Ухвала суду № 139166674, 21.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23682/24

У Х В А Л А

21 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справиза позовом Приватного підприємства Прем`єра Трейдплюс до Головного управління ДПС в Полтавській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення а зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду з позовом звернулось Приватне підприємство Прем`єра Трейдплюс (далі - позивач, ПП Прем`єра Трейдплюс) до Головного управління ДПС в Полтавській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якому, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 липня 2024 року № 11350396/43550750 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства Прем`єра Трейдплюс № 7 від 20 червня 2024 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну складену Приватним підприємством Прем`єра Трейдплюс № 7 від 20 червня 2024 року на суму 20 085,00 грн у тому числі ПДВ 3 347,50 грн. яку було направлено для реєстрації в ЄРПН 26 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 02.08.2024 р. відкрито провадження у справі вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.08.2024 р. судом зареєстровано від відповідача-1 заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення порядку розгляду справи та вчинення інших дій з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Крім того, зазначає, що характер та кількість доказів по даній справі потребує детального вивчення та надання додаткових письмових пояснень, що потребують спеціальних знань. Відтак, вважає за доцільне проведення підготовчого судового засідання у відповідності до положень ст. 173 КАС Україна для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вирішуючи дане клопотання відповідача, суд враховує наступне.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, перелік справ незначної складності визначає частина шоста статті 12 КАС України, зокрема, до таких справ відносяться:

- справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження (пункт 7);

- інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (пункт 10).

Застосування наведених положень КАС України вже було предметом правового аналізу Верховного Суду. Так, у постанові від 13.02.2025 у справі № 580/871/24 суд касаційної інстанції сформулював такі висновки:

- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);

- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);

- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.08.2024 р. суд вирішив дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, вказує, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, отже, ця справа належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України).

Частинами 5- 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з даної заяви, то відповідач вказує на те, що предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин, пов`язуючи вказане з проведенням підготовчгого засідання. Разом з тим, не вказує в чому саме є трудноші у вирішенні вказаних процесуальних питань без його проведення.

При цьому, суд зауважує, що вказана заява не містить покликання на дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у підготовчому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту та негативні наслідки.

Приписами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. При цьому, слід зазначити, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, сторони не обмежені у своєму праві подавати відповідь на відзив, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 12, 170, 257-262, 248, 294, 295 КАС України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в Полтавській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна