Ухвала суду № 139180532, 21.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15830/26

Провадження № 1-кс/344/5987/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.214 КПК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з вказаною скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.214 КПК України. Мотивуючи скаргу зазначає, що у серпні 2026 року заявником було направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заяву про вчинення кримінального правопорушення у порядку статті 214 КПК України. Копію цієї заяви було одночасно адресовано керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Предметом заяви були можливі неправомірні дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 при внесенні та використанні відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема: внесення щодо заявника відомості «Не прибули за мобілізаційним розпорядженням»; формування 14.07.2025 цифрового звернення до Національної поліції; відсутність наданого йому індивідуального мобілізаційного розпорядження та доказів його оформлення і вручення; відсутність даних ВЛК; суперечності між офіційними відповідями ІНФОРМАЦІЯ_1 , органів військового управління та даними ЄДРПВР; можливе внесення або використання завідомо недостовірних службових відомостей. Заява містила конкретні дати, номери документів, фактичні обставини, перелік доказів та попередню правову оцінку можливих дій за статтями 366, 362, 367, 425 КК України залежно від статусу конкретних осіб та встановленої форми вини. Окремо у заяві було прямо зазначено: «Не підміняти внесення відомостей до ЄРДР розглядом за Законом України «Про звернення громадян», внутрішньою перевіркою або направленням заяви для вирішення самому ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Таким чином, зміст отриманого прокуратурою документа однозначно свідчив, що йдеться саме про повідомлення обставин, які, на думку заявника, можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Листом від 10.08.2026 №30.53/02-2348ВИХ-26 Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила, що: «на підставі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» … скеровую за належністю для розгляду по суті заяву ОСОБА_3 з приводу можливих неправомірних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Заяву було направлено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 . Водночас лист від 10.08.2026: не містить відомостей про внесення інформації до ЄРДР; не містить номера кримінального провадження; не містить інформації про дату внесення відомостей; не містить даних прокурора або слідчого у кримінальному провадженні; до листа не додано витяг з ЄРДР; прямо свідчить про застосування до отриманого документа процедури, передбаченої Законом України «Про звернення громадян». Станом на день подання цієї скарги жодного витягу з ЄРДР або іншого процесуального документа, який підтверджував би виконання прокуратурою вимог статті 214 КПК України за отриманими нею матеріалами, заявник не отримав (а.с.1-3).

ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав скаргу, просив задоволити з мотивів викладених письмово.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали скарги, вважаю наступне.

Матеріалами скарги встановлено, що 05.08.2026 року ОСОБА_3 подано директору ТУ ДБР у місті Львові та керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону заяву про вчинення кримінального правопорушення у порядку ст.214 КПК України, із долученими до неї п`ятнадцятьма додатками (а.с.4-9).

Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону заяву ОСОБА_3 скеровано керівнику Івано-Франківської спеціалізовної прокуратури у сфері оборони Західного регіону (а.с.20).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ст.60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

В ст.ст. 7, 22 КПК України визначено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже обов`язок доведення перед судом фактичних обставин та правових підстав його звернення покладено процесуальним законом безпосередньо на скаржника.

Слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними, але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Разом з цим, слідчим суддею встановлено, що матеріалами скарги ОСОБА_3 , наданими слідчому судді, без долучених до заяви про вчинення кримінального правопорушення додатків не містять належних даних та доказів, що можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді доводів, наведених скаржником у поданій ним заяві про вчинення кримінальних правопорушення та скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування невизначеного кола осіб лише з огляду на суб`єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст.214 КПК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Довідка: повний текст ухвали виготовлено 24.08.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1