Рішення № 139188878, 18.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"18" серпня 2026 р. Справа № 363/2023/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачкою договірних зобов`язань по сплаті коштів за наданий кредит, просив стягнути з останньої заборгованості за кредитним договором №71318658 від 31 серпня 2025 року в розмірі 22 377 грн. (12 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2 817 грн. - заборгованість за процентами, 1 800 грн. - заборгованість за комісією, 5 760 грн. - заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування) та за кредитним договором №6721319 від 30 вересня 2025 року в розмірі 4 844 грн. 40 коп. (1 200 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1 037 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами, 207 грн. - заборгованість за комісією, 2 400 грн. - заборгованість за пенею), а всього 27 221 грн. 40 коп., а також судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позові просив про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову.

Відповідачка, будучи повідомленою про розгляд справи, до суду повторно не прибула участь у розгляді справи в суді не взяла, відзиву не подавала.

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 31 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №71318658, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 71256, направленим на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 2.2.1-2.2.4, 6.1, 6.3, 10.7.1 кредитного Договору, сума кредиту 12 000 грн.

Строк кредитування/строк договору - 30 днів.

Процентна ставка/день - 0,275% (фіксована).

Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 800 грн.)

Дата надання кредиту - 31 серпня 2025 року. Дата повернення кредиту - 29 вересня 2025 року. Денна процентна ставка/день - 0,775%. Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною)- 4,00%. Пеня - 4,00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1288,87%. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 14 790 грн. Загальні витрати за кредитом - 2 790 грн.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Позичальник зобов?язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором та комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом. За умовами укладеного Договору у позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов?язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для позичальника.

Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Зазначене також підтверджується Додатком №1 до кредитного Договору №71318658 від 31 серпня 2025 року, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

Згідно платіжного доручення АТ «Таскомбанк» від 31 серпня 2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 12 000 грн., код авторизації - 850887.

20 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15817968 до кредитного договору №71318658 від 31 серпня 2025 року, за умовами якої сторони погодилися продовжити строк кредитування на 21 день. Загальний строк кредитування - 51 день.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №71318658 від 31 серпня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25 лютого 2026 року складає 22 377 грн., з якої: 12 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2 817 грн. - заборгованість за процентами, 1 800 грн. - заборгованість за комісією, 5 760 грн. - заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

30 вересня 2025 року між ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6721319, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 616067, направленим на номер телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до п.п. 2.2.1-2.2.2, 2.2.8, 6.1, 6.3, 9.5 кредитного Договору, сума кредиту 1 200 грн.

Строк кредитування/строк договору - 360 днів.

Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 207 грн.)

Дата надання кредиту - 30 вересня 2025 року. Дата повернення кредиту - 24 вересня 2026 року. Денна процентна ставка/день - 0,95%. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 5 511 грн. Неустойка - 60 грн./день. Загальні витрати за кредитом - 4 311 грн.

За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. Договору.

Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування та комісію за надання кредиту відповідно до умов визначених цим Договором, будь-яким доступним йому способом. За умовами укладеного Договору у позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для позичальника.

За порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених Договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні Кредиту після підписання Договору з підстав, визначених п.п. 8.2.8 п. 8.2. Договору.

Зазначене також підтверджується Додатком №1 до кредитного Договору №6721319 від 30 вересня 2025 року, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000035525 від 13 лютого 2026 року, на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 30 вересня 2025 року перераховано 1 200 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №6721319 від 30 вересня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 24 лютого 2026 року складає 4 844 грн. 40 коп., з якої: 1 200 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1 037 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами, 207 грн. - заборгованість за комісією, 2 400 грн. - заборгованість за пенею.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Суд, оцінюючи надані докази у їх сукупності та перевіряючи правильність нарахування заборгованості за кредитним договором, виходить із вимог чинного законодавства, яке підлягало застосуванню на момент виникнення спірних правовідносин та на момент нарахування процентів за користування кредитом.

При визначенні розміру заборгованості суд зобов`язаний перевірити не лише факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання зобов`язань щодо їх повернення, а й відповідність умов кредитного договору імперативним вимогам законодавства у сфері споживчого кредитування, зокрема щодо допустимого розміру процентної ставки.

Як встановлено судом, умовами кредитного договору передбачено, що у разі користування кредитом понад встановлений договором строк на суму кредиту (його частину) нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі, визначеному п. 2.2 Договору, за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Ставка за понадстрокове користування кредитом становить 4 % за кожен день такого користування (п.п. 10.7.1 Договору).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5 такого змісту - максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Крім того, Розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 17, такого змісту - тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послу»", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, в період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року включно (120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, у період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно (наступні 120 днів) - 1,5 %, а після спливу зазначеного перехідного періоду, починаючи з 20 серпня 2024 року, підлягає застосуванню загальне обмеження, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», - не більше 1 % на день.

Враховуючи, що кредитний договір №71318658 укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 31 серпня 2025 року, а проценти за понадстрокове користування кредитом нараховувалися відповідачу в період з 21 жовтня 2025 року по 01 листопада 2025 року (на суму 5 760 грн.), їх нарахування повинно відбуватися із застосуванням процентної ставки згідно вимог Закону №3498-ІХ.

Зокрема, у період з 21 жовтня 2025 року по 01 листопада 2025 року (12 днів) проценти підлягали нарахуванню з урахуванням встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки - 1% на день.

Отже, розмір процентів за цей період становить 4 950 грн. (12 000 грн. (тіло кредиту) / 100% ? 1 % = 120 грн. (за один день); 120 грн. ? 12 днів = 1 440 грн.

За таких обставин, поданий розрахунку заборгованості за період з 31 серпня 2025 року по 01 листопада 2025 року за кредитним договором №71318658 від 31 серпня 2025 року, згідно якого відповідачці за період з 21 жовтня 2025 року по 01 листопада 2025 року нараховано проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 5 760 грн. із застосуванням процентної ставки 4,00% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, на вимогах Закону щодо граничного розміру денної процентної ставки не ґрунтуються та покладеними в основу судового рішення бути не може.

Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування кредитом у розмірі 1 440 грн., частково від заявленої суми та у межах визначених Законом.

Що стосується питання про стягнення пені в розмірі 2 400 грн., яка нараховувалася відповідачці позивачем згідно п.п. 2.2.8 та 9.5 Договору №6721319 від 30 вересня 2025 року, то суд зазначає наступне.

Так, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

КЦС ВС в постанові від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 зазначив, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Оскільки проценти - це плата за користування чужими грошима (стаття 1048 ЦК України), а згідно з положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 24 лютого 2022 року нараховані відповідно до вимог статті 625 ЦПК України інфляційні втрати підлягають списанню, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про стягнення з позичальника прострочених процентів за користування кредитними коштами (нараховані, але не сплачені) та інфляційних втрат за період до 23 лютого 2022 року

Судом встановлено, що прострочення відповідачкою сплати платежів сталося під час дії воєнного стану, в той час, коли кредитор всупереч вимог Закону нараховував останній пеню за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі 2 400 грн.

За таких обставин, оскільки вказану пеню внаслідок невиконання зобов`язання нараховано позивачем під час дії воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідачки.

Отже, нарахування пені відповідачці в розмірі 2 400 грн. на вимогах Закону та наявних матеріалах справи не ґрунтуються, є безпідставними та недоведеними.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитним договором №71318658 від 31 серпня 2025 року складається із заборгованості за основним боргом - 12 000 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 2 817 грн., заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування кредитом 1 440 грн., заборгованості за комісією - 1 800 грн. та за кредитним договором №6721319 від 30 вересня 2025 року складається із заборгованості за основним боргом - 1 200 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1 037 грн. 40 коп., заборгованості заборгованості за комісією - 207 грн., що в загальному розмірі становить 20 501 грн. 40 коп. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією відповідачкою суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захисту шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Отже, пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

Беручи до уваги викладене та пропорційно до розміру задоволених вимог, судові витрати, які складаються з оплати витрат на професійну правничу допомогу, визнаються судом обґрунтованими в цій справі на суму 2 050 грн. (підтверджені документально: договором про надання правничої допомоги №02-08/25 від 20 серпня 2025 року, заявкою на надання юридичної допомоги №2016 від 01 грудня 2025 року, витягом з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 та витягом з акту приймання-передачі правничої допомоги №2-МК від 14 січня 2026 року до вказаного договору) та судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. (платіжна інструкція АТ «Універсал Банк» №с16с45 від 26 березня 2026 року), відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідача в зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 20 501 грн. 40 коп., а також судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 050 грн., а всього 25 213 (двадцять п`ять тисяч двісті тринадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 24 серпня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Арсенальна, 1Б, ЄДРПОУ - 39861924.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя