Ухвала суду № 139169499, 19.08.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/395/26

УХВАЛА

19 серпня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

в режимі відеоконференції:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Шульги В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

про

поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

та заяву про перегляд заочного рішення в цивільній справі № 502/395/26 за позовом

Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»

до

ОСОБА_3

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 11.05.2026 року по справі № 502/395/25, позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09328601, - 168 898,36 гривень заборгованості за кредитним договором та 3328,00 гривень судових витрат, всього 172 226,36 гривень.

24.07.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення суду по справі № 502/395/25.

Ухвалою судді від 29.07.2026 заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення було залишено без руху з наданням представнику відповідача 5-денного строку для приведення заяви у відповідність з вимогами ст. 285 ЦПК України.

02.08.2026 представником відповідача було подано заяву про усунення недоліків та на обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення суду зазначила наступне.

Відповідач не отримував копії заочного рішення, що підтверджується відміткою поштового оператора «Укрпошта» про повернення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (арк. справи №82).

Про наявність відповідної справи представник відповідача дізналась випадково через офіційний сайт Судової влади під час підготовки документів по інші справі.

З повним текстом заочного рішення суду відповідач ознайомився 03.07.2026 року через свого представника.

З огляду на зазначене, представник просила визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновити пропущений у справі строк.

Разом з тим, щодо підстав для перегляду заочного рішення суду представник відповідача вказала, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не отримував копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, у зв`язку з чим не мав можливості подати до суду відзив на позов та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В матеріалах справи наявний поштовий конверт з номером відправлення № 067140977052 (арк. 75), який повернувся до суду з вкладеними документами. На вищезазначеному конверті міститься напис «Судова повістка» та наявна наліпка від поштового оператора «Укрпошта», з якої вбачається, що поштове відправлення відправляється від Кілійського районного суду до Кілійського районного суду. Проте, на конверті не міститься інформації на чиє ім`я та на яку адресу направлялось відправлення, оскільки первинні відомості про адресата закриті наліпкою поштового оператора, при цьому бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відсутній.

За таких обставин, зазначене відправлення не є належним допустимим доказом повідомлення Відповідача про розгляд справи, а відтак не підтверджує, що останній мав можливість ознайомитися з матеріалами позову та реалізувати своє право на подання заперечень.

Повторно ухвала суду про відкриття провадження та другий примірник позовної заяви з додатками відповідачу не направлялись.

Так, фактичне місце проживання відповідача є: АДРЕСА_2 .

Це підтверджується, зокрема, Заявою про приєднання №781505416/240223, яка підписувалась відповідачем під час відкриття банківського рахунку та додана позивачем до матеріалів справи (арк. справи № 25). В даній заяві відповідач зазначив, що фактичне місце проживання (в тому числі для листування) не збігається із зареєстрованою адресою. Незважаючи на це, звертаючись до суду, позивач не повідомив суд про відому йому адресу проживання відповідача, що унеможливило направлення процесуальних документів за адресою, за якою відповідач фактично отримував кореспонденцію, що призвело до його необізнаності про розгляд справи.

Таким чином, невиконання позивачем обов`язку, передбаченого ст. 175 ЦПК України, щодо зазначення відомого місця проживання відповідача, призвело до направлення судової кореспонденції виключно за зареєстрованою адресою, що, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 128 ЦПК України, позбавило суд можливості повідомити відповідача про розгляд справи за адресою його проживання та, як наслідок, призвело до порушення права Позивача на подання своїх заперечень.

Такі дії з боку Позивача суперечать принципу добросовісного здійснення процесуальних прав та обов`язку учасників процесу сприяти всебічному й об`єктивному розгляду справи.

Таким чином, оскільки Відповідач фактично не був обізнаний про розгляд справи, вважає, що неподання до суду відзиву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження зумовлені поважними причинами, які не залежалі від його волі.

Щодо наявності істотних заперечень проти позовних вимог зазначила, що ознайомившись з повним текстом заочного рішення суду по справі 502/395/26, матеріалами позовної заяви та доданими до неї доказами, відповідач вважає, що заочне рішення ухвалено без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а позовні вимоги АТ «Ощадбанк» ґрунтуються на документах, зміст яких не відповідає документам, підписаним відповідачем під час оформлення банківських послуг.

Так, 24.02.2023 року відповідач звернувся до АТ «Ощадбанк» виключно з метою відкриття поточного рахунку для отримання заробітної плати в межах зарплатного проєкту. Саме з цією метою відповідачем була підписана Заява про приєднання №781505416/240223 від 24.02.2023 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Після ухвалення заочного рішення відповідачем було встановлено, що зміст заяви про приєднання, яка додана позивачем до позовної заяви, істотно відрізняється від змісту заяви, підписаної відповідачем та виданої йому банком під час оформлення банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6.1 примірника заяви відповідача банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_2 на умовах тарифного пакета «Зарплатний», що повністю відповідає фактичній меті звернення відповідача до банку - відкриттю зарплатного рахунку.

Водночас у примірнику, який додано позивачем до позовної заяви, цей самий пункт викладений в іншій редакції, відповідно до якої відкрито інший рахунок № НОМЕР_3 на умовах тарифного пакета «MORE», тобто банківського продукту «Моя кредитка». Натомість, в примірнику відповідача, взагалі немає згадки про відкриття вищевказаного рахунку.

«Заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту)», на яку посилається позивач як на підставу укладення кредитного договору, не є самостійним документом, не містить окремої дати її підписання, окремих реквізитів та не передбачає окремого підпису Відповідач який би підтверджував його волевиявлення на взяття кредиту та погодження викладених у ньому істотних умов кредитування.

Цей факт унеможливлює встановлення того, що відповідач висловив окрему волю на укладення кредитного договору на викладених у ньому умовах.

Наразі між сторонами існує реальний спір щодо змісту правочину, обсягу погоджених сторонами умов кредитування та самого факту погодження відповідачем істотних умов кредитного договору, що має істотне значення для правильного вирішення справи та не було предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення.

З урахуванням зазначеного представник відповідача просила суд:

- задовольнити клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та поновити пропущений строк у справі № 502/395/26;

- переглянути та скасувати заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області по справі № 502/395/26, призначивши справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні, про що повідомлені сторони.

19.08.2026 року від представника позивача до суду надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заяочного рішення суду, відповідно до яких зазначено, що твердження відповідача щодо нібито невиконання з боку позивача вимог ст. 175 ЦПК України, що на думку ОСОБА_3 призвело до порушення його процесуальних прав є безпідставними. Так, відповідно до змісту заяви про приєднання №781505416/240223 до ДКБО, ОСОБА_3 було зазначено адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Таким чином, керуючись положеннями чинного цивільного процесуального кодексу України та на виконання статті 175 зазначеного кодексу, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, зазначив адресу офіційного зареєстрованого місця проживання відповідача, яка була відома АТ «Ощадбанк».

В свою чергу станом на дату подання позовної заяви у позивача були відсутні документально підтверджені відомості щодо фактичного проживання відповідача за іншою адресою, відмінною від адреси його зареєстрованого місця проживання.

Зазначена у заяві про приєднання адреса визначала порядок листування між сторонами саме у межах договірних правовідносин та не змінювала зареєстрованого місця проживання відповідача.

Більше того, відповідачем не наведено жодної норми процесуального законодавства, яка б покладала на позивача обов`язок зазначати у позовній заяві адресу для договірного листування як адресу, за якою суд у подальшому зобов`язаний здійснювати процесуальне повідомлення відповідача.

Повідомлення судом відповідача здійснювалось шляхом надіслання на адресу встановленого зареєстрованого місця проживання, судової кореспонденції, у тому числі судових повісток повідомлень про призначені дати, час і місце проведення судових засідань, у тому числі підготовчих, разом з рекомендованими повідомленнями про вручення, тобто у відповідності до положень норм статті 128 ЦПК України.

Таким чином, направлення судової кореспонденції за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача не може розглядатися як наслідок неправомірних дій позивача або як порушення Банком процесуальних прав відповідача, а тому відсутні підстави вважати, що незазначення позивачем адреси для листування з кредитного договору призвело до неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи або позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права.

Щодо наведених представником відповідача підстав для скасування заочного рішення суду, то позивач не може погодитися із зазначеними твердженнями, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам.

Так, 24.02.2023 ОСОБА_3 було оформлено та підписано заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), у тому числі:

- Заяву про приєднання No781505416/240223, на підставі якої було відкрито зарплатний рахунок № НОМЕР_2 :

- Заяву про приєднання No781505416/240223 та Заяву про встановлення кредитної лінії (кредиту), яка є складовою Заяви про приєднання, на підставі яких було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 на умовах тарифного пакета «MORE» та встановлено кредитний ліміт з можливим максимальним розміром 250 000,00 грн зі строком кредитування до дати закінчення строку дії платіжної картки.

В свою чергу, щодо збігу номерів заяв про приєднання до ДКБО на відкриття рахунків № НОМЕР_2 та НОМЕР_5 зазначає, що під час формування Заяви про приєднання до ДКБО інформаційною системою Банку автоматично формується номер документа, який складається з реєстраційного номера контрагента (РНК клієнта) та дати оформлення документа.

Після звернення ОСОБА_3 до відділення АТ «Ощадбанк» йому як клієнту Банку було присвоєно РНК 781505416.

Таким чином, оскільки обидві заяви про приєднання до ДКБО були оформлені ОСОБА_3 в один день 24.02.2023 року, системою Банку їм було присвоєно номер №781505416/240223.

Разом з тим, збіг номерів заяв про приєднання до ДКБО не спростовує фактів підписання ОСОБА_3 заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, відкриття рахунку № НОМЕР_4 та отримання ним платіжної картки MC Debit World PP (Moре/Тіффані). Відповідно, зазначене також не спростовує факт використання відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього заборгованості.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Заяви №781505416/240223, яка була долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що відповідачем власноручно підписан зазначений документ. Підпис ОСОБА_3 міститься праворуч від напису «Підпис Клієнта» на кожній сторінці Заяви про приєднання та на сторінках заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії.

Крім того, на останній сторінці Заяви під текстом: «примірник цієї заяви про приєднання, що засвідчує укладання між мною та Банком Договору, в тому числі договор, банківського рахунку та Кредитного договору (у відповідності до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»), отримав(-ла) до початку надання фінансових послуг, передбачених Договором» також міститься власноручний підпис ОСОБА_3 праворуч від напис «Підпис Клієнта» та ліворуч від ідентифікуючого підписанта напису « ОСОБА_4 ».

Таким чином, зміст Заяви №781505416/240223 (на підставі якої було відкрито рахунок № НОМЕР_4 ) та наявність на її сторінках власноручних підпис відповідача свідчать про те, що ОСОБА_3 підписав заяву про приєднання з метою відкриття поточного рахунку, ознайомився та погодився з умовами, що регулюють кредит правовідносини, у тому числі щодо встановлення відновлювальної кредитної лінії.

Разом з тим, належність наявних на відповідних Заявах підписів ОСОБА_3 не заперечується та не спростовується відповідачем та ним не наведено відомостей щодо звернення до суду з вимогами про визнання відповідного договору недійсним або щодо оспорювання його окремих умов у встановленому законом порядку, не заявлено про підроблення його підпису та не наведено будь-яких інших обставин, які б могли поставити під сумнів факт добровільного підписання заяв.

Отже, відповідач не заперечує самого факту підписання ним відповідни документів, а лише надає їм власне тлумачення, стверджуючи, що метою його звернення до Банку було виключно відкриття поточного рахунку для отримання заробітної плати. В свою чергу, суб`єктивне тлумачення відповідачем мети свого звернення до Банку не може спростовувати змісту документів, які ним власноруч підписані.

Таким чином, наведені представником відповідача доводи не спростовують факт підписання ним Заяви про приєднання та заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії, а відтак не спростовують факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин та наявності у ОСОБА_3 відповідних договірних зобов`язань, а волевиявлення відповідача на укладення Кредитного договору підтверджується не лише його підписом на Заяві про приєднання, а й сукупністю положень договірних документів, підписаних ним особисто, а також фактичними діями щодо користування відкритим рахунком та кредитними коштами.

Доводи викладені ОСОБА_3 , фактично зводяться до спроби формально поставити під сумнів юридичне значення підписаних ним документів та уникнути виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо повернення використаних кредитних коштів, при цьому позиція викладена відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення не підкріплюється жодними належними та допустимим доказами.

З огляду на зазначене, представник позивача вважає, що відсутні будь-які підстави для перегляду та скасування заочного рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11 травня 2026 року у справі №502/395/26 та просив суд заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Шульга Валерія Романівна, в судовому засіданні підтримала викладені в заяві доводи та просила заяву задовольнити, зазначивши, що відповідач підписував з банком лише одну заяву, а не дві, а також зауважила, щодо не зазначення банком адреси листування відповідача, а тільки адресу його реєстрації, що в свою чергу призвело до необізнаності відповідача про розгляд справи.

Представник позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - Пояркова Олеся Володимирівна підтримала надані письмові заперечення та просила залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення, зауваживши, що заборгованість відповідача, виникла саме по заяві, яка була долучена до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторінпо справі, ознайомившись з заявою представника відповідача та запереченнями представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши релевантні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Приписами статті 126 ЦПК України наслідки пропущення процесуальних строків право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як зазначає представник відповідача, про існування заочного рішення суду від 11.05.2026 року відповідачу стало відомо лише від його представника та з повним текстом заочного рішення він ознайомився 03.07.2026 року.

24.07.2026 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, тобто у строки визначені ст. 287 ЦПК України, що вказує на достатність підстав для поновлення пропущеного відповідачем строку на звернення до суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що клопотання представника відповідача на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Отже, діючим законодавством передбачено можливість скасування заочного рішення суду лише за одночасної наявності всіх підстав, визначених у ст. 288 ЦПК України.

Як зазначено в ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2413471 від 03.03.2026 року, місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.11.2016 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , /а.с.71/.

Судом встановлено, що відповідач будучи повідомленим належним чином, відповідно до положень п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України про дату, час та місце судового засідання та порядок розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення №R 06714097052, яке міститься на конверті, поверненому на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» /а.с.75/.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Проте у встановлений судом строк відзив із запереченнями проти позову, або заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, чи заяву про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не подав, на підставі чого було винесено вищезазначене заочне рішення по справі, копія якого була направлена відповідачу 11.05.2026 року за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України /а.с. 80/.

Ще однією підставою скасування заочного рішення згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України є наявність у відповідача істотних доказів на підтримку заперечень проти вимог позивача, тобто доказів, які можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни.

Ухвалюючи заочне рішення судом було надано оцінку характеру правовідносин сторін та усім обставинам, які свідчать про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача. Представник відповідача не посилається на докази відсутності заборгованості, не надає свого розрахунку заборгованості, а лише висловлює сумніви щодо належності наданих позивачем доказів, що в свою чергу є фактично незгодою відповідача із ухваленим рішенням по суті.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Беручи до уваги те, що представником відповідача не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбаченост. 285 ЦПК України, зважаючи на відсутність зазначених обставин у сукупності та принцип правової визначеності, суд не має підстав для скасування заочного рішення, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1розділу V ЦПК України ці обставини можуть предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 127, 258-263, 284, п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Поновити відповідачу ОСОБА_3 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11.05.2026 в цивільній справі № 502/395/26.

Заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення в цивільній справі № 502/395/26 за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження заочного рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 24.08.2026.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников