Ухвала суду № 139176093, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/6707/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Приватного підприємства «Золотий Колос» про визначення розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6707/26

за позовом Приватного підприємства «Золотий Колос» (вул. Наукова, буд.1, с. Дослідне, Дніпропетровська обл., 52071; ідентифікаційний код 32196743)

до Приватного підприємства «Славутич-Тара» (вул. Саксаганського, буд.41, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 33652465)

про стягнення 108 123, 21 грн,

Представник сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Золотий Колос» (далі за текстом - ПП «Золотий Колос», Позивач) з позовом до Приватного підприємства «Славутич-Тара» (далі за текстом - ПП «Славутич-Тара», Відповідач) про стягнення 108 123,21 грн заборгованості, з яких: 65 290,22 грн - основного боргу, 31 131, 20 грн - пені, 8 278, 58 грн - інфляційних втрат, 3 423, 21 грн - 3% річних, нарахованих за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 20.10.2025 № 20-10/25 (далі за текстом - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заборгованість Відповідачем сплачено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 провадження у справі № 910/6707/26 закрито.

05.08.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про долучення додаткових пояснень та долучення додаткових доказів.

11.08.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про визначення розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі.

11.08.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача щодо заявлених до відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу.

Із поданої Позивачем заяви про визначення розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі вбачається, що сторона просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн. та 2 662, 40 грн судового збору.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у даній справі судом зазначено, що з огляду на відсутність клопотання Позивача про стягнення чи то повернення суми сплаченого судового збору у суду наразі відсутні підстави для вирішення питання в цій частині.

Те саме стосується і заявлених до відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу оскільки у позовній заяві, сторона зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми таких витрат - 40 000 грн та необхідність подання додаткових доказів у порядку, визначеному частиною 8 статті 129 ГПК України.

Відтак, враховуючи відсутність кінцевої суми витрат на професійну правничу допомогу із врахуванням закриття провадження у даній справі, судом при постановленні ухвали про закриття провадження не вирішено питання розподілу таких витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач 10.08.2026 звернувся до суду із заявою про розподіл витрат та стягнення витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Згідно постанови Верховного Суду від 26.03.2026 у справі № 910/14863/22, враховуючи положення статті 244 ГПК України, пунктів 1-3 частини 1 статті 232 ГПК України, у разі, якщо закінчено судове провадження (тобто, закрито провадження у справі / залишено позов без розгляду / вирішено спір по суті), і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення / постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.

Відповідно в залежності від виду прийнятого судом процесуального рішення, ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали/рішення/постанови), залежить і назва додатково рішення у справі, якими можуть відповідно бути: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.

Водночас порядок ухвалення додаткового судового рішення встановлений, зокрема, частиною 3 статті 244 (якщо вирішено спір по суті спору) та частиною 6 статті 130 ГПК України (у разі закриття провадження у справі/залишення позову без розгляду).

Відповідно до частини 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частинами 3-5 вказаної статті закріплено наступне:

- у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача;

- якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат;

- у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи спірні правовідносини, факт погашення існуючого у Відповідача боргу під час розгляду справи в суді, Позивачем фактично не підтримано заявлених позовних вимог та заявлено про стягнення з Відповідача судових витрат.

Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Враховуючи наявність заяви Позивача про стягнення з Відповідача сплаченого судового збору за звернення до суду з позовом та закриття провадження з підстав відсутності предмету спору з огляду на погашення існуючого боргу, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів Позивача в цій частині та необхідність відшкодування за рахунок Відповідача суми останнього в розмірі 2 662, 40 грн.

При цьому, судом враховано, що даний спір виник саме внаслідок неправильних дій Відповідача та прострочення строків виконання грошового зобов`язання.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що із наданих до справи доказів вбачається, що на підтвердження факту їх понесення Позивачем надано наступні докази:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2719/10 від 25.11.2004;

- ордер серії АІ № 2220782 від 02.06.2026;

- договір про надання правничої допомоги № 14/05-2026 від 14.05.2026, пунктом 3.2 якого договірна ціна (вартість) правничої допомоги, обумовленої в пп. 2.1.1. - 2.1.7. цього Договору, визначається за домовленістю Сторін та становить 40 000,00 гривень;

- акт здачі-приймання правничої допомоги від 03.08.2026 на суму 40 000 грн, підписаний сторонами без зауважень та претензій;

- платіжна інструкція № 2540 від 15.08.2026 на суму 40 000 грн.

Пунктом 2.1 договору про надання правничої допомоги № 14/05-2026 від 14.05.2026 визначено, що Виконавець зобов`язується надати, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу щодо стягнення на користь Клієнта заборгованості з Приватного підприємства «Славутич-Тара», яка виникла на підставі договору купівлі-продажу № 20-10/25 від 20.10.2025. Правнича допомога включає в себе такі послуги:

2.1.1. Аналіз наданих Клієнтом документів та формування правової позиції по справі;

2.1.2. Розрахунок суми заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3 % річних;

2.1.3. Підготовка позовної заяви, формування додатків до неї та подання до суду першої інстанції;

2.1.4. Підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, правовий аналіз відзиву, доказів, заяв та клопотань інших учасників справи;

2.1.5. Підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, відповіді на відзив, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

2.1.6. Забезпечення представництва та участь у судових засіданнях суду першої інстанції (за необхідності);

2.1.7. Подання заяви про відкриття виконавчого провадження.

Із наданого Позивачем акту здачі-приймання правничої допомоги від 03.08.2026 вбачається, що в межах даної справи адвокатом надано наступні послуги на суму 40 000 грн:

- аналіз наданих Клієнтом документів та формування правової позиції по справі;

- розрахунок суми заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3 % річних;

- підготовка позовної заяви, формування додатків до неї та подання до суду першої інстанції;

- підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, правовий аналіз відзиву, доказів, заяв та клопотань інших учасників справи;

- підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, відповіді на відзив, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із поданих Відповідачем до суду заперечень в частині заявлених до відшкодування витрат вбачається, що сторона не погоджується із доводами Позивача в частині необхідності покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з чим просить суд відмовити у такому стягнення або ж зменшити розмір витрат до розумного та співмірного фактично наданому обсягу професійної правничої допомоги.

Заперечення Відповідача ґрунтуються на наступному:

- фіксований гонорар за договором не означає автоматичного стягнення всієї суми з процесуального опонента;

- акт від 03.08.2026 містить перелік робіт, який не відповідає фактичному обсягу процесуальних дій у справі;

- фактичний обсяг судової роботи був істотно меншим за повний комплекс послуг, охоплений фіксованим гонораром;

- заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи, її ціною та фактичним обсягом робіт.

В сукупності зазначеного вище, враховуючи фактичне понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу з огляду на поведінку Відповідача, яка призвела до виникнення судового спору, суд притримується позиції, що такі витрати мають бути відшкодовані стороні Позивача із дотриманням критерію співмірності та розумності.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених частиною 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постанові від 18.02.2025 у справі № 922/2830/25 суд зазначає, що такі послуги як «аналіз наданих клієнтом документів», «формування правової позиції по справі», «розрахунок суми заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3 % річних» входить до послуги «підготовка та подання позовної заяви». Надмірна деталізація послуг призводить до штучного збільшення робіт та відповідно до штучного збільшення їх вартості.

Аналогічне можна сказати і щодо послуг «підготовка, збирання та подача необхідних доказів, дослідження доказів, отримання пояснень від інших учасників справи, правовий аналіз відзиву, доказів, заяв та клопотань інших учасників справи» та «підготовка та подача необхідних заяв та клопотань, відповіді на відзив, надання пояснень суду, підготовка заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб».

По - перше, суду є незрозумілим та необґрунтованим, які додаткові докази (окрім тих, що долучено до позову) адвокат Позивача збирав.

Те саме стосується і щодо отримання пояснень від інших учасників справи.

По - друге, відповідь на відзив до матеріалів справи не подано, тому причино-наслідковий зв`язок дослідження відзиву як такий відсутні.

По - третє, заява Позивача про надання додаткових пояснень та долучення доказів від 04.08.2026 (зареєстровано 05.08.2026) подана до суду після постановлення ухвали про закриття провадження у справі та не була необхідною для розгляду спору, тобто подано стороною на власний розсуд.

По - четверте, до заяви про надання додаткових пояснень та долучення доказів від 04.08.2026 (зареєстровано 05.08.2026) Позивачем долучено акт здачі-приймання правничої допомоги від 03.08.2026 на суму 40 000 грн, який також долучено до поданої Позивачем заяви про розподіл витрат, що унеможливлює стягнення з Відповідача витрат за подачу клопотання про долучення одного й того ж самого доказу двічі.

З огляду на викладене вище, виходячи із предмету спору та обсягу наданих адвокатом послуг в межах розгляду даної справи, складність останньої, заявлення Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн на переконання суду є надмірним та необґрунтованими, штучно завищеними.

Посилання Позивача на те, що вказана сума є фіксованою за послуги, визначені пунктом 2.1 договору про надання правничої допомоги № 14/05-2026 від 14.05.2026 є недоречним, оскільки зі змісту вказаного пункту вбачається закріплення останнім ряду послуг на суму 40 000 грн, що фактично підтверджує можливість та необхідність зменшення вказаної суми з підстав ненадання адвокатом послуг представництва у судових засіданнях та подання заяви про відкриття виконавчого провадження.

Судом не заперечується та не спростовується фактичне понесення Позивачем таких витрат у розмірі 40 000 грн (в силу їх оплати) однак судом не вбачається необхідним покладати на Відповідача такі витрати у повному обсязі оскільки в контексті судового спору розмір витрат не є обґрунтованим та таким, що пов`язаний з розглядом даного спору, що передбачено частиною 5 статті 129 ГПК України, а тому справедливим буде відшкодування Позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн в силу чого заява Позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 126, 129, 130 та 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Золотий Колос» про визначення розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6707/25 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Славутич-Тара» (вул. Саксаганського, буд.41, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 33652465) на користь Приватного підприємства «Золотий Колос» (вул. Наукова, буд.1, с. Дослідне, Дніпропетровська обл., 52071; ідентифікаційний код 32196743) судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч).

3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та дійсна для пред`явлення до виконання до 24.08.2029.

5. Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство «Славутич-Тара» (вул. Саксаганського, буд.41, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 33652465).

6. Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне підприємство «Золотий Колос» (вул. Наукова, буд.1, с. Дослідне, Дніпропетровська обл., 52071; ідентифікаційний код 32196743).

Ухвала набрала законної сили 24.08.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено: 24.08.2026

Суддя Антон ПУКАС