Рішення № 139183908, 24.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Київ справа №320/11714/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, електронна адреса: kyiv.elsud@tax.gov.ua) з позовом до ТОВ «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» (код ЄДРПОУ: 43858493, 08133, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 2-А), у якому просить суд стягнути з ТОВ «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» суму податкового боргу у розмірі 589327,87 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на прибуток приватних підприємств, який виник внаслідок здійснення перевірок та прийняття податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» не надходив. В матеріалах справи наявні відомості про направлення відповідачу на його зареєстровану адресу (Україна, 08133, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Чорновола, будинок 2 А) позовної заяви з додатками згідно з відправленням №0600071205972 та ухвали про відкриття провадження згідно з відправленням №0600904111934, проте поштові повідомлення повернулися на адресу відправника з незалежних від суду причин.

Відповідно, згідно з ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим.

Відтак, 15-ти денний строк, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Як зазначає податковий орган, відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 43858493) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму - 589 327,87 грн. а саме: по податку на додану вартість - 588 307,87 грн., та податок на прибуток - 1020,00 гривень;

Зазначена заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено податкові повідомлення - рішення, а саме;

-податкового повідомлення-рішення форма «ПС» № 241410416 від 01.04.2021 на загальну суму - 340,00 грн.;

-податкового повідомлення - рішення форма «ПС» № 261600416 від 08.04.2021 на загальну суму - 1020,00 грн.;

-податкового повідомлення - рішення форма «Р» № 278190411 від 24.10.2022 на загальну суму - 349 887,00 грн.;

-податкового повідомлення - рішення форма «Р» № 290680411 від 28.10.2022 на загальну суму -26 917,50 грн,;

-податкового повідомлення - рішення форма «Р» № 277700411 від 24.10.2022 на загальну суму - 91 063,50 грн.;

-податкового повідомлення - рішення форма «Р» № 132060414 від 21.02.2023 на загальну суму - 340,00 грн.;

-податкового повідомлення - рішення форма «Р» № 207270411 від 17.03.2023 на загальну суму - 118 739,87 грн.;

Зазначена заборгованість з податку на прибуток виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:

- податкового повідомлення - рішення форма «ПС» № 424870415 від 19.06.2023 на загальну суму - 1 020,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача та частково отримані останнім, частково повернулися відправнику за закінченням терміну зберігання з незалежних від контролюючого органу причин.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 04.04.2023 № 0004056-1302-2615, яка була направлена на адресу відповідача та отримана останнім.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1- 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктами 58.2, 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Згідно з підпунктами 41.1, 41.2 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, нормами ПК України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено заходи, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення податкового боргу суд не здійснює правової оцінки правомірності визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, оскільки така оцінка може бути надана у провадженні за позовом платника податків про оскарження відповідного акта індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податків податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт його оскарження платником податків в адміністративному та/або судовому порядку, факт сплати або несплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законом строки, а також факт направлення та вручення податкової вимоги та дотримання контролюючим органом встановленого законом порядку стягнення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Такий підхід обумовлений правовою природою спорів про стягнення податкового боргу, які не є способом перевірки законності податкового повідомлення-рішення чи інших рішень контролюючого органу по суті. Предметом судового контролю у цій категорії справ є перевірка наявності передбачених законом умов для застосування процедури примусового стягнення узгодженого податкового боргу.

Інше тлумачення фактично призвело б до повторної судової перевірки тих самих правовідносин у межах іншого предмета спору, що не узгоджується з принципами правової визначеності та остаточності судових рішень. Тому до моменту скасування податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку відповідні грошові зобов`язання вважаються такими, що існують та підлягають виконанню, а суд у цій справі перевіряє наявність правових підстав для їх примусового стягнення.

Предметом доказування у цій справі є наявність юридичних фактів, з якими ПК України пов`язує виникнення у контролюючого органу права на примусове стягнення податкового боргу, а саме: узгодженість грошового зобов`язання, його несплата у встановлений законом строк, належне направлення податкової вимоги та дотримання процедури, визначеної статтями 59 і 95 ПК України.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.

Верховний Суд у зазначеній справі виходив із того, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який, зокрема, полягає в тому, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем правомірності нарахування грошових зобов`язань за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями.

Після закінчення строку на оскарження податкових повідомлень-рішень відповідні грошові зобов`язання набули статусу узгоджених у розумінні ПК України.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів погашення, відстрочення, розстрочення чи списання зазначеної заборгованості у встановленому законом порядку, а також не підтвердив наявності інших обставин, які б свідчили про припинення податкового обов`язку або виключали можливість примусового стягнення відповідного податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 04.04.2023 № 0004056-1302-2615, яку направлено на адресу відповідача та отримано останнім.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, такі документи вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, з урахуванням установлених обставин суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання у сумі 589 327,87 грн є узгодженим, а податковий борг відповідачем у встановлені законом строки не сплачений.

Звернення контролюючого органу до суду з цим позовом є завершальним етапом процедури примусового погашення податкового боргу, визначеної ПК України. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем дотримано передбаченої законом послідовності заходів щодо стягнення податкового боргу: після набуття грошовими зобов`язаннями статусу узгоджених відповідачу було сформовано та належним чином вручено податкову вимогу, а звернення до суду здійснено після спливу строку, визначеного статтею 95 ПК України.

Таким чином, позивач реалізував надані йому законом повноваження у спосіб та в межах, визначених податковим законодавством.

З огляду на наведене та встановлені у справі обставини, зокрема те, що за відповідачем обліковується податковий борг у визначеній сумі, його наявність та розмір відповідачем не спростовані, доказів його сплати матеріали справи не містять, а контролюючим органом дотримано встановлений законом порядок стягнення такого боргу, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх передбачених ПК України умов для примусового стягнення податкового боргу.

Відповідач, у свою чергу, не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували існування узгодженого податкового боргу або свідчили про відсутність правових підстав для його стягнення.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують.

Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Дослідженню підлягають питання щодо узгодженості грошового зобов`язання та наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, матеріали справи не містять, судові витрати, зокрема судовий збір, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету на користь Головного управління ДПС у м. Києві з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» (Україна, 08133, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Чорновола, будинок 2 А, ідентифікаційний код юридичної особи 43858493) податковий борг у розмірі 589327,87 грн (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч триста двадцять сім гривень, 87 копійок).

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛЧІП ЮНІОН» (Україна, 08133, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Чорновола, будинок 2 А, ідентифікаційний код юридичної особи 43858493).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.