Ухвала суду № 139165609, 20.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6018/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний в складі головуючого судді Наумової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 308/6018/14-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 308/6018/14-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за якою просить:

-поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 308/6018/14-ц;

-замінити стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 308/6018/14-ц, з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634);

-видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» дублікат виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 308/6018/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11079397000 від 17.11.2006 року у розмірі 23 711,64 доларів США та судових витрат.

В обґрунтування заяви заявник зазначив наступне.

Після ухвалення судового рішення право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово переходило до інших кредиторів у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Так, 13 травня 2026 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 13/05/2026, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11079397000 від 17.11.2006 року.

У подальшому, 27 травня 2026 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» укладено Договір відступлення права вимоги № 27-05/ФК-2026, відповідно до якого ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло усіх прав первісного кредитора щодо вказаного кредитного зобов`язання.

Передача прав вимоги оформлена відповідними актами приймання-передачі, якими підтверджено перехід до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» усіх прав кредитора за кредитним договором та судовим рішенням у справі № 308/6018/14-ц.

Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги № 27-05/ФК-2026 від 27.05.2026 р., сторони погодили, що повний розрахунок за набуті права вимоги здійснюється Новим кредитором (ТОВ «ФК "ПОЗИКА"») на користь ТОВ «ФК "УКРФІНСТАНДАРТ"» на умовах відстрочення платежу строком на 1 (один) рік з дати підписання цього Договору.

Заявник зазначив, що згідно зі ст. 512, 514 ЦК України та умовами вказаного Договору, перехід матеріального права вимоги до ОСОБА_1 відбувся в повному обсязі в момент підписання Акта приймання-передачі прав вимоги від 27.05.2026 р., незалежно від завершення процедури розрахунків між сторонами. Таким чином, встановлений строк оплати (один рік) є внутрішньою домовленістю між новим та попереднім кредиторами, що не впливає на обсяг та чинність набутих ТОВ «ФК "ПОЗИКА"» прав стягувача у справі № 308/6018/14-ц.

Таким чином, заявник вважає, що ТОВ «ФК «ПОЗИКА» є належним правонаступником первісного стягувача ПАТ «УкрСиббанк» та набуло усіх матеріальних прав кредитора, що виникли на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 308/6018/14-ц.

З метою встановлення стану виконання зазначеного судового рішення Заявником було направлено відповідний запит до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді.

Відповідно до відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 04 серпня 2026 року № 63694 встановлено, що виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа у справі № 308/6018/14-ц на виконанні не перебуває.

Останнє виконавче провадження № 74786681 було завершено 18 квітня 2024 року шляхом повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із пропуском строку його пред`явлення. Зазначеною відповіддю також підтверджено, що станом на 04 серпня 2026 року оригінал виконавчого листа у Відділі державної виконавчої служби відсутній, рішення суду залишається невиконаним, а відомості щодо місцезнаходження виконавчого документа відсутні.

Крім того, під час передачі прав вимоги між попередніми кредиторами оригінал виконавчого листа ТОВ «ФК «ПОЗИКА» не передавався, що підтверджується актами приймання-передачі документів. Таким чином, виконавчий лист фактично втрачено, його місцезнаходження не встановлено, а відсутність оригіналу виконавчого документа унеможливлює повторне пред`явлення рішення суду до примусового виконання.

У судове засідання 20.08.2026 року представник заявника не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Боржник до суду також не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

З огляду на наведене, на підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 308/6350/20, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, за заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2014 року у цій справі № 308/6018/14-ц було стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (адреса: м. Харків, пр. Московський, буд. № 60, ідентифікаційний код 09807750, МФО 351005, р/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків) заборгованість за кредитним договором № 11079397000 від 17.11.2006 року в розмірі 23 711,64 доларів США (двадцять три тисячі сімсот одинадцять грн. 64 коп.), що еквівалентно 269 298,91 грн. (двісті шістдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто вісім грн. 91 коп.), з яких: 19 607,21 доларів США, що еквівалентно 222 683,91 грн. заборгованість за кредитом; 3615,28 доларів США, що еквівалентно 41 059,62 грн. заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 5555,38 грн. пеня, а також 2692,99 грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто дві грн. 99 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Виконавчий лист № 308/6018/14-ц від 28.02.2015р., про стягнення з ОСОБА_1 було направлено на примусове виконання до Ужгородського MB ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

За ухвалою від 18.12.2020 року Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було заяву акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі представника Дорогань В.О., про видачу дубліката виконавчого листа задоволено; видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі №308/6018/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11079397000 від 17.11.2006 року в розмірі 23 711,64 доларів США, що еквівалентно 269 298,91 грн., з яких: 19 607,21 доларів США, що еквівалентно 222 683,91 грн. заборгованість за кредитом; 3615,28 доларів США, що еквівалентно 41 059,62 грн. заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 5555,38 грн. пеня, а також 2692,99 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При цьому судом було встановлено, що 01.06.2016 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Дельта М», з іншої сторони, уклали Договір про надання послуг №01/06, на підставі цього договору АТ «УКРСИББАНК» доручив, а ТОВ «ЮФ Дельта М» прийняло на себе зобов`язання надавати Банку послуги, а саме здійснювати дії, спрямовані на сприяння погашеню наявної заборгованості за кредитним договором, в тому числі і за кредитним договором № 11079397000 укладеним між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УКРСИББАНК» (у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 .

Даний кредитний договір передано в роботу ТОВ «ЮФ Дельта М» - 07.04.2017 р., що підтверджується реєстром кредитних угод, щодо яких виконавець надає послуги, спрямовані на сприяння погашенню заборгованості за Договором про надання послуг №01/06 від 01.06.2016 року.

13.12.2019 року виконавець - ТОВ «ЮФ Дельта М», отримавши матеріали справи в роботу, надіслав запит до Ужгородського MB ДВС Південно-Західного МУМЮ (м. Івано-Франківськ), про хід виконавчого провадження та місцезнаходження оригіналів виконавчих листів № 308/6018/14-ц від 28.02.2015р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» грошової суми у розмірі 23 711,64 доларів США, що еквівалентно 269 298,91 грн., з яких: 19 607,21 доларів США, що еквівалентно 222 683,91 грн. - заборгованість за кредитом; 3615,28 доларів США, що еквівалентно 41 059,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 5555,38 грн. - пеня, а також 2692,99 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За вих. № 21894/20 від 27.01.2020 року. Ужгородського MB ДВС Південно-Західного МУМЮ (м. Івано-Франківськ), розглянуто запит стягувача стосовно боржника ОСОБА_1 та повідомило: «у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 47768252, по якому на підставі п.2 ч.1 cт. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Вищевказана постанова разом з оригіналом виконавчого документа, 29.12.2015 року скеровано стягувачу за адресою: м. Харків, пр. Московський, 60.

Однак, оригінал виконавчого документу на адресу представника AT «УКРСИББАНК», а саме: 02002, м. Київ, а/с 57, пр-т. Ю. Гагаріна, 23 - не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, 19.08.2021 року стягувачу був виданий дублікат виконавчого листа у цій справі № 308/6018/14-ц.

До заяви заявник доданий договір факторингу № 13/05/2026, укладений 13 травня 2026 року між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», відповідно до якого до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11079397000 від 17.11.2006 року, що підтверджується Актом приймання передачі прав вимоги від 13.05.2026 року та Розрахунком суми витрат від 13.05.2026 року, а також Актом приймання передачі Документації до Договору факторингу № 13/05/2026 від 13.05.2026 року.

27 травня 2026 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» укладено Договір відступлення права вимоги № 27-05/ФК-2026, відповідно до якого ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло усіх прав первісного кредитора щодо вказаного кредитного зобов`язання.

Передача прав вимоги оформлена відповідними актами приймання-передачі, якими підтверджено перехід до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» усіх прав кредитора за кредитним договором та судовим рішенням у справі № 308/6018/14-ц.

Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги № 27-05/ФК-2026 від 27.05.2026 р., сторони погодили, що повний розрахунок за набуті права вимоги здійснюється Новим кредитором (ТОВ «ФК "ПОЗИКА"») на користь ТОВ «ФК "УКРФІНСТАНДАРТ"» на умовах відстрочення платежу строком на 1 (один) рік з дати підписання цього Договору.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України регламентує, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва. Кредитор не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з позицією Верховного суду України в справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній редакції на момент постановлення Верховним Судом України вказаної постанови) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2018 в справі № 2-н-148/09, в якій також зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). З наведеного слідує, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як на стадії відкритого виконавчого провадження, так і за відсутності такого.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року, прийнятій у справі № 409/559/15-ц.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З вищезазначеного вбачається, що із заявою про заміну сторони може звернутися будь-яка сторона, яка не є стороною виконавчого провадження, або стороною по справі, а також сам державний виконавець. При цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 55, 442 ЦПК України така заміна сторони можлива на будь-якій стадії виконавчого провадження.

Відтак заява заявника в частині заміни стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 308/6018/14-ц, з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634), є обґрунтованою та також що підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо вимог заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, слід зазначити наступне.

Стаття 431 ЦПК України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІІІ ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.11.2019 у справі 201/14242/17.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Отже, дублікат виконавчого листа може бути видано, зокрема у тому випадку, якщо суд поновив строк пред`явлення його до виконання або такий строк не пропущено на момент подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа. В іншому випадку настають наслідки, які зумовлюють відмову у видачі дубліката виконавчого листа.

Звертаючись з даною заявою заявник зазначає, що згідно з відповіддю Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 04 серпня 2026 року № 63694, виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа у справі № 308/6018/14-ц на виконанні не перебуває.

Останнє виконавче провадження № 74786681 було завершено 18 квітня 2024 року шляхом повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із пропуском строку його пред`явлення. Зазначеною відповіддю також підтверджено, що станом на 04 серпня 2026 року оригінал виконавчого листа у Відділі державної виконавчої служби відсутній, рішення суду залишається невиконаним, а відомості щодо місцезнаходження виконавчого документа відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у цій справі двічі був виданий виконавчий лист стягувачу, проте останній не вживав дієвих заходів щодо його виконання, протягом тривалого проміжку часу у два роки, не звертався до суду із заявою про поновлення пропущених строків пред`явлення до виконання.

Більш того, у заяві не наведено жодного обґрунтування щодо поновлення пропущених строків та поважності причин такого пропущення.

Відступлення прав вимоги новому кредитору, у даному випадку, як раз і спрямовано на приховування тривалої бездіяльності стягувача та задля поновлення давно пропущених строків.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, чинного на момент винесення судового рішення у справі № 308/6018/14-ц та набрання ним законної сили, було встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відтак, суд доходить висновку, що доводи, викладені в заяві відносно підстав поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату виконавчого листа не знаходять свого підтвердження, відтак в цій частині вимог за заявою слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 55, 260, 431, 433, 442, ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 308/6018/14-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 308/6018/14-ц, з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634).

В задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Наумова