Рішення № 139176772, 13.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1469/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газ", м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна, с. Гетьманівка про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Юркова Т.С.

відповідача - Бєлєвцова О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газ", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 276 701, 51 грн, з яких: заборгованість за отриманий природний газ - 233 765,13 грн, пеня 10 361,28 грн, штраф - 23 376, 50 грн, три проценти річних 103613 грн, інфляційні втрати 4 945,27 грн та 3 217,20 грн компенсації вартості послуги за припинення газопостачання. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР300-9324-25 від 03.07.2025. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

20.05.2026 до суду відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що позивачем не доведено обставин надання відповідачу послуг з постачання природного газу у наведеному позивачем обсязі; акт приймання-передачі природного газу не є безумовним доказом здійснення господарської операції, зокрема не є беззаперечним доказом фактичного надання послуг з постачання природного газу у зазначеному обсязі; позивачем не надано доказів скерування відповідачу вимоги щодо сплати коштів; доказів отримання відповідачем рахунків на оплату, що не дає можливості встановити початок строку нарахування заявлених до стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат.

20.05.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції на 98% з метою дотримання інтересів обох сторін судового спору та забезпечення принципу справедливості.

25.05.2026 до суду позивачем була подана відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти аргументів відповідача та вказує на те, що посилання відповідача на норми Кодексу ГТС щодо порядку внесення інформації до інформаційної платформи є юридично нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки не спростовують факту постачання природного газу та його споживання відповідачем; наданий позивачем скріншот з інформаційної платформи Оператора ГТС є належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України та підтверджує фактичні обсяги природного газу, спожитого відповідачем у січні, лютому та березні 2026 року; надані позивачем акти приймання-передачі природного газу містять усі необхідні реквізити первинного документа, передбачені законодавством, а тому є належними та допустимими доказами факту постачання природного газу. Крім того, акти приймання-передачі природного газу були підписані сторонами без зауважень та заперечень щодо обсягів поставленого природного газу; посилання відповідача на ненадання позивачем доказів реєстрації податкових накладних не спростовують факту поставки природного газу та не впливають на обов`язок відповідача оплатити фактично спожитий природний газ; посилання відповідача на ненадання вимоги про оплату є безпідставними, оскільки строк виконання грошового зобов`язання визначений безпосередньо умовами договору та не потребує направлення додаткових вимог.

25.05.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

У судовому засіданні 13.08.2026 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечував.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. У разі задоволення позовних вимог просив суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газ" (ТОВ "Твій Газ", Позивач, Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (СТОВ ім. Ватутіна, Відповідач, Споживач) був укладений Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР300-9324-25 (далі Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Договору, ТОВ "Твій Газ" зобов`язувалось передати у власність Споживачу природний газ (далі газ), а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (зі змінами внесеними Додатковою угодою №ДУ-2/41АР300-9324-25 від 27.08.2025, Додатковою угодою №ДУ-1/41АР300-9324-25 від 25.09.2025, Додатковою угодою №ДУ-3/41АР300-9324-25 від 27.10.2025, Додатковою угодою №ДУ-4/41АР300-9324-25 від 24.12.2025, Додатковою угодою №ДУ-5/41АР300-9324-25 від 27.01.2026 та Додатковою угодою №ДУ-6/41АР300-9324-25 від 25.02.2026.

24.12.2025 додатковою угодою № ДУ-4 внесені зміни в п.3.3 Договору, а саме: "Згідно п. 3.3. Договору, Сторони домовились про узгодження ціни на природний газ (надалі - Узгоджена ціна) за Договором, починаючи з 01.01.2026 Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 24,58333333 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,55216700 гривень без ПДВ. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 25,13550033 гривень. Податок на додану вартість становить 5,02710007 гривень. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 30,16260040 гривень..

27.01.2026 додатковою угодою № ДУ-5 внесені зміни в п.3.3 Договору, а саме: "Згідно п. 3.3. Договору, Сторони домовились про узгодження ціни на природний газ (надалі - Узгоджена ціна) за Договором, починаючи з 01.02.2026 Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 26,66666667 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,55216700 гривень без ПДВ. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 27,21883367 гривень. Податок на додану вартість становить 5,44376673 гривень. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 32,66260040 гривень..

