Ухвала суду № 139177873, 21.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33501/26

Провадження № 2/761/15230/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Шевченко І. М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Стригуновим Олександром Миколайовичем, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єссіті Україна" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

установила:

У серпні 2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов указаний вище позов, в якому представник позивачки просив стягнути з ТОВ "Єссіті Україна" на користь ОСОБА_1 всі належні при звільненні суми грошових коштів, у тому числі заробітну плату за 15.05.2026, компенсацію за невикористані дні відпусток за період з 11.02.2021 по 15.05.2026, вихідну допомогу та ін., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 15.05.2026.

Перевіривши позовну заяву, вважаю за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначено положеннями ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Усупереч викладеному, позовна заява не містить ціни позову, хоча позивачкою заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з цим, на порушення вищевказаного, у позовній заяві не зазначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а також зміст позовних вимог - спосіб (способи) захисту прав або інтересів, тобто конкретну грошову суму стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому позивачем не конкретизовано позовної вимоги про стягнення з відповідача «та ін.» (незрозуміло, про що саме йдеться).

Крім цього, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять - основна та додаткова заробітна плата. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 висловлено правовий висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивачка не звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн на місяць.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, залежно від визначеної позивачкою ціни позову, та подати до суду докази на підтвердження сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 ,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 ,

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО) - 899998,

Рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011,

Код класифікації доходів бюджету - 22030101,

Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали, у спосіб подання позовної заяви в новій редакції (з доказами направлення відповідачу) із зазначенням відомостей про: ціну позову; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; зміст позовних вимог, а також подання доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 175 - 177, 185, 259 - 261 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Стригуновим Олександром Миколайовичем, - залишити без руху, про що повідомити позивачку та її представника, і надати для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Шевченко