Рішення № 139171607, 21.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3316/26

381/4292/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

з участю секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїв порядку спрощеного позовного провадження в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року адвокат Кононенко О.В., яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 квітня 2003 року шлюб між сторонами було розірвано, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області зроблено актовий запис № 70. Після розірвання шлюбу сторони через деякий час почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого у свідоцтві про народження зазначено відповідача. Це друга спільна дитина сторін, при цьому їх старший син на даний час є повнолітнім та має власну сім`ю.

Позивачка зазначає, що після припинення спільного проживання сторін у червні 2021 року вона разом із сином залишила місце спільного проживання з відповідачем та переїхала до своєї матері, де проживає разом із дитиною по теперішній час. Власного житла позивачка не має. Малолітній ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка вказує, що 26 серпня 2021 року її сину встановлено статус «дитина з інвалідністю» у зв`язку зі станом його здоров`я. Дитина потребує постійного медичного спостереження, медикаментозного лікування, регулярних консультацій лікарів-спеціалістів, реабілітаційних та корекційних заходів, зокрема занять із логопедом, психіатром, неврологом, дефектологом та іншими фахівцями.

Після припинення спільного проживання сторони досягли усної домовленості щодо матеріального забезпечення дитини, відповідно до якої відповідач зобов`язався щомісячно надавати позивачці грошові кошти на утримання сина. Спочатку розмір такої допомоги становив 3 000 грн на місяць, а у 2024 році у зв`язку зі збільшенням витрат на лікування, реабілітацію, харчування та інші потреби дитини сторони домовилися про її збільшення до 5 000 грн на місяць. Передача коштів здійснювалася відповідачем готівкою, про отримання яких позивачка розписувалася у зошиті, який вів відповідач.

Разом із тим, починаючи з лютого 2026 року відповідач в односторонньому порядку зменшив розмір матеріальної допомоги до 2 800 грн на місяць, при цьому причин такого зменшення позивачці не повідомив. Позивачка зазначає, що навіть раніше отримуваних 5 000 грн на місяць було недостатньо для покриття фактичних витрат на утримання дитини, оскільки основний тягар витрат на лікування, придбання лікарських засобів, харчування, засобів гігієни, одягу, реабілітацію та забезпечення інших потреб сина несла саме вона.

Зазначає, що у зв`язку зі станом здоров`я син потребує постійного медикаментозного лікування, зокрема на постійній основі приймає лікарський засіб «Фінлепсин® 400 ретард», а також інших лікарських засобів, медичних виробів та лікувально-реабілітаційних заходів. Крім того, дитина потребує спеціального харчування, регулярного проходження обстежень та реабілітації, у зв`язку з чим позивачка несе також витрати на проїзд до медичних та реабілітаційних закладів, у тому числі витрати на проїзд разом із дитиною.

Позивачка також зазначає, що син навчається в 6-В класі Фастівського академічного ліцею № 2 Фастівської міської ради Київської області за інклюзивною формою навчання та потребує додаткових витрат, пов`язаних із його інтелектуальним, емоційним та соціальним розвитком. З огляду на особливості стану здоров`я дитини позивачка також змушена нести витрати на спеціальні іграшки, які, за її твердженням, сприяють стабілізації емоційного стану сина.

Позивачка працює вчителем у Фастівському академічному ліцеї № 2 Фастівської міської ради Київської області, а заробітна плата за основним місцем роботи є її єдиним джерелом доходу від трудової діяльності. Додатково вона отримує державні соціальні виплати у зв`язку з доглядом та утриманням дитини з інвалідністю. При цьому позивачка вказує, що всі зазначені кошти використовуються для забезпечення власних потреб та потреб сина, а основне фінансове навантаження щодо утримання дитини фактично покладено на неї.

З огляду на викладене, позивачка вважає, що відповідач належним чином не виконує свого обов`язку щодо утримання малолітнього сина, хоча є фізично здоровою особою, інших малолітніх чи неповнолітніх дітей на його утриманні, за твердженням позивачки, немає. Відомості про сплату відповідачем аліментів на користь інших осіб їй не відомі.

Посилаючись на положення статей 141, 150, 180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України, позивачка зазначає, що обоє батьків мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття не залежить від перебування батьків у шлюбі та їх спільного чи окремого проживання. При цьому, на її думку, розмір аліментів має забезпечувати належне утримання дитини з урахуванням її віку, стану здоров`я та особливих потреб.

На підставі викладеного позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано зазначену в клопотанні про витребування доказів інформацію.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, 24 липня 2026 року через канцелярію суду подала клопотання, в якому просила розгляд справи проводити без її участі.

Представниця позивачки - адвокат Кононенко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні щодо стягнення аліментів на утримання дитини не заперечував. Щодо стягнення з нього на користь позивача понесених витрат з правничої допомоги в сумі 15000,00 грн заперечував, просив розмір витрат зменшити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано Відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області 22 квітня 2003 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.04.2003 року (а.с. 29), а також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації розірвання шлюбу №00058772391 від 02 червня 2026 року (а.с. 30).

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с. 31).

Даний факт також, підтверджено Витягом №00058763273 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 02 червня 2026 року (а.с. 32-33).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/008742476 від 23.07.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Відповідно до довідки Комітету самоорганізації населення мікрорайону Заріччя № 319 від 03.06.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . До складу сім`ї входять ОСОБА_5 , 1944 року народження (мати), ОСОБА_3 , 2013 року народження (син) без реєстрації (а.с. 38).

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, при цьому цей обов`язок покладається як на матір дитини так і на батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

У відповідності зі ст. 180 Сімейного Кодексу України та роз`яснення п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 141 СК України визначено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини не залежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вік дитини, стан її здоров`я, проживання дитини разом із позивачкою та перебування на її утриманні, відсутність у відповідача інших аліментних зобов`язань, а також його працездатний вік, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Представником позивача до суду подано клопотання, в якому зазначено, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 15 000 грн, а докази понесених витрат будуть подані у встановлений законом строк, але не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву.

З огляду на наведене питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню після подання позивачкою відповідних доказів у встановлений законом строк.

За подання позову до суду про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 430 ЦПК України, ст. 180, 182-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА