Рішення № 139175841, 24.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/885/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго»,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Денталія»,

про стягнення 41 469,25 грн, з яких 32 482,21 грн - заборгованість за договором про постачання теплової енергії від 22.11.2018 № 438, 6 787,74 грн - інфляційні втрати, 2 155,10 грн - 3 % річних, 44,20 грн - пеня,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Предметом позову є вимога Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Денталія» про стягнення заборгованості в розмірі 41 469,25 грн, з яких основний борг - 32 482,21 грн, інфляційні втрати - 6 787,74 грн, 3 % річних - 2 155,10 грн та пеня - 44,20 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма провадження.

Згідно з ухвалою від 21.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2. Повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Інформація щодо зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) відсутня, а тому ухвала про відкриття провадження у справі від 21.07.2026 надсилалась відповідачу (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення R068130305869) у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРЮОФОПГФ): вул. Молодіжна, буд. 52, м. Івано-Франківськ, 76018.

Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованим списком розсилки поштової кореспонденції від 22.07.2026.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

На адресу суду повернулося поштове відправлення із відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній».

Процесуальні документи суду також направлено за адресами засновників відповідача, які вказані у ЄДРЮОФОПГФ, а саме ОСОБА_1 (штрихкодовий ідентифікатор НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (штрихкодовий ідентифікатор НОМЕР_3). Уся кореспонденція повернулася з відміткою пошти «адресат відсутній».

У постанові КГС ВС від 19.11.2024 у справі № 758/1436/21 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та оприлюднюються в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд також враховує, що згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі). Невиконання відповідачем цього обов`язку не спростовує висновку суду про його належне повідомлення про розгляд справи з підстав, наведених вище.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

2.3. Реалізація відповідачем права на подання відзиву.

В ухвалі про відкриття провадження від 21.07.2026 суд повідомив відповідача, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач відзив не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст заяв по суті справи.

3.1. Позовна заява від 14.07.2026 № 07/1096 (вх. № 6659/26 від 17.07.2026).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним і відповідачем укладений договір про постачання теплової енергії від 22.11.2018 № 438. Опалювальним об`єктом за додатком № 1 до договору є належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення стоматологічного кабінету на вул. Молодіжній, 52 у м. Івано-Франківську. З 30.09.2022 це приміщення відокремлене (відключене) від мереж централізованого опалення, у зв`язку з чим сторони уклали додаткову угоду № 1 від 01.10.2022, якою врегулювали умови і порядок постачання теплової енергії та визначення плати за надані послуги після відключення. У період з 01.07.2022 до 31.05.2026 позивач надавав відповідачу послугу з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування, а після відключення приміщення - у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Відповідач наданих послуг не оплатив, у зв`язку з чим станом на 01.06.2026 існує заборгованість у розмірі 32 482,21 грн. З огляду на прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 6 787,74 грн інфляційних втрат, 2 155,10 грн 3 % річних та 44,20 грн пені. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 7, 8, 9, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35, 41, 45, 48 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

3.2. Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. На підставі заявки на укладення договору про постачання теплової енергії споживачеві від 22.11.2018 між Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» як Виробником та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Денталія» як Споживачем укладений договір про постачання теплової енергії від 22.11.2018 № 438 (далі - Договір), що підтверджується копіями заявки та Договору, доданими до позовної заяви.

Умови Договору такі.

Виробник зобов`язується постачати Споживачеві теплову енергію (далі - Енергія) відповідно до умов Договору, а Споживач зобов`язується своєчасно проводити оплату за використану Енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором (п. 1.1).

Енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби (п. 2.1). Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями (п. 2.2).

Відпуск теплової енергії здійснюється відповідно до чинних тарифів протягом періоду надання послуг; тариф на теплову енергію на момент укладення Договору становив: умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 1 496,78 грн/Гкал (з ПДВ), умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) - 24 669,50 грн/Гкал/год (з ПДВ) (п. 2.3). У разі зміни тарифів Виробник в односторонньому порядку без попереднього узгодження зі Споживачем застосовує нові тарифи, про що зазначається в рахунку-фактурі за відповідний період (п. 2.4, 2.5).

Розрахунки за Енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.6).

Оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Виробником рахунків-фактур у розмірі зазначеної в них суми: з платежів поточного розрахункового періоду - у 5-денний строк після дати одержання рахунку-фактури, з платежів передоплати - з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду; у платіжних дорученнях Споживач повинен зазначати номер Договору та призначення платежу. За наявності заборгованості за Договором Виробник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за минулі періоди незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу, і лише після повного погашення суми боргу перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період. У разі несплати платіжних документів у встановлені Договором строки на суму невиконаного зобов`язання нараховується пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення до дня фактичної оплати (п. 5.8).

Договір діє до 31 грудня 2019 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про відмову від Договору або його перегляд; його дія поширюється на відносини сторін, що виникли з 01.11.2018 (п. 9.1).

Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов`язку повної оплати за використану Енергію (п. 9.4).

4.2. Згідно з додатком № 1 до Договору від 22.11.2018 опалювальним об`єктом є приміщення стоматологічного кабінету на вул. Молодіжній, 52, з навантаженням на опалення 0,00624 Гкал/год та розрахунковою кількістю теплоенергії на опалення 12,42 Гкал/сезон.

4.3. Це нежитлове приміщення набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Вербовою Т. Г. за реєстровим № 3024. Державну реєстрацію цього правочину підтверджує Витяг з Державного реєстру правочинів № 3177671 від 17.11.2006. Належність приміщення відповідачу на праві власності відповідач не оспорена, узгоджується з тим, що саме відповідач як власник (споживач) уклав Договір і Додаткову угоду № 1 до нього, а також підтверджується участю в акті від 30.09.2022 про відокремлення приміщення від мереж централізованого опалення його керівника ОСОБА_1., яка згідно з відомостями ЄДРЮОФОПГФ є керівником відповідача.

4.4. Актом про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 30.09.2022, складеним за участю власника приміщення (в особі ОСОБА_1.), представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії та представника суб`єкта господарювання ТОВ «БРОТ», яке здійснювало відключення, підтверджено відокремлення (відключення) від мереж централізованого опалення нежитлового приміщення відповідача на вул. Молодіжній, 52 у м. Івано-Франківську шляхом заварювання і видимого розриву уводів діаметром 15 мм у кількості 7 штук.

4.5. Додатковою угодою № 1 від 01.10.2022 про внесення змін і доповнень до Договору сторони виклали розділ 2 Договору в новій редакції, відповідно до якої:

Енергія постачається Споживачу в змінних обсягах, які відображаються в рахунку-фактурі та акті виконаних робіт (п. 2.1);

плата за надані послуги справляється відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила), та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика), і складається з плати за послугу, розрахованої виходячи з тарифу та обсягу її споживання, а також плати за абонентське обслуговування; плата вноситься Споживачем щомісяця однією сумою; обсяг спожитої Споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» відповідно до Методики розподілу (п. 2.2);

відпуск теплової енергії здійснюється відповідно до чинних тарифів, а у разі їх зміни Виробник в односторонньому порядку застосовує нові тарифи (п. 2.3- 2.5).

Крім того, сторони доповнили розділ 5 Договору підпунктами 5.10- 5.12, якими врегулювали порядок вручення та направлення Споживачеві актів прийому-передачі й рахунків на оплату та порядок подання Споживачем заперечень у вигляді акта претензії протягом 30 днів із дати їх направлення, зі спливом якого, у разі ненаправлення акта претензії, акти вважаються прийнятими і підписаними Споживачем беззастережно.

Відповідно до складеного акта від 30.09.2022 сторони внесли зміни до додатка № 1 до Договору, виклавши його в такій редакції: опалювальний об`єкт - стоматологічний кабінет, вул. Молодіжна, 52; навантаження на опалення - 0 Гкал/год; площа - 94,70 м2 (п. 4 Додаткової угоди № 1). Інші умови Договору, не змінені цією угодою, залишилися чинними у раніше викладеній редакції (п. 5 Додаткової угоди № 1). Угода набрала чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін (п. 8 Додаткової угоди № 1).

4.6. Житловий будинок на вул. Молодіжній, 52 у м. Івано-Франківську, у межах зовнішніх стін якого розміщене нежитлове приміщення відповідача, підключений до мереж централізованого опалення та обладнаний комерційним вузлом обліку теплової енергії POLLUSTAT № 80260091, що підтверджується актами прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії у будинках житлового фонду, доданими до позовної заяви. Доказів відключення цього будинку від мереж централізованого опалення у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

4.7. Наказом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» від 01.12.2021 № 271 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», виданим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами», встановлено для абонентів позивача плату за абонентське обслуговування у розмірі 10,70 грн/місяць (з ПДВ) - за послугу без приладів обліку та 12,62 грн/місяць (з ПДВ) - за послугу за наявності приладів обліку.

4.8. Тарифи на послугу з постачання теплової енергії для категорії «інші споживачі» у спірний період затверджені рішеннями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 13.01.2022 № 19 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 09.12.2021 № 1687» (умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 9 675,89 грн/Гкал з ПДВ, умовно-постійна частина - 154 860,42 грн/Гкал/год з ПДВ) та рішеннями від 21.11.2024 № 1365 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання гарячої води Державному міському підприємству «Івано-Франківськтеплокомуненерго»» і від 31.01.2025 № 93 «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії, послугу з постачання гарячої води Державному міському підприємству «Івано-Франківськтеплокомуненерго», встановлених рішенням від 21.11.2024 № 1365», якими тарифи скориговано до 4 105,74 грн/Гкал з ПДВ (умовно-змінна частина) та 207 177,18 грн/Гкал/год з ПДВ (умовно-постійна частина). Зазначені рішення розміщені в загальному доступі на офіційному вебсайті Івано-Франківської міської ради, а копію наказу від 01.12.2021 № 271 додано до позовної заяви.

4.9. Розрахунком вартості послуг постачання теплової енергії по Договору № 438 за період з 01.07.2022 до 31.05.2026, доданим до позовної заяви, підтверджено, що позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування на загальну суму 33 194,69 грн. За липень - вересень 2022 року, тобто до відокремлення приміщення від мереж централізованого опалення, нарахування здійснене виходячи з умовно-постійної частини тарифу та приєднаного теплового навантаження 0,00624 Гкал/год, а починаючи з жовтня 2022 року - виходячи з розподіленої на приміщення відповідача частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (пропорційно до площі приміщення 94,70 м2 із загальної площі жилих і нежитлових приміщень будинку 4 418,70 м2) та чинних тарифів. Щомісяця відповідачу додатково нараховувалася плата за абонентське обслуговування в розмірі 12,62 грн.

Отримання відповідачем рахунків-фактур підтверджується долученими до позовної заяви копіями рахунків-фактур і доказами їх вручення та надсилання відповідачу - описом вкладення, поштовими квитанціями та помісячними реєстрами рахунків і актів виконаних робіт з підписами представників відповідача .

4.10. Згідно з даними позивача про здійснені відповідачем оплати за 2022- 2026 роки відповідач станом на початок спірного періоду (01.07.2022) мав переплату за Договором в розмірі 712,48 грн, яка в порядку, визначеному п. 5.8 Договору, зарахована в рахунок першого нарахування спірного періоду (липень 2022 року). Після цього протягом усього періоду з 01.07.2022 до 31.05.2026 оплат від відповідача за спірним періодом не надходило. Здійснені відповідачем у цей час платежі на загальну суму 63 792,07 грн позивач зарахував відповідно до п. 5.8 Договору на погашення заборгованості за періодами, що передували 01.07.2022, і не стосуються заборгованості, заявленої до стягнення в цій справі.

Отже, розмір заборгованості відповідача за послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування, надані в період з 01.07.2022 до 31.05.2026, з урахуванням зарахованої переплати в сумі 712,48 грн, становить 32 482,21 грн (33 194,69 грн - 712,48 грн), що відповідає сумі, заявленій до стягнення позивачем, і підтверджується наведеним вище розрахунком.

4.11. Доказів оплати заборгованості в розмірі 32 482,21 грн відповідач суду не надав.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору і за своєю правовою природою є відносинами з постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До 28.08.2025 (дати втрати чинності Господарським кодексом України на підставі Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX) частину спірних правовідносин також регулювали приписи ч. 1 ст. 67 та ч. 1 ст. 275 ГК України, згідно з якими відносини підприємства з іншими підприємствами здійснювалися на основі договорів, а за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускало енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний був оплатити прийняту енергію. Оскільки спірні правовідносини тривали і після 28.08.2025, суд застосовує наведені норми ГК України лише щодо взаємовідносин сторін, які виникли до цієї дати, а щодо подальшого періоду керується відповідними приписами ст. 714 ЦК України, які регулюють тотожні відносини.

Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, регулюються також Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про теплопостачання». Житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»); виконавцем послуги з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (п. 3 ч. 2 ст. 6 цього Закону).

Суд встановив, що між сторонами укладено Договір, який у силу п. 9.1 вважається пролонгованим і був чинним у спірний період, а умови і порядок постачання теплової енергії та визначення плати за надані послуги після відключення приміщення відповідача від мереж теплопостачання врегульовані розділом 2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1.

5.2. Відповідно до абз. 6 п. 14 Правил відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку; такий обсяг розраховується та розподіляється між усіма споживачами відповідно до Методики.

Згідно з п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). За приписами абз. 13 п. 45 Правил індивідуальний споживач зобов`язаний у разі такого відключення відшкодовувати зазначену частину обсягу теплової енергії.

Абзацом 2 п. 3 Методики визначено, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, до якого належать, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні) та інженерне обладнання, яке обслуговує більше одного приміщення. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід`ємною частиною, а тому кожен власник зобов`язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, у тому числі витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18, згідно з якою відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за централізоване опалення місць загального користування будинку, і така оплата вноситься незалежно від наявності автономного опалення. Подібні за змістом висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 703/58/16-ц.

Отже, нарахування позивачем відповідачу вартості послуги з постачання теплової енергії в частині відшкодування витрат на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення після відокремлення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення є законодавчо обґрунтованим і здійснене правомірно.

5.3. В пункті 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Виробником рахунків-фактур: з платежів поточного розрахункового періоду - у 5-денний строк після дати одержання рахунку-фактури, з платежів передоплати - з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду. Оскільки строки оплати визначені Договором, положення п. 35 Правил про граничний строк внесення плати не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, застосовується лише за відсутності іншого порядку, встановленого договором.

Матеріали справи не містять відомостей про конкретну дату одержання відповідачем кожного з щомісячних рахунків-фактур за понад чотирирічний спірний період. Наявні лише узагальнені докази їх вручення та надсилання. Позивач визначив початок прострочення оплати кожного щомісячного нарахування виходячи з граничного строку, встановленого п. 35 Правил (останній день місяця, що настає за розрахунковим періодом), а не коротшого договірного строку. Оскільки застосований позивачем підхід не покладає на відповідача обов`язку, більшого за передбачений Договором, а є для нього не менш сприятливим, і водночас послідовно та методологічно однаково застосований до всього спірного періоду, суд приймає цей розрахунок за основу для перевірки нарахованих інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

5.4. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість наданих послуг, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19; аналогічна правова позиція сформована також у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/17, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18). При цьому матеріалами справи підтверджується надання відповідачу рахунків-фактур (п. 4.10 цього рішення).

5.5. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ч. 1 ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

До 28.08.2025 частину відносин сторін щодо виконання Договору додатково регулювали приписи ст. 173, 174, ч. 1 ст. 193 ГК України, за якими на підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, які повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору.

Відповідач в установлені Договором строки не оплатив послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, надані в період з 01.07.2022 до 31.05.2026, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. Станом на 01.06.2026 заборгованість, з урахуванням висновків, викладених у п. 4.11 цього рішення, становить 32 482,21 грн.

5.6. Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач визначив інфляційні втрати в сумі 6 787,74 грн та 3 % річних у сумі 2 155,10 грн, нарахувавши їх за період з вересня 2022 року до травня 2026 року на суми щомісячної заборгованості з урахуванням методики визначення початку прострочення, викладеної в п. 5.3 цього рішення. Перевіривши розрахунок, суд встановив, що він виконаний арифметично і методологічно правильно.

5.7. Внаслідок порушення зобов`язання боржник сплачує неустойку (пеню, штраф) лише у випадках, встановлених договором або законом, а розмір неустойки визначається договором або актом цивільного законодавства (ст. 549, 551 ЦК України).

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що на суми невиконаного зобов`язання нараховується пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. Разом з тим ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 41 Правил передбачають, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач сплачує пеню в розмірі, встановленому договором, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, а загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Оскільки договірний розмір пені (1 % за день) перевищує граничний розмір, встановлений цими приписами закону, умова п. 5.8 Договору в частині розміру пені застосуванню в частині, що перевищує 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, не підлягає.

Позивач нарахував пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, тобто в межах, установлених законом, за прострочення оплати послуг, наданих у період з червня 2025 року по березень 2026 року, самостійно обмеживши позовну вимогу періодом прострочення в межах шести місяців за кожним щомісячним нарахуванням. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може вийти за межі позовних вимог, а заявлений до стягнення розмір пені (44,20 грн) не перевищує розміру, на який позивач має право за умовами Договору і приписами закону, суд не вбачає необхідності перевірки підстав для застосування будь-якого додаткового обмеження строку її нарахування. Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він виконаний арифметично і методологічно правильно та не перевищує 100 відсотків загальної суми боргу.

6. Висновок суду.

6.1. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову - з відповідача на користь позивача належить стягнути 41 469,25 грн, з яких 32 482,21 грн - заборгованість за договором про постачання теплової енергії від 22.11.2018 № 438, 6 787,74 грн - інфляційні втрати, 2 155,10 грн - три проценти річних, 44,20 грн - пеня.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.07.2026 № 1004. Інших судових витрат сторони не заявили.

7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, з огляду на задоволення позову, судовий збір у розмірі 3 328 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 12, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Денталія» (вул. Молодіжна, буд. 52, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код 25068105) на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (вул. Б. Хмельницького, буд. 59А, м. Івано-Франківськ, 76007, ідентифікаційний код 03346058, IBAN НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК») 41 469, 25 грн (сорок одну тисячу чотириста шістдесят дев`ять гривень двадцять п`ять копійок), з яких 32 482, 21 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за договором про постачання теплової енергії від 22.11.2018 № 438, 6 787,74 грн - інфляційні втрати, 2 155,10 грн - 3% річних, 44,20 грн - пеня, а також 3 328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень нуль копійок) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.08.2026.

Суддя О. В. Малєєва