Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №752/2190/25
Провадження №2/752/4467/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кокошка О.Б.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «ККзОЖФ Голосіївського району») про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є споживачем послуг з постачання гарячої води, які надає відповідач за адресою його проживання: АДРЕСА_1 . Позивач 12.10.2023 вияв оголошення на під`їзді його будинку, яке розмістив відповідач. У вказаному оголошенні була зазначена інформація про перелік квартир, мешканці яких мають заборгованість за послугами відповідача, зокрема станом на 01.09.2023. Позивач зазначив, що аналогічне оголошення відповідач розміщав у 2023 році. Вказані дії відповідача, на думку позивача, свідчать про негативний характер, оскільки вказана інформація порочить його перед сусідами, чим відповідач порушив його право на належну якість обслуговування. Також позивач вважає, що розповсюдження вказаної інформації містить елементи примусу, докучання, неналежного впливу, що на підставі ч. 1 ст. 19 Закону України є нечесною та агресивною підприємницькою практикою, яка заборонена. Внаслідок вказаних дій відповідача були порушені права позивача.
Позивач просив визнати, що розповсюдження вказаної інформації відповідачем порушило право позивача на належну якість обслуговування та застосувало заборонену нечесну та агресивну підприємницьку практику.
21.05.2025 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
09.07.2026 судом постановлено ухвалу про залишення без задоволення заяви про відвід судді.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через їх безпідставність.
Позивач за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив обґрунтування безпідставності заявлених позовних вимог.
Позивач за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надав до суду заяву, в якій зазначив доводи намагання введення суду в оману відповідачем.
Представник відповідача надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив обґрунтування безпідставності заявлених позовних вимог та поданого позивачем клопотання.
Від учасників справи до суду не надходило заяв, клопотань.
Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого вказана позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічним чином регулюється дане питання і в ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Судом встановлено, що сторонами не заперечується, а отже, не підлягають доказуванню обставини того, що КП «ККзОЖФ Голосіївського району» було надавачем послуг позивачу ОСОБА_1 щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Згідно із розрахунком КП «ККзОЖФ Голосіївського району», за квартирою АДРЕСА_2 , рахується заборгованість за надані послуги у сумі 1248,19 грн. Такий розрахунок було вивішено як оголошення на вхідних дверях під`їздів зазначеного будинку, що сторонами не оспорюється.
У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про право власності на вказану квартиру. При цьому, позивач ОСОБА_1 на підтвердження того, що він є споживачем послуг відповідача, зазначив у вказаному позові про те, що він проживає у зазначеній кватирі, що сторонами не оспорюється. Крім того, позивач долучив до позову копію акту від 05.10.2023, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 фактично проживає за вказаною адресою.
Спір між сторонами виник з приводу розміщення відповідачем оголошення про заборгованість позивача за житлово-комунальні послуги на під`їзді будинку. Вказані ді щодо розповсюдження інформації, на думку позивача, порушило право позивача на належну якість обслуговування та застосувало заборонену нечесну та агресивну підприємницьку практику
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Отже, вказана норма закону передбачає два спеціальних способи захисту особистих немайнових прав, яким є право на спростування неправдивої інформації та право на відповідь. Під правом на спростування слід розуміти право фізичної особи вимагати від особи, яка порушила особисте немайнове право фізичних осіб шляхом поширення недостовірної інформації, визнання цієї інформації неправдивою у формі, яка є ідентичною чи адекватно до форми поширення неправдивої інформації.
Водночас позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Відповідно до ст. 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
Як встановлено та зазначено вище, метою спростування оспорюваної інформації є відновлення права на надання позивачу житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Разом з тим, за своєю юридичною природою право на отримання субсидії не можна віднести до особистих немайнових прав, які охороняються ст. 277 Цивільного кодексу України, оскільки це право має економічний характер. Для захисту цього права позивачу необхідно пред`явити відповідний позов до юридичної особи, до компетенції якої входить надання житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №751/1717/20 вказав, що зазначене узгоджується з висновкам Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 червня 2020 року у справі №333/6816/17, а саме: ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 17-б, код ЄДРПОУ 32375554.
Рішення складене 09.07.2026.
Суддя О. Б. Кокошко
Судове рішення № 139165491, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/2190/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: