Рішення № 139166671, 21.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5098/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

16 червня 2020 року до суду з позовом звернулось Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг» (далі позивач, ДП «Служба місцевих автомобільних доріг») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), яким з урахуванням постанови Верховного Суду від 01.03.2023 року, просило зобов`язати ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, за рахунок зменшення показника ?Перевищення у розмірі 14 674 304,51 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що Підприємство здійснює функції замовника і технічного нагляду (при потребі з економічним супроводом) з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Фінансування діяльності позивача відбувається за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетом на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Головним розпорядником цієї субвенції є Одеська обласна державна адміністрація. Керуючись помилковими усними податковими консультаціями відповідача, позивач зареєструвався платником податку на додану вартість, а також протягом травня липня 2019 р. нараховував податкові зобов`язання з ПДВ на кожне отримання бюджетних коштів та відповідно, здійснював складення та реєстрацію податкових накладних в передбачені законодавством терміни. Податкові зобов`язання з ПДВ були відображені позивачем у відповідних деклараціях з ПДВ за травень-липень 2019 р. Позивач зазначив, що оскільки отримання позивачем бюджетних коштів не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є оплатою вартості товарів/послуг, то об`єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не повинні включатися. Отримавши висновки податкових консультацій з вказаного питання, Позивач склав розрахунки коригування до раніше складених податкових накладних також позивач 27.01.2020 р., 28.01.2020 р., 29.01.2020 р. зареєстрував зведені податкові накладні. Однак, позивач вважає, що внаслідок складення та реєстрації позивачем розрахунків коригування до податкових накладних, складених у податкових періодах травень, червень, липень 2019 р., відповідач безпідставно збільшив значення показника ?Перевищення на суму 14674304,51грн. та на таку ж суму зменшив суму , на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.04.2023 року судом зареєстровано від позивача пояснення, з урахуванням постанови Верховного Суду від 01.03.2023 року, якими підтвердив, що внаслідок складення та реєстрації позивачем розрахунків коригування до податкових накладних, складених у податкових періодах травень, червень, липень 2019 року (у відповідності до висновків індивідуальної податкової консультації №3756/6/99-99- 15-03-02-15/ІПК), відповідачем безпідставно було збільшено значення показника ( У Перевищення на суму 14 682 799 грн та на таку ж суму зменшено суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки податкові зобов`язання з ПДВ, зазначені позивачем у поданих податкових деклараціях, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, в повній мірі відповідають сумі податку, що міститься в складених позивачем податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, то за позицією позивача не має жодних підстав для визначення (збільшення) показника (У Перевищення та відповідного зменшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ((УНакл). При цьому, зауважує, що у зв`язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 07 лютого 2023 року у справі №420/18420/21, якою підтверджено протиправність рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15 червня 2021 року за №17306/6/15-32-18-03-09 про відмову в анулюванні реєстрації платником податку на додану вартість ДП "Служба місцевих автомобільних доріг", позивач направив листа до ГУ ДПС в Одеській області стосовно виконання вказаного рішення суду, проте станом на 04.04.2023 року позивач продовжує перебувати платником ПДВ.

09.07.2020 р. судом зареєстровано від представника відповідачів відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, зокрема, вказує, реєстрація суми в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від`ємного значення, що задекларована платником податку виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 р. та не підлягає перерахунку у зв`язку подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків. Крім того, органом який здійснює збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ є саме центральний орган виконавчої влади в особі ДПС України

17.07.2023 судом зареєстровано від ДПС України пояснення, вказуючи на те що ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» при подані податкової звітності за звітний (податковий) період не дотримано вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.1.3 статті 192 Кодексу в контексті вимог статті 200-1 Кодексу та Порядку № 569 - некоректно подавало податкову звітність, що зумовило відображенням в СЕА ПДВ в автоматичному режимі перевищення реєстраційного ліміту. Разом з тим, згідно інформаційних систем ДПС, на підстав постанови Верховного Суду (справа № 420/18420/21) 07.02.2023 анульовано реєстрацію платником ПДВ ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» (витяг з ІС «Податковий блок» додається). Правові наслідки анулювання реєстрації платником ПДВ визначені п. 200-1.8 ст. 200-1 Кодексу, де вказано, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. У зв`язку з тим, що збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, бути здійснене виключно зареєстрованим платникам ПДВ, відтак із моменту скасування реєстрації платником ПДВ, та як наслідок закриття рахунку в СЕА ПДВ, право на використання відповідною сумою в СЕА ПДВ у Товариства втрачається. Зазначені обставини у свою чергу виключають правові підстави для задоволення позовних вимог ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» щодо збільшення показника ПДВ в СЕА ПДВ на суму 14 674 304, 51 грн.

III. Процесуальні дії у справі.

ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, яким просило:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області щодо проведення камеральних перевірок, за результатами яких були складені акти №1604/15-32-51-04/42641417 від 05.03.2020, №1622/15-32-51-04/42641417 від 10.03.2020 та №1623/15-32-51-04/42641417 від 10.03.2020;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0032795104 від 24.03.2020, №0035745104 від 1.04.2020, №0041635104 від 08.04.2020, №0041655104 від 08.04.2020;

- зобов`язати ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, за рахунок зменшення показника ?Перевищення у розмірі 14 674 304,51грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо:

- визнання протиправними дій ГУ ДПС в Одеській області щодо проведення камеральних перевірок, за результатами яких були складені акти №1604/15-32-51-04/42641417 від 05.03.2020, №1622/15-32-51-04/42641417 від 10.03.2020 та №1623/15-32-51-04/42641417 від 10.03.2020;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0035745104 від 1.04.2020, №0041635104 від 8.04.2020, №0041655104 від 08.04.2020;

- зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, за рахунок зменшення показника ?Перевищення у розмірі 14 674 304,51грн, та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. В цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.03.2023 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року скасувано в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1.04.2020 №0035745104, від 8.04.2020 №0041635104 та №0041655104 та залишити в цій частині в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року в частині позовних вимог про зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП Служба місцевих автомобільних доріг має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних , за рахунок зменшення показника ?Перевищення у розмірі 14674304,51 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року залишити без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 р. справу передано на розгляд судді Дубровній В.А.

Ухвалою суду від 21.03.2023 року прийнято до провадження дану справу за позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» до Головного управління ДПС в Одеській області, до Державної податкової служби України про зобов`язання Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП Служба місцевих автомобільних доріг має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних , за рахунок зменшення показника УПеревищення у розмірі 14674304,51 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. Цією ухвалою зобов`язано ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» протягом 10-ти днів з дати отримання даної ухвали надати суду належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують або спростовують наявність статусу платника податку на додану вартість.

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" засноване на державній власності і належить до сфери управління Одеської ОДА.

Згідно з п. 2.1 статуту підприємства, основною метою діяльності є забезпечення утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення; дотримання їх експлуатаційного стану відповідно до норматив но-правових актів, норм та стандартів; розвитку автомобільних доріг загального користування місцевого значення, сталого функціонування; створення умов для безперервного та безпечного руху на них.

Згідно з КВЕД основний вид діяльності позивача: регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності - 84.13.

ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 01.05.2019 року за № 2004479919.

Протягом травня-липня 2019 року на кожне отримання бюджетних коштів Позивач нараховував податкові зобов`язання з ПДВ, у зв`язку з чим складав та своєчасно зареєстрував наступні податкові накладні: №1 від 08.05.2019, №2 від 11.05.2019, №3 від 14.05.2019, №4 від 08.05.2019, №5 від 08.05.2019, №6 від 11.05.2019, №7 від 14.05.2019, №8 від 16.05.2019, №9 від 24.05.2019, №1 від 12.06.2019, №2 від 12.06.2019, №3 від 12.06.2019, №15 від 12.06.2019, №16 від 12.06.2019, №19 від 12.06.2019, №24 від 13.06.2019, №27 від 25.06.2019, №14 від 12.06.2019, №17 від 12.06.2019, №28 від 25.06.2019, №25 від 21.06.2019, №4 від 12.06.2019, №5 від 12.06.2019, №6 від 12.06.2019, №7 від 12.06.2019, №8 від 12.06.2019, №9 від 12.06.2019, №10 від 12.06.2019, №11 від 12.06.2019, №12 від 12.06.2019, №13 від 12.06.2019, №18 від 12.06.2019, №20 від 12.06.2019, №22 від 12.06.2019, №23 від 12.06.2019, №21 від 12.06.2019, №26 від 25.06.2019, №1 від 02.07.2019, №2 від 02.07.2019, №3 від 02.07.2019, №29 від 24.07.2019, №7 від 02.07.2019, №16 від 22.07.2019, № 6 від 02.07.2019, №4 від 02.07.2019, №23 від 22.07.2019, №19 від 22.07.2019, №25 від 26.07.2019, №22 від 22.07.2019, №26 від 26.07.2019, №21 від 22.07.2019, №20 від 22.07.2019, №5 від 02.07.2019, №8 від 02.07.2019, №9 від 02.07.2019, №10 від 02.07.2019, №12 від 02.07.2019, №11 від 02.07.2019, №13 від 02.07.2019, №14 від 17.07.2019, №17 від 22.07.2019, №18 від 22.07.2019, №28 від 17.07.2019, №24 від 25.07.2019; загальна сума обсягу операцій за ставкою 20%: усього 73 371 523,4 грн, сума ПДВ: 14 674 304,51грн.

В подальшому, на підставі індивідуальної податкової консультації (№3756/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) підприємство самостійно виявило та виправило помилки за звітні (податкові) періоди травень-липень 2019 року, у зв`язку з чим склало розрахунки коригування до раніше складених податкових накладних: №22 від 24.01.2020, №21 від 24.01.2020, №12 від 24.01.2020, №13 від 24.01.2020, №14 від 24.01.2020, №15 від 24.01.2020, №16 від 24.01.2020, №17 від 24.01.2020, №18 від 24.01.2020, №42 від 27.01.2020, №39 від 27.01.2020, №38 від 27.01.2020, №27 від 27.01.2020, №26 від 27.01.2020, №23 від 27.01.2020, №4 від 27.01.2020, №46 від 27.01.2020, №28 від 27.01.2020, №25 від 27.01.2020, №47 від 27.01.2020, №44 від 27.01.2020, №37 від 27.01.2020, №50 від 27.01.2020, №49 від 27.01.2020, №48 від 27.01.2020, №36 від 27.01.2020, №35 від 27.01.2020, №34 від 27.01.2020, №32 від 27.01.2020, №31 від 27.01.2020, №30 від 27.01.2020, №24 від 27.01.2020, №40 від 27.01.2020, №33 від 27.01.2020, №41 від 27.01.2020, №29 від 27.01.2020, №45 від 27.01.2020, №53 від 28.01.2020, №54 від 28.01.2020, №55 від 28.01.2020, №78 від 28.01.2020, №57 від 28.01.2020, №67 від 28.01.2020, №58 від 28.01.2020, №56 від 28.01.2020, №747 від 28.01.2020, №70 від 28.01.2020, №79 від 28.01.2020, №73 від 28.01.2020, №76 від 28.01.2020, №72 від 28.01.2020, №71 від 28.01.2020, №59 від 28.01.2020, №60 від 28.01.2020, №61 від 28.01.2020, №62 від 28.01.2020, №64 від 28.01.2020, №63 від 28.01.2020, №65 від 28.01.2020, №66 від 28.01.2020, №68 від 28.01.2020, №69 від 28.01.2020, №77 від 28.01.2020, №75 від 28.01.2020, загальний обсяг операцій за ставкою 20%: -73 371 523,4грн, загальна сума ПДВ: -14 674 304,51грн.

27.01.2020, 28.01.2020 та 29.01.2020 позивач зареєстрував зведені податкові накладні, складені з урахуванням висновків податкових консультацій, а також подав відповідачеві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період травень-липень 2019 року № 9029664729 від 19.02.2020, № 9029664729 від 19.02.2020 та № 9030425393 від 20.02.2020 р.

Внаслідок складення та реєстрації позивачем розрахунків коригування до податкових накладних, складених у податкових періодах травень, червень, липень 2019 р., відповідач збільшив значення показника ?Перевищення на суму 14674304,51грн. та на таку ж суму зменшив суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи, безпідставним вказане збільшення значення показника ( У Перевищення) та відповідно зменшення суми, на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) передбачено, зокрема,-

- на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. (абзац перший пункту 201.1 статті 201 ПК України)

- допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки. ( пп.120-1.3 ст.120-1 ПК України)

- у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. (пункт 50.1 ст.50 ПК України)

- платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. (абзаци перший та другий пункту 200-1.2 статті 200-1 ПК України)

- платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті. ( пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України)

- з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (пункт 200-1.5 статті 200-1 ПК).

- після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету. ( пункт 200-1.8 статті 200-1 ПК).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яким передбачено, зокрема

- рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. ( пункт 4 Порядку № 569)

- у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету. Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка. ( пункт 7 Порядку №569)

- у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку. ( пункт 27 Порядку №569)

VI. Оцінка та висновок суду.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що показник ?Перевищення може збільшуватися лише внаслідок фактичного перевищення суми податкових зобов`язань, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ, над сумою податку (податкових зобов`язань), що міститься у податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, за вказаним нормами ПК України та Порядку № 569 одним із наслідків анулювання свідоцтва платника ПДВ є закриття відповідного електронного рахунку платника цього податку в СЕА ПДВ. Кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань, залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 ПК, за заявою платника податку. Положення зазначених норм є імперативними та підлягають виконанню саме контролюючим органом.

Як зазначалось вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2023 року скасовуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року в частині позовних вимог про зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП Служба місцевих автомобільних доріг має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних , за рахунок зменшення показника ?Перевищення у розмірі 14674304,51 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ та цій частині направляючи справу № 420/5098/20 на новий розгляд до суду першої інстанції, зауважив, що вирішення такої вимоги прямо залежить від наявності у позивача статусу платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, вирішуючи питання щодо наявності підстав для зобов`язання ДПС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП "Служба місцевих автомобільних доріг" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, за рахунок зменшення показника ?Перевищення у розмірі 14 674 304,51 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, суд враховує наступне.

Як встановлено судом, то за позицією ДПС України при подані податкової звітності за звітний (податковий) період ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» не дотримано вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.1.3 статті 192 Кодексу в контексті вимог статті 200-1 Кодексу та Порядку № 569, а саме, некоректно подавало податкову звітність, що зумовило відображенням в СЕА ПДВ в автоматичному режимі перевищення реєстраційного ліміту.

В свою чергу, позивач вважає, що не має жодних підстав для визначення (збільшення) показника (У Перевищен та відповідного зменшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ((УНакл), оскільки податкові зобов`язання з ПДВ, зазначені позивачем у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, в повній мірі відповідають сумі податку, що міститься в складених позивачем податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи дані спірні правовідносини з урахуванням доводів сторін та висновків Верховного Суду по даній справі, суд вказує по таке.

Так, Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 року під час перегляду рішень судів попередніх інстанцій, прийняв до уваги, що позивач склав розрахунки коригування до раніше складених податкових накладних та зареєстрував зведені податкові накладні, керуючись висновками індивідуальних консультацій, з метою виправлення помилок. Так, під час виправлення помилок у первинно зареєстрованих податкових накладних, позивач фактично змінив лише умовний індивідуальний податковий номер (ІПН) 100000000000 на умовний ІПН - 600000000000. Відповідно, податкові зобов`язання з ПДВ, зазначені позивачем у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, повною мірою відповідають сумі податку, що міститься в складених позивачем податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто жодної події, яка визначена законом як підстава для виникнення податкових зобов`язань, у спірних відносинах не відбулося, база та об`єкт оподаткування за такими операціям залишилися незмінними, а, відтак, Верховний Суд погодився з обґрунтованістю висновку суду першої інстанції про те, що подання позивачем розрахунків коригування та нових (виправлених) податкових накладних не призвели до збільшення податкових зобов`язань.

Вказаними висновками спростовуються доводи відповідача щодо підстав відображення в СЕА ПДВ в автоматичному режимі перевищення реєстраційного ліміту.

Разом з тим, з актів камеральної перевірки ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» № 1544/15-32-51- 04/42641417 від 27.02.2020 р., №1604/15-32-51-04/42641417 від 05.03.2020 р., № 1622/15-32- 51-04/42641417 від 10.03.2020 р., №1623/15-32-51-04/42641417 від 10.03.2020 р. судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач був зареєстрований платником податку на додатну вартість 01.05.2019 за № 200479919.

В подальшому, Позивачем була подана до Головного управління ДПС в Одеській області, Північного управління у м. Одесі, Малиновської державної податкової інспекції (Малиновський район м. Одеси) заява про анулювання реєстрації платника ПДВ від 01.04.2020р. за реєстраційним номером 15159/10/15-32.

02.04.2020 р. Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача листом 6274/10/15-32-02-01-12 від 02.04.2020 р., що за результатом розгляду заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ було прийнято рішення відмовити в анулюванні з посиланням на приписи пп. «а» п. 184.1 Податкового кодексу, пп. 5.4 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014р. №1130), та с посиланням на те, що в інформаційній базі була отримана відповідь: «відмовлено - дата сплати податкових зобов`язань у розділі 3 має бути заповнена та

В свою чергу, постановою 07 лютого 2023 року Верховним Суду прийнято постанову у справі №420/18420/21, якою підтверджено протиправність рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15 червня 2021 року за №17306/6/15-32-18-03-09 про відмову в анулюванні реєстрації платником податку на додану вартість ДП "Служба місцевих автомобільних доріг", з огляду на те, що загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надавалися позивачем, за 12 місяців, які передували поданню 10 червня 2021 року заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, дорівнювала нулю.

Згідно витягу з ІС «Податковий блок» на виконання постанови Верховного Суду у справі № 420/18420/21 ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» 07.02.2023 анульовано реєстрацію платником ПДВ.

З огляду на вказане та враховуючи, що наслідком анулювання реєстрації платника ПДВ є закриття рахунку в СЕА ПДВ, а залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, то в даному випадку відсутні законні підстави для зобов`язання ДПС України вчиняти дії збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, внаслідок втрати позивачем такого права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, а відповідачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

У задоволені позову Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» (вул. Михайла Грушевського, буд. 49, м. Одеса, Одеська обл., 65031, код ЄДРПОУ: 42641417) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ 44069166), до Державної податкової служби України ( Львівська площа, буд 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про зобов`язання Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ДП Служба місцевих автомобільних доріг має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних , за рахунок зменшення показника УПеревищення у розмірі 14674304,51 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

.