Ухвала суду № 139181065, 21.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5597/26

провадження № 1-кс/619/1050/26

УХВАЛА

іменем України

21 серпня 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянув заяву ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,-

в с т а н о в и в:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності начальника ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, щодо начальник ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та його попередники, має такі звинувачення: в Харківські області невстановлені посадові особи (заявник підозрює і ОСОБА_3 ) всупереч:

- Конституції України (Розділу IX. Територіальний устрій України, статті 132-133 КУ):

- статті 15 ЗУ «Про Національну поліцію України»;

- Постановам КМУ № 261, № 370 від 2015 року, із узурпацією влади, зловживанням владою, перевищенням влади - утворили для самих себе ... щось протизаконне і не утворили через КМУ територіальні органи НПУ - як юридичні особи публічного права в районах, містах, районах міст.

До нікчемних (неіснуючих) своїх територіальних підрозділів, ОСОБА_3 (та інші попередники) від 07.11.2015, незаконно набирали поліцейських, призначали їх на посади, при цьому не приводили до присяги і за рахунок грошей народу незаконно «здійснювали захист їх прав людини».

Щодо прокурора Харківської області ОСОБА_5 та його попередників: прокуратура України повинна сама дотримуватись Конституції України і слідкувати за виконанням Конституції України з боку усіх державних службовців і органів влади, але ніхто не хоче щось міняти, щоб не втрачати робочі місця і пенсії.

Просить суд прийняти, розглянути і задовольнити його заяву в його особистій присутності із викликом до суду ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

- відкрити кримінальне провадження проти вказаних державних посадових осіб за: халатність, зловживання владою, перевищення влади;

- зобов`язати вказаних осіб принести до суду оригінали, або завірені присяги: поліцейського і прокурора, разом із правоустановчими документами юридичних осіб ГУНП і ХОП;

- відкрити кримінальне провадження щодо юридичних осіб:Головного управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599 від 07.11.2015, прокуратури Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108 від 05.11.1991.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , приходжу до наступного висновку.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Як визначено ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

У своїй прецедентній практиці Європейський Суд з прав людини виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення ЄСПЛ у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» № 45227/98 від 12.07.2001).

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч. 4 ст. 304 КПК України).

Отже, рішення, дії чи бездіяльність, можливість оскарження яких прямо не передбачена одним з пунктів ч. 1 ст. 303 КПК, не можуть бути предметом судового контролю з боку слідчого судді, крім рішень, які хоч прямо і не передбачені КПК, але фактично прийняті прокурором, слідчим, дізнавачем. Усі інші їх рішення, дії чи бездіяльність можуть бути предметом оскарження в суді під час підготовчого провадження.

Частина 4 ст. 304 КПК передбачає порядок дій слідчого судді у випадку отримання скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Крім того, ст. 306 КПК визначено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.

Зокрема, за змістом ч. 4 ст. 304 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Тобто, ч. 4 ст. 304 КПК регулює дії слідчого судді щодо вирішення ним процесуального питання про те, чи повинен він взагалі здійснювати судовий розгляд за доводами конкретної скарги по суті. І на цій стадії КПК не наділяє слідчого суддю правом з`ясовувати обґрунтованість доводів особи, яка звернулася зі скаргою, щодо необхідності її задоволення. Адже, ч. 4 ст. 304 КПК закріплено імперативне правило, відповідно до якого в разі отримання скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню на відповідній стадії, суддя повинен постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Як вбачається з матеріалів, які надійшли на адресу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області, заявник ОСОБА_2 просить притягнути до кримінальної відповідальності начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 та керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , що є фактично заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Зміст та вимоги заяви ОСОБА_2 , який порушував перед слідчим суддею питання про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, вочевидь свідчать, що предмет його заяви виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді.

Проаналізувавши вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що заяви про вчинення кримінального правопорушення з метою початку досудового розслідування подаються слідчому, дізнавачу або прокурору, тобто вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності вказаних осіб не відноситься до повноважень слідчого судді.

При таких обставинах, слідчий суддя дійшов висновку, що вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 та керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 за заявою особи не охоплюються положенням ст. 303 КПК України, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 та керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 - відмовити.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_2 , що заяви про вчинення кримінального правопорушення слід подавати до органів досудового розслідування (Національна поліція, ДБР) або прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу слідчого судді, яка була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, може бути оскаржено в п`ятиденний строк з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1