Постанова № 1391760, 08.02.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08.02.2008 р.                                                                                                     № 8/152

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомКонтрольно-ревізійного управління в місті Києві

ДоКиївського університету права Національної академії наук України

Прозобов’язання вчинити певні дії

За участю представників сторін

Від позивача: Яковенко А.Л. за дов. № 26-34-27/6377 від 13.07.2007 р.

Від відповідача: Шеремет С.В. за дов. № 579 від 14.09.2007 р.,

Лоза С.Д. за дов. № 681 від 21.11.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

Пред‘явлені позовні вимоги про зобов’язання Київського університету права Національної академії наук України виконати законну вимогу Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 20.09.2007 року № 26-12-14/8679.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки відповідача, ревізією було встановлено ряд порушень чинного законодавства, що заподіяло матеріальну шкоду інтересам держави в розмірі 70700 грн.

Відповідач проти позову заперечує, просить у позові відмовити, свою позицію обґрунтовує посилаючись на те, що вимоги позивача є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суперечать чинному законодавству. Вказує на те, що розпоряджаючись своїм власним майном (коштами), відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства і не міг цим нанести збитки державі на заявлену позивачем суму у розмірі 70700 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

          Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві за дорученням Головку від 27.02.2006 р. № 03-18/94, від 23.03.2006 р. № 03-18/140 та на виконання депутатського звернення від 16.02.2006 р. і депутатського запиту від 29.03.2006 р. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Київського університету права Національної академії наук України за період з 01.01.2004 р. по 01.03.2006 р.

          За результатами ревізії позивачем було складено акт від 05.05.2006 р. № 12-30/257, який підписано в.о. ректора Університету Мироненко О.М. та головним бухгалтером Університету Сладковською Н.С. без зауважень та заперечень.

          Ревізією штатної дисципліни, оплати праці працівників та нарахувань на заробітну плату встановлено, що в порушення пп. 2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»від 03.04.1993 р. № 245, п. 4 наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»від 28.06.1993 р. № 43, внаслідок призначення посадових осіб Університету на керівні посади за сумісництвом, які зазначеною вище постановою їм займати заборонено, зайво нараховано та виплачено заробітної плати (в тому числі нарахувань на неї) на загальну суму 147,1 тис. грн. (станом на 23.10.2007 р. не відшкодованими залишається 69600 грн.).

          Згідно наказу ректора Університету від 21.09.2000 р. № 35-к, перший проректор Університету Дмитрієв А.І. зарахований на 0,5 ставки завідувача кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства за сумісництвом, згідно наказу від 01.09.1999 р. № 29-к, завідувач учбової частини Семенова О.О. зарахована на 0,5 ставки методиста за сумісництвом. Усенко І.Б., перебуваючи на посаді в.о. завідуючого відділом історико-політологічних досліджень Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Костенко О.М. на посаді завідуючого відділом проблем кримінального права, кримінології та судоустрою, Погорілко В.Ф. на посаді заступника директора (основне місце роботи) були зараховані на 0,5 ставки завідуючих кафедр Університету.

          Крім того, у ході зустрічної звірки встановлено, що на підставі наказу директора Інституту держави і права ім. Корецького НАН України від 22.03.2001 р. № 73-а Бошицький Ю.Л., працюючи повний робочий день (8 годин) на посаді старшого наукового співробітника відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права (з якої звільнений 10.02.2006 р. у зв’язку з переведенням до Київського університету права НАНУ), з 01.01.2004 р. по 01.02.2006 р. одночасно займав посаду директора Навчально-консультативного центру Університету у м. Ужгороді, чим порушено вимоги вказаної вище Постанови.

          Крім того, ревізією оплати транспортних послуг та утримання транспортних засобів встановлено, що в порушення вимог «Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43, безпідставно завищено норми паливно-мастильних матеріалів по окремих транспортних засобах, що призвело до зайвого списання паливно-мастильних матеріалів в кількості 361 літр на загальну суму 1100 грн. (в тому числі ПДВ).

           Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача неодноразово направлялись вимоги від 12.05.2006 р. № 26-12-14/2342, від 29.06.2006 р. № 26-12-14/3125, від 14.09.2006 р. № 26-12-14/4459, від 13.11.2006 р. № 26-12-14/5701, від 16.05.2007 р. № 26-12-14/4466 щодо відшкодування зайво нарахованої і виплаченої заробітної плати на загальну суму 69,6 грн. (в т.ч. нарахування 2,7 тис. грн.) та понаднормового списання матеріальних цінностей на суму 1,1 тис. грн.

Позивач звернувся до суду з вимогами про зобов’язання відповідача виконати законну вимогу від 20.09.2007 року № 26-12-14/8679.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно ч. 2 ст. 11 вказаного вище Закону, планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не передбачено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії надсилається об’єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Відповідно до п. 49 зазначеного Порядку, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об’єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об’єкта контролю та органом його управління щодо пред’явлення цивільних позовів до винних осіб.

Відповідач вказує на те, що Університет є самостійною юридичною особою та вправі на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись самостійно належним йому майном і коштами.

Відповідно до п. 1.3. Загальної частини Статуту, Університет заснований на державній формі власності та перебуває у віданні НАН України.

Пунктом 10.2. Статуту передбачено, що Університету передаються НАН України в оперативне управління об’єкти права власності: будівельні споруди, земельні ділянки, обладнання, транспортні засоби, засоби зв’язку, книги, вироблена продукція, інтелектуальна власність, грошові кошти, зобов’язання тощо (що становлять статутний капітал Університету), якщо це державне підприємство.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві, Київський університет права Національної академії наук України включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридичну особу з організаційно-правовою формою господарювання –державна організація (установа, заклад), форма власності –державна.

Положеннями ст. 37 Закону України «Про власність»передбачено, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

Статтею 22 Господарського кодексу України передбачено, що держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності.

Отже, власником всіх активів відповідача є держава. Дані активи не передавались у власність відповідача, а лише надавались йому на праві повного господарського відання.

Позивач в своїх поясненнях зазначив, що відповідачем частково вимоги позивача були виконані та з виявленими порушеннями керівництво погоджується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 05.04.2006 № 108, в якому відповідач вказав, що до роботи комісії на чолі з Захарчук О.В. жодних претензій не має, а також в матеріалах справи міститься лист відповідача від 13.07.2007 р. № 409, в якому зазначає, що не заперечує проти вимог Контрольно-ревізійного управління в м. Києві.

Крім того, головним бухгалтером Київського університету права НАН України Сладковською Н.С. було здійснено перерахунок зайво нарахованої заробітної плати та за 2004-2005 роки, про що свідчать довідки, які містяться в матеріалах справи, а також Дмитрієвим А.І. першим проректором Університету, що був зарахований на 0,5 ставки завідувача кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства за сумісництвом, відповідно до квитанції від 21.04.2006 р. було відшкодовано порушення у сумі 12095,19 грн.

          Стаття 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачає, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами суб’єктів, що ревізуються чи перевіряються.

          Пункт 10 ст. 10 вищевказаного Закону, органам державної контрольно-ревізійної служби надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Проаналізувавши матеріали справи та на підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, необхідно зобов’язати Київський університет права Національної академії наук України виконати законну вимогу Контрольно-ревізійного управління в місті Києві від 20.09.2007 р. № 26-12-14/8679, оскільки вона прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, в межах повноважень відповідача та з урахуванням фактичних обставин.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Київський університет права Національної академії наук України (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 7а, код ЄДРПОУ 23745145) виконати законну вимогу Контрольно-ревізійного управління в місті Києві ( 04053, м. Київ, вул. Артема, 18, код ЄДРПОУ 03741091) від 20.09.2007 р. № 26-12-14/8679.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.Є. Пилипенко

Дата підписання постанови: 18.02.2008 р.