25.02.2026 додатковою угодою № ДУ-6 внесені зміни в п.3.3 Договору, а саме: Згідно п. 3.3. Договору, Сторони домовились про узгодження ціни на природний газ (надалі - Узгоджена ціна) за Договором, починаючи з 01.03.2026 Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 25,00000000 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,55216700 гривень без ПДВ. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 25,55216700 гривень. Податок на додану вартість становить 5,11043340 гривень. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 30,66260040 гривень..

Відповідно до п. 10.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до реєстру Споживачів ТОВ "Твій Газ" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2025 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Пунктом 10.14 Договору встановлено, що договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно з п. 4.4 Договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Позивач фактично надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у січні 2026 року 3 566,06 куб.м. природного газу на суму 107 561,64 грн, а саме: за підсумками надання послуг з газопостачання за січень 2026 року Позивачем 09.02.2026 року об 08:08:59 сформовано та направлено в бухгалтерській програмі M.E.Dok Відповідачу акт приймання-передачі природного газу №ТГ860000452 від 31.01.2026, відповідно до якого Позивачем у січні 2026 року були передані Відповідачу 3 566,06 куб.м. природного газу вартістю 107 561,64 гривень. Відповідач підписав без зауважень акт приймання передачі природного газу №ТГ860000452 від 31.01.2026 09.02.2026 о 10:00:38 в бухгалтерській програмі M.E.Dok.

Позивач фактично надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у лютому 2026 року 3 642,98 куб.м. природного газу на суму 118 989,20 грн а саме: за підсумками надання послуг з газопостачання за лютий 2026 року. Позивачем 13.03.2026 об 07:21:47 сформовано та направлено в бухгалтерській програмі M.E.Dok Відповідачу акт приймання-передачі природного газу №ТГ860015141 від 28.02.2026, відповідно до якого Позивачем у лютому 2026 року були передані Відповідачу 3 642,98 куб.м. природного газу вартістю 118 989,20 гривень. Відповідач акт приймання передачі природного газу №ТГ860015141 від 28.02.2026 підписав 13.03.2026 о 09:32:04 в бухгалтерській програмі M.E.Dok.

Позивач фактично надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у березні 2026 року 235,28 куб.м. природного газу на суму 7 214,29 грн а саме: за підсумками надання послуг з газопостачання за березень 2026 року Позивачем 10.04.2026 о 15:29:46 сформовано та направлено в бухгалтерській програмі M.E.Dok Відповідачу акт приймання-передачі природного газу №ТГ860028680 від 31.03.2026, відповідно до якого Позивачем у березні 2026 року були передані Відповідачу 235,28 куб.м. природного газу вартістю 721,29 гривень. Відповідач акт приймання передачі природного газу №ТГ860028680 від 31.03.2026 підписав 14.04.2026 о 10:34 в бухгалтерській програмі M.E.Dok.

Обсяги фактично спожитого природного газу Відповідачем у березні 2026 року також підтверджуються скріном з інформаційної платформи Оператора ГТС.

Відповідно п. 9.9. Договору, Е-документи вважаються підписаними обома Сторонами і набирають чинності також у випадку, якщо Сторона-одержувач протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання не відхилила та не надіслала Стороні-відправнику мотивованої відмови таких Е-документів. Мотивована відмова надсилається через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.

Відповідно до п. 2.5 Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку згідно умов Договору:

Відповідно до пп. 2.5.1. Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Якщо Споживачем не було надано копії такого акту, фактичний об`єм (обсяг) природного газу розраховується Постачальником відповідно даних Оператора ГТС, отриманих з 09 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно з пп. 2.5.2. Договору: На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

На підставі п. 2.5.3. Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Пунктом 2.5.4. Договору встановлено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника або Оператора ГТС.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Пунктом 2.5.5. Договору передбачено, що сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних Сторонами актів приймання передачі газу, надіслані Сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 11 або п.2.3 Договору, мають силу оригіналу. У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) встановлюється Постачальником в односторонньому порядку.

З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електронна платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827).

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи).

Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (EnergyIdentificationCode) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 3 пункту 5 Правил постачання природного газу).

Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб`єктами ринку природного газу Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Після запуску платформи будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема: 1. Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем вноситься до Платформи Оператором ГРМ у визначені терміни. 2. Постачальники використовують інформацію з Платформи для визначення обсягів використаного Споживачами природного газу, складання Актів приймання передачі природного газу у звітному періоді Споживачам, проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу. 3. Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов`язань перед ним інших учасників ринку природного газу.

З метою підтвердження обсягів фактично спожитого природного газу Відповідачем у січні, лютому, березні 2026 року Позивачем надані відповідні скріни з інформаційної платформи Оператора ГТС.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, Відповідач свої зобов`язання перед ТОВ "Твій Газ" щодо сплати вартості отриманого природного газу у січні, лютому, березні 2026 року природний газ не виконав, через що виникла заборгованість у розмірі 233 765,13 грн, а саме: за січень 2026 року 107 561,64 грн, за лютий 2026 року 118 989,20 грн., за березень 2026 року 7 214,29 грн.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а у разі порушення Споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, Споживач додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Розділом 7 Договору передбачено порядок припинення (обмеження) та відновлення газопостачання, а саме: відповідно до п. 7.2 Договору Споживач зобов`язаний самостійно припинити (обмежити) власне споживання газу у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством та Договором. Постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу Споживачу в випадку: проведення Споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за Договором; перевищення підтвердженого обсягу природного газу; розірвання договору постачання природного газу; відмови від підписання відповідного Акту приймання-передачі природного газу без відповідного письмового обґрунтування такої відмови; настання заходів, передбачених Правилами про безпеку постачання природного газу, що діють відповідно до вимог статті 5 Закону України Про ринок природного газу та поширюються на споживачів, що не є захищеними.

Пункт 7.3. Договору передбачає: Оператор ГРМ, у тому числі за дорученням Постачальника, припиняє або обмежує постачання газу Споживачеві (на об`єкти Споживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) газу, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання газу, Кодексом ГТС, Кодексом ГРМ, Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.15 № 285.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 0812.2006 №1687 Про затвердження Порядку пооб`єктивного припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), у зв`язку з заборгованістю перед ТОВ Твій Газ, 05.03.2026 ТОВ Твій Газ направило на адресу Відповідача повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання у термін до 07:00 год 12.03.2026 (лист №300-S3-0326 від 05.03.2026).

Крім того, у зв`язку з наявністю заборгованості за спожитий природний газ, 05.03.2026 ТОВ "Твій Газ" звернулося до Харківської філії товариства з обмеженої відповідальності Газорозподільні мережі України з Доручення про припинення (обмеження) подачі газу СТОВ імені Ватутіна в термін до 07:00 год 12.03.2026.

Відповідно до Актів від 12.03.2026 № 51 та № 52 Харківська філія ТОВ Газорозподільні мережі України припинила (обмежила) газопостачання по об`єктам Відповідача.

Відповідно до п. 7.4 Договору відновлення газопостачання здійснюється за погодженням Постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені Постачальником та/або Оператором ГРМ.

12.03.2026 Харківська філія ТОВ Газорозподільні мережі України провела роботи з припинення газопостачання на об`єкті Відповідача шляхом закриття крану з встановлення заглушки та її пломбування. Вартість проведених робіт склала 3 217,20 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт з припинення/обмеження газопостачання №1 від 12.03.2026 підписаного Позивачем та Харківською філіє ТОВ Газорозподільні мережі України.

Позивач у повному обсязі оплатив вартість зазначених послуг Оператору ГРМ, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.03.2026.

Відповідно до розділу 7 Договору №41АР300-9324-25 від 03.07.2025 Позивач та Відповідач підписали Акт компенсації № ТГ 860028405 від 12.03.2026.

Проте, відповідач не здійснив компенсацію вартості послуг за відключення (обмеження) газопостачання у березні 2026 року відповідно до Договору №41АР300-9324-25 від 03.07.2025.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем, враховуючи положення п. 6.2.1. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховані до стягнення пеня, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частинами 1, 2 ст. 712 ЦУ України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 233 765,13 грн, а позовні вимоги в цій частині та в частині стягнення 3 217,20 грн компенсації вартості послуги за припинення газопостачання, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність нарахування процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, є обґрунтованим, обчислення здійснено позивачем арифметично вірно, що має наслідком задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних у розмірі 1 036,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 945,27 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема. сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, є обґрунтованим, обчислення здійснено позивачем арифметично вірно.

Разом з тим, як зазначалося вище по тексту рішення, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке відповідач обґрунтовує тим, що виконання договору відбувалося під час складної безпекової ситуації у Куп`янському районі Харківської області, де перебуває відповідач. Через регулярні повітряні тривоги, ракетно-дронові обстріли всі виробничі та торгові процеси сповільнюються. СТОВ ім. Ватутіна є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням сільськогосподарських культур та відгодівлею дійних корів, забезпечує молочною сировиною молокозаводи Харківської області для виготовлення натуральної молочної продукції, особливо в умовах воєнного часу, тобто є учасником ланцюга харчової безпеки регіону. При цьому, здійснюючи господарську діяльність після тимчасової окупації 2022 року, у надскладних умовах Куп`янського району Харківської області, відповідач продовжує забезпечення працею, відповідно заробітною платою, понад 80 сімей та орендними виплатами за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення понад 560 пайщиків, переважна більшість з яких є пенсіонерами. Споживач змушений працювати в умовах нестабільності, обмеженого доступу до матеріально-технічних ресурсів, ускладнених транспортних маршрутів та постійних перебоїв в електропостачанні. Окрім зобов`язань по оплаті податків та зборів, Споживач має регулярно оплачувати корма для великої рогатої худоби, електричну енергію для забезпечення автоматизованого доїння корів, закупити посівний матеріал, засоби захисту рослин та добрива, запасні частини для сільгосптехніки та обладнання, а також витратні та паливно-мастильні матеріали. Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 12.09.2025 № 827 В Про визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період СТОВ ім. Ватутіна визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (п. 15 Додатку до розпорядження). Відповідач вказує, що за сукупністю наведених вище факторів фінансових, операційних, соціальних та пов`язаних із воєнними ризиками наше Товариство не відмовляється від виконання господарських зобов`язань, проте потребує зменшення фінансового навантаження та відтермінування строків сплати для їх належного виконання, принаймні до збору врожаю озимих культур. Окрім того, відповідач вказує, що працює при регулярних обстрілах та знеструмленнях, адже господарство СТОВ ім. Ватутіна розташоване у Шевченківській територіальній громаді Куп`янського району Харківської області. Отже, задоволення позову у повному обсязі матиме наслідком фактичне припинення діяльності відповідача, тобто його банкрутство, що може призвести до знищення поголів`я великої рогатої худоби в районі, відповідно, втрати виробництва молока, що у свою чергу, матиме негативні наслідки як для працівників, так і для орендодавців земельних ділянок, що втратять засоби до існування, а також для споживачів натуральної молочної продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Верховний Суд, зокрема у постановах від 30.03.2021 у справі № 902/538/18 (п. 32 постанови), від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 19.09.2023 у справі № 912/1083/22 (5.11 постанови), від 09.05.2024 у справі № 923/77/22 (п. 9.63) та інших неодноразово наголошував на тому, що на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (такий висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що позивачем не надано доказів понесення матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, з урахуванням того, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням поведінки винної особи, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд приходить до висновку про можливість зменшення заявлених до стягнення пені та штрафу та застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50%.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 233 765,13 грн, пеню у розмірі 5 170,64 грн, штраф у розмірі 11 688,250 грн, три проценти річних у розмірі 1 036,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 945,27 грн та компенсацію вартості послуги за припинення газопостачання у розмірі 3 217,20 грн.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами. Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.

Таким чином, витрати по оплаті судового збору у цій справі покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (63621, Харківська область, Куп`янський район, с. Гетьманівка, код ЄДРПОУ 30925984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газ" (01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 31, офіс 338, код ЄДРПОУ 45589926) заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 233 765,13 грн, пеню у розмірі 5 170,64 грн, штраф у розмірі 11 688,250 грн, три проценти річних у розмірі 1 036,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 945,27 грн, компенсацію вартості послуги за припинення газопостачання у розмірі 3 217,20 грн та 4 150,23 грн витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій газ" (01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 31, офіс 338, код ЄДРПОУ 45589926).

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (63621, Харківська область, Куп`янський район, с. Гетьманівка, код ЄДРПОУ 30925984).

Повне рішення підписано 24 серпня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова