Рішення № 139159683, 21.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15096/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" подана позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач) про стягнення з Держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 3% річних та інфляційних втрат через тривале невиконання судових рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №440/6225/21 та від 10.04.2023 у справі №440/1812/23 на загальну суму 142616,30 грн., з яких: 23283,30 грн. 3% річних; 119333,00 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , внаслідок тривалого невиконання Державою в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судових рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі № 440/6225/21 та від 10.04.2023 у справі №440/1812/23 зазнає матеріальних збитків. Тому має право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат через тривале невиконання цих судових рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15096/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

19 листопада 2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 52-55/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №440/6225/21 за період з 01.04.2019 по 31.10.2021 нараховано заборгованість в розмірі 187144,87 грн. Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №126242, після заміни стягувача - за №726620. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №440/1812/23 за період з 01.11.2021 по 31.05.2023 нараховано заборгованість в розмірі 38000,00 грн. Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №431501, після заміни стягувача - за №726737. Зазначає, що в цій справі у Головного управління не виникло перед позивачем грошового зобов`язання в розумінні статті 11 ЦК України, як зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак відповідач не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання, у розумінні статті 625 ЦК України, тому положення статей 549 та 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних відносин.

24 листопада 2025 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 64-66/, у якій позивачем зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №440/6225/21 внесено 12.10.2021 до підсистеми "Реєстр судових рішень" за №126242. Проте, у графі "негайне виконання" зазначено "Ні". Внаслідок цього відбувається зловживання відповідачем щодо належного виконання цього судового рішення. У подальшому, незважаючи на те, що позивач стала єдиною спадкоємицею всього майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №440/6225/21 у виконавчих листах №440/6225/21, виданих 20.10.2021 Полтавським окружним адміністративним судом, замінено стягувача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , відповідач до підсистеми "Реєстр судових рішень" не вніс корегування у запис №126242, а вніс 21.08.2024 новий запис за №726620, що підтверджується іншим файлом під назвою "Витяг з підсистеми Реєстр судових рішень 6225 Будаєва.pdf", в якому знову зазначено в графі "негайне виконання" "Ні".

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №440/6225/21 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2021 №9/1/2465/фп62778. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2021 №9/1/2465/фп62778, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

На виконання рішення суду у справі №440/6225/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2021 №9/1/2465/фп62778 /зворот а.с. 60/ та нараховано ОСОБА_2 доплату за пенсійною справою №ФП 62778 за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 187144,87 грн. /а.с. 61/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі №440/1812/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_2 з 01.11.2021 щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 починаючи з 01.11.2021 щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень з урахуванням проведених виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1073 грн 60 коп.

На виконання рішення суду у справі №440/1812/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховано ОСОБА_2 з 01.11.2021 щомісячну надбавку до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 грн. /а.с. 60/, та нараховано ОСОБА_2 доплату за пенсійною справою №ФП 62778 за період з 01 листопада 2021 року по 31 травня 2023 року у розмірі 38000 /зворот а.с. 61/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №440/6225/21 заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача, видачу нового виконавчого листа, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №440/6225/21 - задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчих листах №440/6225/21, виданих 20 жовтня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . У задоволенні заяви в інших частинах відмовлено. /а.с. 23-25/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №440/1812/23 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчому листі №440/1812/23, виданому 08.06.2023 Полтавським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . /а.с. 26-27/.

На звернення позивача із заявою від 14.08.2024 щодо виплати пенсії по справі №440/6225/21 /а.с. 28-29/ відповідач листом від 21.08.2024 повідомив, що облік судових рішень здійснюється в підсистемі "Реєстр судових рішень", яка входить до інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Доплату пенсії за рішенням суду по справі №440/6225/21 внесено до підсистемі "Реєстр судових рішень" та обліковано за №737681 (вноситься згідно дати набрання рішення суду законної сили та є змінною величиною). Відтак кошти в розмірі 187144,87 грн., нараховані на виконання рішення суд підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. /а.с. 30/.

На звернення позивача із заявою від 14.08.2024 щодо виплати пенсії по справі №440/1812/23 /а.с. 32-33/ відповідач листом від 21.08.2024 повідомив, що облік судових рішень здійснюється в підсистемі "Реєстр судових рішень", яка входить до інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Доплату пенсії за рішенням суду по справі №440/1812/23 внесено до підсистемі "Реєстр судових рішень" та обліковано за №737685 (вноситься згідно дати набрання рішення суду законної сили та є змінною величиною). Відтак кошти в розмірі 38000,00 грн., нараховані на виконання рішення суд підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. /а.с. 34/.

Позивач, вважаючи, що має право на стягнення з Держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на свою користь 23283,30 грн. 3% річних та 119333,00 грн. інфляційних втрат через тривале невиконання рішення суду у справах №440/6225/21 та №440/1812/23, звернулася до суду з позовом у цій справі 04 листопада 2025 року.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стягнення інфляційних втрат регулюється статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З аналізу приписів статей 524, 533-535 і 625 ЦК України можна дійти висновку про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.04.2018 р. у справі № 758/1303/15-ц.

Крім того, суд враховує, що Верховним Судом України у постановах від 06.06.2012 р. в справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 р. у справі № 6-38цс11 викладена правова позиція про те, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Така позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 2а-11853/10/1570.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що між позивачем ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутні договірні зобов`язання щодо нарахування та виплати пенсії, питання своєчасної виплати пенсії врегульоване спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У постанові від 18.03.2020 р. в справі №711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок, відповідно до якого приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Вказана правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 р. у цивільній справі №6-2759цс15.

Отже, з огляду на приписи чинного законодавства між позивачем та пенсійним органом, як суб`єктом владних повноважень, відсутні цивільно-правові відносини та відсутнє цивільно-правове порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачу), яка призвела до збитків, завданої шкоди та має причинно-наслідковий зв`язок із цими наслідками.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що у пенсійного органу не виникло перед позивачем грошового зобов`язання в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України, як зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак відповідач не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання, у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, тому положення статей 549 та 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 р. в справі №804/871/16, від 18.07.2018 р. в справі №2а-11853/10/1570, від 08.02.2018 р. в справі №826/22867/15.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання пенсійного органу нарахувати та виплатити позивачу інфляційних втрат та 3% річних.

Суд зазначає, що у сфері публічних правовідносин питання знецінення грошових виплат та майнових втрат, пов`язаних з несвоєчасними виплатами, внормовується іншими законами, які використовують інші правові механізми, зокрема, компенсації втрати частини доходів, тощо.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 3% річних та інфляційних втрат через тривале невиконання судових рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №440/6225/21 та від 10.04.2023 у справі №440/1812/23 на загальну суму 142616,30 грн., з яких: 23283,30 грн. 3% річних; 119333,00 грн. інфляційних втрат, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення у даній справі суд також враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підстави для стягнення судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич