Рішення № 139183869, 24.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р. справа № 300/7986/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" (надалі, також позивач, ТОВ "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН") звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі, також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000027/1 від 04.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000175.

Позовні вимоги мотивовано тим, що для здійснення митного оформлення товару декларантом подано електронні митні декларації, в яких митна вартість товарів визначена за першим та третім методом, тобто за ціною контракту та за ціною договору щодо ідентичних товарів, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак Івано-Франківською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 206050/2025/000029/1 від 14.08.2025, № UA 206050/2025/000033/1 від 21.08.2025, № UA 206050/2025/000034/1 від 21.08.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2025/000192, №UA206050/2025/000194, №UA206050/2025/000185. На думку представника позивача, вказані рішення є протиправними, адже декларантом було подано всі документи, визначені ст. 53 МК України. Представник стверджує, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. На підставі вказаного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.11.2025. Щодо заявлених позовних вимог представник заперечив, зокрема зазначив, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, декларантом було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, згідно з пунктом 12.5 контракту № ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 (включно), а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Надалі додатковою угодою до контракту №1 від 02.04.2025 змінено пункт 12.5 діючого Контракту та викладено його в новій редакції, а саме вказано, що контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2026 (включно), а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. При цьому відповідач зауважує, що станом на 18.04.2025 контракт №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 уже втратив свою чинність, відповідно його пролонгація уже неможлива, оскільки така могла бути здійснена тільки до моменту закінчення договору. Також звернено увагу, що у пункті 4.1 вказано, що товар поставляється в період дії цього Контракту. Отже, враховуючи те, що з 01.01.2025 контракт є недійсним то дії, вчинені на виконання цього Контракту, не мають юридичних наслідків. Крім того, представник відповідача стверджує, що SWIFT переказ не підтверджує умов оплати товару за договором, оскільки згідно вимог чинного законодавства для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті. Платіжні інструкції в іноземній валюті, які б підтверджували факт здійснення платіжної операції, не надавалися. Також митним органом встановлено невідповідність номерів вагонів у наданому перевантажувальному документі № 04/07/2025 Bartex від 18.07.2025 та сертифікаті якості № PL2507009Gd. При цьому неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у чч.2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноважено ним особою митну вартістю. Враховуючи всі наведені обставини, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а рішення про коригування митної вартості, що прийняте відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Між компанією BARTEX SP Z.O.O та ТОВ "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" укладено контракт №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує вугілля навалом, на умовах, зазначених у цьому Контракті та Додатках до цього Контракту (а.с.46-51).

Згідно п.1.2. Контракту, кількість Товару, що поставляється щомісяця, вказується в Додатках до цього Контракту.

Відповідно п.1.3. Контракту, базовими умовами поставки цього Контракту є умови DAP «погранперехода» Польща/Україна ст. Верхрата/ст. Рава-Руська-екс, INKOTERMS 2010. За погодженням сторін умови поставки можуть бути змінені для певної партії і/або терміну поставки, та обумовлені у відповідних Додатках до цього Контракту.

Згідно п 3.1. Контракту, ціна за метричну тону Товару, що підлягає поставці за цим Договором узгоджується Продавцем та Покупцем в Додатках до цього Контракту.

Відповідно до п.12.5 Контракту, контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 року (включно), а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

18.04.2025 компанія BARTEX SP Z.O.O та ТОВ "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" укладають додаткову угоду №1 до Контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023, якою змінено пункт 12.5 діючого Контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023, зокрема пункт 12.5 викладено в такій редакції контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2026 (включно), а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення (а.с.52).

01.07.2025 між компанією BARTEX SP Z.O.O та ТОВ "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" укладено додаток №11 до контракту № ВТ-0210/2023, згідно якого сторони погодили постачання наступного товару: Вугілля енергетичне, загальною кількістю фр.0-100 мм (код ТНВЕД 27101), походженням Колумбія, що постачається у липні 2025 року, кількістю 5000,0 т +/- 10,0%. Товар постачається на умовах DAP погранперехода Польща/Україна ст. Верхрата/ст. рава-Руська-екс, INKOTERMS 2010. Термін поставки -липень 2025 рік. Базова ціна вугілля становить 113,70 долл/тонну. Умови оплати -передплата згідно рахунку. Ціна може змінюватись згідно формули у разі відміни якості вугілля від базового за формулою яку вказано в додатку (а.с.53).

З метою здійснення митного оформлення товару 01.08.2025 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України ТОВ "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" подано електронну митну декларацію (МД) 25UA206050008235U7 (а.с.45).

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було долучено до митної декларації наступні документи: сертифікат якості № PL2507009Gd від 15.07.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 0006/7/25/DEX від 21.07.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AS0220348 від 28.07.2025; некласифікований транспортний (перевізний) документ № 2151102254 від 11.07.2025; накладна ЦІМ/УМВС № 2151102254 від 11.07.2025; Контракт № BT-0210/2023 від 02.10.2023; додаткова угода №1 від 18.04.2025 до Контракту № ВТ-0210/2023 від 02.10.2023; додаток № 11 від 01.07.2025 до Контракту № ВТ-0210/2023 від 02.10.2023; копія митної декларації країни відправлення № 25PL401010000S07B4 від 28.07.2025; платіжний документ SWIFT від 31.07.2025, карту перезавантаження № 04/07/2025 від 18.07.2025 та лист-пояснення від 04.08.2025 (а.с.46-63).

Подання таких документів відповідач не заперечує.

04.08.2025 посадовими особами відповідача за результатами розгляду ЕМД № №24UA206080001906U4 та доданих до неї документів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206050/2025/000027/1 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206050/2025/000175 (а.с.64-66).

Згідно з графою 33 рішення про коригування митної вартості товарів за № №24UA206080001906U4 від 04.08.2025, відповідачем зазначено, що «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів, надано за МД від 01.08.2025 № 25UA206050008235U7). Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в тому числі, з врахуванням особливостей формування вартості товару, що реалізуються в порядку біржової торгівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Під час контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом в поданих документах було виявлено ряд розбіжностей. Відповідно до п. 8. Додатку до контракту від 01.07.2025 №11 покупець здійснює оплату товару в розмірі - 100% передоплати. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за товар, декларантом надано копію SWIFT переказу від 31.07.2025 №б/н, проте: 1) згідно із вимог Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції», Положення про здійснення валютних операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затв. Постановою правління НБУ від 28.07.2008 №216; 2) містять відомості про банківський рахунок отримувача, реквізити якого не відповідають реквізитам продавця, зазначених в контракті та додатках до контракту; платіжних інструкцій в іноземній валюті, що б підтверджували факт здійснення платіжної операції не надавались. У зв`язку з неподанням всіх документів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, що містять відомості які підтверджують числові значення митної вартості, у тому числі в результаті виявлених розбіжностей в товаросупровідних документах, а саме: невідповідність номерів вагонів у наданому перевантажувальному документі 04/07/2025 Bartex від 18.07.2025 та сертифікаті якості № PL2507009Gd декларанту було направлено повідомлення про витребування додаткових документів передбачених частиною 3 статті 53 МКУ, з метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових значень митної вартості, а саме відповідно до пунктів: 1 ( договір (угода контракт) про поставку товарів, митна вартість яких визначається із третіми особами, пов`язаний з договором угодою контрактом; 2 (рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3 (рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (контракту), 4 ( виписку з бухгалтерської документації, 8 (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Однак в строк встановлений частиною 3 статті 53 МКУ, п. 5 ч. 2 статті 255 МКУ, декларантом додаткові документи надані не були., тобто декларантом не було вжито заходів встановлених ч. 2 статті 52 МКУ, ч. 2, 3 статті 53 МКУ, статті 58 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи: - договір угода контракт (про поставку товарів, митна вартість яких визначається із третіми особами, пов`язаний з договором угодою контрактом; - (рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - (рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (контракту), - (виписку з бухгалтерської документації; - (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до ч. 5 статті 55 Митного кодексу України, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки всі наявні розбіжності не скасовані та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 55 митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Кодексу) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні, що були оформлені у митному відношенні. Відповідно до частини першої ст. 60 Кодексу у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експортну яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст. 60 Кодексу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини першої, другої статті 60 Кодексу. Коригувань на обсяг партії, умов поставки, комерційних умов не здійснювалось. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 01.08.2025 № 204020/2025/017030 (25UA204020017030U0) на товар « Вугілля кам`яне бітумінозне, енергетичне, фракція - 0-50мм, з показниками якості згідно сертифіката якості: - вміст вологи (Wr) - 16,9%, - вміст золи на сухий стан (Ad) - 8,9%, - вміст сірки на сухий стан (Sr) - 0,56%, - граничний вихід летких речовин на сухий стан (Vdaf) - 41,3%, - нижча теплота згорання на робочий стан (Qr) - 5344kcal/kg, - вища теплота згорання на робочий стан (Qr) - 5841kcal/kg. Вугілля призначене для спалювання у котлоагрегатах для забезпечення безперервного циклу виробництва електричної енергії на підприємствах. Насипом» Визначена митна вартість 0,1356 (доларів США )/ кг».

05.08.2025 позивач надав Відповідачу нову митну декларацію №25UA206050008355U3 та додатково сплатив ПДВ у розмірі 226274,83 грн (а.с.67).

Не погоджуючись з відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі, також - МК України, Кодекс).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 коментованого Кодексу, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

Згідно пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), також за другорядним - третім методом (за ціною договору щодо ідентичних товару).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як визначено частинами 4, 5 і 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: вугілля кам`яного та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що декларантом подано не всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2,3 ст. 53 МКУ, а відтак митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Так, на підтвердження заявлених відомостей позивачем було долучено до митної декларації №25UA206050008235U7 наступні документи: сертифікат якості № PL2507009Gd від 15.07.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 0006/7/25/DEX від 21.07.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AS0220348 від 28.07.2025; некласифікований транспортний (перевізний) документ № 2151102254 від 11.07.2025; накладна ЦІМ/УМВС № 2151102254 від 11.07.2025; Контракт № BT-0210/2023 від 02.10.2023; додаткова угода №1 від 18.04.2025 до Контракту № ВТ-0210/2023 від 02.10.2023; додаток № 11 від 01.07.2025 до Контракту № ВТ-0210/2023 від 02.10.2023; копія митної декларації країни відправлення № 25PL401010000S07B4 від 28.07.2025; платіжний документ SWIFT від 31.07.2025, карту перезавантаження № 04/07/2025 від 18.07.2025 та лист-пояснення від 04.08.2025 (а.с.46-63).

За результатами розгляду МД №25UA206050008235U7 від 01.08.2025 та поданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA206050/2025/000027/1 від 04.08.2025, в якому вказано, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: в свою чергу, такий документ не підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Відповідно до умов п.2.1 Контракту якість товару повинна відповідати специфікаціям на партію, що відвантажується, та обумовлена у додатках, проте специфікація, яка є основою для внесення відомостей у Додаток до Контракту не надана.

Суд зазначає, що 04.08.2025 року між ТОВ ТЕС та Компанією BARTEX SP. Z O.O. було укладено додаток №11 до контракту № ВТ-0210/2023, згідно якого сторони погодили постачання наступного товару: Вугілля енергетичне, загальною кількістю фр.0-100 мм (код ТНВЕД 2701), 01.07.2025 між компанією BARTEX SP Z.O.O та ТОВ "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" укладено додаток №11 до контракту № ВТ-0210/2023, згідно якого сторони погодили постачання наступного товару: Вугілля енергетичне, загальною кількістю фр.0-100 мм (код ТНВЕД 27101), походженням Колумбія, що постачається у липні 2025 року, кількістю 5000,0 т +/- 10,0%. Товар постачається на умовах DAP погранперехода Польща/Україна ст. Верхрата/ст. рава-Руська-екс, INKOTERMS 2010. Термін поставки -липень 2025 рік. Базова ціна вугілля становить 113,70 долл/тонну. Умови оплати -передплата згідно рахунку. Ціна може змінюватись згідно формули у разі відміни якості вугілля від базового за формулою яку вказано в додатку (а.с.53).

Також, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000027/1 в графі 33 вказано про розбіжності в товаросупровідних документах, а саме митним органом встановлено невідповідність номерів вагонів у наданому перевантажувальному документі № 04/07/2025 Bartex від 18.07.2025 та сертифікаті якості № PL2507009Gd.

Згідно накладної 2151 102254 Компанія BARTEX Sp. z o.o. відповідно до умов контракту № ВТ-0210/2023 (графа 25) направила у залізничних вагонах вугілля енергетичне фр. 0-100мм ГНГ 27011900 ЕТСНГ 161202 походженням з Колумбії масою 1 236 200 кілограмів з Гданськ Порт (Польща) до УЗ Ямниця, Львів УЗ. Отримувачем товару було зазначено ПрАТ Івано-Франківськцемент (ЄДРПОУ 00292988) (графа 4). Товар рухався у 18 польських вагонах, що підтверджено відомістю (а.с.57).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до перевантажувальної карти №04/07/2025 18.08.2025 товар було перевантажено в з 18 польських вагонів в 20 українських вагонів (а.с.57, 58).

Відповідно до листа INCOLAB SERVISES POLSKA Sp. z.o.o. від 04.08.2025 повідомлено , що у звіті № PL2507009Gd від 15.07.2025 було допущено помилку у реєстрі вагонів, а саме вказано неправильний номер вагона № 54689866, слід вважати правильним № 54968566.

Відтак, судом з`ясовано, що до митниці були надані перевізні документи, які підтверджують факт здійснення перевезення за всім маршрутом від порту завантаження до кінцевого місця призначення. Всі надані документи дозволяють визначити фактичний маршрут перевезення кожним видом транспорту. Описка у номері одного вагону не вказує на протилежне.

При цьому суд зазначає, що Верхрата є терміналом, де відбувається перевантаження контейнерів з широкої колії залізничної лінії LHS (1520мм.) на стандартну колію (1435 мм) та відбувається перевантаження вантажів і контейнерів, що перевозяться через польсько-український кордон в пункті перетину Верхрата Рава-Руська, тобто цей пункт, як і порт Гданськ є складовими пунктами загального маршруту перевезення задекларованого товару з порту Гданськ порт (Польща) до УЗ Ямниця, Львів УЗ.

При цьому зауваження митного органу щодо розбіжностей в товаросупровідних документах, а саме не відповідність номерів залізничних вагонів у відомості вагонів до залізничної накладної та сертифікаті якості, які виникли через перевантаження товару, не вказують на відсутність документа чи наявність розбіжностей, оскільки такі зміни підтверджені поданими позивачем документами та виникли у звязку з особливостями транспортування товару, що розмитнювався.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000027/1 в графі 33 вказано, що для підтвердження ціни, що фактично сплачена за товар, декларантом надано копію SWIFT переказу від 31.07.2025 №б/н не вважається банківським платіжним документом, позаяк для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, при цьому платіжна інструкція в іноземній валюті, що б підтверджувала факт здійснення платіжної операції декларантом не надавалася.

Однак, суд критично оцінює зазначені висновки відповідача, оскільки SWIFT-повідомлення від 31.07.2025 містить унікальний ідентифікатор операцій та графу 70, де зазначено інформацію про переказ коштів: передоплата за вугілля згідно з контрактом №ВТ-0210/2023 від 02/10/2023, додатку №11 від 01.07.2025, інвойс № 0006/7/25/DEX (а.с.127).

При цьому, посилання митниці на норми Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216, не можуть тлумачитись як такі, що нівелюють доказове значення SWIFT-документів, чи платіжних інструкцій, які підтверджуючих реальну оплату товару.

Платіжна документ : SWIFT, який надавався відповідачу складений електронним чином, де відсутні фізичні підписи, однак засвідчені електронним підписом уповноваженої особи та відтиском печатки банку.

За приписами п. 54 ч. 1 Закону України Про платіжні послуги платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України Про платіжні послуги, платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом. Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

За приписами ч. 1.ст. 48 Закону України Про платіжні послуги, надавачі платіжних послуг зобов`язані забезпечити виконання платіжної операції в повній сумі, зазначеній у платіжній інструкції, якщо інше не визначено цим Законом або договором між надавачем платіжної послуги та користувачем.

Відтак, платіжна інструкція №402 від 31.07.2025, яка підтверджувала здійснення SWIFT-переказу у відповідних сумах та містять усі необхідні дані для ідентифікації платіжного документа, а саме дані та банківські реквізити платника та отримувача коштів, відомості про проведену суму оплати за товар, є належним та достатнім документом для ідентифікації платежу та підтверджують факт здійснення оплати.

Таким чином, доводи митниці не спростовують факту оплати товару.

Щодо доводів представника відповідача, що пролонгація контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 станом на 01.07.2025 була неможлива, адже такий втратив свою чинність, при цьому така можлива тільки до моменту закінчення договору, слід зазначити про таке.

Згідно з пунктом 12.5 Контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 (включно), а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення (а.с.51).

18.04.2025 компанія BARTEX SP Z.O.O та ТОВ Трейд Енерджі Солюшн укладають додаткову угоду №1 до Контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023, якою змінено пункт 12.5 діючого Контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023, зокрема пункт 12.5 викладено в такій редакції контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2026 (включно), а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення (а.с.52).

З наведеного слідує, що компанія BARTEX SP Z.O.O та ТОВ Трейд Енерджі Солюшн дійсно уклали додаткову угоду №1 до Контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 про продовження дії контракту після 31.12.2024, тобто після закінчення дії контракту.

Разом з тим слід зазначити, що згідно з ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб`єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

З наведеного слід дійти висновку, що якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України, то такий визнається не дійсний виключно у судовому порядку.

Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні відомості про визнання недійсним контракту №ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 чи додаткової угоди №1 до зазначеного контракту.

У свою чергу, Івано-Франківська митниця не є тим органом, на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових правочинів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 №815/137/17.

Отже, заявлена декларантом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд доходить переконання, що коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які, в свою чергу, підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №№ UA206050/2025/000027/1 від 04.08.2025 зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з МД 01.08.2025 № 204020/2025/017030 (25UA204020017030U0) на товар « Вугілля кам`яне бітумінозне, енергетичне, фракція - 0-50мм, з показниками якості згідно сертифіката якості: - вміст вологи (Wr) - 16,9%, - вміст золи на сухий стан (Ad) - 8,9%, - вміст сірки на сухий стан (Sr) - 0,56%, - граничний вихід летких речовин на сухий стан (Vdaf) - 41,3%, - нижча теплота згорання на робочий стан (Qr) - 5344kcal/kg, - вища теплота згорання на робочий стан (Qr) - 5841kcal/kg. Вугілля призначене для спалювання у котлоагрегатах для забезпечення безперервного циклу виробництва електричної енергії на підприємствах. Насипом» Визначена митна вартість 0,1356 (доларів США )/ кг».

При цьому митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000027/1 від 04.08.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000175 від 04.08.2025, є протиправними та такими, що підлягають до скасування, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжних інструкцій №280 від 04.11.2025 позивачем сплачено судовий збір у сумі 6422,12 грн, за подання до суду даного адміністративного позову, які за наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № № UA206050/2025/000027/1 від 04.08.2025.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206050/2025/000175 від 04.08.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 42814997) сплачений судовий збір в розмірі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 12 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 42814997, вул. Успішна, 5, м. Київ, 03189);

відповідач - Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005).

Суддя Микитин Н.М.