Рішення № 139176546, 19.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1411/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/1411/24

За позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766)

До відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПОУ 05396638)

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

Від позивача: Оборотова Ю.Р., довіреність

Від відповідача: Кізім Т.О., самопредставництво

Встановив: Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про зобов`язання відкоригувати в особовому кабінеті покази лічильників, які зафіксовано в актах про покази засобів обліку, вказавши їх як стартові за відповідний період без врахування фактично не спожитих обсягів електричної енергії та про зобов`язання здійснити відповідні перерахунки за послуги з розподілу електричної енергії за кожним об`єктом після відкоригування показів лічильника в особовому кабінеті та в результаті проведеного перерахунку повернути сплачені грошові кошти за фактично не спожиті обсязі електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2024р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1411/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "06" травня 2024 р. о 10:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 06.05.2024р. о 10:40.

16.04.2026р. до суду відповідачем надано відзив.

23.04.2026р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.

30.04.2026р. відповідачем надано заперечення.

01.05.2024р. до суду Акціонерним товариством "Херсонобленерго" було подано клопотання про зупинення розгляду справи, відповідно до якого відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 916/1411/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 908/1162/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2024р. клопотання Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про зупинення провадження у справі (зареєстроване 01.05.2024р.) задоволено. Зупинено провадження у справі №916/1411/24 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду рішення у справі №908/1162/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2025р. поновлено провадження у справі №916/1411/24. Зупинено провадження у справі №916/1411/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2026р. поновлено провадження у справі №916/1411/24. Підготовче засідання у справі призначити на "29" квітня 2026 р. о 13:00. Запропоновано позивачу та відповідачу надати письмові пояснення, станом на момент розгляду справи, з урахуванням позиції, що викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025р. у справі №908/1162/23. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.04.2026р. о 13:00.

27.04.2026р. до суду позивачем надано пояснення.

28.04.2026р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.04.2026р. суд отримав клопотання від представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.

На задоволення клопотань учасників справи, 29.04.2026р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 25.05.2026р. об 11:45, із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2026р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання, яке відбудеться "25" травня 2026 р. об 11:45.

22.05.2026р. судом від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" отримано клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/1411/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/1218/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2026р. клопотання Акціонерного товариства "Херсонобленерго" від 22.05.2026р. вх. №ГСОО 17841/26 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №916/1411/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №916/1218/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2026р. поновлено провадження у справі №916/1411/24. Підготовче засідання у справі призначено на "18" червня 2026 р. о 12:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.06.2026р. о 12:30.

18.06.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 серпня 2026р. о 13:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2026р. повідомлено учасників справи про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться (з урахуванням перебування судді у відпустці з 29.06.2026р. по 31.07.2026р.) "05" серпня 2026 р. о 13:00. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 05.08.2026р. о 13:00.

05.08.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2026р. судове засідання у справі №916/1411/24 призначено на "19" серпня 2026 р. о 09:30. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 19.08.2026р. о 09:30.

У судовому засіданні 19.08.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 24.08.2026р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 29.12.2018р. між сторонами було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 621-65G300-613/18 та 28.12.2018р. була підписана заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №621, у заяві визначено адресу об`єктів Позивача та ЕІС-коди точок комерційного обліку за кожним таким об`єктом.

Позивачем було зазначено суду, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан.

З самого початку агресії російської федерації проти України, Херсонська область була окупована військами російської федерації, проте позивач продовжував надавати весь спектр комунікаційних послуг на всій території Херсонської області до того часу, коли війська російської федерації не захопили об`єкти позивача та не від`єднали комунікаційне обладнання позивача від комунікаційної мережі передавання даних України.

Як зазначає позивач, у зв`язку з втратою контролю над об`єктами комунікаційної мережі, втручанням представників окупаційного режиму в роботу обладнання, згідно наказу позивача від 01.06.2022р. №165 «Про тимчасову зупинку господарської діяльності в населених пунктах Херсонської області», господарська діяльність підприємства з 01.06.2022р. на території Херсонської області була призупинена.

Про призупинення господарської діяльності позивача письмово були повідомлені всі контрагенти філії та у зв`язку з неможливістю передати оригінали документів особисто чи надіслати їх засобами поштового зв`язку, 01.07.2022 на офіційну електрону адресу відповідача kanc@co.ksoe.com.ua електронним листом були направлені підписані з боку позивача додаткові угоди про тимчасове припинення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 00:00 годин 06.06.2022 у кількості 26 шт та зміст вищезазначеного електронного листа від 01.07.2022р. містив прохання підписати та надати скановані копії на зворотну електронну адресу позивача iroman@ukrtelecom.ua або передати документи до представництва відповідача на неокупованій території з вказівкою поштової адреси.

