Ухвала суду № 139164674, 20.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 серпня 2026 рокуСправа №160/8798/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026, у справі №160/8798/25, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ТОВ Автоспецекскавація від 20.05.2011 №61.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.11.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату ТОВ Автоспецекскавація від 20.05.2011 №61.

Від позивача до суду надійшла заява про роз`яснення рішення суду, в якій заявник просить роз`яснити, чи означає резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №160/8798/25, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язане здійснити перерахунок та виплату пенсії саме за заявою ОСОБА_1 від 14.11.2024 із врахуванням довідки про заробітну плату ТОВ «Автоспецекскавація» №61 від 20.05.2011.

Заява обгрунтована тим, що резолютивна частина рішення містить посилання лише на довідку про заробітну плату ТОВ «Автоспецекскавація» №61 від 20.05.2011 та не містить прямої вказівки на заяву позивача від 14.11.2024, яка була підставою виникнення спірних правовідносин та безпосереднім предметом судового розгляду.

Розглянувши заяву про роз`яснення рішення суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У постанові від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз`яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.

Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі № №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20.

Проаналізувавши рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у взаємозв`язку з мотивами поданої позивачем заяви про її роз`яснення, суд доходить висновку, що доводи відповідача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цього рішення суду.

При вирішенні даної адміністративної справи судом було надано оцінку та викладено висновок заявленим позовним вимогам.

При дослідженні наданих матеріалів адміністративної справи та вирішенні спірних правовідносин судом було надано наступний висновок: «З матеріалів справи вбачається, що позивач 14.11.2024 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі даної довідки». Також, в рішенні вказано, що «Оскільки із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 14.11.2024, то такий перерахунок повинен бути здійснений з 01.11.2024».

Таким чином, судом було досліджено докази в обґрунтування заявленої вимоги та в рішенні суду відображено, що позивач звертався із заявою від 14.11.2024 про перерахунок пенсії до якої було долучено відповідну довідку про заробітну плату.

Суд зазначає, що не зазначення у резолютивній частині рішення суду про те, що перерахунок пенсії повинен бути проведений, зокрема, за результатами розгляду заяви позивача від 14.11.2024 не говорить про те, що рішення суду є незрозумілим, оскільки в описовій частині рішення зазначено, що позивач звертався саме із заявою від 14.11.2024, інші заяви не були предметом дослідження у даній справі.

Суд зазначає, що в межах розгляду даного адміністративного спору надавалась оцінка фактичним обставинам справи та викладено правові висновки, посилання на які вже було наведено судом вище.

Розглядаючи подану заяву суд встановив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в їх розумінні.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач звертаючись із заявою про роз`яснення судового рішення, фактично просить суд роз`яснити порядок та спосіб його виконання. Тобто, заявник просить суд роз`яснити власне не сам текст рішення, а необхідність вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.

На цій підставі суд зауважує, що роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.

Суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права.

Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у роз`ясненні механізму виконання ухваленого судом рішення та наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз`яснення та консультації.

Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8798/25.

Керуючись ст. ст. 253, 374, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду відмовити.

Ухвала набуває законної сили у відповідності до положень ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська