Ухвала суду № 139184680, 24.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1213/26

У Х В А Л А

24 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні з 12.03.2021 по 25.05.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, а також додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, за які такі нараховувалися та виплачувалися ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12.03.2021 по 25.05.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2026 року у справі № 380/1213/26 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26 без змін.

Представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26, де зазначає про те, що станом на 18.08.2026 відповідач судове рішення у справі №380/1213/26 у повному обсязі не виконав. Просить встановити судовий контроль за виконання рішення суду від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26.

Військова частина НОМЕР_2 подали до суду заяву у якому зазначають про таке. На виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12.03.2021 по 25.05.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 120 922,40 грн, а також відшкодовано витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 2 500,00 грн.

Розглянувши подану заявником заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частини 1 статті 382-2 КАС України подана заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, тому відповідач повинен виконати рішення суду у справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд встановив, що рішення від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26 набрало законної сили 8 липня 2026 року.

Суд встановив, що рішенням від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12.03.2021 по 25.05.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення Військова частина НОМЕР_2 здійснила перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 12.03.2021 по 25.05.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 120922,40 грн, а також відшкодовано витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 2500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6753 та №6752.

Відтак суд встановив, що відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26 виконано в повному обсязі. На його виконання здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, за результатами якого сума до виплати становила 120 922,40 грн, а також відшкодовано витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 2 500,00 грн, що підтверджується відповідними доказами.

При цьому резолютивною частиною рішення суду не визначено конкретного розміру коштів, що підлягали виплаті, а лише встановлено порядок проведення перерахунку та виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі № 380/1213/26.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №380/1213/26 залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Брильовський Р.М.