Рішення № 139177287, 20.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4221/26

Провадження №: 2/755/5449/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський районний у міста Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Матєрову Віолетту Петрівну, з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський районний у міста Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства.

Згідно заявлених вимог позивача просить суд виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису про народження ОСОБА_3 № 867, від 16 квітня 2020 року.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 14 травня 2003 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року. Проте, з 07 березня 2018 року сторони разом не проживали. Позивачу стало відомо, що відповідач в квітні 2020 року народила дитину - ОСОБА_4 і при реєстрації народження вказала позивача батьком дитини. Реєстрація народження дитини проводилась за заявою відповідача та на підставі пред`явленого нею свідоцтва про шлюб. Позивач згоди на запис його батьком дитини не надавав та на момент реєстрації народження дівчинки про її народження не знав. Після розірвання шлюбу позивач спілкувався з відповідачем, яка визнала, що дитина народжена не від нього та запевнила, що сама вирішить питання щодо внесення змін до актового запису про народження дитини. Проте, з тих пір нічого не змінилось, що є підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

27 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку ОСОБА_4 , батьком якої позивач не є. На той час відповідач перебувала у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, який і є фактичним батьком дитини. На час народження дитини та реєстрації її народження відповідач перебувала на території України, а батько дитини знаходився за кордоном. Без його присутності відповідач була позбавлена можливості здійснити реєстрацію встановлення батьківства. Оскільки дитина народилась в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, відповідач зареєструвала народження дитини на підставі ст. 122 СК України. Про те, що відповідач зазначила батьком дитини позивача, вона останнього не повідомила і дозволу у нього не запитувала, проте не мала до нього жодних претензій щодо утримання дитини та участі у її вихованні. У відзиві відповідач просить позов задовольнити, справу розглядати без її участі. (а.с.67-68)

Учасники справи в підготовче засідання не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Матєрова В.П. подала до суду заяву, в якій посилаючись на визнання відповідачем позову та надані докази, просить проводити підготовче засідання проводити за відсутності представника позивача, за результатами якого ухвалити рішення про задоволення позову. Судовий збір з відповідача не стягувати. (а.с.112)

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову та розгляд справи в підготовчому засіданні без участі відповідача. (а.с.113)

Третя особа Дніпровський районний у міста Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника до суду не направив та подав заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника відповідно до фактичних обставин справи. (а.с.69)

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Визначення походження дитини регулює Глава 12 Сімейного кодексу України.

Судом установлено, що 14 травня 2003 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було укладено шлюб (а.с.44), який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року (справа №755/8369/21). (а.с.46-48)

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 народила дочку - ОСОБА_3 , народження якої зареєстроване 16 квітня 2020 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками якого в свідоцтві про народження (а.с.45) та в записі акту про народження №867 (а.с.49-50) записані: батьком - ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 .

У даному записі акту про народження №867 вказана підстава запису відомостей про батька - актовий запис про шлюб №664 від 14 травня 2003 року. Державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 133 СК України (а.с.49-50).

Частино 1 ст. 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини. (ст. 133 СК України)

Походження дитини від батька визначається також за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. (т.1 ст. 126 СК України)

Відповідно до частин 1-3 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Як роз`яснено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК, - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною чоловік може будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

Таким чином, підставою для виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною. Важливе значення в процесі доказування даного факту має висновок експерта. За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення. Дійти висновку про визначення батьківства можливо і на підставі судово-імунологічної експертизи (експертизи крові). Однак, експертиза ДНК, на сьогодні, є найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини.

Згідно висновку спеціаліста від 27.07.2026 №HID26-004416, проведеного ТОВ «ГенКод Діагностик» за результатами ДНК дослідження, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключається, що свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події складає 0,0000000001%. (а.с.81-83).

Судом також враховується, що стороною відповідача визнається, що позивач ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій справі.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.209 ЦПК України).

Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 136 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 49, 76-82, 89, 200, 206, 209, 263-265, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 26088676, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Верховної ради, буд. 8/20), про оспорювання батьківства - задовольнити.

Виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису №867 від 16 квітня 2020 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 24 серпня 2026 року.

Суддя: