Ухвала суду № 139164680, 20.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 серпня 2026 рокуСправа №160/15864/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпро заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про виправлення описки у рішенні у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026, яке набрало законної сили 30.06.2026, у справі №160/15864/25, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 по 20.02.2023 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а також грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в разі їх виплати за даний період, з урахуванням раніше виплачених сум.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшла заява про виправлення описки в рішенні суду, в якій заявник просить виправити описку в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі №160/15864/25.

В обгрунтування заяви зазначено, що в резолютивній частині (зобов`язальна частина) помилково не було зазначено, що перерахунок та виплату грошового забезпечення слід здійснити саме позивачеві.

Вирішуючи питання по суті заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Зі змісту викладених положень статті 253 КАС України випливає, що КАС України передбачає можливість усунення після ухвалення судового рішення у справі помилок технічного (неюридичного) характеру - описок та очевидних арифметичних помилок.

У розумінні норм процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.

Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

Отже, опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою - неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тексту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.

Вирішуючи питання про виправлення описок, очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

У пунктах 126, 128 постанови від 09.06.2022 провадження № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що: 1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; 2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя.

В заяві про виправлення описки відповідач вказує, що в резолютивній частині рішення (зобов`язальній частині) не зазначено прізвище, ім`я та по-батькові позивача, що, на думку відповідача, є опискою.

З такими висновками відповідача суд не погоджується, оскільки не зазначення в резолютивній частині (зобов`язальній частині) прізвище, ім`я та по-батькові позивача не створює жодних перешкод у виконання даного рішення, не має впливу на його зміст та виконання.

Враховуючи викладене, рішення суду не містить описки та/або очевидної арифметичної помилки, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про виправлення описки у рішенні суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст.294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська