Рішення № 139176227, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/2186/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Олімп Груп"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 40284,36 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Олімп Груп" (далі - позивач) недоплачену суму регламентної виплати у сумі 29896,35 грн, пеню у сумі 8302,16 грн, а також 1285,41 грн інфляційних втрат та 803,44 грн 3% річних (ДТП 21.11.2024).

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що 21.11.2024 у м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів AUDI Q8 (н.з. НОМЕР_1 ), що належить позивачу, та SEAT LEON (н.з. НОМЕР_2 ). Оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи не була застрахована, обов`язок здійснення регламентної виплати покладено на МТСБУ пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV (чинна редакція на момент ДТП), однак відповідач частково лише здійснив регламентну виплату на суму 47948,81 грн, у зв`язку із чим недоплата становить 29893,35 грн, а також нараховані на суму боргу пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив:

- виплату збитків має здійснювати винна особа в дорожньо-транспортній пригоді;

- наданий позивачем висновок експерта не відповідає нормам наказу Фонду Державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, яким затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів оскільки там було враховано роботи, які не пов`язані із спірним ДТП, безпідставно нараховано ПДВ та висновок не містить посилання на номер судової справи.

Відповідач у прохальній частині відзиву на позову просив залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , оскільки у разі задоволення позову у МТСБУ виникне право подати регресний позов до володільця джерела підвищеної небезпеки.

Також відповідач у прохальній частині відзиву просив постановити ухвалу про призначення судової автотоварознавчої експертизи за матеріалами справи, та на вирішення експерта поставити питання: Яка вартість матеріального збитку нанесеного транспортному засобу «Ауді» державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Олімп Груп" станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 21.11.2024?

Ухвалою суду від 30.06.2026 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , встановлено третій особі строк для надання письмових пояснень - протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали. Зобов`язано позивача надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками протягом 3-х днів з дня отримання цієї ухвали та надати суду копію постанови суду, якою третю особу визнано винуватою у спірному ДТП, у строк до 21.07.2026. Крім того, в ухвалі від 30.06.2026 суд зазначив, що не вбачає підстав у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

Позивачем було подано відповідь на відзив у якому останній зазначив наступне:

- посилання відповідача на умови настання відповідальності за договором страхування не спростовує обов`язку МТСБУ здійснити регламентну виплату, який у спірних правовідносинах виникає безпосередньо з положень ст. 41 Закону № 1961 IV;

- посилання відповідача на звіт, складений за результатами огляду транспортного засобу на замовлення МТСБУ, не може бути належним обґрунтуванням правомірності визначеного ним розміру регламентної виплати, оскільки МТСБУ не виконало у встановлений строк обов`язок передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961-IV. Саме тому потерпілий правомірно звернувся до незалежного експерта для визначення розміру шкоди. У зв`язку з невиконанням МТСБУ вимог п. 34.2 ст. 34 Закону № 1961-IV, 31.12.2024 судовим експертом Абрамкіним Б.П. на адресу МТСБУ було направлено письмове повідомлення із запрошенням направити представника для участі в технічному огляді, призначеному на 03.01.2025. Таким чином, попри сплив передбаченого законом 10-денного строку, позивач та залучений ним експерт діяли добросовісно, забезпечили можливість участі представника МТСБУ в огляді та не вчиняли жодних дій, спрямованих на перешкоджання фіксації пошкоджень транспортного засобу;

- посилання відповідача на те, що окремі роботи, на його думку, не пов`язані з ДТП, а є наслідком попереднього ремонту чи інших обставин, не є доказом порушення Методики. Такі твердження відображають виключно власну оцінку та припущення самого МТСБУ і не можуть автоматично нівелювати висновок незалежного експерта поданий позивачем;

- доводи відповідача про правомірність вирахування сум податку на додану вартість (ПДВ) з визначеного позивачем розміру шкоди через ненадання документів із СТО є необґрунтованими та ґрунтуються на змішуванні різних правових і оціночних категорій.

Позивачем 02.07.2026 на виконання ухвали суду від 30.06.2026 було надано докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи та копію постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у справі №760/31427/24.

Третя особа письмових пояснень не надавав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2024 о 22:10 год. за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, Ізяславський провулок 46/49 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Seat Leon», з номерним знаком НОМЕР_4 та транспортним засобом марки «Audi Q8», державний номер НОМЕР_3 (який належить позивачу), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Відповідно до постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у справі №760/31427/24 водія який керував автомобілем «Seat Leon», з номерним знаком НОМЕР_4 - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та ДТП.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідальність водія транспортного засобу «Seat Leon», з номерним знаком НОМЕР_4 , яким скоєно ДТП, не застрахована на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент ДТП).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Суд бере до уваги, що станом да день вчинення ДТП діяв Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-IV), а тому він застосовується під час вирішення цього спору.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно ст. 6 Закону України "Про страхування" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності - права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основним завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:

43.1.1 фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди. Мінімальний розмір фонду страхових гарантій встановлюється на рівні встановленого Законом України "Про страхування" мінімального розміру статутного фонду страховика, що займається видами страхування іншими, ніж страхування життя;

43.1.2 фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП - 21.11.2024 не була застрахована, за відсутності доказів протилежного.

Позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21.11.2024.

Оскільки МТСБУ не направив протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, позивач звернувся самостійно до незалежного експерта для встановлення розміру матеріального збитку.

09.01.2025 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування з наданням висновку незалежного експерта № 2208 яким визначено розмір матеріального збитку у сумі 77842,16 грн.

03.04.2025 МТСБУ здійснило часткову виплату у сумі 47948,81 грн, недоплата становить 29893,35 грн.

Позивач зазначає, що 15.05.2025 МТСБУ, після втручання НБУ, здійснило виплату 8330,08 грн, як компенсацію витрат на експертизу, що є беззаперечним доказом порушення норми спеціального закону п. 34.2 ст. 34 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.10.2025, однак відповіддю від 23.10.2025 МТСБУ відмовило у доплаті.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно із п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Заперечуючи проти вимог позову відповідач зазначив, що виплату збитків має здійснювати винна особа в дорожньо-транспортній пригоді;

- наданий позивачем висновок експерта не відповідає нормам наказу Фонду Державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, яким затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів оскільки там було враховано роботи, які не пов`язані із спірним ДТП, безпідставно нараховано ПДВ та висновок не містить посилання на номер судової справи.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у справі №760/31427/24 водія який керував автомобілем «Seat Leon», з номерним знаком НОМЕР_4 - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Згідно висновку експерта №2208 від 09.01.2025, складеного судовим експертом Абрамкіним Б.П. вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю «Audi Q8», державний номер НОМЕР_3 у ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 77842,16 грн.

Відповідно до статті 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Судом встановлено, що наданий позивачем висновок складений судовим експертом Абрамкіним Богданом Петровичем (свідоцтво №8-22/П від 18.01.2022) на замовлення позивача.

Як вбачається зі змісту заяви про страхове відшкодування від 09.01.2025 позивач зазначає, що 12.12.2024 направив відповідачу повідомлення про ДТП, однак відповідач не направив свого представника для огляду пошкодженого автомобіля протягом 10 робочих днів, всупереч вимог п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач такі твердження не заперечував і не спростував жодними доказами.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Разом з тим, відповідачем долучено до справи копію звіту №799 про оцінку автомобіля «Audi Q8», державний номер НОМЕР_3 складений ФОП ОСОБА_2 (свідоцтво про державну реєстрацію ФОП №919332 від 07.02.2011) від 04.03.2025, у якому зазначено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Audi Q8», державний номер НОМЕР_3 складає 48627 грн.

Відповідач стверджує, що саме звіт є належним доказом на підтвердження вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Audi Q8», державний номер НОМЕР_3 .

Натомість, посилання відповідача на звіт, складений за результатами огляду транспортного засобу на замовлення МТСБУ, не може бути належним обґрунтуванням правомірності визначеного ним розміру регламентної виплати, оскільки, як встановлено вище, МТСБУ не виконало у встановлений строк обов`язок, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Саме тому позивач як потерпілий правомірно звернувся до незалежного експерта для визначення розміру шкоди. У зв`язку з невиконанням МТСБУ вимог п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 31.12.2024 судовим експертом Абрамкіним Б.П. на адресу МТСБУ було направлено письмове повідомлення із запрошенням направити представника для участі в технічному огляді, призначеному на 03.01.2025. Таким чином, попри сплив передбаченого законом 10-денного строку, позивач та залучений ним експерт діяли добросовісно, забезпечили можливість участі представника МТСБУ в огляді та не вчиняли жодних дій, спрямованих на перешкоджання фіксації пошкоджень транспортного засобу. Отже, участь представника МТСБУ в огляді стала можливою не внаслідок своєчасного виконання відповідачем обов`язку, передбаченого п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а у зв`язку із пропозицією експерта, вже після спливу встановленого законом строку, прибути на огляд пошкодженого транспортного засобу.

Враховуючи наведене вище, складений на замовлення МТСБУ звіт не може розглядатися як результат належного та своєчасного виконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених спеціальним законом. Відповідний звіт був отриманий уже після порушення МТСБУ порядку дій, установленого п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому не може бути покладений в основу заперечень відповідача як доказ належного виконання ним вимог спеціального закону.

Частинами 1, 2 ст. 101 ГПК України прямо передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, а порядок проведення такої експертизи та складення висновку визначається відповідно до законодавства України про проведення судових експертиз.

Згідно з ч. 6 ст. 101 ГПК України експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Отже, сам по собі факт, що висновок складений не за ухвалою суду, не свідчить ні про його недопустимість, ні про те, що він не є висновком судового експерта у процесуальному розумінні.

Крім того, поданий позивачем висновок експерта містить усі обов`язкові ознаки дослідження, виконаного для цілей судового розгляду. Зокрема, на виконання вимог ч. 5 ст. 101 ГПК України, на першій сторінці висновку прямо зазначено, що він підготовлений для подання до суду, а експерт попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст. 384 КК України. Це додатково свідчить про належність, допустимість та достовірність зазначеного доказу.

Посилання відповідача на відсутність у висновку номера судової справи також не спростовує його доказового значення, оскільки такий висновок був складений на замовлення позивача до подання позову в межах реалізації його права на збирання та подання доказів. Сам по собі спосіб ініціювання експертного дослідження не нівелює висновок, процесуальний закон прямо допускає подання експертного висновку, складеного на замовлення учасника справи.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами. Тому незгода відповідача з результатами дослідження або посилання на інший, складений на його замовлення звіт, не є підставою для автоматичного відхилення висновку, поданого позивачем. Таким чином, поданий позивачем висновок є належним доказом, отриманим у передбачений законом спосіб, а доводи відповідача про його недопустимість або невідповідність лише з тієї підстави, що він поданий не за ухвалою суду, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене вище, відмова МТСБУ здійснити доплату та фактичне неврахування висновку №2208 як бази визначення розміру шкоди при одночасному відшкодуванні витрат на цю експертизу є неправомірними та суперечать спеціальній процедурі Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п. 34.2, п. 34.3 ст. 34; п. 36.2 ст. 36).

Правовий підхід щодо неправомірності МТСБУ формального/безпідставного неврахування належних документів потерпілого підтверджено постановою Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 465/3584/17.

У зв`язку із чим, з відповідача підлягає стягненню 29893,35 грн невиплаченої частини регламентної виплати.

При цьому, МТСБУ може звернутися з відповідним позовом до винуватця ДТП з метою стягнення понесених витрат на виплату позивачу страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати з вини МТСБУ сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивачем на суму недоплати 29893,35 грн було нараховано інфляційні втрати у сумі 1285,41 грн, 3% річних у сумі 803,44 грн та 8302,16 грн пені (за період 10.04.2025 по 02.03.2026).

Перевіривши розрахунки пені, інфляційнив втрат та 3% річних суд зазначає, що з відповідача правомірними до стягнення є інфляційні втрати у сумі 1285,41 грн, 3% річних у сумі 803,44 грн та 8275,95 грн пені. У стягненні 26,21 грн пені суд відмовляє, нижче наведено розрахунок судом пені.

Період розрахункуКількість днів у періодіСума10.04.2025 - 29.01.2026 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 29893,35 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 295 днів (прострочення) :1002957489,72 грн30.01.2026 - 02.03.2026 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 29893,35 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 32 днів (прострочення) : 10032786,24 грнВсього штрафних санкцій за період: 8275,95 грнВитрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог позову.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Олімп Груп" (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, садове товариство «Залізничник», буд. 24/А1; ідентифікаційний код 43114268) 29893 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн 35 коп. регламентної виплати, 8275 (вісім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 95 коп. пені, 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п`ять) грн 41 коп. інфляційних втрат, 803 (вісімсот три) грн 44 коп. 3% річних та 3325 (три тисячі триста двадцять п`ять) грн 83 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків