Рішення № 139164246, 21.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11894/26

Провадження № 2/127/3467/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8-008-863-2-21-Г від 19 лютого 2021 року в загальному розмірі 66 272,28 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 лютого 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8-008-863-2-21-Г з ануїтетними платежами.

За умовами кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

Строк дії кредитного договору визначено до 18 лютого 2025 року.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів банк виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за кредитним договором становить 66 272,28 грн, з яких: 32 694,51 грн заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена; 7 577,13 грн заборгованість за процентами, у тому числі простроченими; 26 000,64 грн заборгованість за комісією.

Позивач також зазначив, що право вимоги за кредитним договором первісно перейшло від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» на підставі договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року, укладеного за результатами відкритих торгів.

У подальшому, 27 грудня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким до позивача перейшло право вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 8-008-863-2-21-Г від 19 лютого 2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 1/12 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Позивач просив стягнути з відповідача також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Відповідач подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що факт отримання кредитних коштів не заперечує, однак вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідач не погоджується із вимогою про стягнення 26 000,64 грн комісії, посилаючись на те, що кредитним договором не визначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлено відповідну плату, а позивач не надав доказів фактичного надання таких послуг.

Також відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі 11 200 грн та вважає обґрунтованим їх визначення у розмірі 4 000 грн.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

За змістом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 19 лютого 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8-008-863-2-21-Г.

Згідно з умовами кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів останньою не заперечується.

З наданих суду виписок за рахунками та розрахунку заборгованості вбачається рух коштів за кредитним договором та наявність заборгованості відповідача за основною сумою кредиту і процентами.

Суд бере до уваги, що банківські виписки за рахунками можуть бути належними та допустимими доказами руху коштів за кредитним рахунком та стану заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів, виникнення між сторонами кредитних правовідносин та неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту і сплати процентів.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Отже, відповідач зобов`язана виконати взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

У подальшому 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору право вимоги за кредитним договором № 8-008-863-2-21-Г від 19 лютого 2021 року перейшло до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Доказів недійсності зазначених правочинів, припинення права вимоги позивача або переходу права вимоги до іншої особи матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є належним кредитором за зобов`язаннями відповідача за кредитним договором № 8-008-863-2-21-Г від 19 лютого 2021 року.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності обов`язку сплачувати заборгованість за тілом кредиту та процентами, оскільки доказів належного виконання цих зобов`язань відповідачем суду не надано.

Відтак вимоги позивача про стягнення 32 694,51 грн заборгованості за кредитом та 7 577,13 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 26000,64 грн заборгованості за комісією, посилаючись на умови кредитного договору.

Зокрема, пунктом 2.8 кредитного договору передбачено розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,0 відсотка.

Разом з тим сам факт передбачення у кредитному договорі відповідної комісії не є достатньою підставою для її стягнення, якщо кредитодавцем не доведено, за які саме додаткові чи супутні послуги вона встановлена та які конкретно послуги були фактично надані споживачу.

Спірні правовідносини виникли з договору про споживчий кредит, у зв`язку з чим підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, та надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З матеріалів справи не вбачається, що кредитним договором конкретно визначено перелік додаткових та супутніх послуг, які надавалися відповідачу за плату, включену до комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Позивачем також не надано доказів фактичного надання відповідачу таких конкретних додаткових або супутніх послуг, їх вартості та зв`язку з нарахованою комісією у розмірі 26 000,64 грн.

Саме посилання на те, що Законом України «Про споживче кредитування» передбачено можливість включення комісій до загальних витрат за споживчим кредитом, не свідчить про автоматичну правомірність будь-якої комісії, встановленої кредитним договором.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 сформульовано правовий висновок щодо нікчемності умов договору про споживчий кредит, якими передбачено оплатність інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно.

Аналогічний підхід щодо необхідності встановлення конкретного переліку додаткових та супутніх послуг, за які встановлена комісія, викладено Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не довів правову та фактичну підставу для стягнення з відповідача 26 000,64 грн комісії.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про стягнення 26 000,64 грн заборгованості за комісією слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 32 694,51 грн + 7 577,13 грн = 40 271,64 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов задоволено на суму 40 271,64 грн із заявлених 66 272,28 грн, що становить приблизно 60,78 % від загального розміру заявлених вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 617,86 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача 11 200 грн витрат на професійну правничу допомогу та надав договір про надання правничої допомоги, реєстр боржників та акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідач заперечила проти заявленого розміру витрат та просила визначити їх у розмірі 4 000 грн, посилаючись на невелику складність справи, значний обсяг сталої судової практики у спорах відповідної категорії та обсяг фактично виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спору, ціну позову, обсяг поданих матеріалів, складність справи, відсутність судового засідання, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також наявність сталої судової практики у спорах про стягнення кредитної заборгованості.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованими та співмірними витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4 000 грн.

Інших доказів понесення позивачем судових витрат у більшому розмірі, які підлягали б відшкодуванню відповідачем, суду не надано.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 512-516, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 8-008-863-2-21-Г від 19 лютого 2021 року в розмірі 40 271 (сорок тисяч двісті сімдесят одна) гривня 64 копійки, з яких 32 694 (тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто чотири) гривні 51 копійка заборгованість за кредитом; 7 577 (сім тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 13 копійок заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати у розмірі 5617 (п`ять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 86 копійок, з яких 1 617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) гривень 86 копійок витрати зі сплати судового збору; 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 273 ЦПК України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 21.08.2026.

Суддя