Рішення № 139165670, 06.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/9587/25

Провадження № 2/201/803/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Піняєві В.Д.,

за участю адвоката - Біллериса Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025 до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 145 240, 11 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: № 2001565799701 від 04.03.2020р., за яким відповідачці видано кредит у сумі 29 303 грн., а також № 1002004661901 від 29.10.2021р. за яким відповідачці видано кредит на суму сумі 75 000 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 09.04.2025р. склала: по кредитному договору від 04.03.2020р. № 2001565799701 48 447, 49 грн., з яких: 26 993,24 грн. заборгованість за кредитом; 21 454,25 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 29.10.2021р. № 1002004661901 - 96 792,62 грн., з яких: 53 827,49 грн. заборгованість за кредитом; 12,63 грн. заборгованість процентами; 42 952,50 грн. заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом склала 145 240, 11 грн.

Представник позивача у прохальній частині позову просив задовольнити позов у повному обсязі, розгляд справи проводити за його відсутності.

Представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Працевитим Г.О. (діє на підставі ордеру серії АР № 1276896 від 30.10.2025р.) в порядку ст. 178 ЦПК України поданий відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що в частині стягнення комісії за договором № 1002004661901 від 29.10.2021р., а саме в пункті 5 заяви від 29.10.2021р. про встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,49% (1 867,50 грн. щомісячно) вважає несправедливою умовою договору та нікчемним у розумінні ст.ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки банк не надав переліку додаткових послуг, за які нараховується комісія, а інформування про стан боргу за законом є безоплатним. Крім того, відповідачка в межах виконання договору № 1002004661901 вже сплатила комісію на загальну суму 24 277,50 грн., яка у зв`язку з нікчемністю умови про комісію підлягає зарахуванню в рахунок погашення дійсного основного боргу. На підставі викладеного, просив відмовити у стягненні заборгованості по комісії у розмірі 42 952,50 грн., а сплачену комісію в розмірі 24 277,50 грн. зарахувати у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами за договором № 1002004661901.

Представник позивача правом надання відповіді на відзив відповідно до ст. 179 ЦПК України не скористався.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Біллерис Ю.О. (діє на підставі ордеру серії АР № 1273566 від 12.12.2025р.) надійшла заява про підтримання раніше наданих письмових заперечень стороною відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.03.2020р. між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання сторонами Заяви № 2001565799701 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов якого, позичальникові видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 10 000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 47, 88 %. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 577,58 грн. (а.с. 27).

Відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначені умови кредитування (а.с.28).

Також, 29.10.2021р. між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання сторонами Заяви № 1002004661901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов якого позичальникові надано кредит у сумі 75 000 грн. на строк - 36 місяців, процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % річних; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,49 %. Загальна вартість кредиту за весь строк користування 142 241,38 (а.с. 21-23).

Відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначені умови кредитування (а.с. 25).

Факт надання кредитних коштів ОСОБА_1 у розмірі 75 000 грн. підтверджується платіжною інструкцією № TR.53244104.61973.8810 від 29.10.2021р. (а.с. 50).

Станом на 09.04.2025р. прострочена заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1002004661901 від 04.03.2020р. становить 48 447,49 грн., з яких: 26 993,24 грн. заборгованість за кредитом; 21 454,25 грн. заборгованість процентами; 0,00 грн. заборгованість за комісією (а.с. 55-60).

Станом на 09.04.2025р. прострочена заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1002004661901 від 29.10.2021р. становить 96 792,62 грн., з яких: 53 827,49 грн. заборгованість за кредитом; 12,63 грн. заборгованість процентами; 42 952,50 грн. заборгованість за комісією (а.с. 51-54).

З виписок по особових рахунках відповідача, наданих позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалась кредитними коштами та вносила суми для погашення заборгованості (а.с. 61-76).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У постанові Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18) вказано, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Перший Український Міжнародний Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитні договори у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними. Відповідачем обставини підписання кредитних договорів не заперечувались.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021р. в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. № 254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018р. № 75.

Отже, надані позивачем розрахунок і виписка з особового рахунку відповідача, є належними та допустимими доказами в справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитних договорів (надану суму кредиту), всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так суми сплачених щомісячних процентів.

Крім того, при укладенні кредитних договорів: № 1002004661901 від 04.03.2020р. та № 1002004661901 від 29.10.2021р. між позивачем та відповідачкою були погоджені всі істотні умови договору зокрема сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами банку, що в свою чергу не заперечується й відповідачкою. Тому з огляду на викладене, суд вважає, що заборгованість за кредитним договором № 1002004661901 від 04.03.2020р. у розмірі 48 447, 49 грн., яка складається з: тіла кредиту у розмірі 26 993,24 та процентів у розмірі 21 454, 25 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Отже, слід зазначити, що аналіз п. 5 Заяви від 29.10.2021р. та Умов ДКБО АТ «ПУМБ» свідчить про те, що у них відсутній деталізований перелік окремих додаткових чи супутніх банківських послуг, які надавалися споживачу за щомісячну комісію в розмірі 1 867,50 грн. Списання коштів, ведення обліку та інформування про борг належать до внутрішньобанківських процедур та обов`язків банку, які не є окремою послугою для споживача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що умова кредитного договору № 1002004661901 про встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною в силу закону, а тому позовна вимога АТ «ПУМБ» про стягнення з відповідача неоплаченої комісії у розмірі 42 952,50 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Оскільки умова договору про нарахування комісії є нікчемною, кошти в розмірі 24 277,50 грн., фактично сплачені відповідачкою ОСОБА_1 , були отримані банком без належної правової підстави та підлягають зарахуванню в рахунок погашення дійсної заборгованості за цим же кредитним договором (в першу чергу на погашення нарахованих процентів, а в решті на погашення основного боргу / тіла кредиту).

Здійснюючи перерахунок заборгованості за договором № 1002004661901 від 29.10.2021р., суд виходить з того, що заявлена банком заборгованість за тілом кредиту становить 53 827,49 грн., за процентами - 12,63 грн., що в сумі складає 53 840,12 грн.

Таким чином, сплачена відповідачем сума комісії у розмірі 24 277,50 грн. зараховується на погашення заборгованості за процентами у розмірі 12,63 грн., що повністю погашає заборгованість за процентами, а залишок сплачених коштів у сумі 24 264,87 грн. (24 277,50 - 12,63 = 24 264,87 грн.) спрямовується на погашення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, залишок заборгованості за тілом кредиту за договором № 1002004661901 становить: 53 827,49 - 24 264,87 = 29 562,62 грн.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає заборгованість у загальному розмірі 78 010,11 грн., яка складається з заборгованості за договором № 2001565799701 від 04.03.2020 у сумі 48 447,49 грн. (26 993,24 грн. тіло кредиту та 21 454,25 грн. проценти) та заборгованості за договором № 1002004661901 від 29.10.2021 у сумі 29 562,62 грн. (тіло кредиту). У задоволенні решти позовних вимог на суму 67 230 грн. (з яких 42 952,50 грн. нарахована неоплачена комісія, та 24 277,50 грн. сума зарахованої сплаченої комісії), слід відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно положень ст.141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеної суми позову, в розмірі 1 301,10грн. (2422,40х78 010, 11/145 240,11) (п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001565799701 від 04 березня 2020 року в сумі 48 447 гривень 49 копійок, яка складається із заборгованості з тіла кредиту в сумі 26 993 гривні 24 копійки та з процентів у сумі 21 454 гривні 25 копійок, заборгованість за кредитним договором № 1002004661901 від 29 жовтня 2021 року в сумі 29 562 гривні 62 копійки, а всього 78 010 (сімдесят вісім тисяч десять) гривень 11 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1301 (одна тисяча триста одна) грн. 10 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде складений впродовж 10 днів.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д.О. Покопцева