Рішення № 139184121, 24.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Київ справа №320/12400/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукове підприємство "КАЙЛІ" до Державної податкової служби України , Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ ВНП "КАЙЛ" з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8112409/42996917 від 19.01.2023 та №31791/42996917/2 від 03.04.20233;

- зобов`язати Державної податкову службу України зареєструвати в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригувань податкову накладну №20 від 16.11.2022.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що товариством була подана до контролюючого органу зазначена податкова накладна для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкової накладної, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Представники Головного управління ДПС у м. Києві та ДПС України надали відзив на позовну заяву, в якому заперечили проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що на момент прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної позивач не виконав усіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції. Крім того заперечували проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві та є платником податку на додану вартість, що сторонами не заперечується.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукове підприємство «КАЙЛІ» (далі - ТОВ «ВНП «КАЙЛІ») здійснює господарську діяльність, зокрема за основним КВЕД 26.60 «Виробництво радіологічного, електромедичного й електротерапевтичного устаткування» та КВЕД 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля». Товариство має сертифікат відповідності продукції вимогам технічного регламенту щодо медичних виробів UA.TR.098, зареєстрований органом з оцінки відповідності ТОВ «УЦМСП» 07.08.2019 за № UA.TR.098.0252-19.

У межах здійснення господарської діяльності ТОВ «ВНП «КАЙЛІ» уклало з ТОВ «ПРОМСТАЛЬЕНЕРГО» договір поставки № 0807222 від 08.07.2022, відповідно до якого постачальник зобов`язувався передати, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

У свою чергу, 08.07.2022 між ТОВ «Торгово-промислове об`єднання «Технозбагачення» та ТОВ «ВНП «КАЙЛІ» укладено договір поставки № 080722, відповідно до якого ТОВ «Технозбагачення» зобов`язувалося поставити, а ТОВ «ВНП «КАЙЛІ» - прийняти та оплатити відповідний товар згідно зі специфікацією.

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ВНП «КАЙЛІ» склало податкову накладну № 20 від 16.11.2022 та направило її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією № 2 за № 9270755804 від 15.12.2022 податкову накладну прийнято, однак її реєстрацію зупинено.

При цьому з наведеної у квитанції інформації вбачається, що підставою для зупинення реєстрації визначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, передбачених додатком 3 до Порядку № 1165. Зокрема, у квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8474 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Отже, на відміну від твердження про відсутність у квитанції зазначення критерію ризиковості, у ній безпосередньо зазначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас контролюючим органом не наведено розрахованого показника за цим критерієм, який дозволяв би платнику податку та суду перевірити фактичне виконання передбачених критерієм умов, зокрема співвідношення обсягів придбання та постачання відповідного товару.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, передбачених додатком 3 до Порядку № 1165, відповідна операція може бути віднесена до ризикової за умови одночасної наявності визначених цим критерієм обставин, зокрема відсутності відповідного товару/послуги у таблиці даних платника, перевищення обсягу постачання над відповідним залишком та наявності передбаченого критерієм співвідношення груп товарів у такому залишку.

Таким чином, самого лише посилання у квитанції на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій недостатньо для належного обґрунтування зупинення реєстрації податкової накладної, якщо контролюючий орган не навів відповідних розрахунків, на підставі яких платник податків міг би зрозуміти, чому саме його операція відповідає встановленому критерію.

Такий підхід відповідає практиці Верховного Суду, який у спорах щодо зупинення реєстрації податкових накладних наголошує на необхідності належної конкретизації підстав зупинення та можливості платника податків зрозуміти, які саме обставини стали підставою для застосування відповідного критерію. Зокрема, у постанові від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23 Верховний Суд звернув увагу на відсутність у квитанції належних розрахунків щодо обсягів постачання та придбання товару, які стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

Після отримання квитанції ТОВ «ВНП «КАЙЛІ» 27.12.2022 подало до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Зокрема, позивачем надано документи щодо придбання товару у ТОВ «ТПО «Технозбагачення» за договором поставки № 080722 від 08.07.2022, у тому числі рахунок-фактуру № 20/07-01 від 20.07.2022, платіжні доручення, банківські виписки, видаткову накладну № 16/09-01 від 16.09.2022 та інші документи, що підтверджують здійснення розрахунків та рух товару.

Крім того, позивачем надано документи щодо здійснення ним господарської діяльності, зокрема договір суборенди приміщення № 03-27122019 від 01.01.2020 та акт приймання-передачі приміщень від 01.01.2020, а також договір найму (оренди) транспортного засобу від 24.10.2022.

Реалізація товару ТОВ «ПРОМСТАЛЬЕНЕРГО» підтверджується, зокрема, товарно-транспортною накладною № Р8 від 16.09.2022 та видатковою накладною № 8 від 16.09.2022, відповідно до якої товар поставлено на загальну суму 5 830 700 грн, у тому числі ПДВ.

Незважаючи на подання зазначених пояснень та документів, рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 8112409/42996917 від 19.01.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 20 від 16.11.2022.

Підставою для відмови зазначено ненадання платником податків копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, їх зберігання та транспортування, складських документів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, накладних тощо.

Водночас у спірному рішенні не конкретизовано, які саме документи з передбаченого пунктом 5 Порядку № 520 переліку не були надані позивачем, які саме документи контролюючий орган вважає недостатніми та які конкретні обставини господарської операції залишилися непідтвердженими.

Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено перелік документів, які можуть бути подані платником податку для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, зокрема договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів, документи щодо зберігання та транспортування, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції. Пункт 11 цього Порядку передбачає можливість відмови у реєстрації, зокрема у разі ненадання платником пояснень та/або копій документів, передбачених пунктом 5 Порядку, або подання документів, оформлених із порушенням законодавства.

Отже, застосування зазначеної підстави для відмови повинно бути пов`язане з конкретними документами та конкретними обставинами господарської операції, які, на думку контролюючого органу, не підтверджені.

Натомість спірне рішення містить фактично загальне відтворення нормативного переліку документів без зазначення, яких саме документів не надано позивачем.

За таких обставин платник податків був позбавлений можливості чітко встановити причини негативного рішення контролюючого органу та належним чином реалізувати право на його оскарження.

Верховний Суд послідовно наголошує, що несприятливий для платника податків акт індивідуальної дії повинен бути належним чином обґрунтований та вмотивований, а контролюючий орган повинен навести конкретні фактичні та юридичні підстави його прийняття. Зокрема, у постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання податковим органом вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

Аналогічно у постанові від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18 Верховний Суд погодився з висновком про протиправність рішення контролюючого органу, оскільки його зміст не давав чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника рішення. Водночас необхідно враховувати, що процедура зупинення реєстрації податкової накладної має превентивний характер і не може підміняти собою податкову перевірку господарської діяльності платника податків.

На стадії вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган здійснює перевірку за процедурою, визначеною статтею 201 Податкового кодексу України та Порядком № 1165, а оцінка реальності господарських операцій у повному обсязі може здійснюватися контролюючим органом у межах відповідної податкової перевірки за наявності визначених законом підстав.

У цій справі суд оцінює не реальність господарської операції як такої поза межами встановленої процедури, а достатність наданих платником пояснень та документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також дотримання контролюючим органом встановленої законом процедури та вимог до мотивування свого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав документи, які у своїй сукупності стосуються придбання товару, його подальшої реалізації, проведення розрахунків, транспортування та здійснення господарської діяльності.

При цьому відповідачі не надали належних доказів того, що подані документи є недостовірними, складені з порушенням законодавства або не підтверджують обставин, які мають значення для реєстрації спірної податкової накладної.

Саме по собі загальне посилання контролюючого органу на ненадання первинних документів без визначення конкретних документів, яких, на його думку, не вистачає, не може вважатися достатньою мотивацією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 8112409/42996917 від 19.01.2023 не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, оскільки не містить конкретних причин відмови та не дає можливості встановити, які саме документи або обставини контролюючий орган вважав непідтвердженими.

За таких обставин вимога позивача про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо рішення за результатами адміністративного оскарження слід зазначити, що його правомірність також залежить від правомірності первісного рішення комісії регіонального рівня. Оскільки первісне рішення не містить належного обґрунтування відмови у реєстрації податкової накладної, а скаргу позивача залишено без задоволення без усунення зазначених недоліків, наявні підстави для визнання протиправним та скасування також відповідного рішення за результатами розгляду скарги.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 20 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Датою внесення відомостей до Реєстру є день, зазначений у рішенні суду, або день набрання законної сили рішенням суду, якщо іншу дату таким рішенням не визначено.

Таким чином, після встановлення судом протиправності рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної та відсутності передбачених законом підстав для такої відмови належним та ефективним способом захисту порушеного права платника є зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН.

Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки після встановлення судом протиправності відмови та достатності поданих платником документів питання реєстрації конкретної податкової накладної не передбачає необхідності повторного розсуду щодо встановлених судом обставин. Верховний Суд неодноразово визнавав зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну належним способом захисту у подібних спорах.

З огляду на викладене, встановивши протиправність рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 16.11.2022 та відсутність належних правових підстав для такої відмови, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому в резолютивній частині рішення доцільно визначити дату реєстрації відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, зокрема зазначити дату фактичного надходження податкової накладної на реєстрацію, якщо саме такий спосіб захисту заявлений позивачем та відповідає встановленим у справі обставинам.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведеного правового регулювання, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 16.11.2022, а також рішення, прийнятого за результатами розгляду адміністративної скарги, є обґрунтованими.

Враховуючи протиправність відмови у реєстрації податкової накладної, подання позивачем пояснень та документів на підтвердження відповідної господарської операції, а також відсутність належного обґрунтування контролюючим органом причин їх відхилення, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 20 від 16.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та на дату, визначені пунктами 19, 20 Порядку № 1246.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжними документами.

Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8112409/42996917 від 19.01.2023 та №31791/42996917/2 від 03.04.20233.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Україна, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригувань податкову накладну №20 від 16.11.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-НАУКОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «КАЙЛІ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 42996917; місцезнаходження (юридична адреса): Україна, 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, корпус 3-А) судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.