Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/1333/26 Справа №447/1719/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
24.08.2026 м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 66 494,57 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 ТОВ «Нафтогаз Тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ, даним рішенням також погоджено ТОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.
Квартира АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам, під`єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання. Позивач забезпечив надання теплової енергії до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 впродовж опалювальних сезонів 2019-2020 років, 2020-2021 років, 2021-2022 років 2022-2023 років, 2023-2024 років, 2024-2025 років, 2025-2026 років. Відповідачі фактично користуються послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м. Новий Розділ, у встановленому законом порядку від надання послуг ПТЕ та/або ПГВ не відмовлялися. У зв`язку з несвоєчасною сплатою за спожиті послуги та невнесення плати за абонентське обслуговування, станом на момент подачі даної позовної заяви, згідно з даними бухгалтерського обліку та доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості, у відповідачів наявна заборгованість у розмірі 66 494,57 грн, з яких: 51 549,69 грн - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 2 034,60 грн - заборгованість за абонентське обслуговування ПТЕ, 2 081,23 грн - заборгованість за абонентське обслуговування ГВП, 8 397,63 грн - інфляційне збільшення, 2 431,42 грн - 3% річних.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Процесуальні дії в справі.
Ухвалою судді від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачам надано строк для подання відзиву та заперечень.
Ухвалою суду від 05.06.2026 розгляд справи відкладено.
Через систему «Електронний суд» 02.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості, яка формувалася починаючи з 2019 року, проте відповідач народився у 2005 році та набув повної цивільної дієздатності (повноліття) лише у 2023 році. Протягом періоду з 2019 року по 2023 рік відповідач був неповнолітньою дитиною, навчався, не мав самостійного доходу та повністю перебував на утриманні батьків. Вказав, що він є особою з інвалідністю з дитинства (встановлено з 09.06.2010 р.). Згідно з рішенням від 13.02.2026, відповідачу встановлено пожиттєву 3 групу інвалідності з 22.07.2023. Наразі відповідач є студентом заочної форми навчання Інституту поліграфії та медіатехнологій Національного університету «Львівська політехніка», навчається на контрактній основі, офіційно ніде не працевлаштований і не має постійного доходу. Оскільки відповідач є непрацездатним студентом з інвалідністю з дитинства, витрати на оплату житлово-комунальних послуг є складовою утримання дитини, обов?язок за яке закон покладає на батьків (іншого співвласника - ОСОБА_2 ). Крім того, зазначив, що позивачем заявлено вимоги за період, що значно перевищує встановлений законом трирічний строк (починаючи з 2019 року). Будь-яких правових підстав для поновлення чи переривання строку позовної давності щодо відповідача немає. У зв?язку з цим просить застосувати позовну давність до вимог позивача, що стосуються періоду до червня 2023 року. Розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Через систему «Електронний суд» 31.07.2026 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вказав, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та набув повної цивільної дієздатності (став повнолітнім) 22.07.2023, а тому обов`язок щодо утримання житла та оплати комунальних послуг у цей період покладався виключно на його батьків (матір), як законних представників. Починаючи з 22.07.2023 ОСОБА_1 став повнолітнім, набув повної цивільної дієздатності, а тому обов?язок щодо утримання житла та оплати комунальних послуг з цього періоду покладається виключно на нього. Відтак просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані в квартиру АДРЕСА_1 , послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 53 734,62 грн, з яких:
- заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води нарахованої за період з 01.09.2021 по 21.07.2023 (включаючи її частку 1/3 та частки двох дітей, законним представником яких вона виступала), з яких: 20 217,93 грн, в тому числі ПДВ - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 1 445,79 грн, в тому числі ПДВ - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ та ГВП.
- 2/3 від заборгованості нарахованої за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 22.07.2023 по 28.02.2026 (за її особисту частку 1/3 та частку другого молодшого неповнолітнього сина 1/3), з яких: 20 887,84 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 1 780,03 грн, в тому числі ПДВ - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ та ГВП, 7 307,73 грн - інфляційне збільшення, 2 095,30 грн - 3% річних.
Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 1/3 від заборгованості нарахованої за надані в квартиру АДРЕСА_1 послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, за період з 22.07.2023 по 28.02.2026 у розмірі 12 759,95 коп, з яких: 10 443,92 грн, в тому числі ПДВ - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 890,01 грн, в тому числі ПДВ - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ та ГВП, 1089,90 грн - інфляційне збільшення, 336,12 грн - 3% річних.
Через систему «Електронний суд» 03.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення на уточнення позовних вимог, в якому зазначає, що оскільки в Україні діє воєнний стан, заборонено нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням оплати за житлово-комунальні послуги, а тому позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 089,90 грн та 3% річних у розмірі 336,12 грн. Просить зменшити розмір позовних вимог до суми осного боргу за період з 22.07.2023 по 28.02.2026 у розмірі 11 333,93 грн., з яких 10 443,92 грн. - борг за тепло, 890,01 грн. - абонентська плата. Крім того, вказав, що він є студентом та особою з інвалідністю ІІІ групи, не має постійного офіційного доходу і перебуває у скрутному матеріальному становищі.
У поданих суду 17.08.2026 додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що відповідно до змін , внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 1405, мораторій на нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3 % річних на заборгованість за житлово-комунальні послуги для усього населення України, було скасовано для територій, які знаходяться під контролем державної влади України та не включені до переліку територій , на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відтак, представник позивача зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних виключно за період з 01.01.2024, нараховуючи їх на суму основного боргу, що утворився за період з 01.01.2024 по 28.02.2026. За період з 24.02.2022 по 29.12.2023 такі нарахування позивачем не здійснювалися.
Ухвалою суду 03.08.2026 розгляд справи відкладено на 18.08.2026.
У судове засідання сторони не з`явилися.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 18.08.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст.259 ЦПК України і ч.5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату складення повного судового рішення.
Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Згідно з актами про пуск теплоносія , надано послугу з постачання теплової енергії до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.09.2021 по 28.02.2026 заборгованість відповідачів за постачання теплової енергії становить 51 549,69 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості по платі за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 28.02.2026 заборгованість відповідачів за абонентське обслуговування ПТЕ становить 2 034,60 грн, заборгованість за абонентське обслуговування ГВП - 2 081,23 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості 3% річних та інфляційної складової за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість складає: 8 397,63 грн - інфляційне збільшення, 2 431,42 грн - 3% річних.
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №468804208 від 18.03.2026, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На адресу відповідачів надсилалась вимога ТОВ «Нафтогаз» про сплату заборгованості на суму 55 191,53 грн, проте така залишена без належного реагування.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до приписів ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,обов`язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги,що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 22 вказаного Закону, одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги,що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.
Відповідно до ст. 64, 67, 68, 162 ЖК України та ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", Постанови КМУ від 21 липня 2005р. №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", чинної на час існування спірних правовідносин, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду, Закону України Про житлово-комунальні послуги, п. 7, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 12 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», чинної на час існування спірних правовідносин, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач належним чином надавав послуги з постачання теплової енергії, однак відповідачі належним чином взяті на себе зобов`язання не виконали, чим спричинили заборгованість перед ТОВ «Нафтогаз Тепло» у розмірі 66 494,57 грн.
Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).
Відповідно до ч. 1 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
За приписами п.99.2 ст. 99 Податкового кодексу Українигрошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов`язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу.
Як передбачено статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Стаття 33 ЦК України передбачає, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Відповідно до ч.1,2 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Суд дійшов висновку, що відносини щодо майна неповнолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства. Неповнолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об`єктом права приватної власності фізичних осіб.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 до 2023 року був неповнолітньою особою, не здатною особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки, заборгованість, нарахована позивачем за період 2019-2023 років підлягає стягненню з його матері як законного представника відповідача.
Стосовно аргументів відповідача ОСОБА_1 про те, що він є непрацевлаштованим студентом та особою з інвалідністю третьої групи, суд зазначає, що вказані обставини не звільняють від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.
Щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
При цьому Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв.24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, та такий продовжує діяти на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06 березня 2022 року і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Однак відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023року, підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затвердженихнаказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285)».
Таким чином, з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.
Територія м. Новий Розділ, Львівської області не відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії. Відомостей, що майно споживача було пошкоджене внаслідок бойових дій матеріали справи не містять.
Відтак, позивач відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України за послуги з постачання теплової енергії нарахував боржникам інфляційне збільшення у розмірі 8 397,63 грн та 3% річних у розмірі 2 431,42 грн.
Враховуючи те, що відповідачі вчасно не здійснювали оплату комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість, така підлягає стягненню на користь ТОВ «Нафтогаз Тепло» за послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 66 494,57 грн, з яких: 51 549,69 грн - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 2 034,60 грн - заборгованість за абонентське обслуговування ПТЕ, 2 081,23 грн - заборгованість за абонентське обслуговування ГВП, 8 397,63 грн - інфляційне збільшення, 2 431,42 грн - 3% річних.
Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим Законом України від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257 259 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено, у зв`язку з чим з 04.09.2025 перебіг строків позовної давності поновлено.
Отже, на момент звернення позивача до суду строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за період з листопада 2021 року по червень 2023 рік не сплив, оскільки його перебіг був продовжений спочатку на строк дії карантину, а в подальшому на строк дії воєнного стану відповідно до наведених положень законодавства.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 10,19, 81, 89, 259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз тепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз тепло» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 53 734 (п`ятдесят три тисячі сімсот тридцять чотири) грн 62 (шістдесят дві) коп, з яких:
заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води нарахованої за період з 01.09.2021 по 21.07.2023 у розмірі 21 663 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят три) грн 72 (сімдесят дві) коп, з яких:
20 217 (двадцять тисяч двісті сімнадцять) грн 93 (дев`яносто три) коп - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії,
1 445 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) грн 79 (сімдесят дев`ять) коп - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ та ГВП.
заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 22.07.2023 по 28.02.2026 у розмірі 32 070 (тридцять тисячі сімдесят) грн 90 (дев`яносто) коп, з яких:
20 887 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 84 (вісімдесят чотири) коп - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії,
1 780 (одна тисяча сімсот вісімдесят) грн 03 (три) коп - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ та ГВП,
7 307 (сім тисяч триста сім) грн 73 (сімдесят три) коп - інфляційне збільшення,
2 095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) грн 30 (тридцять) коп - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 22.07.2023 по 28.02.2026 у розмірі 12 759 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 95 (дев`яносто п`ять) коп, з яких:
10 443 (десять тисяч чотириста сорок три) грн 92 (дев`яносто дві) коп - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії,
890 (вісімсот дев`яносто) грн 01 (одна) коп - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ та ГВП,
1089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) грн 90 (дев`яносто) коп - інфляційне збільшення,
336 (триста тридцять шість) грн 12 (дванадцять) коп - 3% річних.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування та ім`я сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», код ЄДРПОУ 42399765, місцезнаходження 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.
Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 24.08.2026.
Суддя Друзюк М. М.
Судове рішення № 139186157, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 447/1719/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: