Рішення № 139186220, 24.08.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4667/25

Провадження № 2/450/471/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинській У.Я.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Поліщук О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Пустомити цивільну справу справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» про (предмет позову) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): представник позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 119223,45 грн., 3 % річних у розмірі 783,94 грн., пені 8100,66 грн., а всього 128108,05 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.05.2025 о 13:02 год. у с. Милятичі Львівського району по вул. Сонячній, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля OPEL VIVARO, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована ТДВ «СК «ГАРДІАН», та належного позивачу автомобіля PORSCHE CAYENNE S HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 . Водіями складено повідомлення про ДТП (європротокол), відповідно до якого винуватцем пригоди визнано ОСОБА_3 . Після отримання європротоколу страховиком було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу. Первісно представник страхової компанії повідомив про можливість виплати страхового відшкодування в розмірі близько 90000 грн. Не погодившись із таким розміром, позивач звернулася до судового експерта. Згідно з висновком експерта № 64 від 30.06.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля внаслідок ДТП становить 403947,55 грн. Незважаючи на зазначені обставини, ТДВ «СК «ГАРДІАН» визначило розмір страхового відшкодування у сумі 130776,55 грн. та перерахувало ці кошти на рахунок позивача, хоча остання на такий розмір відшкодування не погоджувалася.

З огляду на встановлений законом ліміт страхового відшкодування у розмірі 250000 грн. невідшкодованою залишилася сума 119223,45 грн. (250000,00 грн. - 130776,55 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 783,94 грн., розрахованих за формулою: 119223,45 грн. ? 3 % ? 80 днів / 365 = 783,94 грн. На підставі ст. 611, 625 ЦК України та з урахуванням фактичних обставин справи позивач просить стягнути з відповідача невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 119223,45 грн. та 3 % річних у розмірі 783,94 грн. Попередній розрахунок судових витрат становить: витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно 20000 грн., витрати на проведення експертизи 10000 грн., а також судовий збір у встановленому законом розмірі.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Лавринів М.Я. позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про їх уточнення, підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити їх у заявленому розмірі та з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Позиція відповідача: представник відповідача не погоджується із заявленими вимогами з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог.

Зазначила, що відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 27 Закону України № 3720-IX, якщо строк експлуатації транспортного засобу перевищує п`ять років, до розрахунку вартості складових частин (деталей), що підлягають заміні, може включатися вартість складових частин (деталей), які відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогами оригінальних деталей. Аналогічне положення передбачене п. 8.5.11 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 27.10.2025 №2888/5/1797.

Вказала, що автомобіль PORSCHE CAYENNE S HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , є транспортним засобом 2012 року випуску, а тому на момент ДТП 11.05.2025 строк його експлуатації перевищував п`ять років. Відтак при визначенні вартості відновлювального ремонту відповідач правомірно врахував вартість аналогів оригінальних запасних частин.

Крім того, розрахунок вартості відновлювального ремонту здійснено за допомогою програмного комплексу Audatex працівником відповідача ОСОБА_4 . При цьому до розрахунку включено, зокрема, запасні частини виробників Porsche та AND, а джерелом цін на запасні частини був веб-сайт Granda.com.ua. За твердженням відповідача, запасні частини AND відповідають установленим міжнародним стандартам якості та мають відповідні сертифікати.

Відповідно до ремонтної калькуляції №G-44863 від 29.05.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначено в розмірі 156931,86 грн. з ПДВ, або 130776,55 грн. без ПДВ, яку відповідач виплатив позивачу як страхове відшкодування.

Водночас у висновку експерта № 64 вартість відновлювального ремонту визначено з урахуванням вартості оригінальних запасних частин, що, на думку відповідача, не відповідає положенням абз. 4 ч. 3 ст. 27 Закону України № 3720-IX щодо транспортних засобів, строк експлуатації яких перевищує п`ять років. У зв`язку з цим відповідач вважає визначений позивачем розмір збитків необґрунтованим, а заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене представник відповідача просила суд прийняти додаткові пояснення (заперечення) та долучити їх до матеріалів справи, а в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Поліщук О.Г. заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві та додаткових поясненнях щодо уточнених позовних вимог, долучених до матеріалів справи, зазначивши, що заявлені вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

09.10.2025 відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру; 10.10.2025 ухвала про відкриття провадження у справі; 10.10.2025 ухвала про витребування доказів; 21.10.2025 заява; 07.11.2025 клопотання; 02.12.2025 заява про розгляд справи; 03.12.2025 відзив на позовну заяву; 03.12.2025 клопотання про відкладення розгляду справи; 03.12.2025 клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката; 30.12.2025; 22.01.2026 клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції; 27.01.2026 заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді; 27.01.2026 про розгляд справи за відсутності; 27.01.2026 заява про відмову від частини позовних вимог; 27.01.2026 заява про уточнення (зменшення) позовних вимог; 11.02.2026 заперечення на заяву про уточнення позовних вимог; 16.02.2026 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; 27.02.2026 клопотання про розгляд справи у відсутності; 02.03.2026 клопотання про участь у відсутності та прийняття відмови від частини позовних вимог; 02.03.2026 про закриття підготовчого та призначення справи до судового розгляду; 08.04.2026 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; 21.04.2026 додаткові пояснення у справі; 21.04.2026 клопотання про долучення доказів; 27.04.2026 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; 15.05.2026 про участь в режимі відеоконференції; 18.05.2026 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; 20.05.2026 додаткові пояснення у справі; 13.08.2026 заява про подання доказів надання правничої допомоги після ухвалення рішення суду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 27.01.2026 від представника позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог у частині стягнення шкоди з ОСОБА_3 .

Крім того, 27.01.2026 до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято відмову позивача від позовних вимог до ОСОБА_3 та закрито провадження у цивільній справі в цій частині.

Цією ж ухвалою підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2025 о 13 год. 02 хв. у селі Милятичі Львівського району по вул. Сонячна, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки PORSCHE CAYENNE S HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП автомобіль належний позивачеві отримав механічна пошкодження.

Відповідно до повідомлення про настання події з ознаками страхового випадку, 11.05.2025 водії транспортних засобів на місці ДТП склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без залучення працівників Національної поліції (європротокол), у якому винуватцем пригоди зазначено водія ОСОБА_3 , що також підтверджується електронним європротоколом від 11.05.2025 №9839166FAA8E.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача ТДВ «СК «Гардіан», що підтверджується Полісом № 227046804, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 250000 грн.

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування від 15.05.2025 ОСОБА_2 своєчасно звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Страхову справу було зареєстровано за №G-44863 та проведено огляд транспортного засобу позивача. На підставі власного розрахунку (калькуляції) від 29.05.2025, відповідач визначив суму відшкодування у розмірі 130776,55 грн. без ПДВ та 156931,86 вартість ремонту з ПДВ.

Відповідно до платіжної інструкції №241385 від 07.07.2025 на банківський рахунок ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» було зараховано страхове відшкодування в розмірі 130776,55 грн. з призначенням платежу: «стр. відш. зг. стр. акту № G-44863-1 за пошкоджений т.з. PORSCHE Cayenne НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 , без ПДВ».

Вважаючи цю суму необґрунтовано заниженою, позивач звернувся до незалежного судового експерта.

Відповідно до висновку експерта №64 огляду колісного транспортного засобу (ктз) за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи від 25.06.2025, складеним експерт-автотоварознавець Галамай Б.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля PORSCHE CAYENNE S HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 ,становить 403947,55 грн.

З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ від 21.05.2024 року.

Відповідно до статті 5 Закону України № 3720-ІХ від 21.05.2024 року, страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно- правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Згідно пункту 1 статті 18 Закону України № 3720-ІХ від 21.05.2024 року, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ТДВ «СК «Гардіан» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №227046804 від 16.02.2025, ліміт відповідальності 250000,00 грн., то врегулювання даного страхового випадку повинно здійснюватися згідно з новим Законом Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ від 21.05.2024 року, який набув чинності з 1 січня 2025 року.

Відповідно до пункту 2 статті 27 Закону України № 3720-ІХ від 21.05.2024 року, встановлено що, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата, відшкодовується страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається до частини третьої цієї статті.

Згідно підпункту 2 пункту 3 статті 27 Закону України № 3720-ІХ від 21.05.2024 року, вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, транспортний засіб «PORSCHE CAYENNE S HYBRID», д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року і строк його експлуатації перевищує 5 років до настання дорожньо-транспортної пригоди, в зв`язку з чим згідно підпункту 2 пункту З статті 27 Закону України № 3720-ІХ від 21.05.2024 року може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 33 Закону України №3720-ІХ від 21.05.2024 року визначено, що страховик (МТСБУ) має право для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України №3720-IX від 21.05.2024 року, (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.

Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною .

Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Тобто відповідно до вимог Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 року, прерогатива по здійсненню відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу надається ремонту такого транспортного засобу на СТО, на протиріччя старого Закону, де розмір відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ визначався відповідно до Звіту чи Висновку експерта.

Так, відповідачем було складено ремонтну калькуляцію №G-44863 від 29.05.2025, відповідно до якої вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «PORSCHE CAYENNE S HYBRID», д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року, склала 130776,55 грн.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, відповідач листом № 07/08/25/9 від 07.08.2025, наданим у відповідь на адвокатський запит позивача від 30.07.2025, який надійшов до відповідача 31.07.2025, повідомив про результати розгляду питання щодо надання документів у страховій справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.05.2025, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб «PORSCHE Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 , у результаті зіткнення з транспортним засобом OPEL VIVARO, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахованим у ТДВ «СК «Гардіан» за полісом ЕР-227046804 від 09.02.2025.

У зазначеному листі відповідач послався на положення ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу визначається з урахуванням вартості складових частин (деталей), що потребують ремонту (заміни), згідно з переліком, визначеним на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика. При цьому щодо транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди перевищує п`ять років, до розрахунку вартості складових частин (деталей), що підлягають заміні, включається вартість відповідних аналогових складових частин (деталей), які відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу.

На підставі акта огляду транспортного засобу «PORSCHE Cayenne» та за допомогою ліцензованого програмно-технічного комплексу «Audatex» відповідачем було складено ремонтну калькуляцію із застосуванням аналогових складових частин (деталей). Згідно із зазначеною калькуляцією вартість відновлювального ремонту з урахуванням податку на додану вартість становила 156931,86 грн, а без урахування податку на додану вартість 130776,55 грн.

Водночас судом встановлено, що відповідач, визначаючи розмір страхового відшкодування та здійснюючи його виплату, не повідомив позивача про передбачену законом можливість обрати станцію технічного обслуговування із переліку СТО, розміщеного на офіційному вебсайті страховика, та надати пошкоджений транспортний засіб «PORSCHE Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 представникам обраної СТО для проведення дефектування. Таке дефектування могло бути підставою для перегляду страховиком попередньо прийнятого рішення щодо розміру страхового відшкодування та, у разі встановлення фактичної вартості відновлювального ремонту, здійснення відповідної доплати на рахунок обраної станції технічного обслуговування.

Отже, неналежне інформування позивача про зазначене право фактично позбавило його можливості скористатися передбаченим законодавством механізмом визначення фактичної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зокрема, позивач не мав можливості звернутися до однієї із станцій технічного обслуговування, включених до переліку СТО відповідача та розташованих у місті Львові, для проведення дефектування транспортного засобу, за результатами якого страховик міг переглянути розмір страхового відшкодування та здійснити відповідну доплату.

Таким чином, посилання сторони відповідача на те, що страхове відшкодування було виплачено у спосіб, визначений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», саме по собі не свідчить про відсутність підстав для перегляду розміру страхового відшкодування, оскільки позивач не був належним чином поінформований про можливість обрати СТО та надати транспортний засіб для проведення дефектування, що безпосередньо вплинуло на можливість визначення фактичної вартості його відновлювального ремонту.

Крім того, у судовому засіданні як свідка було допитано працівника ТДВ «СК «ГАРДІАН» ОСОБА_4 , який пояснив, що ремонтна калькуляція №G-44863 від 29.05.2025 складена ним за допомогою програмного комплексу AUDATEX на підставі акта огляду транспортного засобу від 19.05.2025 та долучених до нього фотоматеріалів. Особистого огляду транспортного засобу він не здійснював.

Свідок зазначив, що більшість деталей у калькуляції визначено як оригінальні, а щодо передніх та задніх лівих дверей застосовано вартість аналогових деталей у зв`язку з тим, що транспортний засіб експлуатувався понад п`ять років. Вартість таких деталей визначалась шляхом пошуку цінових пропозицій у мережі Інтернет.

Також свідок зазначив, що йому не було відомо про наявність у матеріалах справи висновку судового експерта та про незгоду потерпілої сторони з проведеним розрахунком. За його поясненнями, у разі незгоди потерпілої сторони з калькуляцією страховиком здійснюється додатковий розрахунок щодо спірних елементів. Водночас у даному випадку такий розрахунок не здійснювався.

Щодо відсутності на ремонтній калькуляції підпису та відомостей про особу, яка її склала, свідок пояснив, що такий обов`язок на нього законодавством не покладається та відповідальність за оформлення відповідних документів несе відповідач.

Також у судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_5 , який пояснив, що висновок №64 складено ним на підставі безпосереднього огляду транспортного засобу. Розрахунок вартості відновлювального ремонту здійснювався за допомогою програмного комплексу AUDATEX із використанням вартості оригінальних запасних частин та застосуванням коефіцієнта фізичного зносу у розмірі 0,7 у зв`язку зі строком експлуатації транспортного засобу понад п`ять років.

За поясненнями судового експерта, при проведенні розрахунку він керувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395. Експерт зазначив, що на момент складення висновку застосування коефіцієнта фізичного зносу відповідало положенням Методики, тоді як зміни до неї, пов`язані з порядком визначення фізичного зносу, були затверджені наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 27.10.2025 № 2888/5/1797 та набрали чинності 18.11.2025.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України №3720-ІХ у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

У даному випадку, спір між сторонами зводиться до різниці у розрахунках суб`єктів оцінки щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «PORSCHE Cayenne», д.н.з. НОМЕР_2 , належної до виплати позивачу.

Розрахунок розміру страхового відшкодування відповідач зробив на підставі ремонтної калькуляції № G-44863 від 29.05.2025.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку, серед іншого, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Оцінка майна у випадках її обов`язкового проведення, виконана суб`єктами, які не є суб`єктами оціночної діяльності, визнається недійсною (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі Методика), затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159).

Згідно з п. 1.3 розділу І Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Методики, оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (п. 4.3 розділу ІV Методики ).

Звіту про оцінку КТЗ чи висновку експерта на підтвердження проведення оцінки майна у встановленому законом порядку відповідач суду не надав. Надана відповідачем ремонтна калькуляція не є належним доказом на підтвердження розміру оціненої шкоди в розумінні положень чинного законодавства України.

Приписами ч. 1 ст. 106 ЦПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Експерти мають бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок, узгоджується з позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Наданий позивачем висновок судового експерта Галамай Б.І. № 64 25.06.2025 складений з дотриманням вимог ст. 102, 106 ЦПК України.

Будь-яких обґрунтувань щодо неправильності або неповноти висновку експерта № 64 25.06.2025 відповідач не навів, клопотань про призначення додаткової або повторної експертиз не заявляв.

Натомість висновок судового експерта Галамай Б.І. №64 від 25.06.2025, суд вважає належним доказом у справі, оскільки експерт Галамай Б.І. повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Крім того, як встановлено судом у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, судовий експерт Галамай Б.І. при складанні висновку судового експерта №64 від 25.06.2025 керувався чинним на момент проведення експертизи законодавством та положеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Зазначена обставина була додатково уточнена та підтверджена судовим експертом Галамай Б.І. під час його допиту в судовому засіданні. При цьому експерт зазначив, що зміни до вказаної Методики, які стосувалися порядку застосування коефіцієнта фізичного зносу, були внесені лише у жовтні 2025 року, тобто після складення висновку № 64 від 25.06.2025.

Згідно постанови Верховного Суду від 13.09.2018 по справі №910/9396/17 визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з вищевикладеним, з огляду на те, що ТДВ «СК «Гардіан» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 130776,55 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» суму страхового відшкодування, за мінусом виплаченої її частини в розмірі 119223,45 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 783,94 грн. та пені 8100,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV втратив чинність 01.01.2025, у зв`язку з набранням чинності та введення у дію Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-ІХ.

Загальними нормами статті 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Частиною восьмою статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-ІХ передбачено, що у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент уведення у дію вказаного вище Закону №3720-ІХ від 21.05.2024, обов`язок відповідача щодо сплати потерпілій особі повної суми страхового відшкодування був невиконаний. А отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати неустойки за порушення виконання основного зобов`язання, з огляду на факт набрання чинності та введення у дію нового Закону, що врегульовує відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та передбачає відповідальність страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності сплатити потерпілій особі неустойку за порушення строків сплати належної суми страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №452/3519/15 (провадження №61-14973св18) зазначено, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року по справі №757/26834/15-ц (провадження №61-23871св18) зазначено, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 625 ЦК України щодо стягнення зі страхової компанії 3% річних від простроченої суми.

Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Отже, аналіз наведених вище норм законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, дає підстави суду зробити висновок, що відповідачем допущено порушення вимоги закону щодо виплати страхового відшкодування, що у свою чергу дає позивачу право на відшкодування пені та 3% відсотків річних за час прострочення виплати страхового відшкодування шкоди.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до переконання та погоджується з наданим позивачем розрахунком, у зв`язку з чим вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 783,94 грн та пені у розмірі 8100,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2820,56 грн. (платіжна інструкція №6САТ-К241-Р268-Х6К0 від 02.10.2025) та витрати на проведення експертизи у сумі 10000,00 грн. (платіжна інструкція 1.187159319.1).

На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 12, 13, 81, 83, 133, 137, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 354-356 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 119223,45 грн., 3% річних у розмірі 783,94 грн., пені 8100,00 грн., а разом 128108,05 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору 2820,56 грн. та витрати на проведення судової експертизи 10000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН», код ЄДРПОУ 35417298, місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96.

Суддя: Д. А. Кукса