Рішення № 139173891, 18.08.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1703/26

Провадження № 2/401/1711/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11879-10/2024 від 09 жовтня 2024 року у розмірі 48 600,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 11879- 10/2024, за умовами якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 18 000,00 грн строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 1,00 % в день на залишок заборгованості.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, але Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

27 січня 2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 27012025, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №11879-10/2024 від 09 жовтня 2024 року.

Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки на дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту 18 000,00 грн, заборгованість за відсотками 19 980,00 грн, заборгованість за штрафом 9 000,00 грн. Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування.

З урахуванням наведених обставин, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 48 600,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 18 000,00 грн, заборгованості за відсотками 21 600,00 грн, заборгованості за штрафом 9 000,00 грн, що заявляється до стягнення позивачем. (а.с. 2-10)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. (а.с. 52-55)

27 липня 2026 року судом отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з позовними вимогами, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки договір про надання фінансового кредиту був укладений з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», а не з позивачем, який не повідомив його про відступлення права вимоги, а отже не має права вимагати від нього погашення заборгованості. (а.с. 70)

13 серпня 2026 року судом отримано відповідь на відзив, відповідно до якого представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвокат Усенко М.І., з підстав наведених у позовній заяві, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити. (а.с. 77-85)

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвокат Усенко М.І. не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача. (а.с. 86)

Представник третьої особи ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 61)

В ході судового розгляду відповідач ОСОБА_1 факт отримання кредитних коштів не заперечив, але зазначив, що з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 9 000,00 грн не погоджується, оскільки останні нараховані з порушенням законодавства. Крім того, зазначив, що позивачем не доведено перехід права вимоги до нього від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Заслухавши відповідача ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 11879-10/2024, за умовами якого сума надання кредиту склала 18 000,00 грн. Відповідно до частини 1 Договору кредит надається строком на 120 днів, з денною процентною ставкою 1,0 % в день, що є платою за користування кредитом. Кінцевою датою погашення кредиту визначено 05 лютого 2025 року. (а.с. 17-28, 30)

З інформаційної довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260220-547 від 20 лютого 2026 року та інформаційної довідки АТ «ПУМБ» від 03 липня 2026 року вбачається, що 09 жовтня 2024 року кошти в розмірі 18 000,00 грн було успішно зараховано на платіжну картку № НОМЕР_1 . (а.с. 29, 66)

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 11879-10/2024 від 09 жовтня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 січня 2025 року складає 46 980,00 грн, з яких: тіло кредиту 18 000,00 грн, заборгованість за процентами 19 980,00 грн, штраф 9 000,00 грн. (а.с. 31-33)

Згідно з Договором факторингу № 27012025 від 27 січня 2025 року, укладеним між ТОВ «СТАРФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 27 січня 2025 року, Витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією № 1768 від 27 січня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 611879-10/2024 від 09 жовтня 2024 року в розмірі 46 980,00 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 19 980,00 заборгованість за відсотками, 9 000,00 грн - штраф. (а.с. 34-40)

За період з 28 січня 2025 року по 05 лютого 2025 року в межах дії кредитного договору № 611879-10/2024 від 09 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» нараховані відсотки за користування кредитом у сумі 1 620,00 грн за 9 календарних днів. (а.с. 40)

З метою досудового врегулювання сплати заборгованості 11 травня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу за № 5586/4359. (а.с. 41)

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять, а також у процесі судового розгляду відповідачем не надані.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

За нормами ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З положень ст. 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 39 600,00 грн, з яких: за тілом кредиту 18 000,00 грн, заборгованість за процентами 21 600,00 грн.

Водночас, вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 9 000,00 грн не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України, що викладено в постановах від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що кредитний договір був укладений 09 жовтня 2024 року, підстави для стягнення штрафу відсутні.

При поданні позову представником позивача заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат, суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу до позовної заяви було долучено: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 859 надання послуг правової (правничої) допомоги від 11 травня 2026 року, Ордер про надання правничої допомоги серії ВС № 1381377, детальний опис наданих послуг від 11 травня 2026 року, з яких вбачається, що адвокатом Усенком М.І. були надані такі види правничої допомоги:

- усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год 00 хв.;

- погодження правової позиції Клієнта у справі 0 год. 30 хв.;

- складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.;

- подання заяви до суду від імені Клієнта 1шт.

Загальна вартість послух правничої допомоги за одну кредитну справу відповідно до п. 2.3 договору про надання правової (правничої) допомоги складає 8 000,00 грн. (а.с. 43-45)

Відповідачем ГороховимВ.І. до суду не подавалося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на кредитних відносинах. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, обєктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, обєм справи та зміст процесуальних дій, вчинених представником позивача.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі часткового задоволення позову - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 074,00 грн (81,48 %) та судовий збір у розмірі 2 169,32 грн (81,48 %).

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 11879-10/2024 від 09 жовтня 2024 року в розмірі 39 600 (тридцять дев`ять тисяч шістсот) грн 00 к., що складається з тіла кредиту 18 000 грн 00 к. та процентів 21 600 грн 00 к.

В задоволенні щодо решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 4 074 (чотири тисячі сімдесят чотири) грн 00 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 32 к. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44022416, адреса: вул. Фізкультури, буд. 30В, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина