Ухвала суду № 139184293, 21.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5267/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44168316), Територіального управління БЕБ у Волинській області (вул. Соборності, 6а, м. Ківерці, Волинська обл., 45201, ЄДРПОУ 44670984) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2 684,00 грн, у 2024 році у розмірі 3 028,00 грн, у 2025 році у розмірі 3 028,00 грн;

визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Волинській області щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році у розмірі 2 684,00 грн;

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані ним дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2023 та 2024 рік;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період проходження ним служби в Бюро економічної безпеки України грошове забезпечення: у 2023 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн; у 2024 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028 грн; у 2025 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Волинській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період проходження ним служби в Територіальному управлінні у Волинській області грошове забезпечення у 2023 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2023 та 2024 рік, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби в БЕБ.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі.

18 серпня 2026 року представником Територіального управління БЕБ у Волинській області подано клопотання про залишення позову в частині заявлених до нього вимог без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

20 серпня 2026 року представником Бюро економічної безпеки України також подано клопотання про залишення позову без розгляду з аналогічних підстав.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи іншими законами можуть установлюватися спеціальні строки звернення до адміністративного суду.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що у справах про виплату всіх сум, які належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

У постанові від 19 листопада 2025 року у справі №420/27284/24 Верховний Суд зазначив, що стаття 233 КЗпП України є спеціальною нормою щодо визначення строку звернення до суду з вимогами про виплату належних особі сум грошового забезпечення та застосовується, зокрема, до осіб, які проходять або проходили публічну службу.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 визнано неконституційною частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних йому виплат під час перебування у трудових відносинах.

Водночас частина друга статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду звільнених працівників, неконституційною не визнавалася та залишається чинною.

Аналогічний висновок щодо розмежування строків звернення працівника, який перебуває у трудових відносинах, та звільненого працівника викладений Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2026 року у справі №240/16469/24.

З матеріалів справи встановлено, що наказом Бюро економічної безпеки України від 15 жовтня 2025 року №198-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України.

Цього ж дня позивачу під особистий підпис вручено повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні від 15 жовтня 2025 року №54, яке містить інформацію про складові проведеного з ним остаточного розрахунку.

Отже, саме 15 жовтня 2025 року позивач отримав письмове повідомлення у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України, з яким закон пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.

Верховний Суд у постановах від 21 січня 2026 року у справі №200/8730/24 та від 25 червня 2026 року у справі №520/25416/25 зазначив, що після звільнення тримісячний строк поширюється також на вимоги про перерахунок грошового забезпечення за період проходження служби. Отримання працівником надалі додаткових довідок або відповідей на запити не змінює моменту початку перебігу строку. Необхідні відомості мають бути витребувані особою в межах установленого тримісячного строку.

Таким чином, строк звернення позивача до суду з вимогами до Бюро економічної безпеки України сплив 15 січня 2026 року. Натомість із цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 30 липня 2026 року.

Позовна заява не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та обґрунтування поважності причин його пропуску.

Щодо вимог до Територіального управління БЕБ у Волинській області суд зазначає, що сам собою факт припинення служби позивача в цьому органі у березні 2023 року не є достатнім для визначення початку перебігу строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України.

Матеріали, які на цей час подані суду, не містять доказів вручення позивачу конкретного письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому Територіальним управлінням БЕБ у Волинській області при припиненні відповідних службових відносин.

Загальна технічна можливість отримання розрахункового листа в системі Privat24 та надання розрахункового листа іншого працівника не підтверджують факту отримання такого документа саме ОСОБА_1 .

Разом із тим, з огляду на припинення службових відносин із Територіальним управлінням БЕБ у Волинській області у березні 2023 року та звернення до суду лише у липні 2026 року позивачу належить надати пояснення щодо того, чи отримував він письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми, а якщо отримував зазначити дату його отримання та подати відповідні докази.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску строку виявлено після відкриття провадження у справі та позивач не подав заяву про його поновлення або наведені ним підстави визнані неповажними, суд залишає позов без розгляду.

Водночас до застосування зазначених наслідків позивачу має бути надана можливість подати заяву про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України, встановивши після відкриття провадження у справі, що позов подано без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів із дня вручення ухвали.

Отже, позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу можливість обґрунтувати дотримання строку звернення до суду або подати заяву про його поновлення.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 241 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу п`ять календарних днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами до Бюро економічної безпеки України із зазначенням причин його пропуску та доказів поважності таких причин;

письмових пояснень та доказів щодо дати отримання від Територіального управління БЕБ у Волинській області письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при припиненні службових відносин, а в разі його отримання заяви про поновлення строку звернення до суду з відповідними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява у відповідній частині буде залишена без розгляду на підставі частини третьої статті 123, частини п`ятнадцятої статті 171 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА