Рішення № 139176202, 03.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2026Справа № 910/15836/24 (910/14056/25)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, пов. 4; ідентифікаційний код 37354345)

про стягнення 181 897, 39 грн.

В межах справи №910/15836/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 4; ідентифікаційний код 16476986)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, пов. 4; ідентифікаційний код 37354345)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Тихонова А.М. - представник

Від відповідача Тоцька А.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/15836/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2025.

До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" про стягнення заборгованості в розмірі 181 897, 39 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14056/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" про стягнення заборгованості в розмірі 181 897, 39 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2025 матеріали справи №910/14056/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" про стягнення заборгованості в розмірі 181 897, 39 грн. передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи №910/15836/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України"

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2025 матеріали справи № 910/15836/24 (910/14056/25) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.01.2026 прийнято справу №910/14056/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" про стягнення заборгованості в розмірі 181 897, 39 грн. в межах справи № 910/15836/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України", справа № 910/15836/24 (910/14056/25) розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 23.03.2026.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2026 розгляд справи відкладено на 01.06.2026.

У судовому засіданні 01.06.2026 було оголошено перерву до 03.08.2026.

У судовому засіданні 03.08.2026 представник позивача надав пояснення по суті позову.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 113/23-П (далі - договір).

Згідно із пунктом 1.1. договору постачальник зобов`язується поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати будівельні матеріали (далі - товар).

Відповідно по п.3.1 договору поставка товару здійснюється на підставі письмових або усних замовлень покупця. Строки поставки визначаються замовленням покупця. У разі, якщо строк поставки не визначений замовленням, постачальник зобов`язується поставити товар у строк до 7 (семи календарних) днів.

Відвантаження товару здійснюється партіями на підставі заявок покупця (п.4.1. договору).

Розділом 5 договору передбачено, що ціна товару встановлюється за домовленістю сторін. Розрахунки за товар здійснюються на підставі рахунків-фактур постачальника, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони погодили, що один раз на місяць, але не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним, складається та підписується обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п.6.1 договору оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати на підставі відповідного рахунку постачальника, а факт приймання-передачі товару підтверджується підписами представників сторін на видаткових та/або товарно-транспортних накладних.

Пунктом 7.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє протягом одного календарного року з дня підписання сторонами, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. (п.9.1 договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-0006036 від 21.11.2024, №РН-006037 від 21.11.2024, РН-0006199 від 29.11.2024, №РН-0006200 від 29.11.2024, №РН-0006213 від 29.11.2024, №РН-0006275 від 04.12.2025, №РН-0006291 від 04.12.2024, №РН-0006402 від 11.12.2024, копії яких містяться в матеріалах справи.

Водночас, відповідачем не виконані свої зобов`язання в частині повної оплати товару, відтак заборгованість останнього перед позивачем складає 135 083,61 грн.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч.1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару позивачем підтверджуються видатковими накладними №РН-0006036 від 21.11.2024, №РН-006037 від 21.11.2024, № РН-0006199 від 29.11.2024, №РН-0006200 від 29.11.2024, №РН-0006213 від 29.11.2024, №РН-0006275 від 04.12.2025, №РН-0006291 від 04.12.2024, №РН-0006402 від 11.12.2024, а також товарно-транспортними накладними №0Б000006036 від 21.11.2024, №0Б000006037 від 21.11.2024, №0Б000006200 від 29.11.2024, №0Б000006213 від 29.11.2024, №0Б000006275 від 04.12.2024, №0Б000006291 від 04.12.2024, №0Б000006402 від 11.12.2024, які містять підписи уповноважених представників сторін.

В свою чергу, відомостей щодо виконання договору належним чином в частині повної оплати поставленого товару відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість перед позивачем у розмірі 135 083,61 грн.

З метою досудового врегулювання спору 17.04.2025 позивачем на адресу відповідача направлену претензію за вих.№б/н від б/д з вимогою здійснити сплату заборгованості за договором в розмірі 135 083,61 грн. Однак відповіді на вказаний лист відповідач не надав, заборгованість за договором не сплатив.

Отже, аналізуючи викладене в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором поставки №113/23-П від 30.11.2023 у розмірі 135 083,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 9 990,01 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №910/4391/19, від 15.04.2021 у справі № 911/421/20).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 9 990,01 грн., з яких:

за видатковою накладною №РН-0006036 від 21.11.2024 за період з 03.11.2024- 03.11.2025 - 53,73 грн.;

за видатковими накладними №РН-006037 від 21.11.2024 та № РН-0006199 від 29.11.2024 за період з 26.11.2024 - 03.11.2025 - 300,21 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006200 від 29.11.2024 за період з 03.12.2024 - 03.11.2025 - 2210, 47 грн.

за видатковою накладною №РН-0006213 від 29.11.2024 за період з 04.12.2024 - 03.11.2025 - 408,42 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006275 від 04.12.2025 за період з 09.12.2024 - 03.11.2025 - 3 478,87 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006291 від 04.12.2024 за період з 09.12.2024 - 03.11.2025 - 890,20 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006402 від 11.12.2024 за період з 16.12.2024 - 03.11.2025 - 2648,20 грн.

В свою чергу, ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2025 у справі №910/15836/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, з огляду на положення ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 750,38 грн., з яких:

за видатковою накладною №РН-0006036 від 21.11.2024 за період з 03.11.2024- 08.04.2025 - 37,92 грн.;

за видатковими накладними №РН-006037 від 21.11.2024 та № РН-0006199 від 29.11.2024 за період з 26.11.2024 - 08.04.2025 - 190,89 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006200 від 29.11.2024 за період з 03.12.2024 - 08.04.2025 - 1405,54 грн.

за видатковою накладною №РН-0006213 від 29.11.2024 за період з 04.12.2024 - 08.04.2025 - 259,69 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006275 від 04.12.2025 за період з 09.12.2024 - 08.04.2025 - 2 212,06 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006291 від 04.12.2024 за період з 09.12.2024 - 08.04.2025 - 566,04 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006402 від 11.12.2024 за період з 16.12.2024 - 08.04.2025 - 2078,24 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 36 823,77 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі якщо постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав товар покупцеві, а покупець не здійснив не оплатив поставлений товар протягом п`яти банківських днів від дати поставки товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У доданому до позовної заяви розрахунку, позивачем для стягнення нараховано пеню у розмірі 36 823,77 грн., з яких:

за видатковою накладною №РН-0006036 від 21.11.2024 за період з 03.11.2024- 03.11.2025 - 162,00 грн.;

за видатковими накладними №РН-006037 від 21.11.2024 та № РН-0006199 від 29.11.2024 за період з 26.11.2024 - 03.11.2025 - 1 078,97 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006200 від 29.11.2024 за період з 03.12.2024 - 03.11.2025 - 7 804,44 грн.

за видатковою накладною №РН-0006213 від 29.11.2024 за період з 04.12.2024 - 03.11.2025 - 1 438,29 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006275 від 04.12.2025 за період з 09.12.2024 - 03.11.2025 - 12 093,78 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006291 від 04.12.2024 за період з 09.12.2024 - 03.11.2025 - 3 094,64 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006402 від 11.12.2024 за період з 16.12.2024 - 03.11.2025 - 11 151,65 грн.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2025 у справі №910/15836/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Нормами ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 12 845,62 грн., з яких:

за видатковою накладною №РН-0006036 від 21.11.2024 за період з 03.11.2024- 08.04.2025 - 65,62 грн.;

за видатковими накладними №РН-006037 від 21.11.2024 та № РН-0006199 від 29.11.2024 за період з 26.11.2024 - 08.04.2025 - 399,82 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006200 від 29.11.2024 за період з 03.12.2024 - 08.04.2025 - 2 803,78 грн.

за видатковою накладною №РН-0006213 від 29.11.2024 за період з 04.12.2024 - 08.04.2025 - 514, 34 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006275 від 04.12.2025 за період з 09.12.2024 - 08.04.2025 - 4 223,66 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006291 від 04.12.2024 за період з 09.12.2024 - 08.04.2025 - 1080,78 грн.;

за видатковою накладною №РН-0006402 від 11.12.2024 за період з 16.12.2024 - 08.04.2025 - 3 757,62 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 573,80 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, пов. 4; ідентифікаційний код 37354345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Констракшн" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7) основний борг в розмірі 135 080 (сто тридцять п`ять тисяч вісімдесят) грн. 17 коп., інфляційні втрати в розмірі 6 750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 38 коп., пеню в розмірі 12 845 (дванадцять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 2 573 (дві тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позов залишити без задоволення.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.08.2026.

Суддя П.П. Чеберяк