Ухвала суду № 139188910, 24.08.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/870/26

Провадження № 2/364/650/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

24.08.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП не зазначено); Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність» (код ЄДРПОУ: 32151697, адреса: вул. Зарічна, 100, с-ще Володарка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09301, далі - СТОВ «Єдність»), про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 12.08.2026 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СТОВ «Єдність» про поділ спільного майна; відомості щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача ОСОБА_2 отримано з даних Єдиного державного демографічного реєстру 13.08.2026 та 18.08.2026 від відділу «ЦНАП» виконавчого комітету Володарської селищної ради у відповідь на додатковий запит суду від 14.08.2026 відповідно до вимог частин шостої восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання усіх вимог статті 175 ЦПК України з огляду на таке.

Так, за вимогами пунктів 2, 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Верховний Суд виснував, що права, передбачені ЦПК України щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи (зокрема, постанова від 24.01.2024 у справі № 757/31237/18).

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.

Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

На відміну від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, за теоретичним визначенням «відповідач» це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

З огляду на принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства на Позивача покладено обов`язок визначати Відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі Позивачем. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Натомість, представник Позивача Порхун О.П. (ордер на надання правничої допомоги серії Аі № 2323811 від 08.06.2026, а.с. 3) подала до суду позовну заяву про поділ спільного майна, в якій зазначила Відповідачів: ОСОБА_2 та СТОВ «Єдність». При цьому, зі змісту позовної заяви, а саме її мотивувальної частини, вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді СТОВ «Єдність», яка є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, так як поділ земельної ділянки може впливати на права орендаря. Крім того, зі змісту прохальної частини позовної заяви не вбачається жодних матеріально-правових вимог до другого Відповідача СТОВ «Єдність» та не зазначено, які саме права або законні інтереси Позивача були порушені, невизнані чи оспорені безпосередньо діями (бездіяльністю) саме цієї особи, що є порушенням вимог, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Таким чиним, під час ознайомлення з матеріалами позовної заяви судом виявлено суперечності, що породжують правову невизначеність щодо суб`єктного складу учасників справи та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Усуваючи наведені недоліки, Позивачеві (його представнику) необхідно взяти до уваги викладене, усунути зазначені вище суперечності та подати до Володарського районного суду Київської області нову редакцію позовної заяви з правильним визначенням кола учасників справи із зазначенням їх процесуального статусу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, зокрема, статті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені, зокрема, статтею 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усуне недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись статями 175, 185, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдність» про поділ спільного майна.

Надати Позивачеві (його представнику) строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз`яснивши, що в разі їх неусунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута Позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.А. Макаренко