Рішення № 13918416, 18.02.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-314/2011

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.

при секретарі Ліпскіс О.О.,

за участю представника третьої особи Пупченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Вугільна компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійська Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому в результаті травми на виробництві..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на ДП ВК "Краснолиманська" гірничим працівником очисного вибою з 17.10.2006 року по 11.06.2009 року, звільнений з роботи на підставі ч.2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров"я.

11.10.2008 року він працював в 4 зміну. Після закінчення виконання наряду, пішки направився до стволу для виїзду з шахти і, пересуваючись по приймально - відправному майданчику, спіткнувся через шпалу рельсового шляху, впав і ударився обличчям об металеву частину стрілочного переводу, при падінні травмував голову, зламав ніс та окуляри, які розбилися, поранив м"ягкі тканини обличчя.

12 жовтня 2008 року було складено Акт №63 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом за формою Н-1, в якому викладені обставини нещасного випадку та встановлені особи, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці.

У зв"язку з травмою з 12.10.2008 року до 24.10.2008 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі Красноармійської ЦРЛ з діагнозом: відкритий перелом кісток носа зі зміщенням, множинні забиті рани обличчя. Супутній діагноз: ВСД по гіпертонічному типу.

В подальшому з наслідками травми знаходився на лікуванні: з 27.10.2008 року по 05.11.2008 року амбулаторно в неврологічному відділенні Родинської міської лікарні; з 18.11.2008 року до 12.12. 2008 року в клініці нейрохірургії ДОКТМО; з 26.05.2009 року до 05.06.2009 року , з 11.12. 2009 року до 21.12.2009 року та з 30.07.2010 року до 09.08.2010 року - в неврологічному відділенні Красноармійської ЦРЛ.

Згідно довідки МСЕК від 23.01.2009 року йому( позивачу) була первинно встановлена третя група інвалідності та втрата професійної працездатності 50 відсотків до 23.01.2010 року.

При повторному огляді 04.02.2010 року третя група інвалідності та втрата 50 % працездатності підтвердились.

В результаті виробничої травми на виробництві йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному. Тривалий час позивач знаходився на лікуванні, вимушений проходити лікування і на цей час, відчуває постійний головний біль, запаморочення, нудоту, шаткість при ходьбі. Крім того, позивач втратив нормальні життєві стосунки, проблеми, з якими він зіткнувся, викликають психічні страждання в нього, у нього змінилися умови життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 60 000 грн. , вважає що відповідальність за моральну шкоду несе підприємство, де він отримав виробничу травму. А тому позивач просить суд стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду в зазначеному розмірі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ДП ВК "Краснолиманська" - до суду не з"явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення, в яких позов не визнає з підстав відсутності провини підприємства в спричиненні моральної шкоди позивачеві та заяву з проханням справу розглянути в його відсутність(а.с.31-33).

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області - Пупченко А.В. вважає, що позивач не надав доказів, спричинення йому моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК, а тому рішення просить винести на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 в ДП ВК "Краснолиманська" працював гірничим працівником очисного вибою з 17.10.2006 року по 11.06.2009 року, звільнений з роботи на підставі ч.2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров"я.(а.с.9)

11.10.2008 року позивач працював в 4 зміну. Після закінчення виконання наряду, пішки направився до стволу для виїзду з шахти і, пересуваючись по приймально - відправному майданчику, спіткнувся через шпалу рельсового шляху, впав і ударився обличчям об металеву частину стрілочного переводу, при падінні травмував голову, зламав ніс та окуляри, які розбилися, поранив м"ягкі тканини обличчя, про що 12 жовтня 2008 року було складено Акт №63 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом за формою Н-1, в якому викладені обставини нещасного випадку та встановлені особи, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці.(а.с.7-8)

У зв"язку з травмою з 12.10.2008 року до 24.10.2008 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділі Красноармійської ЦРЛ з діагнозом: відкритий перелом кісток носа зі зміщенням, множинні забиті рани обличчя. Супутній діагноз: ВСД по гіпертонічному типу, що підтверджується епікризом №8550/618 (а.с.14).

В подальшому з наслідками травми знаходився на лікуванні: з 27.10.2008 року по 05.11.2008 року амбулаторно в неврологічному відділенні Родинської міської лікарні; з 18.11.2008 року до 12.12. 2008 року в клініці нейрохірургії ДОКТМО; з 26.05.2009 року до 05.06.2009 року , з 11.12. 2009 року до 21.12.2009 року та з 30.07.2010 року до 09.08.2010 року - в неврологічному відділенні Красноармійської ЦРЛ. (а.с.15-21).

Згідно довідки МСЕК від 23.01.2009 року ОСОБА_2 була первинно встановлена третя група інвалідності та втрата професійної працездатності 50 відсотків до 23.01.2010 року.(а.с.10-11)

При повторному огляді 04.02.2010 року третя група інвалідності та втрата 50 % працездатності підтвердились.(а.с.12-13).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на

виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з травмою, пов"язаною з виробництвом позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 50% працездатності та став інвалідом 3-ї групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.

Позивач ОСОБА_2 отримав виробничу травму в звязку з порушенням як самим позивачем, так і іншими посадовими особами підприємства "Інструкції про охорону праці, безпечному виконанню робіт і поведінки в шахті", Закону України „Про охорону праці” , при цьому мала місце протиправність дій відповідача ДП ВК"Краснолиманська", повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”- неналежний контроль за охороною праці.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з професійним захворюванням втрачена на 50 відсотків.

Разом з тим, судом враховується та обставина, що вина позивача в нещасному випадку на виробництві складає 30 %.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП ВК"Краснолиманська", на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК"Краснолиманська" на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 150 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія «Краснолиманська»", р/р 26003301241 в Філії Красноармійське відділення №2863 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 15000 ( п"ятнадцять тисяч) гривень та судові витрати: державне мито в розмірі 150 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: