Ухвала суду № 139185963, 19.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

19.08.2026

ЄУН 337/3821/26

Провадження №2/337/2856/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Сидорової М.В,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/17-16/7207-11 від 13.10.2007 в загальному розмірі 125620,07 грн., посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Ухвалою суду від 17.06.2026 у справі за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.

20.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, зокрема, про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

Крім того, у відзиві відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача доказів, а саме оригіналів: первісного реєстру боржників від 22.10.2025; первинних бухгалтерських документів (меморіальні ордери, банківські виписки), що підтверджують факт зарахування коштів за платіжною інструкцією №157 від 17.10.2025 в рахунок оплати Портфелю заборгованості, який включає спірний кредитний договір; кредитного договору №010/17-16/7207-11 від 13.10.2007 та додаткової угоди до нього від 17.01.2014. Клопотання мотивує тим, що він ставить під сумнів здійснення позивачем оплати саме того Портфеля заборгованості, до якого входив його кредитний договір; без надання первісного Реєстру боржників (у редакції від 22.10.2025, без виправлень) неможливо перевірити, чи дійсно він фігурував у списку боржників на моменту укладання договору і які саме суми заборгованості там вказані.

28.07.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, заперечення представника відповідача вважає безпідставними.

Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи у його відсутність, просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд вважає можливим розглянути клопотання відповідача у відсутність сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про витребування доказів суд виходить з такого.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, згідно з ч.2,3 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).

Згідно з ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 - ч. 6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як встановлено судом, до позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» долучено, зокрема: копію платіжної інструкції №157 від 17.10.2025 про перерахування ТОВ «ФК «ЄАПБ» на рахунок АТ «Райффайзен Банк» оплати Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025; копію Витягу з Реєстру боржників від 22.10.2025 у редакції Додатку 2 до Додатковї угоди №9 від 11.05.2026 до Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025; копію кредитного договору №010/17-16/7207-11 від 13.10.2007 та додаткової угоди до нього від 17.01.2014.

Вказані документи подані позивачем в копіях в електронній формі через систему «Електронний суд», засвідчені накладенням кваліфікованого електронного підпису особою, яка їх подавала.

Заявляючи клопотання про витребування доказів, відповідач послався як на ст.84 ЦПК України, якою врегульована можливість витребування доказів, які не подані суду разом із заявами по суті і отримання яких сторонами самостійно є утрудненим, так і на ст.95 ЦПК України, якою передбачена можливість витребування оригіналу письмового доказу, поданого суду у копії, якщо є сумніви у відповідності такої копії оригіналу.

Фактично ж за змістом прохальної частини клопотання відповідач просить витребувати оригінали письмових доказів, які подані позивачем у копіях (електронних копіях) та в повному обсязі.

Разом з тим, відповідачем у клопотанні не наведено жодних обґрунтованих доводів, які у нього маються сумніви щодо відповідності поданих суду копій доказів їх оригіналам та чому у даному випадку є недостатнім надання витягу з реєстру боржників, який включає лише інформацію, що стосується відповідача та спірних прав грошової вимоги, з урахуванням того, що повний реєстр боржників містить конфіденційну інформацію щодо інших споживачів фінансових послуг. Суд бере до уваги, що надання повного реєстру боржників без знеособлення даних інших осіб порушувало б вимоги Закону України "Про захист персональних даних" щодо третіх осіб, які не є учасниками цього процесу».

Крім того, відповідач не обґрунтував необхідності витребування від позивача оригіналів таких доказів, як кредитний договір № 010/17-16/7207-11 від 13.10.2007 та додаткової угоди до нього від 17.01.2014. З огляду на те, що відповідач є безпосередньою стороною цього кредитного договору, він володіє власними примірниками таких документів. Відповідно, для спростування доводів позивача або підтвердження власних заперечень відповідач має можливість надати суду власний оригінал зазначених доказів.

Крім того, витребування судом у позивача доказів на підтвердження його позовних вимог суперечить принципу змагальності, в силу якого сторони самостійно визначають обсяг доказів, які надаються ними суду на підтвердження своїх доводів та заперечень.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті. Жоден із доказів не має для суду заздалегідь встановленої сили (ст.89,264 ЦПК України).

Враховуючи вищевказане, в задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст.2, 12, 13, 81, 83, 84, 95, 259-261, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Сидорова