Вирок № 139165665, 20.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2168/26

Провадження № 1-кп/932/458/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 ,

захисниці ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Дніпра, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150001649 від 17 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньо-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, студента 1 курсу Дніпровського державного аграрно-економічного університету, зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу та реалізуючи його, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання грошових коштів від невстановленої особи, спілкування з якою мало місце у месенджері «Telegram», 16.12.2026 у проміжок часу з 19-59 год. до 20-01 год., знаходячись на території автозаправки «ОККО», за адресом: м. Дніпро, вул. Робоча, 84, задля досягнення своєї злочинної мети придбав знаряддя для подальшого скоєння кримінального правопорушення, а саме: 5л. бензину марки А-95, який залив до також придбаної у зазначені вище дату, час та місці пластикової каністри, ємністю 10л.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, 16.12.2025, приблизно о 21-40 год., утримуючи при собі заздалегідь придбані пластикову каністру, ємністю 10 л., із бензином марки A-95, у кількості 5л., ОСОБА_6 прибув до двоповерхової будівлі №10 по вул. Михайла Грушевського в м. Дніпрі, на першому поверсі якої знаходиться відділення №49001 АТ «УКРПОШТА» (ідентифікаційний код юридичної особи 21560045) та яке він заздалегідь обрав як об`єкт свого злочинного посягання.

Доводячи до кінця свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи та розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 16.12.2025, приблизно о 21-40 год., ОСОБА_6 , все також діючи з корисливих мотивів, з метою отримання грошових коштів від невстановленої особи, спілкування з якою мало місце у месенджері «Telegram», впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає, заздалегідь придбаним бензином марки А-95 облив вхідні металопластикові двері розміром 1300х2400 см білого кольору профіль WDS 5S фурнітура VORNE до відділення №49001 АТ «УКРПОШТА» та із використанням запальнички підпалив їх, внаслідок чого сталося займання та, як наслідок, пожежа, що призвело до пошкодження вхідних дверей відділення №49001 АТ «УКРПОШТА» та стін на першому поверсі двоповерхової будівлі №10 по вул. Михайла Грушевського в м. Дніпрі.

Після чого, утримуючи при собі пластикову каністру, ємністю 10 л., ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 6980,50 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що він дійсно 16.12.2026 у проміжок часу з 19-59 год. до 20-01 год., знаходячись на території автозаправки «ОККО», за адресом: м. Дніпро, вул. Робоча, 84, придбав 5л. бензину марки А-95, який залив до пластикової каністри, ємністю 10л., яку цього ж дня та в цей же час придбав на вказаній заправці. Далі, приблизно о 21-40 год., утримуючи при собі заздалегідь придбані пластикову каністру, ємністю 10л., із бензином марки A-95, у кількості 5л., він прибув до двоповерхової будівлі №10 по вул. Михайла Грушевського в м. Дніпрі, на першому поверсі якої знаходиться відділення №49001 АТ «УКРПОШТА». Після чого, приблизно о 21-40 год., він все також діючи з корисливих мотивів, з метою отримання грошових коштів від невстановленої особи, спілкування з якою мало місце у месенджері «Telegram», впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає, заздалегідь придбаним бензином марки А-95 облив вхідні металопластикові двері розміром білого кольору до відділення «УКРПОШТА» та із використанням запальнички підпалив їх, внаслідок чого сталося займання та, як наслідок, пожежа, що призвело до пошкодження вхідних дверей відділення «УКРПОШТА» та стін на першому поверсі двоповерхової будівлі №10 по вул. Михайла Грушевського в м. Дніпрі.

Свою провину обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю, погодившись із усіма обставинами скоєного кримінального правопорушення, щиро покаявся, зазначивши про відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне.

Потерпіла ОСОБА_8 , будучи повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, надала суду заяву в якій просила розглянути кримінальне провадження без її особистої участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мала, проти проведення судового розгляду кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349КПК України, тобто у скороченому порядку, не заперечувала. Прохала призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Суд заслухавши думку учасників судового провадження, щодо можливості за відсутності потерпілої, з`ясувати всі обставини кримінального провадження, вирішив про проведення подальшого судового розгляду без особистої участі належно повідомленої потерпілої.

Крім позиції потерпілої, усі наявні, в судовому засіданні, учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а тому судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.2 ст.194КК України, як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, за яким обвинувачений визнає себе винуватим, його наслідки та відношення обвинуваченого до них, дані про особу винуватого, який вважається особою раніше не судимою, до адміністративної відповідальності не притягувався; має місце мешкання та місце реєстрації; за сімейним станом не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я - не перебуває; офіційно не працевлаштований, навчається на 1 курсі Дніпровського державного аграрно-економічного університету .

Згідно ст.66КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ст.67КК України, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Судом приймається до відома досудова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_6 , за якою рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства - оцінюються як середній, проте орган пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі.

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні застосування необхідного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом, також, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

На підставі вище викладеного, додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.194КК України, приходячи при цьому до переконання, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення, призведе до позитивних змін в його особистості, а також створить у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що відверне підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи та у сукупності утворить бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на принцип пропорційності, коли призначене особі покарання вважалося непропорційним втручанням держави у права людини. Прикладом може слугувати рішення у справі «Швидка проти України».

Дотримання принципу пропорційності, є дотриманням стандартів прав людини, передбачених ЄСПЛ у вирішенні питань покарання, та дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Із постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23.01.2014 року (справа №5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст.65КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Іспитовий строк це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим, який під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування. Іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки.

Іспитовий строк дисциплінує засудженого, має на меті привчити його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування

З урахуванням наведеного, ретельно вивчивши інформацію про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , наслідки вчиненого, визнання вини та щирого каяття щодо скоєного, критичного ставлення до спричиненого, наміру уникати в подальшому повторення подібного та й інших кримінальних правопорушень, позицію потерпілої, дає суду підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а тому суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , положень ст.75КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених у ст.76КК України, оскільки вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без реального відбування покарання, а застосування вказаних вище положень призведе до позитивних змін в його особистості і створить у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

На думку суду іспитовий строк тривалістю 3 роки належним чином забезпечить здійснення контролю та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків та інші умови випробування.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 січня 2026 року на майно вилучене в ході обшуку від 02 січня 2026 року, а саме на куртку синього кольору, кофту чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору; мобільний телефон ОРРО А78 (ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ), корпус якого синього кольору, у чохлі синього кольору, із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «КИЇВСТАР» абонентський номер НОМЕР_3 ; пластикову банківську картку з банківським рахунком № НОМЕР_4 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_6 ; пластикову банківську картку з банківським рахунком № НОМЕР_5 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_6 , що належать ОСОБА_6 - слід скасувати.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.

По вказаному кримінальному провадженню судовим експертом ОСОБА_9 проведено судову товарознавчу експертизу №283/26 від 17.02.2026 року.

Частиною 2 ст.124КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Аналізуючи вказану норму права, доходжу висновку, що з обвинуваченого суд має право стягнути процесуальні витрати, в тому числі ті, що пов`язані із залученням експерта, лише у випадку ухвалення стосовно особи обвинувального вироку. При цьому слід зауважити, що такі витрати, відповідно ст.124КПК України, стягуються на корись потерпілої особи та/або на користь держави.

Як вбачається з матеріалів справи, експерт ОСОБА_9 є атестованим судовим експертом, який включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Разом з цим з інформації яка міститься в картці атестованого судового експерта вбачається, що ОСОБА_9 не є фахівцем державної спеціалізованої установи. Матеріалів, які б підтверджували понесення цих витрат державою суду не надано.

Разом з тим, відповідно до ст.ст.122,124КПК України, документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експерта від державної експертної установи, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 з якого стягнути на користь держави витрати за проведення: пожежної-технічної експертизи №СЕ-19/104-26/31420-ПТ від 19.01.2026 у розмірі 4457 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) 00 копійок; експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №СЕ19-104-25/49800-ФХД від 30.12.2025 у розмірі 3565 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень) 60 копійок, у загальному розмірі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) гривні, 60 копійок

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні під час судового розгляду не застосовувався та, на час постановлення вироку, питання застосування запобіжного заходу, судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.349, 368-374КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 - визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75ККУкраїни ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням, відповідно до ст.76КК України, обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_6 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення: пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/104-26/31420-ПТ від 19.01.2026 та експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №СЕ19-104-25/49800-ФХД від 30.12.2025 - у загальному розмірі 8022 ( вісім тисяч двадцять дві) гривні, 60 копійок.

АРЕШТ - накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06 січня 2026 року на майно вилучене в ході обшуку від 02 січня 2026 року, а саме на куртку синього кольору, кофту чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору; мобільний телефон ОРРО А78 (ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ), корпус якого синього кольору, у чохлі синього кольору, із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «КИЇВСТАР» абонентський номер НОМЕР_3 ; пластикову банківську картку з банківським рахунком № НОМЕР_4 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_6 ; пластикову банківську картку з банківським рахунком № НОМЕР_5 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_6 , власником яких є ОСОБА_6 , які згідно постанови про визнання речових доказів від 02.01.2025 - зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція номер 07695, порядковий номер 917) після набрання вироком законної сили - СКАСУВАТИ.

Речові докази:

- об`єкти дослідження, які переупаковані в один спеціальний пакет з полімерного матеріалу №6328850, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція номер 07694, порядковий номер 916) після набрання вироком законної сили - знищити;

- один DVD-R диск з відеоматеріалами з технічних засобів для відео фіксації, стосовно обставин подій, що мали місце в м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, біля буд. 50, К-152 за 16.12.2025 у період часу з 21 год. 45 хв. по 22 год. 00 хв., один DVD-R диск з відеоматеріалами з технічних засобів для відео фіксації, стосовно обставин подій, що мали місце в м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 48, приміщення «АЗС» за 16.12.2025 у період часу з 19 год. 45 хв. по 20 год. 30 хв., після набрання вироком законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- ноутбук НР, корпус якого сірого кольору, серійний номер 1НР85141CZ9, який відповідно до розписки ОСОБА_6 , передано останньому на відповідальне зберігання, після набрання вироком законної сили - залишити ОСОБА_6

- куртку синього кольору кофту чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору; мобільний телефон ОРРО А78 (ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 ), корпус якого синього кольору, у чохлі синього кольору, із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «КИЇВСТАР» абонентський номер НОМЕР_3 ; пластикову банківську картку з банківським рахунком № НОМЕР_4 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_6 ; пластикову банківську картку з банківським рахунком № НОМЕР_5 , яку відкрито на ім`я ОСОБА_6 та які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція номер 07695, порядковий номер 917) після набрання вироком законної сили повернути за приналежністю ОСОБА_6 ;

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Дніпра ОСОБА_10