Рішення № 139171606, 20.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2358/26

381/2635/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області було подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі, ТОВ «ВІН ФІНАНС», позивач) до ОСОБА_1 (далі, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог стверджується, що 01.05.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 , як позичальником було укладено договір (індивідуальна частина) № 840670 про надання фінансового кредиту.

Після укладення цього договору відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 4000 гривень на умовах строкового платного користування з подальшим поверненням та сплатою процентів за користування.

Однак, відповідач, як позичальник, своїх обов`язків щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування грошовими коштами не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14242,00 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4000 гривень, заборгованості за відсотками - 8424 гривень, заборгованості за пенею і штрафами - 2000 гривень, інфляційних втрат - 2704,84 гривень, 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 1183,16 гривень.

12 квітня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС»)укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за договором № 840670 про надання фінансового кредиту від 01.05.2019.

Внаслідок цього, позивач, як новий кредитор, має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості за договором (індивідуальна частина) № 840670 про надання фінансового кредиту від 01 травня 2019року і заборгованість у розмірі, зазначеному в позовній заяві, повинна бути стягненою на його користь в примусовому порядку згідно із рішенням суду.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 гривень та 5000 гривень, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22 червня 2026 року ухвалою суду клопотання представника позивача від 28 травня 2026 про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ КБ «Приват Банк» інформацію, зазначену у клопотанні.

Станом на дату винесення судом рішення витребувана інформація відсутня, проте суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

01.05.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання фінансового кредиту (далі Договір) №840670, шляхом приєднання, через підписання індивідуальної частини договору.

Згідно з Договором відповідачу надано кредит у сумі 4000,00 гривень, строком на 30 днів, фіксована процентна ставка за користування кредитом - 1,80 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (657,00 % річних) у межах строку надання кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 , у свою чергу, зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідачу були перераховані кредитні кошти у сумі 4000,00 грн. на картковий рахунок, вказаний ним при оформленні договору.

Однак, всупереч вищезазначеним положенням закону, свого обов`язку по поверненню використаних кредитних коштів та відсотків за їх користування у строки, на умовах та в розмірах, передбачених кредитним договором, ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 14242,00 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4000 гривень, заборгованості за відсотками - 8424 гривень, заборгованості за пенею і штрафами - 2000 гривень, інфляційних втрат - 2704,84 гривень, 3 % річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 1183,16 гривень.

Факт укладення вищевказаного договору, отримання відповідно до його умов кредитних коштів та суми заборгованості відповідачем ОСОБА_1 не оспорено.

Разом з тим, позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС» зазначає, що набуло право вимоги до відповідача на підставі Договору факторингу №1, укладеного 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (а.с. 32-37).

25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів №1706 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» перейменовано на ТОВ "ВІН ФІНАНС".

Так, відповідно до п.2.1 Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, на умовах визначених цим договором (а.с. 32).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідному Реєстрі прав вимог, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №25 від 12.09.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» стверджує, що отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 ..

Отже, позивач стверджує, що право вимоги від ТОВ «Авентус Україна» перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», починаючи ще з 12.04.2018, в той час, коли кредитний договір ще не був укладений, адже укладений він 01.05.2019, тобто більше ніж через рік після укладення договору факторингу. За договором факторингу права вимоги є похідним від кредитного договору, а отже можуть виникати виключно після укладення кредитного договору і лише за зобов`язаннями строк виконання яких настав.

Тобто Договір факторингу №1 було укладено 12.04.2018, а сам кредитний договір 01.05.2019, отже на момент укладення Договору факторингу № 1 строк виконання за Кредитним договором ще не настав, оскільки правовідносини за кредитним договором №840670 виникли тільки 01.05.2019, тобто значно пізніше ніж було укладено Договір факторингу.

Матеріали справи не містять відомостей, що станом на момент укладення договору факторингу № 1 від 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до нового кредитора перейшло право грошової вимоги первісного кредитора до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 840670 від 01.05.2019 на дату відступлення прав вимоги, позаяк такого зобов`язання на той момент ще не існувало.

Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу, тобто такі майбутні вимоги мають бути індивідуалізовані, проте у даній справі сторони Договору факторингу таких вимог не дотрималися, оскільки кредитних зобов`язань на той момент ще не існувало.

Укладена додаткова угода між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» лише продовжила строк дії договору факторингу, який було укладено 12.04.2018, при цьому, обсяг прав та обов`язків сторін по договору факторингу ними не змінений, по своїй суті додаткова угода не є новими договором факторингу, і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до ОСОБА_1 ..

Таким чином, ТОВ «ВІН ФІНАНС» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявності у товариства права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 840670 від 01.05.2019.

Відтак, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ТОВ «ВІН ФІНАНС» слід відмовити за недоведеністю обставин, які слугували підставою позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати до стягнення не підлягають.

Враховуючи вище викладене, на підставі 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 19, 89, 141, 209 - 210, 258 - 259, 265,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М.Ковалевська