Ухвала суду № 139176187, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/10162/26

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" про забезпечення позову до подачі позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім"

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс"

Представники сторін

від заявника (боржника): Маловічко І.В., Колодяжний В.Б.

від стягувача: Руденко О.А.

ВСТАНОВИВ:

02.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" з вимогами до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання банківських гарантій такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" про забезпечення позову до подання позовної заяви, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 4482-22 від 26.10.2022 та № 4483-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

17.08.2026 до Господарського суду мста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" про скасування заходів забезпечення позову призначено на 20.08.2026.

20.08.2026 до Господарського суду мста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" надійшли заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

В судове засідання з`явились представники сторін та надали пояснення по суті заяви. Представники заявники (боржника) в повному обсязі підтримали заяву про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Газтрім" про забезпечення позову до подачі позовної заяви, та просили суд її задовольнити.

Представник стягувача надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" про скасування заходів забезпечення позову суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

З огляду на приписи статті 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише за умови виявлення фактичних обставин у справі, що впливають на необхідність вжиття чи продовження дії таких заходів.

Тобто, з системного аналізу наведеної правової норми полягає, що скасування заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду, реалізація якого залежить насамперед від достатньої вмотивованості клопотання відповідного учасника справи.

Судом враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б, згідно з якою забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Сторона, яка звертається з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з таким клопотанням.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов`язується скасування застосованих судом заходів забезпечення позову.

Отже, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення скасування вжитого судом заходу забезпечення позову, зокрема, спростування доцільності, адекватності та співмірності вжитих судом заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" посилається на необґрунтованість розміру суми майбутніх позовних вимог, зазначає, що виконання ухвали має наслідком блокування всіх рахунків операційного підприємства, унеможливлено виплату заробітної плати, сплату податків і митних платежів, розрахунки з контрагентами. Також, заявник посилається на те, що арешт коштів зачіпає інтереси держави та осіб, які не є учасниками справи, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" експлуатує об`єкт критичної інфраструктури.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що за приписами частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 статті 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду за приписами частини 1-6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, або обов`язком суду відповідно частини 9, 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України. Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами 9, 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку частин 1-6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування критеріїв на цей час, визначених частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, і які зумовили вжиття заходів забезпечення позову

Скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.

Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Суд звертає увагу, що розгляд клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

Суд вказує, що доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" у заяві про скасування заходів забезпечення позову, не є обставинами, з якими господарський процесуальний закон пов`язує можливість скасування заходів забезпечення позову. У поданій заяві відповідач не навів жодних переконливих доводів на користь того, що потреба у забезпеченні позову, з урахування не набрання рішенням законної сили, з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, які спричинили застосування заходів забезпечення позову.

В свою чергу, доводи заявника фактично зводяться до незгоди з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.225 про забезпечення позову у справі № 910/69763/25, які вже були предметом оцінки судом під час вирішення питання про вжиття відповідних заходів забезпечення та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, для їх скасування.

Посилання заявника на недобросовісність поведінки позивача та в свою чергу добросовісність відповідача та існування боргу у меншому ніж заявлено позивачем розмірі, самі по собі не можуть розцінюватися як докази відпадання підстав забезпечення, оскільки забезпечення позову спрямоване не на "покарання" сторони, а на процесуальне гарантування реальної дієвості судового захисту, і оцінка ризику стосується не лише намірів заявника, а й об`єктивної можливості зміни фактичного стану речей до завершення розгляду спору.

Суд враховує, що при розгляді заяви про скасування забезпечення оцінюється не абстрактна "незручність" заходу для відповідача, а його співмірність та фактичні наслідки. Доводи про втручання у господарську діяльність повинні бути підтверджені конкретними доказами того, що забезпечення позову створює надмірні та непропорційні наслідки (зокрема, блокує критичні платежі, унеможливлює виконання обов`язкових зобов`язань, призводить до істотних втрат тощо). Натомість матеріали справи не містять доказів, що забезпечення позову у цій справі фактично унеможливило діяльність заявника або призвело до наслідків, які виходять за межі тимчасового процесуального обмеження, необхідного для досягнення мети забезпечення.

Крім того, заявником, станом день розгляду заяви, не надано суду доказів, в підтвердження того, що об`єкти товариства включено до переліку об`єктів критичної інфраструктури.

Суд також зазначає, що в силу приписів статей 48, 59 Закону України "Про виконавче провадження" рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Відтак, накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" у межах суми заявлених позовних вимог, не спричинить неможливість сплати товариством заробітної плати, податків, зборів і обов`язкових платежів.

Суд зазначає про те, що заходи забезпечення позову самі по собі не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, а тому за відсутності доказів протилежного, є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких позивач звернувся з цим позовом, у разі задоволення позовних вимог.

Суд виходить з того, що заявник не довів зміни обставин, які б свідчили про втрату забезпеченням своєї процесуальної мети, і не надав доказів непропорційності забезпечення.

Отже, вказане виключає можливість скасування заходів забезпечення позову у порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, заявник не довів наявності обставин, які відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України зумовлюють скасування забезпечення позову, а доводи заяви про скасування заходів забезпечення зводяться до оспорювання доцільності застосованого забезпечення позову, що не є належною підставою для його скасування у вказаному процесуальному порядку, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 14.08.2026.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 2 статті 145 Господарського процесуального кодексу України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. З огляду на це, відкладення судового засідання для надання заявнику строку на збір та подання додаткових доказів є неможливим.

Згідно з частиною 4 статті 145 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (частина 6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене та керуючись статтями 145, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Джи Ті Лоджистікс" про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Наталя Плотницька