Рішення № 139169094, 24.08.2026, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1190/26

Провадження № 2/576/716/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 191537555 від 26.04.2025 р. в розмірі 74094,32 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.04.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 191537555 на суму 17120,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора TYRF-3252. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Первісного Кредитора www.moneyveo.ua, зареєструвалася на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника, заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшла належну перевірку (верифікацію); ознайомилась та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору; отримала на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання кредитного договору та надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення кредитного договору. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, строки користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у сумі 17120,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 24400,00 грн.

01.07.2025 р. між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/42. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № б/н від 01.07.2025 р., за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача. 04.12.2025 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 р. за договором факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 86294,32 грн. Заборгованість відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 86294,32 грн., з яких: 24400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 48230,32 грн. - заборгованість за відсотками, 1464,00 грн. заборгованість за комісією, 12200,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф). Позивачем не заявляються вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 17 червня 2026 року отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі. У встановлений судом строк відзив на позов не подала.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 26.04.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 191537555 в електронній формі із використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора TYRF (а.с. 40-51).

Відповідно до умов договору та наданих матеріалів справи, перед укладенням кредитного договору відповідач за допомогою мережі Інтернет здійснила реєстрацію на офіційному сайті кредитодавця, створила особистий кабінет позичальника, подала заявку на отримання кредиту із зазначенням персональних даних, пройшла процедуру верифікації, ознайомилась із правилами надання грошових коштів у позику та умовами кредитування, після чого отримала на номер телефону одноразовий ідентифікатор, який використала для підписання кредитного договору та акцепту оферти кредитодавця.

Згідно умов договору сума кредиту 17120,00 грн. (п.2.2 кредитного договору), строк кредиту 30 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період) (п.3.1 кредитного договору), сплата відсотків за користування кредитними коштами передбачена розділом 8 кредитного договору.

До матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено ідентифікаційні дані позичальника, номер телефону НОМЕР_1 , електронна пошта, а також інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з врахуванням побажань споживача (сума кредиту 17120,00 грн.; строк кредитування, інформація стосовно орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача) (а.с. 38-39).

Факт перерахування первісним кредитором грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № НОМЕР_3 -4ac6-44c1-aec0-a1aebc6d7889 від 26.04.2025 у сумі 17120,00 грн.; № ee4bcd61-8af0-4d54-9b73-b779d753e074 від 01.05.2025 у сумі 3000,00 грн.; на банківську картку відповідача № НОМЕР_4 підтверджується платіжним дорученням № d33cdab4-cf04-43c1-b80e-5f18b97ace0c від 05.05.2025 у сумі 4280,00 грн. (а.с. 73-75).

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідками первісного кредитора (а.с. 36-37).

Таким чином, позивачем доведено укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , а також отримання останньою кредитних коштів.

Судом також встановлено, що 01.07.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/42, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у Реєстрах прав вимоги (а.с. 89-91, 7-8).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача станом на 04.12.2025 р. складає: 86294,32 грн., з яких: 24400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 48230,32 грн. - заборгованість за відсотками, 1464,00 грн. заборгованість за комісією, 12200,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) (а.с. 22-23).

В подальшому, 04.12.2025 р. між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.12-15, 19, 20).

Згідно реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 р., ТОВ «Таліон Плюс» відступила право вимоги ТОВ «Юніт Капітал», в т.ч. до відповідача ОСОБА_1 за договором № 191537555 від 26.04.2025 р. в сумі 86294,32 грн. (а.с. 17-18).

Відповідно до виписки з особового рахунку, сформованої ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 191537555 від 26.04.2025 р. станом на 18.03.2026 р. становить 86294,32 грн., з яких: 24400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 48230,32 грн. - заборгованість за відсотками, 1464,00 грн. заборгованість за комісією, 12200,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (а.с.12).

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 191537555 від 26.04.2025 р.

Оскільки позивачем не заявляються вимоги щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 12200,00 грн., то сума заборгованості за кредитним договором складає 74094,32 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено статей 549, 611 Цивільного кодексу України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1088 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останній. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання первісний кредитор виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із вимог вищевказаних Законів, а також зважаючи на те, що відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на позов та заперечити проти нього, суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в сумі 74094,32? грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, закон вимагає від суду дослідження питань розумності і справедливості цього виду судових витрат.

Тому, враховуючи складність вказаної справи, а саме, що це справа про стягнення заборгованості за кредитними договором, а тому не є складною, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого ним на виконання таких робіт, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження і адвокат не приймав безпосередню участь в судових засіданнях, а його участь фактично звелась лише до складання позовної заяви, а також, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. з урахуванням співмірності виконаних адвокатом робіт та заявленої суми до стягнення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», розташованого по бульвару Лесі Українки, буд. 34, офіс 333 в м. Києві, код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 191537555 від 26.04.2025 р. у загальній сумі 74094,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2662,40 грн. витрат по сплаті судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон