Рішення № 139186890, 24.08.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 674/640/26

№ 2/688/1664/26

Рішення

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

29.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №5361440 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,95% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого право вимоги за договором №5361440 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.03.2025 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в розмірі 28641,80 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7999,99 грн та за процентами в розмірі 16641,81 грн, штрафних санкцій в розмірі 4000 грн. Оскільки відповідач добровільно заборгованість за договором №5361440 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.03.2025 не сплатив, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 37837,80 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7999,99 грн, за процентами нарахованими первісним кредитором в розмірі 16641,81 грн, за процентами нарахованими ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в розмірі 9196 грн, штрафними санкціями в розмірі 4000 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у судове засідання не з`явився, проте адвокат Столітній М.М. в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не з`явились. Адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду клопотання про розгляд срави у її та відповідача відсутності.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03.04.2026 дану цивільну справу направлено за територіальною підсудністю до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

11.05.2026 справу отримано канцелярією Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 передано для розгляду судді Козачук С.В.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2026 відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін о 09 год 30 хв 22.07.2026.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «Акцент-Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку НОМЕР_1 ; виписку по рух коштів по картковому рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 про надходження 05.03.2025 грошових коштів в сумі 8000 гривень на платіжну картку за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек»; розгляд справи відкладено до 09 год 30 хв 24.08.2026.

12.08.2026 на виконання ухвали від 22.07.2026 від АТ «Акцент-Банк» надійшли витребувані судом письмові докази.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст.178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 05.03.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» уклали договір №5361440 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Укладання цього договору сторонами здійснювалося за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до Особистого кабінету.

Відповідно до п.п. 9.7.1. Кредитного договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет/мобільний застосунок Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

За умовами договору товариство надало клієнту кредит в сумі 8000 грн для споживчих (особистих) потреб, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів, з фіксованою ставкою, стандартна процентна ставка 0,95% в день (346,75% річних). Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредиту 2356,8100% річних, загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 35360 грн, що відображено в паспорті споживчого кредиту та в додатку №1 до договору про надання коштів таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якими відповідач ознайомився та підписав електронним підписом одноразового ідентифікатора.

Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов`язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.

Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно п.2.1 договору.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватиметься згідно з Графіком платежів.

Пуктом 6.1 Кредитного договору передбачено, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» (п. 9.9. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Кредитний договір підписано електронним підписом клієнта, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача ОСОБА_1 , про що свідчить п. 10 Договору «Реквізити та підписи сторін».

Свої зобов`язання відповідно до умов підписаного кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 8000 грн, а останній їх отримав.

Перерахування грошових коштів в сумі 8000 грн на картку відповідача ОСОБА_1 було здійснено за допомогою компанії ТОВ «Пейтек Україна», яке відповідно до умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03.01.2024 зобов`язалось надати технічну можливість в перерахуванні коштів.

З повідомлення №20251103-1703 від 03.11.2025 ТОВ «Пейтек Україна» слідує, що 05.03.2025 було успішно перераховано кошти в сумі 8000 грн на платіжну карту клієнта від ТОВ «Ленеура Україна, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» 26dc50c3-33f6-45cf-b9c9-b05cd81adee8, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 53614401741133346, призначення платежу зарахування на карту ЕПЗ 5169155156137000.

Відповідно до повідомлення АТ «Акцент-Банк» №54470/47-260805/239-БТ від 06.08.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ).

З виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) вбачається, що 05.03.2025 відбулося зарахування коштів в сумі 8000 грн.

ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконував, в результаті чого на станом на 30.10.2025 утворилась заборгованість в розмірі 28641,80грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7999,99 грн, по процентам в розмірі 16641,81 грн, штрафних санкціях в розмірі 4000 грн, що підтверджується наданим ТОВ «Лінеура Україна» розрахунком заборгованості.

30.10.2025 між TOB «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №30/10/2025, за яким ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1 Договору факторингу Фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або настане в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прав грошової вимоги та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 28641,80 грн, з яких 7999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16641,81 грн - сума заборгованості за процентами, 4000 грн - штрафні санкції.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №5361440 про надання споживого кредиту від 05.03.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за період з 31.10.2025 по 28.02.2026 становить9196 грн.

31.10.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» повідомило боржників про відступлення прави вимоги за кредитними договорами на підставі договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025, зокрема і відповідача за договором №5361440 про надання споживого кредиту від 05.03.2025.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №5361440 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача ОСОБА_1 , якому були надані кредитні кошти в сумі 8000 грн шляхом переказу на його картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами. Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір укладено згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Вматеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5361440від 05.03.2025, відповідач отримав та користувався кредитними коштами, що відображено в розрахунках заборгованості.

Відповідно до договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», а тому позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав на правомірних підставах.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості суду надано не було.

Розрахунок позивача є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, оскільки відповідачем такий розрахунок не оспорений та не наданий суду інший розрахунок.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за штафними санціями (пенею/штрафом) в сумі 4000 грн, суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 4000 грн за кредитним договором №5361440 від 05.03.2025 є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.

Враховуючи викладене, змагальність та диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 33837,80грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7999,99 грн, за процентами нарахованими первісним кредитором станом на 30.10.2025 в розмірі 16641,81 грн, за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за період з 31.10.2025 по 28.02.2026 в розмірі 9196 грн, що нараховані в межах строку, на який надавався кредит (360 днів).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2380,71 грн (33837,80 грн становить 89,42% від 37837,80 грн; 89,42% від 2662,40 грн становить 2380,71 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких в сумі 10000 грн та витрачений час 12 год, що підтверджується договором №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, заявкою №17347 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, актом №17347 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунком на оплату №17347-23/03-2026 від 23.03.2026 на суму 10000 грн, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в розмірі 10000 грн не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, часткового задоволення позову, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст. 207, 512, 514, 526, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 11,12,13 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5361440 від 05 березня 2025 року за тілом кредиту в розмірі 7999 гривень 99 копійок, за процентами, нарахованими станом на 30 жовтня 2025 року в розмірі 16641 гривня 81 копійка, за процентами, нарахованими за період з 31 жовтня 2025 року по 28 лютого 2026 року в розмірі 9196 гривень, а всього 33837(тридцять три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 71 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК