Ухвала суду № 139185108, 24.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25400/26

УХВАЛА

24 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384), третя особа ТОВ «Кадровий хаб « 5АП» (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 30, кв. 1, код ЄДРПОУ 46103994) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 19.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа ТОВ «Кадровий хаб « 5АП», в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, що полягає у недоведенні у встановлений строк і спосіб до відома ПАТІАЛ САХІЛ адміністративного акта позитивного рішення від 26.01.2026, прийнятого за заявою від 22.01.2026 № 500050110 про продовження строку його перебування в Україні; ненаданні результату адміністративної послуги; нефіксуванні часу і способу доведення акта та непроставленні у паспортному документі № НОМЕР_2 відмітки, передбаченої пунктом 23 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 150;

2. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області невідкладно після набрання рішенням суду законної сили належним чином довести до відома ПАТІАЛ САХІЛ адміністративний акт від 26.01.2026, прийнятий за заявою від 22.01.2026 № 500050110, шляхом надання Позивачу або його уповноваженому представнику належно засвідченого витягу (офіційної довідки) з відомчої інформаційної системи ДМС, який містить дату, реєстраційний номер рішення, строк, до якого продовжено перебування, та відомості про посадову особу, що прийняла рішення, а також зафіксувати в матеріалах адміністративної справи час і спосіб доведення акта до відома;

3. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області завершити оформлення позитивного результату розгляду заяви ПАТІАЛ САХІЛ відповідно до пункту 23 Порядку № 150, у тому числі після подання Позивачем оригіналу паспортного документа проставити в паспорті № НОМЕР_2 відмітку про продовження строку перебування із зазначенням строку, визначеного позитивним рішенням від 26.01.2026, та реєстраційного номера цього рішення.

За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

За приписами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Предметом оскарження є протиправна бездіяльність, що полягає у недоведенні у встановлений строк і спосіб до відома адміністративного акта позитивного рішення від 26.01.2026, прийнятого за заявою від 22.01.2026 № 500050110 про продовження строку його перебування в Україні; ненаданні результату адміністративної послуги; нефіксуванні часу і способу доведення акта та непроставленні у паспортному документі № НОМЕР_2 відмітки, передбаченої пунктом 23 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 150.

У позові представник позивача зазначає, що PATIAL SAHIL є громадянином Республіки Індія, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 23.05.2025 у місті Шимла та дійсний до 22.05.2035. Йому було видано довгострокову візу України типу D-04 № YV05536012, чинну з 01.11.2025 до 29.01.2026, з метою офіційного працевлаштування.

22.01.2026, до завершення строку дії візи, позивач разом із приймаючою стороною звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою № 500050110 про продовження строку перебування в Україні у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування. У заяві просилося продовжити строк перебування до 20.02.2026.

Проте, до отримання відповіді № 5100.19.1-8694/51.1-26 від 11.08.2026 позивач не мав офіційного підтвердження факту прийняття позитивного рішення, дати його прийняття та реквізитів заяви. Саме з цієї відповіді він уперше достовірно дізнався, що 26.01.2026 за заявою № 500050110 було прийнято позитивне рішення.

Пунктом 21 Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 № 150 передбачено, що рішення про продовження строку перебування чи про відмову в продовженні строку перебування приймається протягом трьох робочих днів з дати прийняття документів за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в продовженні строку перебування на період існування обставин, підтверджених документально.

Рішення про продовження строку перебування оформляється шляхом внесення до відомчої інформаційної системи ДМС із використанням кваліфікованого електронного підпису інформації про строк, на який продовжено строк перебування. Номер запису про продовження строку перебування формується відомчою інформаційною системою ДМС.

Відтак, видана довгострокова віза типу D-04 № YV05536012, з метою офіційного працевлаштування була чинна до 29.01.2026, із заявою № 500050110 про продовження строку перебування в Україні у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування позивач та приймаюча сторона звернулися 22.01.2026, та рішення ГУ ДМС України в Одеській області про погодження продовження строку перебування в Україні прийнято у межах встановлено строку 26.01.2026.

З урахування викладеного, строк звернення до суду має обчислюватися після спливу 3-х встановлених робочих днів для розгляду документів, а саме з 27.01.2026, а тому звернувшись до суду з вказаним позовом 17.08.2026 (шляхом формування документу в системі «Електронний суд»), позивач пропустив встановлений законодавством 6-місячний строк.

Суд критично ставиться до покликання представника позивача, що позивач уперше достовірно дізнався про факт прийняття позитивного рішення, дату його прийняття та реквізити заяви з відповіді ГУ ДМС України в Одеській області № 5100.19.1-8694/51.1-26 від 11.08.2026. До цього адміністративний акт належним чином до його відома не доводився. Позов подається в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Бездіяльність щодо належного доведення акта до відома та завершення оформлення його результату триває до вчинення відповідачем відповідних дій.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що після звернення до Головного управління ДМС в Одеській області із заявою № 500050110 про продовження строку перебування в Україні у зв`язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання на підставі працевлаштування, останній своєчасно вживав заходів з метою отримання копії такого рішення та документів, на підставі яких воно було прийняте. Позивачем не наведено обставин, які об`єктивно перешкоджали йому звернутися до відповідних органів із заявами (запитами) про надання таких документів раніше. Саме по собі отримання відповідей на звернення лише у серпні 2026 року не свідчить про неможливість отримання відповідної інформації у межах установленого законом строку звернення до суду.

Окрім, відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту

Отже, адвокатський запит є інструментом для отримання відомостей, необхідних для надання правової допомоги клієнту, таких як копії документів, довідки чи пояснення.

Відповідь на такий адвокатський запит не є рішенням по суті спору, а лише інформаційним повідомленням, яке не запускає строки оскарження.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Щодо причин пропуску, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, строку звернення до суду з позовом суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Верховний Суд в постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 по справі № 990/12/24.

Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2022 у справі №990/102/22.

Однак, позовна заява не містить жодних доводів щодо існування поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Серед іншого, представник позивача просить витребувати у Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області документи та електронні відомості, а саме:

- повну засвідчену копію адміністративної справи за заявою PATIAL SAHIL від 22.01.2026 № 500050110 про продовження строку перебування, включно із заявою, додатками, реєстраційними даними та службовими відмітками;

- позитивне рішення від 26.01.2026, його реєстраційний номер у відомчій інформаційній системі ДМС, витяг із журналу операцій та відомості про посадову особу, яка прийняла й оформила рішення;

- докази виконання пункту 14 Порядку № 150: повідомлення реєстраційного номера заяви та необхідності звернутися за результатом із зазначенням дати, способу, одержувача, підпису або іншого підтвердження;

- докази доведення адміністративного акта до відома Позивача чи уповноваженого представника відповідно до статей 32, 75 Закону України «Про адміністративну процедуру», включно з поштовими, електронними та іншими повідомленнями, журналами відправлень і фіксацією часу та способу;

- відомості про проставлення або причини непроставлення у паспорті № НОМЕР_2 відмітки, передбаченої пунктом 23 Порядку № 150;

- інформаційну та технологічну картки цієї адміністративної послуги, чинні у січні 2026 року, а також внутрішні інструкції щодо видачі результату та повідомлення заявника.

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Перелік вимог до клопотання про витребування доказів законодавець визначив у нормах частини 2 статті 80 КАС України. Зокрема, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем у клопотанні про витребування доказів не зазначено заходів, яких було вжито для отримання такого доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суду не надано доказів щодо існування перешкод у представника позивача в отриманні витребуваних доказів.

Суд може витребувати доказ, якщо є відмова відповідного органу в надані відповідного доказу, між тим, у даному випадку у суду немає відомостей щодо такої відмови та взагалі відомостей щодо самостійного вжиття заходів для отримання доказу.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду:

- докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або обґрунтованого клопотання про витребування доказів з урахуванням вимог передбачених ч. 2 ст. 80 КАС України;

- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа ТОВ «Кадровий хаб « 5АП» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА