Ухвала суду № 139177436, 05.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42588/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов`язаних з торгівлею людьми, управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, працюючого директором ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», з вищою освітою, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 42025000000000948 від 20.10.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000948 від 20.10.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

За фабулою досудового розслідування, у невстановлений час, але не пізніше листопада 2025 року, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою особою (куратором програм сурогатного материнства) та з невстановленими медичними працівниками цього ж центру, організував незаконну програму комерційного сурогатного материнства для подружжя - громадян Республіки Болгарія, шляхом вербування ОСОБА_8 з використанням її уразливого стану та обману. За версією сторони обвинувачення, всупереч вимогам Наказу МОЗ України № 787, до участі у програмі допущено подружжя без належних медичних показань та без нотаріального посвідчення договору про сурогатне материнство, а ОСОБА_8 - без проходження повного медичного обстеження, обов`язкового обстеження у лікаря-психіатра та без створення мультидисциплінарного консиліуму; договір містив умови, які створювали для сурогатної матері додатковий психологічний і матеріальний тиск (непропорційні штрафи, обмеження свободи пересування, обов`язок проживати у певному місці, заборона статевих контактів). У результаті проведеної процедури ембріотрансферу настала вагітність двійнею, а репродуктивна функція ОСОБА_8 була використана з комерційною метою.

04.08.2026 о 03 год. 57 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, того ж дня о 04 год. 09 хв. його затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, у зв`язку з чим існує ризик переховування від суду; підозрюваний, продовжуючи обіймати посаду директора ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», має доступ до всієї медичної, фінансової та договірної документації, яка може бути знищена або прихована; кримінальне правопорушення вчинене за попередньою змовою групою осіб, і підозрюваний, перебуваючи на волі, може попередити інших причетних, чинити тиск на потерпілу та свідків з метою зміни їх показань; продовжуючи обіймати посаду, підозрюваний зберігає можливість продовжити протиправну діяльність у сфері допоміжних репродуктивних технологій.

Слідчий, з посиланням на майновий стан підозрюваного та вартість активів у його власності (близько 15 000 000 грн), просив застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а також визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 000 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

Позиція учасника кримінального провадження

Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Захисники - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали подані письмові заперечення на клопотання прокурора, згідно з якими вважали, що: (1) стороною обвинувачення не доведено обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 - відомості про скрутне матеріальне становище потерпілої ОСОБА_8 базуються виключно на її показаннях без підтвердження банківськими виписками; сама потерпіла у наданих поясненнях зазначила, що бере участь у програмі сурогатного материнства втретє, свідомо та самостійно обрала цю роль; заява про кримінальне правопорушення написана ОСОБА_8 лише 08.07.2026 - після проведення обшуку у ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», а протягом усієї вагітності вона до правоохоронних органів не зверталася; договір про сурогатне материнство укладено між сторонами добровільно з узгодженими умовами, з дотриманням принципу свободи договору (ст. 626, 627 ЦК України); (2) відомості, наведені у клопотанні щодо порушення Наказу МОЗ № 787 в частині допуску подружжя ОСОБА_9 без медичних показань, спростовуються медичними документами (виявлений у ОСОБА_10 у 2013-2014 роках рак молочної залози та висновок від 12.09.2025 про високий ризик метастазів у разі можливої вагітності), які об`єктивно є медичним показанням до сурогатного материнства; повторний обшук у приміщенні клініки проведено 05.08.2026 на підставі ухвали від 27.07.2026 у справі № 757/40947/26-к з метою вилучення документів, які стосуються родини ОСОБА_9 , - тобто ці документи вилучені вже після вручення підозри 04.08.2026, а тому відповідні висновки сторони обвинувачення ґрунтуються на припущеннях; проведення повного медичного обстеження входить до посадових обов`язків лікаря, а не директора, у зв`язку з чим слідчий не розмежував відповідальність; (3) ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені: ризик переховування від суду - ОСОБА_6 виїжджав за кордон у робочих справах і повертався (з 2018 року по цей час 230 разів перетинав кордон і кожного разу повертався до України, що підтверджено рапортом головного оперуповноваженого ДМП НП України ОСОБА_11 від 03.08.2026); ризик знищення доказів - уся необхідна документація, особисті речі та техніка вилучені під час двох обшуків 28.07.2026 у ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» та за місцем проживання підозрюваного, а також повторно 05.08.2026, у зв`язку з чим фізично знищити докази підозрюваний не зможе; ризик впливу на свідків - свідки допитані, ознайомлені зі змістом ст. 384 КК України, а за період з моменту проведення обшуків жодної спроби впливу з боку підозрюваного не встановлено; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення - з 2023 року на посаді директора ОСОБА_6 жодного разу не вчиняв протиправних дій, до кримінальної відповідальності не притягувався; (4) щодо розміру запропонованої застави у 15 000 000 грн: за ч. 2 ст. 149 КК України санкція передбачає позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років, а вихід за межі, встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України, можливий лише як винятковий випадок; на рахунках ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» ОСОБА_6 є лише директором (найманим працівником), власниками є ОСОБА_12 (49,99 %) та ОСОБА_13 (50,01 %), чистий дохід товариства за 2025 рік становить 771 700 грн, а не сумарні надходження; проти товариства ухвалено кілька судових наказів про стягнення значних сум заборгованості; на власне майно ОСОБА_6 накладені обтяження (будинок за адресою: АДРЕСА_2 - обтяжений договором позики на 123 200 доларів США; автомобіль AUDI Q7 - обтяжений заставою на 665 360 грн); квартира на АДРЕСА_3 продана 15.07.2026 за 4 032 000 грн (не за 300 000 доларів США), кошти частково використані для погашення обтяжень; таким чином, орган досудового розслідування свідомо підміняє поняття майна конвертуванням його у грошові кошти для збільшення розміру застави, тоді як реально таких коштів у підозрюваного немає; (5) щодо пом`якшуючих обставин, які орган досудового розслідування не врахував: міцність соціальних зв`язків - на утриманні ОСОБА_6 перебуває його батько ОСОБА_14 , 1967 р. н., у якого виявлено низку захворювань (хронічний дерматит, дифузний нейродерміт, високодиференційована плоскоклітинна карцинома шкіри), у зв`язку з чим батько не має можливості працевлаштуватися; стан здоров`я самого підозрюваного - довідкою ВЛК № 70/01/825 від 05.05.2022 підозрюваного визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я у зв`язку з гіпертонічною хворобою; раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався. Просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини регулюються главою 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. Згідно з ч. 2 цієї статті найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. За правилами ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити відповідні дії.

Статтею 178 КПК України визначено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема вагомість наявних доказів; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік і стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця проживання та роботи; репутація; майновий стан; наявність судимостей.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Частиною 3 ст. 183 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок при постановленні ухвали про застосування тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим передбачених КПК України обов`язків.

Частиною 5 ст. 182 КПК України встановлено межі розміру застави; водночас у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

а) щодо обґрунтованості підозри

За стандартами Європейського суду з прав людини, викладеними, зокрема, у рішеннях у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. Стандарт доведеності на цій стадії провадження є нижчим за стандарт, необхідний для засудження, і не потребує оцінки доказів по суті.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить висновок, що наведені стороною обвинувачення відомості - заява потерпілої ОСОБА_8 від 08.07.2026 (т. 1 а.м. 36-37), протоколи її допитів від 08.07.2026 (т. 1 а.м. 38-48) та 14.07.2026 (т. 1 а.м. 63-69), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1 а.м. 51-53, 54-56, 57-59, 60-62); договір про сурогатне материнство від 19.11.2025 (т. 1 а.м. 75-84), укладений від імені подружжя ОСОБА_15 на підставі нотаріальних довіреностей № 4270 та № 4272 від 05.11.2025, у сукупності з інформацією приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_16 від 27.07.2026 № 40/01-16 про відсутність нотаріального посвідчення цього договору; договір № 254-11-25Н про надання медичних послуг з лікування безпліддя від 05.11.2025 (Т. 1 а.м. 85-109); консультативний висновок від 24.11.2025 (т. 1 а.м. 122); протоколи культивування ембріонів та ембріотрансферу (т. 1 а.м. 123-124, 125); висновок молекулярно-генетичної експертизи ДНДЕКЦ МВС України від 17.07.2026 № СЕ-19-26/38971-БД (т. 1 а.м. 175-188), яким встановлено, що ОСОБА_8 не є біологічною матір`ю народжених 09.06.2026 дітей; протоколи допитів свідків ОСОБА_17 (т. 1 а.м. 189-199), ОСОБА_18 (т. 1 а.м. 200-206), ОСОБА_19 (т. 1 а.м. 207-210), ОСОБА_20 (т. 1 а.м. 211-217), ОСОБА_21 (т. 1 а.м. 218-222), ОСОБА_22 (т. 2 а.м. 1-7); протоколи обшуків від 08.07.2026 у ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» та за місцями проживання ОСОБА_23 і ОСОБА_8 (т. 2 а.м. 11-21, 57-62); протоколи оглядів жорсткого диска та мобільних телефонів (т. 2 а.м. 22-53, 63-80, 84-126); протокол огляду руху коштів ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» від 29.07.2026 (т. 2 а.м. 130-135); наказ № К-1 від 30.05.2023 про призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» (т. 2 а.м. 146) та інші матеріали кримінального провадження - у сукупності досягають зазначеного стандарту і дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_6 у причетності до інкримінованого кримінального правопорушення.

Доводи сторони захисту про недоведеність обґрунтованої підозри, у тому числі про самостійність та повторність участі ОСОБА_8 у програмі сурогатного материнства, добровільність укладення договору, наявність у подружжя ОСОБА_9 медичних показань до сурогатного материнства, розмежування відповідальності директора та лікаря, а також про час і послідовність проведення повторного обшуку у клініці, стосуються оцінки доказів по суті обвинувачення та виходять за межі предмета розгляду цього клопотання. Питання достатності доказів для визнання особи винуватою вирішує суд, який розглядатиме кримінальне провадження по суті. На стадії досудового розслідування слідчий суддя перевіряє лише обґрунтованість підозри у межах відповідного стандарту, який у цьому випадку є дотриманим.

б) щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)

ОСОБА_6 інкриміновано вчинення тяжкого злочину - торгівлі людьми, вчиненої за попередньою змовою групою осіб. Санкція ч. 2 ст. 149 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Загроза тривалого позбавлення волі у поєднанні з можливістю конфіскації майна об`єктивно створює для підозрюваного вагому мотивацію уникнути кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя ураховує, що інкримінована діяльність, за версією сторони обвинувачення, стосується сфери допоміжних репродуктивних технологій із залученням іноземних замовників (громадян Республіки Болгарія), у зв`язку з чим у підозрюваного об`єктивно наявні транскордонні контакти та досвід виїзду за межі України. Довід сторони захисту про те, що з 2018 року по цей час ОСОБА_6 230 разів перетинав кордон і кожного разу повертався до України, ураховується слідчим суддею як позитивна обставина, що характеризує процесуальну поведінку підозрюваного, однак не спростовує самого ризику, оскільки мотивація переховування, як правило, істотно посилюється саме після зміни процесуального статусу зі свідка на підозрюваного та отримання інформації про реальну загрозу тривалого позбавлення волі.

Практика Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії», «Строган проти України»), на яку посилається сторона захисту, дійсно виходить з того, що небезпека переховування не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання. Слідчий суддя цю правову позицію ураховує, однак у цьому провадженні висновок про наявність ризику переховування ґрунтується не лише на тяжкості інкримінованого злочину, а й на сукупності обставин, які характеризують спосіб і сферу діяльності підозрюваного та його фактичні можливості виїзду за межі юрисдикції України.

в) щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України)

ОСОБА_6 продовжує обіймати посаду директора ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», у зв`язку з чим має доступ до медичної, фінансової та договірної документації цього товариства, а також до систем управління персоналом. Особливості інкримінованої діяльності, пов`язаної з програмами сурогатного материнства, зумовлюють значний обсяг задокументованих супровідних матеріалів (медична документація, договори з замовниками, лабораторні протоколи, електронне листування), значна частина якого об`єктивно перебуває під контролем підозрюваного та може контролюватися ним дистанційно.

Доводи сторони захисту про те, що під час обшуків 08.07.2026 та повторного обшуку 05.08.2026 у ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», а також за місцем проживання підозрюваного вилучено всю необхідну документацію, ураховуються слідчим суддею, але не виключають ризику повністю: обсяг фактично вилученого і обсяг документації, яка залишалася у володінні товариства станом на момент обшуків, підтверджені лише твердженнями підозрюваного; водночас можливість подальшого спотворення документації, її електронних копій та резервних носіїв, а також підготовки нових документів «під потребу захисту» об`єктивно зберігається, а стороною обвинувачення продовжуються слідчі дії, у ході яких можуть бути вилучені додаткові документи. За таких умов ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів є реальним, а не абстрактним.

г) щодо ризику незаконного впливу на свідків і потерпілу (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України)

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , за версією сторони обвинувачення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, при цьому невстановлена особа (куратор програм) та невстановлені медичні працівники ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» на цей час ще не встановлені. Значна частина свідків у цьому кримінальному провадженні - це працівники підпорядкованого підозрюваному товариства (лікарі, ембріологи, працівники допоміжного персоналу), які об`єктивно перебувають від нього у трудовій та матеріальній залежності. Потерпіла ОСОБА_8 є особою, яка перебувала у контакті з підозрюваним у зв`язку з наданням медичних послуг товариством, у володінні якого перебувають її персональні дані.

За таких обставин перебування підозрюваного на волі, з подальшим збереженням посади директора товариства та фактичного впливу на працівників, створює реальний ризик впливу на свідків та потерпілу з метою зміни їх показань або їх узгодження зі стратегією захисту, а також ризик своєчасного попередження інших причетних до інкримінованої діяльності осіб про хід досудового розслідування. Довід захисту про те, що на момент розгляду клопотання свідки допитані та ознайомлені зі змістом ст. 384 КК України, а спроб впливу не встановлено, не спростовує самого ризику: обізнаність свідків із передбаченою законом відповідальністю не виключає можливості впливу на них, а відсутність задокументованих спроб такого впливу за короткий проміжок часу після затримання підозрюваного (з 04.08.2026 до розгляду цього клопотання) значною мірою є результатом того, що підозрюваний перебуває під контролем правоохоронних органів.

ґ) щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)

ОСОБА_6 на цей час продовжує обіймати посаду директора ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», яке продовжує здійснювати діяльність у сфері допоміжних репродуктивних технологій. За версією сторони обвинувачення, інкримінована протиправна діяльність тісно пов`язана саме з характером господарської діяльності цього товариства та посадовими повноваженнями ОСОБА_6 , у зв`язку з чим збереження ним фактичного контролю над цією діяльністю створює умови для продовження або повторення протиправної поведінки. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за таких обставин є реальним.

д) щодо співрозмірності запобіжного заходу

За правилами ч. 3 ст. 176, ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам. Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 2 ст. 149 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, тобто понад п`ять років позбавлення волі, у зв`язку з чим формальна перешкода для застосування тримання під вартою до раніше не судимого ОСОБА_6 відсутня.

Оцінюючи умову виключності, слідчий суддя ураховує таке. Особисте зобов`язання та особиста порука не забезпечать обмеження доступу підозрюваного до документації ТОВ «Міні ЕКЗ Центр», можливості комунікації з підпорядкованими працівниками, які допитані як свідки, а також можливості продовження господарської діяльності у сфері допоміжних репродуктивних технологій. Домашній арешт - як цілодобовий, так і нічний - не забезпечує ефективного контролю з огляду на характер основного ризику, оскільки вплив на свідків, координація дій зі співучасниками та контроль над документацією товариства можуть здійснюватися дистанційно, у тому числі за допомогою електронних засобів комунікації, доступ до яких у підозрюваного зберігається незалежно від фізичного перебування за місцем проживання. Носіння електронного засобу контролю забезпечує контроль виключно за фізичним місцем знаходження особи, але не за її активністю у цифровому середовищі.

За таких обставин слідчий суддя робить висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не забезпечить запобігання встановленим ризикам, а адекватним завданням кримінального провадження є тримання під вартою.

е) щодо розміру застави

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави визначається. Правових підстав для незастосування застави, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, у цьому провадженні не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Для тяжких злочинів межі розміру застави складають від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя ураховує, що інкримінована діяльність, за версією сторони обвинувачення, охоплює значний період часу і пов`язана з обігом значних коштів у сфері комерційного сурогатного материнства із залученням іноземних замовників. За наведеними у клопотанні даними, вартість активів, які перебувають у власності ОСОБА_6 (з урахуванням належного йому нерухомого майна та транспортних засобів), становить близько 15 000 000 грн. Разом з тим стороною захисту надано документи, які свідчать про наявність обтяжень на це майно (договір позики на 123 200 доларів США на будинок за адресою: Київська обл., с. Лебедівка, вул. Вільхова, 15; застава у розмірі 665 360 грн на автомобіль AUDI Q7) та про наявність кредитних зобов`язань підозрюваного, а також про статус ОСОБА_6 як директора товариства (найманого працівника), тоді як власниками ТОВ «Міні ЕКЗ Центр» є інші фізичні особи.

Разом з тим слідчий суддя ураховує, що інкримінована діяльність у сфері комерційного сурогатного материнства безпосередньо пов`язана з обігом значних грошових ресурсів, у тому числі валютних, від іноземних замовників, у зв`язку з чим у підозрюваного об`єктивно наявний доступ до фінансових ресурсів, які не обмежуються заявленою у декларації офіційною заробітною платою. За таких обставин застава у межах, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину, з огляду на майновий стан підозрюваного та обсяг ризиків, не була б здатна забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків. За таких обставин, з посиланням на абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя робить висновок про виключність цього випадку та визначає розмір застави, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - у сумі 14 999 296 грн, що відповідає 4 507 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Цей розмір, з одного боку, є співмірним з обсягом інкримінованої діяльності та встановлених ризиків, а з іншого - з урахуванням наведених стороною захисту відомостей про майновий стан підозрюваного, не є завідомо непомірним, оскільки застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

є) підсумок

За таких обставин клопотання слідчого підлягає задоволенню: щодо ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання - 04.08.2026, тобто до 02.10.2026 включно, з одночасним визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025000000000948 від 20.10.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання - 04.08.2026, тобто до 02.10.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 4 507 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 999 296,00 грн (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті дев`яносто шість гривень), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у кримінальному провадженні № 42025000000000948 від 20.10.2025;

4. здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 10.08.2026 о 09:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_24