Проте, як зазначає позивач суду, відповідь відповідач на електронний лист від 01.07.2022 не надав, та не вказав адресу для відправлення поштою оригіналів підписаних з боку Позивача додаткових угод для їх подальшого підписання зі сторони Відповідача.

В подальшому, після визволення Збройними Силами України від російських окупантів правобережної частини Херсонської області, згідно наказу від 22.11.2022р. №408, господарська діяльність позивача була відновлена. Після чого, вибухотехнічними підрозділами МНС України в Херсонській області та МВС України в Херсонській області проводилися обстеження об`єктів позивача на предмет відсутності вибухових пристроїв зі складанням актів про розмінування та одночасно, працівниками позивача складались акти про покази приладів обліку електроенергії, фіксація таких показів приладів обліку електроенергії здійснювалася по окремим точкам комерційного обліку електричної енергії відповідно до Договору.

Позивачем було зазначено суду, що з метою з`ясування розміру обсягів нарахувань за послуги з розподілення електричної енергії, 26.01.2024р. до відповідача був направлений адвокатський запит та відповідач надав відповідь від 05.02.2024р. №20-001100-10 на зазначений адвокатський запит та додав до своєї відповіді, зокрема акти, рахунки та додатки до рахунків до Договору: рахунок № 37491520пр від 30.06.2022р. та додаток до рахунку №37491520 від 30.06.2022р., акт № 6пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за червень 2022р. від 30.06.2022р.; рахунок № 37491520пр від 31.07.2022р. та додаток до рахунку № 37491520 від 31.07.2022р., акт № 7пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за липень 2022 від 31.07.2022р.; рахунок № 37491520пр від 31.08.2022р. та додаток до рахунку № 37491520 від 31.08.2022р.; рахунок № 37491520пр від 30.09.2022р. та додаток до рахунку № 37491520 від 30.09.2022р., акт № 9пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за вересень 2022 від 30.09.2022р.; рахунок № 37491520пр від 31.10.2022р. та додаток до рахунку № 37491520 від 31.10.2022р., акт № 10пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за жовтень 2022 від 31.10.2022р.; рахунок №37491520пр від 30.11.2022р. та додаток до рахунку № 37491520 від 30.11.2022р., акт №11пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за листопад 2022 від 30.11.2022р.; рахунок № 37491520пр від 31.12.2022р. та додаток до рахунку № 37491520 від 31.12.2022р., акт № 12пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за грудень 2022р. від 31.12.2022р.; рахунок № 37491520пр від 31.01.2023р. та додаток до рахунку №37491520 від 31.01.2023р., акт № 1пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за січень 2023р. від 31.01.2023р.; рахунок № 37491520пр від 28.02.2023р. та додаток до рахунку № 37491520 від 28.02.2023р., акт № 2пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за лютий 2023р. від 28.02.2023р.; рахунок № 37491520пр від 31.03.2023р. та додаток до рахунку №37491520 від 31.03.2023р., акт № 3пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за березень 2023р. від 31.03.2023р.; рахунок № 37491520пр від 30.04.2023р. та додаток до рахунку № 37491520 від 30.04.2023р., акт № 4пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за квітень 2023р. від 30.04.2023; рахунок №37491520пр від 31.05.2023р. та додаток до рахунку № 37491520 від 31.05.2023р., акт № 5пр прийому-передачі послуги з розподілу електроенергії за травень 2023р. від 31.05.2023р.

За доводами позивача, ним з`ясовано, що обсяг розподіленої електричної енергії за розрахунковий місяць визначався як розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання так і за показами лічильника.

Позивач зазначає, що в період тимчасової окупації Херсонської області деякі об`єкти позивача на правобережній частини Херсонської області використовувались представниками окупаційного режиму, і відповідно, в інтересах окупантів споживалась електрична енергія зі змінами показників приладів обліку. На теперішній час, це призводить до того, що відповідач проводить нарахування послуг з розподілу електричної енергії та надає інформацію про спожиту електроенергію постачальникам за період окупації, тобто за період з 01.06.2022р. до дати відновлення господарської діяльності на об`єктах позивача, які зазначені в актах розмінування об`єктів.

