим Договором Клієнт передає (відступає) Фактору свої Права Вимоги, а Фактор набуває Права Вимоги Клієнта за Первинними Договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. В тому числі за даним Договором Факторингу Товариству з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед Первісним Кредитором за договором №87/83118066 від 08.01.2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023 року ТОВ ФК «Укрглобал-фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33200 грн, з яких 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 28080 грн сума заборгованості за відсотками; заборгованість по комісії 1120 грн.

Згідно платіжної інструкції № 530 від 05.01.2024 ТОВ ФК «Укрглобал-фінанс» провело оплату ТОВ «Партнер фінанс» за договором факторингу№ 28122023 від 28.12.2023.

17.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Укрфінстандарт» було укладено Договір Факторингу № 17-04/ФК-25.

За даним Договором Факторингу Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Укрфінстандарт» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за договором №87/83118066 від 08.01.2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025 року ТОВ ФК Укрфінстандарт» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33200 грн, з яких 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 28080 грн сума заборгованості за відсотками; заборгованість по комісії 1120 грн.

Згідно платіжної інструкції № 488 від 24.04.2025 ТОВ "ФК Укрфінстандарт» провело оплату ТОВ ФК «Укрглобал-фінанс» за договором факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025.

25.08.2025 між ТОВ ФК Укрфінстандарт» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» було укладено Договір Факторингу № 25-08/ФК-25

За даним Договором Факторингу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за договором №87/83118066 від 08.01.2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025 року ТОВ «ЮрКонсалт груп плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33200 грн, з яких 4000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 28080 грн сума заборгованості за відсотками; заборгованість по комісії 1120 грн.

Згідно платіжної інструкції № 11 від 12.11.2025 ТОВ «ЮрКонсалт груп плюс» провело оплату ТОВ "ФК Укрфінстандарт» за договором факторингу №25-08-04/ФК-25 від 25.08.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості, підготовленим позикодавцем, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики складає: заборгованість за основним боргом - 4000 грн заборгованість за відсотками 28080 грн, заборгованість по комісії 1120 грн, всього заборгованість складає - 33 200 грн.

Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд керується такими нормами права.

Спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Таким чином, із кредитного договору №87/83118066 від 08.01.2021 суд установив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання договору власноручним підписом.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як установив суд, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав 08.01.2021 у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк згідно з визначеними умовами договору, про що свідчать положення пункту 3.2 договору (цитовані вище) та власноручний підпис відповідача у договорі.

Суд установив, що відповідач повністю не виконав свої зобов`язання за договором позики, укладеним згідно з чинним законодавством. Відповідно до ст. 512, 514, 1077 ЦК України право вимоги до ОСОБА_1 за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025.

Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.

Судом встановлено, що позивачем було надано позику 4000 грн відповідачеві.

Відповідно до положень п. 1.4 Договору позика надається на строк 365 днів. Комісія за видачу Позики складає 28% від суми Позики, що становить 1120 грн.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 4000 грн та узгодженої процентної ставки у розмірі 2% за день, а також враховуючи строк кредитування (строк договору) тривалістю 365 днів та встановлену згідно з п. 2.1 договору суму, яку позичальник мав сплатити 28080 грн, сума, яка підлягає сплаті за договором, становить: 4000+28080+1120 = 33200 грн.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн, викладені в позовній заяві, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.

Предметом позову в даній цивільній справі є задоволення стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 33200 грн.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №45714110 від 10.12.2025 та додаткової угоди; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги; вартість послуг (прейскурант), в якому міститься перелік наданих правових послуг, а всього на суму 6000 грн.

Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.

Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 353-355 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» заборгованість у розмірі 33 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт груп плюс» (04052, м. Київ, вул. Глибочинська, буд. буд. 17Б, офіс 503, код ЄДРПОУ 45714110).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя К.І. Апанасенко