Ухвала суду № 139177544, 13.08.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9948/15-ц

Провадження 6/758/116/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Костишеної Вікторії Леонідівни про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 758/9948/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Костишеної В.Л. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що 18.01.2016 Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 589 609 грн 86 коп. за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 Правонаступник АКІБ «УкрСиббанк» - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

04 червня 2009 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва № 2- 1902-1/09 у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту у сумі 149 914 грн 34 коп., судові витрати у сумі 1 529 грн 14 коп.

За описовою частиною рішення зазначено наступне: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.06.2007, а саме - договором споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11173696000, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 22 700 доларів США на термін до 21.06.2014 і зобов`язався повертати кредит згідно з графіком погашення.

У рішенні зазначено, що протягом часу з 21.06.2007 по 23.02.2009 відповідачем було зроблено декілька сплат по кредиту невчасно та не у повному обсязі.

За довідкою, отриманою у Солом`янському районному суді м. Києва 18.10.2024 матеріали цивільної справи №2-1902-1/09 за позовом АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом знищена, у зв`язку з закінченням строків зберігання, у архіві суду зберіглось лише текст рішення від 04.06.2009.

02.10.2009 Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 15098237 з примусового виконання виконавчого листа №2-1902-1/09 виданого 30.07.2009 Солом`янським районним судом м. Києва.

19.05.2010 року Постановою про повернення виконавчого документа виконавчий лист повернуто стягувачу.

14.10.2010 року Відділом державної виконавчої служби Солом`янського РУЮ у місті Києві відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 на виконання виконавчого листа №2-1902-1/09 виданого 30.07.2009 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 151443,48 грн.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

Постановою державного виконавця від 06.12.2010 призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ОСОБА_2 , а також зазначено: Актом опису і арешту майна № 071993 від 03.12. 2010 року описано і арештовано майно боржника, на яке звернено стягнення за виконавчим документом, а саме транспортний засіб марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий.

06.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до надання висновку з експертної оцінки майна.

09.02.2012 відбувся аукціон з реалізації арештованого транспортного засобу марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий.

07.03.2012 винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту для подальшої реалізації майна боржника, а саме транспортного засобу - автомобіля марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно інформації, отриманої від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб листом №60-9299/25 від 08.10.2025 за даними Єдиної операційно-інформаційної системи Фонду наявна інформація про надходження 29.03.2012 від ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва коштів у сумі 39601,07 грн. на погашення заборгованості зазначеного у Вашому запиті кредитного договору. До листа додано копію Меморіального ордеру №15 29.03.20212 про перерахування даної суми.

Згідно інформації отриманої від Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві листом №3066/4.2-26/вх.5166/4-26 від 30.01.2026 - згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження кошти в розмірі 41186, 21 грн. та 4 576,24 грн. перераховано стягувачу за ВП НОМЕР_3

27.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином у рахунок погашення кредиту за договором №11173696000, державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва було реалізовано в рамках ВП № НОМЕР_3 майно ОСОБА_1 - автомобіль марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий,д.н.з. НОМЕР_1 ., за результатами якого було перераховано кошти у розмірі 41186,21 грн., 4 576, 24 грн.

Також у рамках даного виконавчого провадження було перераховано стягувачу кошти у розмірі 39 601.07 грн.

24.11.2015 року Подільським районним судом м. Києва прийнято рішення №758/9948/15-ц за розглядом позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Позов мотивований тим, що 21 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 11173696000 (кредит у сумі 22700 доларів США).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала і тому ПАТ «Дельта Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в сумі 589 609 грн. 86 коп., в тому числі: 380 091 грн. 26 коп. - заборгованість за кредитом; 209 518 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками.

Борг стягнуто у гривневому еквіваленті по курсу долара США станом на день подання позову відповідно до умов договору.

У позові позивач не вказує про існуюче рішення Солом`янського районного суду м. Києва №2-1902-1/09 від 04.06.2009 року, на виконання якого було відкрито виконавче провадження та частково стягнуто борг цим самим кредитним договором №11173696000 з цього самого Відповідача - ОСОБА_1 .

Також позивач (ПАТ «Дельта Банк») не вказує, що частково кошти на виконання рішення стягнуті з ОСОБА_1 були перераховані за даним кредитним договором на його рахунок в сумі 39 601.07 грн. за меморіальним ордером від 29.03.2012 року., а також за реалізацію автомобіля на рахунок стягувача у сумах 41186,21 грн., 4 576, 24 грн.

В процесі розгляду справи було змінено стягувачів за кредитом - ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Кепітал», пізніше на ТОВ «Дебт Форс».

24.11.2015 року Подільським районним судом м. Києва винесено рішення №758/9948/15-ц, яким позов задоволено повністю.

У перегляді Заочного рішення ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2024 року відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.06.2024 року апеляційну скаргу на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 24.08.2019 №758/9948/15-ц залишено без задоволення, рішення - без змін.

18.01.2016 року Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №758/9948/15-ц.

19.05.2016 року Головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження на виконання рішення Подільським районним судом м. Києва №758/9948/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 589 609,86 грн. заборгованості за кредитним договором та 420,00 грн. витрат на розміщення в газеті.

29.09.2016 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, керуючись п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

03.05.2017 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження на виконання рішення Подільським районним судом м. Києва №758/9948/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 590 029,86 грн. заборгованості за кредитним договором.

28.11.2027 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва від 18.01.2016 № 758/9948/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 589609,86 грн та 420,00 грн. витрат на розміщення оголошення в пресі.

Із урахуванням наведеного, заявник вважає, що оскільки за виконавчим листом Солом`янського районного суду м. Києва №2-1902-1/09 від 30.07.2009 з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007, укладеним нею з АКІБ «Укрсиббанк» (кредит у сумі 22700 доларів США) шляхом реалізації транспортного засобу - автомобіля марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий, д.н.з. НОМЕР_1 , а також враховуючи, що у рішенні Солом`янського районного суду м. Києва №2-1902-1/09 від 04.06.2009 йдеться про часткову сплату кредитних коштів, виконавчий лист Подільського районного суду м. Києва №758/9948/15-ц від 18.01.2016, що виданий на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва №758/9948/15-ц від 24.11.2015, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007 (кредит у сумі 22700 доларів США), має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

13.07.2026 від представника ТОВ «Дебт Форс» на адресу суду надійшли письмові заперечення.

В обґрунтування своїх заперечень, представник ТОВ «Дебт Форс» зазначає, що виконавче провадження № НОМЕР_4 наразі відкрито, тобто перебуває на виконанні.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 справі № 758/9948/15-ц у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року залишено без змін.

Постанова набрала законної сили і є остаточною в даній справі.

Сума боргу, його складові, залишок та валюта стягнення боргу вказаними рішеннями судів були визначені, тому посилання заявника на перерахунок боргу, на підставі платежів, що гіпотетично мали місце до ухвалення судами рішення по справі № 758/9948/15-ц, а отже були відомі заявнику на час розгляду вказаної справи не заслуговують на увагу.

Окрім того, як рішення по справі № 2-1902-1/09, так і рішення по справі № 758/9948/15-ц містять у своїх резулятивних частинах суму, що підлягає до стягнення за даними рішеннями виключно у гривні. Дані рішення набрали законної сили, тому перерахунок платежів за рішенням № 2- 1902-1/09 з їх збільшенням майже в 4 рази на виконання рішення по справі № 758/9948/15-ц ні чим не передбачений. Таким чином, сторона стягувача вважає, що заявником не надано суду жодних доказів виконання судового рішення після набрання їм законної сили в той чи інший спосіб, а отже підстави для визнання виконавчого документа таким що не підлягає виконанню відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.06.2009 Солом`янським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №2-1902-1/09 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11173696000 від 21.06.2007 в сумі 149 914,34 грн. та судові витрати в сумі 1 529,14 грн, а всього 151 443,48 грн.

30.07.2009 Солом`янським районним судом м. Києва на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №2-1902/09.

Вказаний виконавчий лист був пред`явлений стягувачем для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві та згідно з постановою старшого державного виконавця Логвиненко О.П. від 02.10.2009 на його підставі було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5.

19.05.2010 старшим державним виконавцем Бойчук В.В. винесено постанову, якою виконавчий лист №2-1902/09, виданий Солом`янським районним судом м. Києва 30.07.2009, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 151 443,48 грн, повернуто в орган, що його видав, оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів було неможливо встановити місце знаходження боржника та його майна за адресою, вказаною у виконавчому документі.

У подальшому вказаний виконавчий лист стягувачем знову пред`явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві та згідно з постановою державного виконавця Мазура Ю.С. від 14.10.2010 на його підставі відкрито виконавче провадження НОМЕР_6.

06.12.2010 державним виконавцем Мазуром Ю.С. з метою проведення оцінки транспортного засобу винесено постанову, якою залучено до участі у виконавчому провадженні експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 , оскільки в ході виконавчого провадження виконавцем було складено акт опису і арешту майна №071993 від 03.12.2010, яким описано і арештовано майно боржника, на яке звернено стягнення за виконавчим документом, а саме автомобіль марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий, д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім того, 06.12.2010 державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до надання експертом висновку з експертної оцінки майна.

07.03.2012 старшим державним виконавцем Черкасовим Є.В. винесено постанову, якою арештований в рамках виконавчого провадження НОМЕР_6 автомобіль марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий, д.н.з. НОМЕР_1 , звільнено з-під арешту.

27.06.2012 старшим державним виконавцем Яковлевою О.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається зі змісту вказаної вище постанови, державним виконавцем із відповіді БТІ в м. Києві було встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстровано, однак із відповіді УДАІ було встановлено, що за боржником зареєстровано транспортний засіб, а саме: Skoda Оctavia Tour, 2007 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Із відповіді АБ державним виконавцем було встановлено, що боржник зареєстрована за адресою Черкаська область, м. Чигирин. В ході проведення виконавчих дій вказаний транспортний засіб було описано та реалізовано з прилюдних торгів згідно з протоколом проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 09.02.2012. Крім того, в ході проведення виконавчих дій на все рухоме та нерухоме майно боржника, з метою повного та своєчасного виконання рішення суду накладено арешт, про що внесено запис до ЄДРОРМ та ЄДРОНМ.

Таким чином, судом встановлено, що на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-1902/09, виданого Солом`янським районним судом м. Києва 30.07.2009, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 151 443,48 грн, в ході якого було реалізовано з прилюдних торгів належний боржнику ОСОБА_1 автомобіль марки Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий, д.н.з. НОМЕР_1 .

Виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови), згідно з яким виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Наведене дає підстави суду зробити висновок про те, що фактичне виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04.06.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 151 443,48 грн не відбулося.

Встановлено також, що 24.11.2015 Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі №758/9948/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 589609,86 грн заборгованості за кредитним договором №11173696000, що був укладений 21.06.2007 між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», а також стягнуто з відповідача на користь позивача 420 грн витрат на розміщення оголошення в пресі та 3 654 грн судового збору.

18.01.2016 на виконання вказаного рішення Подільським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №758/9948/15-ц.

19.05.2016 головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби (м. Київ) Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_7 із примусового виконання вказаного виконавчого листа Подільського районного сулу міста Києва.

29.09.2016 державним виконавцем Бабенко О.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови).

Як зазначено державним виконавцем у вказаній постанові, в ході проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню НОМЕР_7 встановлено, що в наданий для самостійного виконання строк боржником рішення суду не виконано та вжитими заходами державним виконавцем майно, яке належить боржнику на праві власності, не виявлено. Державним виконавцем вжито заходи примусового виконання рішення суду, визначені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: в порядку вимог ст. 57 Закону державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; згідно з відповіддю Пенсійного фонду України щодо осіб-боржників, які отримують пенсію та працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, інформація про останнє місце роботи боржника відсутня; згідно з відповіддю ДПС України щодо джерел отримання доходів інформація про боржника в ДРФО відсутня; згідно з відповіддю Національної поліції України автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані; згідно з актом державного виконавця у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, на виклики державного виконавця боржник не реагує.

У подальшому виконавчий лист Подільського районного суду міста Києва №758/9948/15-ц від 18.01.2016 був повторно пред`явлений стягувачем для примусового виконання до Подільського районного відділу державної виконавчої служби (м. Київ) Головного територіального управління юстиції у місті Києві та згідно з постановою державного виконавця Полінського В.А. від 03.05.2017 відкрито виконавче провадження щодо його примусового виконання під номером 51141833.

28.11.2017 державним виконавцем Полінським В.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови) у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, рішення Подільського районного суду міста Києва від 24.11.2015 у справі №758/9948/15-ц також фактично виконане не було.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий судовий розгляд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (Shmalkov. Ukraine, № 60750/00, § 43).

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. У силу даної конституційної засади кожен, не на користь кого ухвалено судове рішення, має його виконати у відповідності до приписів резолютивної частини добровільно. У той же час, на принципі обов`язковості рішення ґрунтується і допустимість його примусового виконання у разі ухилення від його виконання зобов`язаної за рішенням особи (боржником), тобто реалізації поза волею останнього органами та особами, до компетенції яких відноситься примусове виконання рішень, за особливою процедурою із застосуванням спеціальних заходів. При цьому період, в межах якого відбулося виконання рішення з боку боржника, і визначає вид виконання та правові наслідки такого.

Відповідно до судової практики Верховного Суду визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можливе лише у випадку, якщо обов`язок боржника був відсутній на момент видачі документа або припинився після його видачі.

Рішенням від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційного Суду України (далі - КСУ) визначено, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018).

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012 - невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 25 квітня 2012 року № 11- рп/2012).

Також, Постановою Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 зазначено, що принцип добросовісності це загально правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень містить неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.12.2023 у справі №824/2/22, у якій Верховний Суд, зокрема, зазначив, що наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі №520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі №824/67/20, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.

У поданій заяві представник боржника ОСОБА_1. просить визнати виконавчий лист Подільського районного суду міста Києва №758/9948/15-ц від 18.01.2016 таким, що не підлягає виконанню, вказуючи на те, що заборгованість за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», було стягнуто з боржника ОСОБА_1 шляхом реалізації належного їй транспортного засобу - автомобіля Skoda, модель Оctavia Tour, 2007 р.в., колір - білий, д.н.з. НОМЕР_1 , в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду міста Києва №2-1902-1/09 від 30.07.2009.

Крім того, вона посилається на те, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі №2-1902-1/09 було встановлено часткову сплату кредитних коштів за вказаним кредитним договором.

Зазначені обставини, на думку представника заявника, підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, та свідчать про помилкову видачу Подільським районним судом міста Києва у справі №758/9948/15-ц.

Суд визнає такі твердження представника заявника необґрунтованими та безпідставними, оскільки звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 шляхом реалізації належного їй транспортного засобу в рамках виконавчого провадження НОМЕР_6 із примусового виконання виконавчого листа Солом`янського районного суду міста Києва №2-1902-1/09 від 30.07.2009 не свідчить про відсутність у неї матеріального обов`язку перед стягувачем.

Так, судом з`ясовано, що виконавчий документ в рамках вказаного виконавчого провадження було повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Наведене дає підстави суду зробити висновок про те, що внаслідок реалізації майна боржника повне погашення боргу та фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом не відбулося.

Доказів на підтвердження повної сплати боржником суми заборгованості по виконавчому провадженню НОМЕР_6 суду не надано.

Крім того, суд враховує, що рішення Подільського районного суду міста Києва стосується іншого періоду заборгованості за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007 і в результаті виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва зобов`язання боржника ОСОБА_1 перед банком не припинилося.

Таким чином, стягувач мав право вимоги до боржника ОСОБА_1 , у зв`язку з чим і звернувся з відповідним позовом до Подільського районного суду міста Києва.

Як встановлено судом із відкритої інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 24.11.2015 Подільський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення у справі №758/9948/15-ц, яким задовольнив позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 589609,86 грн заборгованості за кредитним договором, 420 грн витрат на розміщення оголошення в пресі та 3654 грн судового збору.

Зі змісту рішення суду вбачається, що таким рішенням стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007, яка виникла станом на 31.07.2015.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.06.2024 вказане рішення суду залишено без змін.

Таким чином, рішення Подільського районного суду міста Києва у справі №758/9948/15-ц є чинним, а тому виконавчий лист на виконання такого рішення суду видано правомірно.

Із урахуванням наведеного, посилання представника заявника про те, що оскільки рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі №2-1902-1/09 було встановлено часткову сплату кредитних коштів за кредитним договором №11173696000 від 21.06.2007, то виконавчий лист Подільського районного суду міста Києва про стягнення коштів за таким договором було видано помилково, суд вважає безпідставними, адже наявність виконавчого листа Солом`янського районного суду міста Києва не свідчить про те, що у банку було відсутнє право вимоги до боржника (як матеріально-правова підстава для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню), що само по собі не дає підстави для визнання виконавчого листа Подільського районного суду міста Києва таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки виконавчий лист виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, крім того, обов`язок боржника на теперішній час не є відсутнім або припиненим.

Керуючись ст. ст. 80, 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Костишеної Вікторії Леонідівни про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 758/9948/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