За посиланням позивача, відносини між сторонами щодо вирішення питання відносно спірних обсягів нарахувань за послуги з розподілення електричної енергії за період окупації військами російської федерації у досудовому порядку врегульовані не були та відповідач буде продовжувати вимагати оплату електроенергії, яка споживалася сторонніми особами, тобто, суперечка не вирішена.

Позивач зазначає, що перетікання електричної енергії за межі областей комерційного обліку ТКО, що межують з тимчасово окупованою територією є втратами Оператора системи розподілу та не можуть стосуватися споживача електричної енергії.

Крім того, позивачем було наголошено суду, що всі поточні нарахування за послуги з розподілення електричної енергії позивач сплачує своєчасно та в повному обсязі відповідно до виставлених рахунків та актів відповідача по Договору.

Позовні вимоги направлено на зобов`язання відповідача відкоригувати в особовому кабінеті позивача покази лічильників, які зафіксовані в актах про покази засобів обліку, вказавши їх як стартові за відповідний період без врахування фактично не спожитих позивачем обсягів електричної енергії. параметри, за якими потрібно провести коригування в особовому кабінеті позивача: внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 78942,0 кВТ.год як стартові за період квітня 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 11 від 13.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, вул. Гмирьова, 1, лічильник №0068495 EIC код 62Z2128491837829 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 2609 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 518274,0 кВТ.год як стартові за період березень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 5 від 02.03.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, вул. Комкова, 94, лічильник № 008655018004675 EIC код 62Z0464162549657 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 16801 кВТ.год.4 внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 107732 кВТ.год як стартові за період березень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 7 від 08.03.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, вул. Мала Садова, 18а ВАМ-267, лічильник № 013599307 EIC код 62Z0324472599807 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 1146 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 00758,00 кВТ.год як стартові за період січень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 3 від 07.01.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, ул. Лавренева, 17 АТС-23/29, лічильник № 02549695 EIC код 62Z5007976512810 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 10094 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 309999 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, вул. Карбишева, 28, лічильник № 026936 EIC код 62Z5854167893099 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 2001 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 431378 кВТ.год як стартові за період травень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 11 від 05.05.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, вул. Універсітетська (40років Жовтня), 134, лічильник №53663106 EIC код 62Z3459479187477 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 2973 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 073205 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, пос. Приозерне, вул. Миру, 30(вул. Комарова, б. Мира), лічильник № 0711270104523098 EIC код 62Z7950712667096 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 3626 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 128941 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, пр. 200 років Херсону, 1, лічильник №0711270206229751 EIC код 62Z1016466393355 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 5347 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 068467 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком»: м. Херсон, с. Зимівник вул. Дружби, 1(вул. Геологів,12), лічильник № 0747880204192244 EIC код 62Z9303031590092 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 2018 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 93726,6 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 8 від 11.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, шос. В`ячеслава Чорновола(Кіндійське), 17, лічильник № 078174 EIC код 62Z2609629312378 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 1729 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 110291 кВТ.год як стартові за період березень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 6 від 08.03.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Смольна, 132, лічильник № 081688205 EIC код 62Z3149032563996 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 1467 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 046377,8 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, с. Степанівка, вул. Дж.Говарда, 46, лічильник № 1064213 EIC код 62Z8983357073862 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 8454 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 175384 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37 (вул. Карбишева, 28), лічильник № 177167 EIC код 62Z4077975605652 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 5179 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 258824 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, пр. 200-річчя Херсона,1 (Комишани), лічильник № 177231 EIC код 62Z0271619587117 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 9131 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 9590,0 кВТ.год як стартові за період січень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 4 від 13.01.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Бучми, 14, лічильник №220758 EIC код 62Z2969219009793 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 18960 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 7039,0 кВТ.год як стартові за період листопад 2022 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 1 від 29.11.2022р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Олеся Гончара (Бєлінського), 9, лічильник № 408285 EIC код 62Z2361102313952 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 600 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 226583 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Фрітаун, 80, лічильник №633657 EIC код 62Z7219498250694 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 5114 кВТ.год.; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 3169,4 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 8 від 11.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Університетська (40років Жовтня), 126а, лічильник № 736666 EIC код 62Z5811889613176 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 28452 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 7888,0 кВТ.год як стартові за період листопад 2022 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 1 від 29.11.2022р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Олеся Гончара (Бєлінського), 9, лічильник №739027 EIC код 62Z6400971813043 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 106904 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 165375 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Текстильна2, 19/4, лічильник № 740031810 EIC код 62Z8033499661986 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 6713 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 502643,2 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 8 від 11.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, шос. В`ячеслава Чорновола, 44, лічильник № 76923976 EIC код 62Z9697418269492 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 17234 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 169673,3 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Генерала Алмазова, 41а, лічильник № 8118084 EIC код 62Z6931625558917 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 18731 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 135684,9 кВТ.год як стартові за період квітень 2023 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 10 від 12.04.2023р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, пр. 200 років Херсону, 32, лічильник № 8328222 EIC код 62Z6721042098279 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 20116 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 0009792,0 кВТ.год як стартові за період листопад 2022 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 1 від 29.11.2022р. за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Кримська, 124а ТП-589, лічильник № 84438548 EIC код 62Z6954386828455 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 127680 кВТ.год: внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 0000001,65 кВТ.год як стартові за період листопад 2022 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 1 від 29.11.2022 за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Кримська, 124а ТП-133, лічильник № 84438940 EIC код 62Z4967649035988 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 30 кВТ.год; внести покази лічильника в особовий кабінет АТ «Укртелеком» у розмірі 2229 кВТ.год як стартові за період листопад 2022 року, які зафіксовані в акті про покази засобів обліку № 1 від 29.11.2022 за адресою об`єкта АТ «Укртелеком м. Херсон, вул. Олеся Гончара (Бєлінського), 8а, лічильник № 917968 EIC код 62Z4588617032972 без врахування фактично не спожитих АТ «Укртелеком» обсягів електричної енергії у розмірі 26760 кВТ.год. та зобов`язати АТ «Херсонобленерго» здійснити відповідні перерахунки за послуги з розподілу електричної енергії за кожним об`єктом АТ «Укртелеком» після відкоригування показів лічильника в особовому кабінеті АТ «Укртелеком», та в результаті проведеного перерахунку повернути АТ «Укртелеком» сплачені грошові кошти за фактично не спожиті АТ «Укртелеком» обсяги електричної енергії.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що під час дії особливого періоду (воєнний стан) нормативно-правові акти Міністерства енергетики України мають перевагу над нормативно-правовими актами НКРЕКП та у спірний період (з червня 2022 року по листопад 2022 року) відносини між сторонами врегульовувались: законом України «Про ринок електричної енергії»; наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022р. №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану»; постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»; постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р. «Про затвердження Кодексу систем розподілу»; умовами укладеного між сторонами Договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 621-656300-613/18 від 29.12.20184; нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 311 та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год).

Відповідачем було зазначено суду, що у зв`язку з тим, що перед припиненням розподілу електричної енергії відповідачем, як ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО) мають бути виконані певні дії (як-то фіксація даних комерційного обліку, внесення змін до реєстрів точок комерційного обліку, надання інформації щодо ТКО Споживача його енергопостачальнику, АКО та іншим учасникам ринку електричної енергії) ККО передбачені певні строки, у які Споживач повинен попереджувати Оператора системи про припинення енергоживлення.

Відповідачем було зазначено суду, що посилання позивача у позовній заяві на п.7.10 розділу VII ПРРЕЕ (невідключення Споживача за вимогою енергопостачальника) є безпідставним, оскільки енергопостачальник з такою вимогою до Оператора системи не звертався.

За поясненнями відповідача, жодної норми, яка б покладала на операторів систем розподілу відповідальність за збитки, спричинені збройною агресією та тимчасовою окупацією території Херсонської області споживачам - не існує.

Докази, щодо заподіяння позивачу матеріальної шкоди протиправними діями третіх осіб - відсутні та за наявності таких доказів відшкодування здійснюється за рахунок особи, яка таку шкоду заподіяла та втрати по об`єкту позивача - є збитками самого позивача, які останній має право стягнути з особи, яка їх завдала, у встановленому законодавством порядку.

Також відповідачем було зазначено суду, що позивач помилково стверджує, що на території Херсонської області було заборонено переміщення (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами.

Щодо поданих позивачем Актів про покази засобів обліку, то відповідач вважає, що дані докази є недопустимими та такими, що не можуть братись судом до уваги, та як вважає відповідач, право складати Акти контрольного огляду вузлів огляду із зняттям показників мають право здійснювати лише оператори систем розподілу/ передачі електричної енергії.

За посиланням відповідача, припущення позивача про те, що перетікання електричної енергії за межі областей комерційного обліку ТКО, що межують з тимчасово окупованою територією є втратами Оператора системи розподілу не ґрунтуються на нормах законодавства як і його твердження про те, що обсяги електричної енергії, спожитої Споживачем після дати, зазначеної у вимозі енергопостачальника, оскільки звернень енергопостачальника подібного змісту на адресу відповідача не надходило, що виключає можливість застосування п.7.10 ПРРЕЕ.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що до відзиву на позовну заяву відповідачем були долучені акти контрольного огляду вузлів обліку, які були підписані представниками позивача і відповідача. У зазначених актах за кожним об`єктом позивача були зафіксовані покази лічильників, які мають незначну різницю між показами лічильників за такими ж об`єктами, які були зафіксовані у актах про покази засобів обліку, складених позивачем.

Надаючи заперечення, відповідачем було зазначено суду, що Оператор системи має право вчиняти виключно ті дії які встановлені нормативними актами України, а саме зобов`язане в імперативному порядку надавати послуги з комерційного обліку та не має право відмовити і їх наданні, тим більше, що жодним нормативно-правовим актом не заборонено здійснювати господарську діяльність на території тимчасово окупованої Херсонщини.

Щодо діяльності Відповідача у період тимчасової окупації, то законодавча заборона на ведення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях була відсутня.

Суд, розглянувши усі подані під час розгляду справи докази, заслухавши пояснення представників учасників справи за час розгляду справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як з`ясовано судом, 29.12.2018р. між сторонами було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №621-65G300-613/18 та 28.12.2018р. була підписана заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №621, у заяві визначено адресу об`єктів Позивача та ЕІС-коди точок комерційного обліку за кожним таким об`єктом.

За умовами укладеного Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого НКРЕКП від 14 березня 2018р. №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018р. №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком №2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, які пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії між учасниками ринку електричної енергії (ліцензіатами з виробництва, передачі, розподілу або постачання електричної енергії) та споживачами електричної енергії регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії, Правила №312), які визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу та про постачання електричної енергії споживачу.

За визначенням термінів, наведених у ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу (ОСР) - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Акціонерне товариство "Херсонобленерго" є оператором системи розподілу, який з 01.01.2019р. надає послуги з розподілу електричної енергії (згідно постанови від 20.11.2018р. № 1469 "Про видачу АТ "Херсонобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Згідно з пунктом 2.1.4 глави 2.1. розділу II Правил роздрібного ринку електроенергії, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (2.1.6. глави 2.1. розділу II Правил роздрібного ринку електроенергії).

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

У даній справі, в обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що він не погоджується із обсягом електричної енергії, який було визначено Акціонерним товариством "Херсонобленерго", також позивачем звертається увага суду, що існував факт окупації міста Херсона.

Пунктом 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

У пункті 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 8.6.10. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що перевірка достовірності даних засобів комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду даних засобів комерційного обліку електричної енергії (ЗКО).

Відповідно до абзаців 3-6 пункту 2.3.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Згідно з пунктом 8.6.16. Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику.

Таким чином, виставлений рахунок за умов сумнівів у правильності певних показників, їх помилковості тощо може підлягати перевірці та подальшому коригуванню за зверненням споживача, а у свою чергу відповідні суб`єкти зобов`язані здійснити перевірку, звіряння виставлених рахунків та зазначених у них даних.

(Подібні за містом висновки викладені також у постанові від 04.11.2023 у справі №922/5404/23.).

Відповідно до положень пункту 10.1.2. Кодексу комерційного обліку, керівництво або уповноважені представники сторін зобов`язані докладати зусиль для вирішення суперечок шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, вирішення суперечки своєчасно і в повному обсязі, продовження строків врегулювання розбіжностей тощо.

У пункті 10.1.4. Кодексу комерційного обліку визначено, що у разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.3.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 8.6.10. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що перевірка достовірності даних засобів комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду даних засобів комерційного обліку електричної енергії (ЗКО).

Згідно з пунктом 8.6.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО - у ролі оператора зчитування даних з лічильників (ОЗД)) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що зчитування показів лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії та умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з положеннями пункту 8.6.15. Кодексу комерційного обліку, дані, отримані безпосередньо оператором системи під час перевірки, мають вищий пріоритет ніж дані, зазначені споживачем.

Як з`ясовано судом, спірні правовідносини між сторонами у даній праві виникли у період окупації міста Херсона.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в межах розгляду справи №908/1162/23 досліджувала питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23, зокрема, виснувала, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану" №2764-ІХ від 16.11.2022 частину третю статті 1 вказаного Закону №1207-VII було викладено у редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Чинна редакція цієї норми (відповідно до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З 07.05.2022 ні пункт 7 частини першої статті 11, ні пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до регулювання, запровадженого Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" №2217-ІХ від 21.04.2022, правовий статус тимчасово окупованої території РФ у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема, і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

З огляду на викладене, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Відтак об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову у задоволенні позову, зазначила про те, що підставою для такої відмови, враховуючи положення статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є заборона передачі енергоносіїв відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у відповідному судовому провадженні.

В силу положень ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує зазначені вище висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, оскільки правовідносини у даній справі та у справі №908/1162/23 є подібними за змістовним критерієм.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасового окупованих територій України №309 від 22.12.2022р., Херсонська міська територіальна громада була тимчасово окупованою у період з 01.03.2022р. по 11.11.2022р.

Аналогічні відомості містяться у наказі Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025р. "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Поряд з цим, відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить зобов`язати Акціонерне товариство "Херсонобленерго" відкоригувати в особовому кабінеті позивача покази лічильників, які зафіксовані в актах про покази засобів обліку, вказавши їх як стартові за відповідний період без врахування фактично не спожитих позивачем обсягів електричної енергії, параметри, за якими потрібно провести коригування в особовому кабінеті позивача, про що зазначено у прохальній частині позову, оскільки територія з 01.03.2022р. по 11.11.2022р., на якій розташовані об`єкти позивача (м. Херсон), знаходилась під окупацією.

Згідно зі статтею 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Враховуючи наведене вище, а також за наявності у матеріалах справи доказів, що спірні нарахування обсягів розподіленої електричної енергії відповідачем проводилися з урахуванням точок комерційного обліку на об`єктах позивача, які розташовані на території (м. Херсон), що була окупована у період з 01.03.2022р. по 11.11.2022р., суд зазначає про необхідність застосування до спірних відносин положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), відтак суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" Європейський суд з прав людини зауважив, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, оскільки обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Неналежність або неефективність обраного позивачем способу захисту права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд повинен встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту в обраний позивачем спосіб.

Надавши оцінку позовним вимогам позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача фактично направлено на визнання відсутнім права вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" " про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії в спірний період.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту".

(Правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 по справі №522/1528/15-ц).

Приймаючи до уваги, що у даній справі позивач заперечує проти існуючих нарахувань з боку відповідача, заперечує проти існування відповідного боргу та враховуючи що наразі відсутній спір про стягнення з позивача коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд відповідач не ініціював, при цьому, виставляв позивачу рахунки на оплату, то звернення у даному випадку з позовом про визнання у відповідача відсутнім права вимоги, на думку суду, є належним та ефективним способом захисту.

Отже, відповідач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання електричної енергії позивачу на тимчасово окуповану територію після 01 березня 2022р. по по 11 листопада 2022р., тобто, не повинен був здійснювати постачання електричної енергії.

При визначенні періоду, коли судом встановлено визнання відсутнім права вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості за надані послуги, а саме за період з 01 березня 2022р. по 11 листопада 2022р., судом прийнято до уваги, що саме в цей період територія, на якій розташовані об`єкти позивача (м. Херсон), була окупована.

Приймаючи до уваги наведене, а також враховуючи окупацію міста Херсона у період з 01.03.2022р. по 11.11.2022р., враховуючи наявність у матеріалах справи доказів, що спірні нарахування обсягів розподіленої електричної енергії відповідачем проводилися з урахуванням точок комерційного обліку на об`єктах позивача, які розташовані на у вказаний період, суд зазначає, що відповідач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання електричної енергії позивачу на тимчасово окуповану територію після 01 березня 2022р. по 11 листопада 2022р., тобто не повинен був здійснювати постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про визнання відсутнім право вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості за надані послуги у період з 01 березня 2022р. по 11 листопада 2022р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" - задовольнити частково.

2.Визнати відсутнім право вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості за надані послуги у період з 01 березня 2022р. по 11 листопада 2022р.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Стягути з Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПОУ 05396638) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 24 серпня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко