Рішення № 139176576, 24.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1499/26

Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/1499/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-тендер» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ.,,А, код ЄДРПОУ 39484263)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю,,Оптіфуд (73009, м. Херсон, вул. Олеся Гончара, буд. 19, каб. 203, код ЄДРПОУ 39999148)

про стягнення 84 189,83 грн,

обставини справи:

22.04.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-тендер» (далі ТОВ «Е-тендер») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіфуд» (далі ТОВ «Оптіфуд»), в якій воно просить:

- стягнути заборгованість у розмірі 62 427,95 грн, пеню у розмірі 16 515,27 грн, 3% річних у розмірі 1 611,82 грн, інфляційне збільшення у розмірі 3 634,79 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву ТОВ «Е-тендер» посилається на порушення відповідачем умов договору приєднання про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією шляхом неоплати вартості наданих послуг за період з 01.02.2025 по 21.04.2026.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 27.04.2026: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/1499/26; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

установив:

ТОВ «Е-Тендер» є оператором авторизованого електронного майданчика e tender (надалі Електронний майданчик), який відповідно до абз. 1, п. 1, ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» є інформаційно-телекомунікаційною системою, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет за адресою: http://gov.e-tender.ua/.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Е-Тендер» за посиланням https://e-tender.ua/pro kompaniyu/reglament розміщено Договір про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною програмною продукцією (далі Договір).

Відповідно до преамбули Договору ТОВ «Е-Тендер» (Товариство) з однієї сторони, та особа, що приєдналась до умов цього договору (Користувач) з іншої сторони, уклали цей договір, який є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання Користувача до всіх його умов в цілому, після чого договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1.1. цей Договір є відкритою пропозицією Товариства щодо укладення договору про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, що забезпечує участь Користувача в: проведенні процедур у системі публічних закупівель Ргоzогго (gov.e-tender.ua): проведенні відбору з використанням електронних каталогів в системі «Ргоzorro-market» (gov.e-tender); комерційних закупівлях (biz.e-tender.ua), з використанням онлайн-сервісу Товариства E-TENDER (далі - Онлайн-сервіс), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Факт участі Користувача в будь-якій процедурі в онлайн-сервісі та\або сплата ним будь-яких платежів на користь Товариства є безумовним підтвердженням ознайомлення та погодження даного Договору з боку Користувача.

Відповідно до п. 1.2. Договору Товариству належить комплексна інформаційно-телекомунікаційна система E-TENDER (онлайн-сервіс), доступ до якої здійснюється через мережу Інтернет за адресою: e-tender.ua. яка є електронним торговельним майданчиком, що функціонує в мережі Інтернет та призначена для забезпечення процесів здійснення публічних та комерційних закупівель.

Товариство є авторизованим електронним майданчиком та налає доступ до Онлайн- сервісу та користування програмною продукцією, яке забезпечує його функціонування і може використовуватися для участі Користувача у публічних та комерційних закупівлях згідно норм чинного законодавства (п. 1.2.1. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору приєднання предметом даного Договору є надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, що за своїм функціоналом забезпечує подання тендерної пропозиції, відбору з використанням електронних каталогів, здійснення публічних та комерційних закупівель товарів, робіт та послуг в державному та приватному секторах економіки, відповідно до обраного Користувачем типу участі у таких закупівлях.

Користувач може отримати доступ до Онлайн-сервісу Товариства та користуватись програмною продукцією виключно після проходження процедури реєстрації, передбаченої Регламентом Товариства, а також після отримання Користувачем відповідного ключа, який надає право та можливість користуватись програмною продукцією E-Tender та функціоналом Онлайн- сервісу (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору приєднання предметом Договору не є надання Товариством послуг (виконання робіт) на користь Користувача в розумінні норм Податкового кодексу України.

За умовами розділу 3 Договору приєднання Товариство зобов`язується:

- надавати Користувачам доступ до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією E-Tender, що відповідає рівню акредитації та авторизації Товариства в сфері публічних і а комерційних закупівель (п. 3.2.3)

- надавати Користувачу доступ до Онлайн-сервісу та використання програмної продукції E-Tender для досягнення останніми своїх цілей, а також надавати необхідні ключі, які дають можливість користування програмною продукцією E-Tender. Зазначені ключі генеруються та надаються па електронну пошту Користувача або надсилаються в особистий кабінет Користувача.

Як убачається із матеріалів справи, ТОВ «Оптіфуд» було використано для доступу до електронного каталогу та інших послуг, пов`язаних з використанням електронного каталогу електронний майданчик «Е-Тендер» у закупівлях, які оприлюднені на вебсайті Уповноваженого органу за UA-2025-01-31-000762-a, UA-2025-02-04-002730-a, UA-2025-02-05-013354-a, UA-2025-02-12-005757-a, UA-2025-02-25-003658-a, UA-2025-02-25-007563-a, UA-2025-02-26-005760-a, UA-2025-03-05-008251-a, UA-2025-03-05-008951-a, UA-2025-03-05-009274-a, UA-2025-03-06-003377-a, UA-2025-03-18-010644-a, UA-2025-03-31-002324-a, UA-2025-05-12-001419-a, UA-2025-05-12-004410-a, UA-2025-05-20-004871-a, UA-2025-05-29-004827-a, UA-2025-05-29-005700-a, UA-2025-05-29-006452-a, UA-2025-05-30-000641-a, UA-2025-05-30-002024-a, UA-2025-05-30-002560-a, UA-2025-05-30-003722-a, UA-2025-06-02-000963-a, UA-2025-06-02-001498-a, UA-2025-06-02-001814-a, UA-2025-06-02-002564-a, UA-2025-06-02-005805-a, UA-2025-06-02-011004-a, UA-2025-06-03-003611-a.

Вищезазначене також підтверджується листом Державного підприємства «ПРОЗОРРО» Міністерства економіки України №206/01/767/12 від 07.04.2026.

Матеріали справи містять фільтровану виписку за період з 01.02.2025 по 21.04.2026 з якої убачається сплата ТОВ «Оптіфуд» на рахунок ТОВ «Е-тендер» грошових коштів за призначенням платежу: За надання доступу до електронного каталогу "Prozorro-market" через онлайн сервiс E-tender.ua з правом отримання та користування програмноюпродукцiєю E tender FE v.1.0.

Беручи до уваги конклюдентні дії, вчинені ТОВ «Оптіфуд», Договір про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією є укладеним.

Отже, позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією.

Відповідно до п. 4.1. Договору приєднання за надання доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією за цим Договором Товариством стягується плата, яка базується на тарифах Товариства та тарифах, які встановлені уповноваженим державним органом, відповідно до обраного Користувачем типу участі у закупівлях та відбору.

Оплата за надання доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією за цим Договором Товариством не стягується з державних замовників у публічних закупівлях.

Розмір оплати за наданий доступ до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією, розміщується на офіційному Веб-сайті Товариства за адресою: e-tender.ua у відповідних Розділах (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється Користувачем на підставі Акту наданих послуг та рахунку, який надається Товариством. Акт наданих послуг надається Користувачу щомісячно, у електронному вигляді, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним та може бути додатково оформлений у паперовому вигляді. Оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 20(двадцяти) календарних днів від дати підписання сторонами Акту наданих послуг. Оплата здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Користувачем відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок товариства.

Крім того, п. 4.9 Договору приєднання передбачено, що у випадку надання Товариством доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією, для використання Користувачем доступу до електронного-каталогу "Prozorro-market" (е-каталог) з метою його участі в процедурі відбору постачальника товару, з подальшим розміщення в ньому Користувачем своєї цінової пропозиції, результатом якого є підписаний між замовником та Користувачем договору на постачання товару та завантажений в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оплата за надання такого доступу здійснюється Користувачем по Тарифам встановленим на офіційному Веб-сайті Товариства за адресою: https://е- tender.ua/tarifi-71 на підставі рахунку та/або Акту надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, який надається Товариством в адресу Користувача. Акт за звітний місяць надається Користувачу щомісячно, у електронному вигляді, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним та може бути додатково оформлений у паперовому вигляді. Оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів від дати надання рахунку та/або підписання сторонами Акту.

Матеріали справи містять Акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією № 6213 від 28.02.2025 на суму 11 946 грн; Акт надання доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією № 9901 від 31.03.2025 на суму 19 056 грн; Акт надання доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією № 14067 від 30.04.2025 на суму - 1 516,32 грн; Акт надання доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією № 18206 від 31.05.2025 на суму - 8 996,16 грн; Акт надання доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією № 21661 від 30.06.2025 на суму - 35 913,47 грн.

Господарський суд зазначає, що Акти підписані позивачем та відповідачем електронними підписами через програму M.E.Doc.

Загальна сума боргу за період з 01.02.2025 по 21.04.2026 складає 62 427,95 грн. Оскільки відповідач не сплачує заборгованість, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору у відповідності до цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.10. Договору в разі несвоєчасної оплати послуг, Користувач на вимогу Товариства зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Також посилаючись на п. 5.10. Договору та ст. 625 ЦК України позивач нараховує пеню у розмірі 16 515,27 грн, 3% річних у розмірі 1 611,82 грн, інфляційне збільшення у розмірі 3 634,79 грн, які просить стягнути з відповідача.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав, явку представника не забезпечив.

Ухвали суду про призначення судових засідань надсилалися до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце та час судових засідань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами).

Згідно з п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет; електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено необхідність оприлюднення Замовником через авторизовані електронні майданчики в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, в якій беруть участь інші особи.

Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами, далі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку авторизація електронного майданчика - підключення за рішенням Мінекономіки (далі - Уповноважений орган) електронного майданчика до веб-порталу Уповноваженого органу на підставі рішення комісії; користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, централізована закупівельна організація, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об`єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Суд встановив, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі - Постанова №822) визначено структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель відповідно до Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до пункту 6-1 Постанови №822 за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов`язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:

3 % ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тис. гривень;

2 % ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3 400 гривень, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривень;

1 % ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3 400 гривень, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тис. гривень.

За приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів оплати за надання доступу до електронного каталогу «Прозорро» через онлайн-сервіс Е-tender з правом отримання та користування програмною продукцією E-tender.

Перевіривши розрахунок заборгованості, судом встановлено що він є правильним.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 62 427,95 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 5.10. Договору в разі несвоєчасної оплати послуг, Користувач на вимогу Товариства зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що сторонами не погоджувався інший термін щодо нарахування пені, а тому до спірних правовідносин застосовуються умови ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Перевірив наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є неправильним, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок та стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 9 787,66 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019р. у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15- ц, у постановах Верховного Суду від 04.10.2019р. у справі №915/880/18, від 26.09.2019р. у справі №912/48/19, від 18.09.2019р. у справі № 908/1379/17 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019р. у справі №905/600/18).

Відповідач зобов`язання в передбачений строк не виконав, у зв`язку із чим позивач правомірно нарахував 3% річних та інфляційні втрати.

Перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є правильним, у зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 1 611,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 634,79 грн.

За таких обставин та правового регулювання, суд приходить до висновку що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 145, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-тендер» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіфуд» (73009, м. Херсон, вул. Олеся Гончара, буд. 19, каб. 203, код ЄДРПОУ 39999148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-тендер» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ.,,А, код ЄДРПОУ 39484263) заборгованість у розмірі 62 427,95 грн, пеню у розмірі 9 787,66 грн, 3% річних у розмірі 1 611,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 634,79 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з приписами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24 серпня 2026 р.

Суддя Т.І. Демченко