Рішення № 139160240, 17.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/21443/24

Провадження №2/752/615/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»), про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтований тим, що 31 березня 2024 року на просп. Голосіївський, 68 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «SUBARU», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року у справі № 752/7697/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № 217729973.

За результатами розгляду поданих документів, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування позивачці у розмірі 5 555,57 грн.

Проте, вказаного страхового відшкодування недостатньо, для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди.

Так, відповідно до калькуляції вартості відновлювального ремонту від 27 квітня 2024 року № 40826, виконаного на замовлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SUBARU», державний номерний знак, НОМЕР_3 , становить 20 669,87 грн.

Тож різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 15 114,30 грн, яка має бути відшкодована відповідачем на рахунок позивачки.

Також, у результаті пошкодження транспортного засобу «SUBARU», державний номерний знак НОМЕР_2 , позивачці завдано сильних душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан у зв`язку з перенесеним стресом щодо пошкодження належного їй майна, а також необхідністю пошуку додаткових грошових коштів, для забезпечення відновлення пошкодженого транспортного засобу, враховуючи вартість відновлювального ремонту, яка розрахована страховиком відповідача та порівнюється із 6 місячним доходом позивачки у вигляді пенсійного забезпечення.

Тож позивачці заподіяно моральну шкоду, розмір якої, виходячи з принципів розумності та справедливості нею визначено у розмірі 30 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майнову шкоду у розмірі 15 114,30 грн, моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31 березня 2024 року о 13 год 23 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , на просп. Голосіївський, 68 у м. Києві не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «SUBARU», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася попереду, тобто спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року у справі № 752/7697/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 217729973 у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 217729973) ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн, франшиза - 3 200,00 грн.

16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Так, відповідно до калькуляції від 27 квітня 2024 року № 40826, виконаної на замовлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SUBARU», державний номерний знак, НОМЕР_3 , становить 20 669,87 грн.

Згідно із страховим актом ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» № 40826 вартість відновлювального ремонту становить 20 669,87 грн, коефіцієнт зносу - 07, вартість ремонту з урахуванням зносу становить 8 755,57 грн, франшиза - 3 200,00 грн, розмір страхового відшкодування становить 5 555,57 грн.

29 квітня 2024 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 5 555,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 квітня 2024 року № 00116808.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).

Згідно із частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частин другої, третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15 (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Судом встановлено, що з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом, сталась ДТП, в якій був пошкоджений автомобіль позивачки.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачці страхове відшкодування у розмірі 5 555,57 грн, тобто в межах ліміту страхового відшкодування.

За таких обставин суд вважає доведеним розмір майнового збитку, спричиненого позивачці в ДТП, у сумі 15 114,30 грн (20 669,87 - 5 555,57).

Враховуючи, що страхова виплата є недостатньою для повного відшкодування завданої позивачці шкоди, суд вважає, що з ОСОБА_2 , як винної у ДТП особи, внаслідок якої пошкоджений транспортний засіб позивачки, підлягає стягненню на користь останньої різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а саме, 15 114,30 грн.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн

Частиною першою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункт 3 частини другої статті 23 ЦК України).

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14 (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Позивачка зазначила, що зазнала моральної шкоди, оскільки в результаті протиправних дій відповідача було пошкоджено її майно, що негативно вплинуло на її моральний стан у зв`язку з перенесеним стресом щодо пошкодження належного їй майна, а також необхідністю пошуку додаткових грошових коштів, для забезпечення відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Оцінюючи доводи, якими позивачка обґрунтовувала стягнення моральної шкоди, суд погоджується, що пошкодження автомобіля позивачка негативно вплинуло на її моральний стан, а також необхідність пошуку додаткових грошових коштів, для забезпечення відновлення пошкодженого транспортного засобу. Відтак, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн, що відповідає вимогам розумності, справедливості, співмірності та є достатнім для розумного задоволення моральних втрат позивачки, і не виконуватиме функцію збагачення за рахунок останнього.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться й витрати на правову допомогу, які покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою заявлено вимогу про стягнення понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано копію ордера на надання правничої допомоги від 19 вересня 2024 року № 1706573, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 9406/10, копію договору про надання правової допомоги від 23 травня 2024 року № 23/05/24-АП.

Пунктом 1 частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд вважає, що стороною позивача подано суду належні докази обґрунтування розміру вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, а саме: копію ордера на надання правничої допомоги від 19 вересня 2024 року № 1706573, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 9406/10, копію договору про надання правової допомоги від 23 травня 2024 року № 23/05/24-АП.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також жодних доказів і обставин неспівмірності витрат, заявлених до стягнення з ОСОБА_2 , суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивачки підлягаю стягненню судовий збір у розмірі 1 251,53 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 15 114,30 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 251 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна) грн 53 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження: вулиця Січових Стрільців, будинок 40, місто Київ, 04053, ЄДРПОУ 20782312.

Повний текст судового рішення складено 17.08.2026.

Суддя О. Б. Кокошко