Рішення № 139173170, 15.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4245/26

Номер провадження2-о/205/155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складi:

головуючого судді Грони Д. С.,

за участю секретаря Швидкої К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці адвокат Лозинська Оксана Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Новокодацького районного суду міста Дніпра із заявою, в якій просить встановити факт належності заявниці ОСОБА_1 Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.1983 та свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 12.01.2001, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області, актовий запис № 05.

В обґрунтування заяви вказує, що позивачка з 01.07.1983 по 30.06.2022 працювала більше 39 років в різних установах. Проте, при пред`явлення Трудової книжки заявницею до ПФУ з метою підтвердження її трудового стажу, рішенням № 057150014655 від 02.03.2026 їй було відмовлено в зарахуванні трудового стажу з трудової книжки НОМЕР_1 від 04.07.1983, та запропоновано встановити факт належності трудової книжки заявниці.

Підставою відмови було невідповідність по батькові заявниці у свідоцтві про шлюб « ОСОБА_1 » паспортним даним « ОСОБА_1 ». Вказана обставина унеможливлює призначення пенсії за віком заявниці.

06.04.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

17.04.2025 заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав відзив на заяву в якій посилаючись на відсутність доказів належності Трудової книжки НОМЕР_1 від 04.07.1983 та свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 від 12.01.2001 заявниці, а також наявності спору про право просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 . Судовий розгляд справи проводити без участі представників ГУ ПФУ в Тернопільській області.

01.06.2026 представник заявника подала заяву, в якій заперечила наявності спору про право, оскільки в даному випадку вирішується питання лише про встановлення факту належності документа особі. Також просила розглядати справу без участі заявниці та її представника.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Розглянувши подані заявницею документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд доходить висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Рішенням № 057150014655 від 02.03.2026 ГУ ПФУ в Тернопільській області заявниці відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу 32 роки. Відмова вмотивована тим, що до страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_1 , дата заповнення 04.07.1983, оскільки у свідоцтві про одруження НОМЕР_2 від 12.01.2001 зазначено по батькові заявниці « ОСОБА_1 » не відповідає по батькові « ОСОБА_1 » згідно паспортних даних, також не враховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві зазначено по батькові « ОСОБА_1 » не відповідає по батькові «» ОСОБА_1 » згідно паспортних даних.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована паспортом громадянина України серія НОМЕР_3 , виданим Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 05.05.2001.

Також ОСОБА_1 отримала РНОКПП НОМЕР_4 .

Зі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 від 05.10.1985 вбачається, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Зі Свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_6 від 15.06.1993 вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано, про що 15.06.1993 зроблено запис № 346. Прізвище заявниці після розірвання залишено « ОСОБА_1 ».

Також судом встановлено, що 12.01.2001 було укладено шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 12.01.2001, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області.

З інформації Форми ОК-5, виданою Пенсійним фондом України, вбачається, що ОСОБА_1 була працевлаштована з червня 1999 року по липень 2004 року у Комунальному закладі «Управління освіти міської ради «Централізована бухгалтерія Орджонікідзевського району», ЄДРПОУ 24452103.

З вересня 2004 року по лютий 2006 року у Дочірньому підприємстві «Маріупольська школа 1-3 степенів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «Альтер-Его», ЄДРПОУ 31971874.

З березня 2006 року по серпень 2008 року працевлаштована у Дитячий ясла-садок «Альтер Его», ЄДРПОУ 33503793.

З вересня 2008 року по грудень 2012 року працевлаштована у Комунальному закладі «Управління освіти міської ради «Централізована бухгалтерія Орджонікідзевського району» ЄДРПОУ 24452103.

З січня 2013 року по червень 2022 року працевлаштована у Комунальний заклад департаменту освіти міської ради «Центральна бухгалтерія департаменту освіти», ЄДРПОУ 26319242.

Разом з цим в Трудовій книжці НОМЕР_1 від 04.07.1983, анкетні дані заявниці вказані російською мовою. Ця трудова книжка була оформлена, мовою оригіналу, на: « ОСОБА_12 », що узгоджується з хронологією зміни прізвища заявниці та підтверджується вказаними вище свідоцтвами про реєстрацію шлюбу.

Запис № 1 у Трудові книжці НОМЕР_1 від 04.07.1983 місить інформацію про навчання в Ждановському ПУ № 52 з 01.09.1982 по 27.06.1983.

Записи № 8-9 узгоджується з відомостями Форми ОК-5 та містить інформацію про трудову діяльність з 14.06.1999 по липень 2004 року в Ясла-садочку № 46 управління освіти м. Маріуполя.

Запис № 13 узгоджується з відомостями Форми ОК-5 та містить інформацію про трудову діяльність з 02.09.2004 по лютий 2006 року в Дочірньому підприємстві «Маріупольська школа 1-3 степенів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-виробничий комплекс «Альтер-Его».

Запис № 15 узгоджується з відомостями Форми ОК-5 та містить інформацію про трудову діяльність з 01.03.2006 по серпень 2008 Дитячий ясла-садок «Альтер Его».

Запис № 17 узгоджується з відомостями Форми ОК-5 та містить інформацію про трудову діяльність з 01.09.2008 по 31.03.2022 в дошкільному навчальному закладі Управління освіти Маріупольської міської ради.

Пунктом 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові якої, що зазначені в документі - не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Згідно роз`яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - визначено можливість встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі сумніву в належності трудової книжки особі внаслідок помилки, коли прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, ураховуючи положення пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» факт належності цього документа відповідній особі може бути встановлено лише у судовому порядку. Внесення виправлень на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.93 № 58, у таких випадках не передбачено.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, суд доходить висновку, що різниця в написанні по батькові заявниці пов`язана з невідповідністю транслітерації прізвища заявниці з російської мови та українську.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що встановлення факту належності Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.1983 має юридичне значення, оскільки від даного факту залежить оформлення особистих майнових прав заявниці.

Разом з цим ч. 3 ст. 315 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. У зв`язку з цим питання належності заявниці свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 12.01.2001, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області, актовий запис № 05 судом не розглядається.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,13,81,89,200,247,293,294,315,319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про встановлення факту - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що Трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена 04.07.1983, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Денис ГРОНА