Рішення № 139160796, 30.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3405/24

Провадження № 2/496/1098/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 501398356 у розмірі 390479 грн 31 к. та суму сплаченого судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 27.11.2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 501398356. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 28.09.2023 року заборгованість за кредитним договором становить 390479 грн 31 к., з яких: 246793 грн 37 к. заборгованість по тілу кредиту; 143685 грн 94 к. заборгованість по відсоткам.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань 30.11.2022 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але через підсистему «Електронний суд» направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач та його представник в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час слухання справи повідомлялися належним чином, відзив на позов не подали. Від представника відповідачки надійшла заява, в якій він зазначив, що відповідачка позов не визнає, але в разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог позивача, розстрочити виконання рішення по справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом погашення заборгованості рівними частинами строком на 10 місяців, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 39047 грн 93 к., починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

Від представника позивача надійшла заява, в якій він частково підтримує заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення строком до 6 місяців.

Приймаючи до уваги заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що 27.11.2021 року відповідачкою, за допомогою одноразового ідентифікатора «6953», підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування: тип кредиту споживчий кредит; мета отримання кредиту на споживчі цілі; сума/ліміт кредиту 250000,00 грн; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом; строк кредитування 60 місяців; процентна ставка 35,0% річних; реальна річна процентна ставка 41,22% річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 35,0% річних; порядок повернення кредиту графік платежів: до 29 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 8871,94 грн (а.с. 17).

Банком підписаний акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту, в якій наявні наступні умови: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 250000,00 грн; процентна ставка 35,00% річних; тип ставки фіксована; процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 29.11.2026 року. Зазначені умови підтверджуються офертою на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501398356 (а.с. 17 зв.-18 зв.), акцептом пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501398356 (а.с. 19-20).

На виконання переддоговірних відносин відповідачкою підписано Додаток № 1 до Угоди про надання споживчого кредиту № 501398356, яким є Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с. 20 зв.-21 зв.).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит в сумі 250000 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру № 734360500 від 29.11.2021 року (а.с. 24).

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника та часткового погашення нею заборгованості, позивач надав виписку по особовому рахунку за період з 27.11.2021 року по 28.09.2023 року, з якої вбачається використання грошових коштів відповідачкою, списання процентів, а також зарахування грошових коштів, внесених відповідачкою (а.с. 27-33).

Тому, виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника, відкритих в рамках кредитного договору (оферти), відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором (офертою), а тому, банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.

Дана позиція викладена у постанові від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду та у постанові від 30.08.2019 року у справі №353/614/15 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.

Ч. 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за угодою № 501398356 від 27.11.2021 року утворилась заборгованість, загальний розмір якої, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 28.09.2023 року, становить 390479 грн 31 к., що складається з: 246793 грн 37 к. заборгованість по тіло кредиту; 143685 грн 94 к. заборгованість по відсотках (а.с. 25).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, позивачем було направлено на адресу відповідачки Вимогу щодо усунення порушень (а.с. 34).

Вказана вимога відповідачкою не виконана та заборгованість не сплачена.

Ч. 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу приписів ст. 638 ЦК України договір, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідачка, підписуючи оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту від 27.11.2021 року, прийняла та погодилася з її умовами.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 січня 2022 року в справі № 234/7723/20, провадження № 61-6379св21.

Однак, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Враховуючи те, що відповідачка не виконує умови договору про надання споживчого кредиту, кредитні кошти не повертає, права позивача порушені, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 501398356 від 27.11.2021 року, яка станом на 28.09.2023 року складає 390479 грн 31 к., що складається з: 246793 грн 37 к. заборгованість по тіло кредиту; 143685 грн 94 к. заборгованість по відсотках.

Від представника відповідачки надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду строком на 10 місяців, яка частково підтримана позивачем щодо застосування розстрочки виконання рішення на 6 місяців. Представник відповідача в заяві про розстрочення виконання судового рішення зазначив, що майновий стан відповідачки не дозволяє добровільно сплатити заявлений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором № 501398356 від 27.11.2021 року, оскільки відповідач не має доходів, перебуває за межами України як біженка в зв`язку з військовою агресією РФ. Майновий стан ОСОБА_1 може обмежити її в праві гарантованому Конституцією України, а саме ст. 55 «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом».

П. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі № 916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, відповідачка стверджує, що через матеріальне становище не має можливості виконати зазначене судове рішення одноразово, а тому просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, наявність воєнного стану в зв`язку зі збройною агресіє РФ та розстрочити виконання рішення в частині стягнення шкоди в сумі 390479 грн 31 к. на 10 місяців та призначити щомісячний платіж в сумі 39047 грн 93 к., починаючи з дати набрання рішенням законного рішення.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву представника відповідачки задовольнити частково, розстрочивши виконання рішення строком на 6 місяців, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, встановивши спосіб і порядок сплати щомісячних платежів, що сприятиме виконанню судового рішення, рівними платежами щомісячно у сумі 65079 грн 88 к.

З меморіального ордеру № 62297069 від 17.04.2024 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 4685 грн 75 к., а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 4685 грн 75 к.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 612, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 267, 279, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місце знаходження - 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 501398356 від 27.11.2021 року, яка станом на 28.09.2023 року складає 390479 грн 31 к., а саме: заборгованість за тілом кредиту 246793 грн 37 к.; заборгованість по відсотках 143685 грн 94 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місце знаходження - 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 4685 грн 75 к.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) виконання рішення суду шляхом погашення заборгованості рівними частинами, строком на 6 (шість) місяців, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, встановивши спосіб і порядок сплати щомісячних платежів у розмірі по 65079 грн 88 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра